Самоаналіз уроку з математики в 7 класі на тему: «Міри довжини. Віднімання іменованих чисел, виражених мірами довжини (з елементами STEM-освіти)»

Самоаналіз

уроку математики в 7 класі на тему:

«Міри довжини. Віднімання іменованих чисел, виражених мірами довжини (з елементами STEM-освіти)»

Характеристика классу

У 7 класі 12 учнів. Якість знань з математики у цьому класі такий: високий - 1 учнів ( 8%), достатній – 4 учня (33 %), середній – 7 учнів (59%)

Особливості учнів були враховані при підборі ступеню складності та виду розв’язуваних вправ, під час уроку їм надавалась диференційована допомога.

Сьогодні в класі був настрій на активну роботу, атмосфера співробітництва і взаємодопомоги, що сприяло покращенню результативності.

Аналіз мети уроку:

Навчальна мета: продовжити роботу над іменованими числами, поглибити знання про міри довжини; удосконалити вміння встановлювати зв'язок між мірами довжини шляхом практичних вимірів, навчити складати та розв’язувати практичні задачі на віднімання іменованих чисел, виражених мірами довжини; навчити застосовувати отримані знання на практиці. Розвиваюча: Розвивати інтерес до математики; вміння контролювати проміжні та кінцеві результати; розвивати мислення та комунікативні навички, пізнавальний інтерес та творчу активність.

Виховувати вміння працювати в команді, взаємодіяти один з одним, підтримувати.

Соціальна та громадянська компетентності – співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль у командній роботі; виявлення ініціативи

Комунікативна компетентність -  стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору; сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог. Організація групової роботи.

Інформаційна компетентність - залучення вчителем додаткової інформації під час уроку; створення інформаційного плакату з хмари слів

Компетентність продуктивної творчої діяльності - створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

За дидактичною метою –це був урок застосування знань,умінь та навичок (тип уроку), за формою проведення – урок-семінар з елементами СТЕМ-освіти.

Аналіз методів, прийомів та принципів

По-перше,хочеться відмітити те, що я обрала інтерактивну модель навчання - це коли навчання здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів (inter-взаємний,act-діяти). Логічним є те,що всі застосовані методи та прийоми були направлені саме на реалізацію цієї інтерактивної моделі.

При проведені уроку використовувала наступні методи навчання – бесіда, демонстрація, пояснювально-ілюстративний, практична робота, репродуктивний, дослідницький та частково пошуковий методи.

Весь урок був пронизаний інноваційними технологіями.

Урок був проведений на основі інформаційної технології (презентація) та інтерактивної технології «Навчання у дискусії» з елементами  групового та фронтального навчання.

Були застосовані такі принципи:

Принцип систематичності й послідовності навчання-включає в себе постійну роботу над собою, опору на пройдене при вивченні нового матеріалу, розгляд нового матеріалу частинами, фіксування уваги учнів на вузлових питаннях, продумування системи уроків, здійснення внутріпредметних і міжпредметних зв'язків), а також системність у роботі учнів (систематичне відвідування школи, виконання домашніх завдань)

Принцип доступності навчання. Навчання успішне, ефективне за умови, що його зміст, форми і методи відповідають віковим особливостям учнів, їх розумовим можливостям. Реалізація цього принципу передбачає: врахування рівня розвитку учнів; індивідуальних, вікових особливостей; дотримання пра­вил: від простого — до складного, від відомого — до невідомого.

Принцип свідомості й активності учнів у навчанні. Цей принцип є провідним, тому що визначає головне спрямування пізнавальної діяльності учнів і керування нею. Він випливає з мети і завдань національної школи, а також з особливостей процесу навчання, які передбачають осмислений і творчий підхід до опанування знань.

Принцип наочності в навчанні – це інформативні слайди, схеми, малюнки, плакати

Принцип емоційності навчання. Виходить з того, що у процесі пізнавальної діяльності в учнів виникають певний емоційний стан, почуття, які можуть стимулювати успішне засвоєння знань.

Перед собою я ставила такі вимоги:

-орієнтація на процес навчання;

-чітке визначення освітніх,розвивальних і виховних завдань уроку;

-пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу;

-створення єдиної логічної лінії

-створення емоційно-актуального фону уроку.

Аналіз структури уроку

1.               Підготовча частина

Мета: підготувати учнів до сприйняття, забезпечити відповідне налаштування на продуктивну роботу та психологічну атмосферу уроку. Саме з цією метою сплановане вступне слово вчителя,девіз уроку. Для н.п.п. я використала історичну довідку «Старовинні міри довжини».

2.               Основна частина

Головною метою цього етапу уроку є застосування раніше вивченого, відшліфування отриманих навичок.

Урок був проведений з елементами СТЕМ-освіти. Основне завдання – викликати у дитини стійку цікавість до природничо-математичних наук, дати сукупність практично важливих знань, необхідних для подальшого життя людини у соціумі, залучення до дослідництва.

Використання елементів СТЕМ-освіти дозволяє активізувати мислення учнів в процесі навчання, діяти логічно та творчо, формувати такі почуття, як задоволення від власної праці, позитивне відношення до математики. Завдяки використаному комплексу дидактичних дій, на мій погляд,успішно реалізовуються вимоги Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Під час уроку, крім поданого нового матеріалу, робота учнів опиралась на вивчене раніше. Особливо я намагалась організувати сприйняття матеріалу так,щоб учні підійшли до розуміння самі, щоб присутність вчителя була непомітною,всі ці засоби спрямовані на досягнення поставленої триєдиної мети.

Важливою для уроку є і та його сторона, яка пов’язана з контролем діяльності учнів. Тому на уроці використовувались різні види контролю:це і усний контроль,самоконтроль,взаємоконтроль,спостереження за навчальною діяльністю учнів.

3.               Фізкультхвилинка на уроці була проведена нестандартна пальчикова гімнастика, метою проведення якої була активізація правої та лівої півкуль головного мозку

4.               Заключна частина

Підсумки уроку відбулись завдяки інтерактивному методу «Мікрофон»  та оформлення хмари слів на тему «Міри довжини» задля візуалізації вивченої теми.

Оцінювання учнів також відбулось на основі інтерактивної вправи «Ланцюжок», основою якого було оцінювання свого сусіда.

Домашнє завдання було диференційованим і направлене на відпрацювання умінь та навичок учнів виконувати розроблення, перетворення та віднімання іменованих чисел, виражених мірами довжини.

Висновок:

Сьогодні я намагалась створити адапційне, комфортне середовище для всіх учнів без винятку, максимально задіяти всіх.

Навчальний час на уроці був використаний ефективно, запланований обсяг уроку виконаний, заявленої мети і поставлених завдань проведений урок досяг. Діти засвоїли алгоритм роботи з даної теми і вміло застосували його на практиці. Інтенсивність уроку була оптимальною з урахуванням фізичних і психологічних можливостей дітей. Доброзичлива обстановка, позитивний настрій на уроці, підбір сучасних методів і прийомів допоміг кожній дитині просунутися в своєму індивідуальному розвитку та навчив їх застосовувати набуті знання у житті.

Учні оправдали мої,як вчителя,очікування. Особливо хотіла б відмітити відповіді учнів: