Сценарій літературного свята «Невтомний мандрівник і науковий геній – Жюль Верн».

 

     С Ц Е Н А Р І Й

     ЛІТЕРАТУРНОГО  СВЯТА

«НЕВТОМНИЙ  МАНДРІВНИК

   І  НАУКОВИЙ  ГЕНІЙ –

        ЖЮЛЬ   ВЕРН»

 

 

 

      Вч. зарубіжної літератури

         СЗШ № 90 м.Львова

          Жеребецька І.Б.

Навчальна мета: ознайомити учнів із біографією Ж. Верна; викликати зацікавлення до письменника як до непересічної особистості, дати уявлення про літературну спадщину романіста, про кількість пророцтв у творчості письменника, занурити дітей у незвичайний захоплюючий світ науки та знань

Ж. Верна, «відкрити» письменника-фантаста.

Розвиваюча мета:  розвивати увагу, логічне і культурне мислення, вміння

учнів проводити пошуково-дослідницьку діяльність, формувати світогляд школярів.

Виховна мета:  виховувати бачення загальнолюдських цінностей, втілених у творах письменника, сприяти вихованню людської гідності, відповідальності, працьовитості, наполегливості, дружби, прагнення людини до свободи, розуміння важливості права вибору в житті, навчання і знань.

Обладнання:  портрет письменника, афоризми Ж.Верна та відомих учених, прапор Франції, декорації, різні видання книжок, презентація, карта світу.

 

 

ВЕДУЧИЙ  1:  Немає такої людини на світі, яка б у своєму житті не мріяла

подорожувати. Мандрувати люблять усі: і діти, і дорослі. Адже дорослі – це ті ж діти, котрі трішки виросли.

ВЕДУЧИЙ  2:  А подорожувати будемо на шхуні, яка має промовисту назву –

«Пілігрим». Ми здійснимо мандрівку до Франції  ХІХ-ого століття, а вже звідти – цілим світом. Тож знайомтесь із незвичайним екіпажем шхуни. Чому незвичайним? - та тому що на його борту відразу три капітани - Дік Сенд, Гаррі Грант і Немо.

ГАРРІ  ГРАНТ:  Я – Гаррі Грант, шотландець, капітан судна «Британія». Зі мною - мої діти -  донька Мері і син Роберт та їхні друзі – лорд Едуард Гленарван, власник яхти  «Дункан» і французький географ Жак Паганель.

КАПІТАН  НЕМО:  А я – інженер, конструктор, винахідник, дослідник океану, капітан підводного човна «Наутілус» - Немо . Поруч зі мною – професор П’єр Аронакс, його  слуга Консель та гарпунер Нед Ленд.

ДІК  СЕНД:  Ну а мене звуть Дік Сенд, і я - капітан шхуни «Пілігрим». Пасажирами нашого судна є також жінка його власника місіс Уелдон із сином Джеком та її кузен – науковець Бенедикт.

ВЕДУЧИЙ  1:  Отже, ви здогадались, що сьогодні мова йтиме про невтомного

мандрівника і наукового генія – французького письменника кінця ХІХ-го – початку ХХ-го століття  - Жюля Верна,  110 років від дня смерті якого минає цього року.

ВЕДУЧИЙ  2:  А розповідати про цього дивовижного письменника-фантаста

будуть  його «діти» - персонажі трьох його романів: «Діти капітана Гранта», «П’ятнадцятирічний капітан» і  «20 000 льє під водою».

ДІК СЕНД:  Народився майбутній письменник в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката. Рід Жюля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у ХVст. вступив на службу до гвардії Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції. У сім'ї Вернів, крім первістка Жюля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі.

 ГАРРІ  ГРАНТ :  У 8 років Жюль Верн почав навчання  в семінарії Сен-Станіслав, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію. Жюль та його сім'я проводили багато часу влітку на дачі, на берегах річки Луари, де він із братом часто подорожував. Саме тут він розвинув своє зацікавлення подорожами та пригодами.

 КАПІТАН НЕМО:  У 1839 році маленький Жюль таємно від батьків влаштувався юнгою на трищоглову шхуну «Коралі», яка вирушала до Індії. На щастя, батько встиг на пароплав, на якому йому вдалося наздогнати шхуну і зняти з неї хлопчика. Тоді Жюль Верн пообіцяв батькові, що надалі буде подорожувати лише в мріях.

 МІСІС УЕЛДОН:  Під великим тиском батька Жюль почав вивчати юриспруденцію в Нанті. А в квітні 1847 року він переїхав до Парижа, де повинен був скласти іспити за перший рік навчання. Рідну оселю Верн залишав без жалю, але з розбитим серцем - його кохання не було прийняте кузиною Кароліною Тронсон. У цей час Жюль Верн починає перші літературні спроби - пише численні сонети і навіть невелику віршовану трагедію для театру маріонеток.

ГЛЕНАРВАН:  В Парижі Жюль оселився зі своїм нантським другом Едуардом Бонамі в маленькій квартирці. Молоді люди часто навіть не обідали - економили і без того невеликі гроші. Батько Жюля вважав, що відсилати сину більше 100 франків на місяць нерозумно. По-перше, хлопець повинен знати ціну грошам, по-друге, лише такий спосіб життя мав утримати недосвідченого Жюля від численних паризьких спокус. У друзів був один фрак на двох. Оскільки юнак захоплювався театром, то його і без того малий бюджет буквально тріщав по швах. У 1849 році Жюль Верн отримав ступінь ліценціата права, але не поспