Сценарій "Козацькі змагання"

Ігрова програма «КОЗАЦЬКІ ЗМАГАННЯ»

Лунає музичний сигнал.                                                                          

  «За дніпровськими порогами, за  південними дорогами,                         
   За степами, за широкими наші прадіди жили.                                   
    Мали Січ козацьку сильну, цінували волю-вільну,                              
   Україну свою рідну, як зіницю берегли! »                                                                             (під  Козацький марш  виходять ведучі – козачата Марко і Микита)                                                               

Марко:     Добрий день вам, добрі люди !                                                                             Микита:   Хай вам щастя-доля буде, 
                   Не на день і не на рік, 
разом:      А на довгий-довгий вік.
Марко:    Всі ми відчуваємо  велику гордість, що живемо на такій  чудовій мальовничій  землі запорізького козацтва, в нашій славній Україні.  Слово «козак» тюркського походження, вперше зафіксоване у половецькому словнику 1303 р. і в урядових документах генуезьких колоній, а 1492 р. вперше з’явилося в Україні. Ця назва стосувалася вільних здобичників і степових промисловців Взагалі ж термін «козаки» в середині XV століття стосувався виключно татар – легко озброєних вершників. З кінця століття ця назва усталилася  за українськими козаками.                                                                        

Про козацьку звитягу, лицарство й патріотизм написано багато історичних пісень. Тож зараз позмагаємося на краще виконання такої пісні. («Ой п’є Байда», «Розлилися круті бережечки», «Ой на горі огонь горить», «Ой з-за гори високої», «Козака несуть», «Ой Січ-мати», «Ой на горі та й женці жнуть»). 
           Загальнонаціональним ідеалом українців довгі часи був запорозький козак – лицар честі й мужній  захисник незалежності нашої Батьківщини. У ньому народ втілив своє споконвічне прагнення  до волі, розуміння національної гідності українця. Він є уособленням народного розуміння фізичної вправності, чоловічої вроди, високих моральних якостей – поваги до старших, співчуття справедливості, душевної щедрості й тонкого гумору.
Немає вищої оцінки, ніж оцінка «козак»

Першу писемну згадку про Січ знаходимо у «Всесвітній хрониці» (Краків, 1551 р.) польського історика М. Бельського. Скільки разів змінювала своє місцеперебування. Спершу вона розташовувалася на острові Хортиця, за уточненими даними – на острові Томаківці біля с. Городище Нікопольського району Дніпропетровської області.

      Документи свідчать, що з 90-х років XVI століття Січ  розмістилася на
о. Базавлук. У 1638-1652 рр. Січ перебувала на Микитинському Розі. Найдовшу історію (1652-1709) мала Чортомлицька Січ (на території сучасного Каховського моря).                                                                                                     Максим:      Давайте на честь вшанування  наших предків  згадаємо козацькі  прислів’я  і  розваги та переконаємося, що козацькому роду –  нема переводу!           Пугу, пугу!                            
Марко, Микита:    Козак з лугу! Ти хто?                                                    Максим:     З батька козак, з матінки України.
                     Віри, дякувати діду,   запорозької.                                                                                            Марко:  Молодець! Любо глянути!                                                                      Весь світ чував не раз, не двічі     про запорозьких козаків.                                                                                                                                                                        Вони сміялись смерті в вічі і не щадили ворогів,                         
Любили матінку Вітчизну, душевну пісню, танцю шквал                         І Слово мали вельми грізне, те що косило наповал.                       
Максим:   Запорозькі козаки навіки залишили пам’ять про себе у прислів’ях та приказках, гострому слові з перцем та сіллю.
Пропоную провести конкурс на кращого знавця прислів’я  і приказок  про сміливість і відвагу козаків.
Згадаємо козацькі  прислів’я, а хто ж влучно зможе закінчити пропоноване, той братиме участь у наступному змаганні:
«Славний Максим Залізняк – славнішеє…  Запорожжя»,
«За рідний край… – хоч помирай»,
«Коли стелеться доріжка… – козакові не до ліжка»,
«Козача потилиця  панам-ляхам… не хилиться»,
«Нуте, браття, або перемогу добути, або дома … не бути!»,
«Козак скаже, як... зав’яже»,
Микита:    «Степ  та воля – козацька... доля»,
Марко,:     «Козак, як голуб: знявся  та й ... полетів»,
Максим:    «Козак не боїться ні тучі, ні ... грому».

Микита:    «Козак  хороший, та нема ... грошей»,
Марко «Не той козак, що зборов, а той, що ...  вивернувся»,
Максим:    «Не журися, козаче, нехай твій ворог ... плаче»

           Кожної  хвилини зі зброєю в руках сміливі, відважні козаки готові були виступити на  захист волі-воленьки. Запорозькі козаки  приймали у своє товариство майже всіх знедолених та скривджених.                                                                                                Марко: Щоб стати козаком, треба було відповідати п’ятьом умовам:
- бути вільним і неодруженим,
- розмовляти українською мовою,
- присягнути на вірність Січі,
- сповідати  православну віру,
- пройти  випробування.                                                                                  «Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже»!                          

 Микита:  Аби захищатися від ворогів, козаки будували собі укріплені городища – січі. Кожну січ оточували високі земляні вали із міцним дерев’яним частоколом та гарматами. Всередині ж стояли курені – довгі будинки, де мешкали запорожці, та  кіш – військовий табір козацької старшини.  За валами гомонів базар. Тут купці продавали козакам свої товари й самі купували в них  рибу та дичину.

  Наш  ігровий простір перетворимо на  2  курені: Запорозький  і Хортицький. 
Організуймо дві групи учасниів.   Серед вас є мужні, спритні, веселі та  розумні козаки, згодні пройти  випробування у змаганнях?                                                                   

 Діти:  Так!.... Так  

    Максим:   Добре. Так, так... спритні хлопці. Виходьте до нас та шикуйтеся

у 2 шеренги. 
Де ж ваші шаровари, сорочки-вишиванки?...  Немає?  Отакої!   

 Завдання номер  один: «Хто швидше одягнеться»                                                                                Ми з  Січового ярмарку  привезли вам одяг.
Хто   швидше з вас вибере найкращого козака – отамана, найшвидше  одягне  його, ті й переможуть у цьому конкурсі.
   «Слава не поляже, а про себе скаже», а сигналом до початку всіх змагань буде козацьке приказка: «Пугу, пугу! Козак з лугу!»                               
Готові?    Починаймо!  «Пугу, пугу! Козак з лугу!»                                                 ( виконується конкурс «Хто швидше одягнеться»)    
Перемогу одержав козак  з куреня ......................................                       Переможці змагань отримують кульки.

Марко: «Де козак – там і слава» 
  Добрі у вас в куренях отамани. Та їх двоє.                                                                                                                                              А   хто ж із них отаман отаманів?                                                                      Максим:              Той, у кого найширші  шаровари!    
Марко:               Шаровари у вас є, ще не бачили таких!
                              У кишені ваші здоровенні влізе із десяток кавунів. 
                              Але десяток, то не фонтан,
                              Може, хто  зуміє там  сховати й весь баштан? 

Увага!  конкурс «Баштан» Завдання номер два:      за одну хвилину  отамани повинні  напхати  в шаровари якнайбільше  кавунів (овітряних кульок)
                      Готові? Змагання    почали! (виконується конкурс «Баштан») 
Перемогу одержав козак  з куреня ...                                                                   Вітаємо   ...  з перемогою!
Максим:       Керував козаками кошовий отаман. У поході він сам вирішував усі справи, а в мирний час радився зі старшиною. Знаком його влади вважалася залізна чи тростяна булава.
Раз на рік – 1 січня – кошовий отаман звітував перед усіма козаками на раді. Якщо козацьке товариство було незадоволене, отаман одразу кидав на землю шапку, клав булаву, дякував усім та йшов до свого куреня Тоді починалися вибори нового отамана  На його честь били в литаври, а старі козаки по черзі сипали йому на голову пісок і обмащували тім’я брудом, щоб не забував, що сам вийшов із народу, промовляючи:

•    Не забувай козацького роду! Міцно тримай булаву!
  -  Пам‘ятай козацьку славу!
  - Керуй нами з розумом і душею!
  - Господа поради питай!
  - Будь здоровий та гладкий1

Увага!  Проводиться гра «Булава»
По колу розкладають кеглі (на 1 менше за кількість учасників), діти рухаються під музику по колу. Музика зупиняється – треба швидко взяти в руки 1 кеглю, хто не встиг – вибуває з гри. Перемагає той, хто залишився з останньою кеглею).

Микита:   «Як немає сили , то й  світ немилий» 

            Увага! Наступний конкурс – «Бодня».   У конкурсі беруть участь 2 гравця, у кожного на поясі кушак. на відстані розташовані 2 бодні (2 невеликі стільці – “бочки“).

           По одному учаснику запрошую  стати на бодні. кожен учасник намагається витягнути іншого з бодні, тримаючись за кінець кушака супротивника.
Хто зійде з бодні – той і програв.  Зрозуміли? 

виконується конкурс «Бодня»                                                

Перемогу одержав козак  з куреня ...

«Козак – це людина чесна і смілива. Найдорожче йому - Батьківщина»

Марко:  Гарний козаченько! А як виростеш – буде з тебе справжній козак!                                                                                                          Максим:  Як це справжній? З отакенними вусами, довжелезним оселедцем, широченними плечами?

Марко:  А зараз ми побачимо портрет справжнього козака!

Увага! Конкурс-естафета «Намалюй портрет козака»
По черзі кожен учасник  малює 1 елемент обличчя козака                                                                                                                                                                                                                                     За підсумками всього змагання з рахунком …переможцями стали козаки … 

У пам’яті українського народу Запоріжжя назавжди залишиться, як «степ широкий, край веселий», де кожний знаходив захист та волю.
До духовних вартостей нації і нині належить витворений етичний ідеал – український козак.
Давайте всі разом привітаємо завзятих козачат козацькою піснею, а всі учасники отримують сувеніри за активну участь у грі.

Марко:  Хлопці! Пісню заспівай!
За синіми  порогами,
Забуті навіть богом ми,
Живе козацька вольниця,
Палають полум’ям серця.
Козаки, запорожські козаки!
Де б ми не були,
Щоб ми не чули?
Завжди палають наші серця!

Козацька вікторина    

1. Як козаки голили собі голову?  (Залишався чуб на «оселедець»)
2. Який одяг носили? (Шапка з китицею, шаровари, жупан, барвистий пояс)
3. Як козаки могли перечекати небезпеку де-небудь у воді біля берега (Брали в рот очеретину і дихали через неї, занурившись у воду)
4. Як називали Дніпро стародавні греки? (Борисфен)
5. Як називалися великі козацькі човни? (Чайки. Їх видовбували із стовбура цілого дерева, борти обв’язували очеретом, аби захистив від куль.Оточать кілька швидких чайок неповоротку турецьку галеру та й розгромлять турків ущент )
6. Яку зброю носили козаки? (шаблі, пістолі, списи, кистені)
7. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали смоляні бочки)
8. Для чого козаки випалювали в степу високу траву? (Щоб не було де ховатися татарину)
9. Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий)
10. Які ви знаєте козацькі клейноди (відзнаки влади…)? (Булава, бунчук, хоругви)
11. Назвіть відомих вам гетьманів України? (Б.Хмельницький, Байда-Вишневецький,Самійло Кішка, Сагайдачний, Дорошенко, Мазепа)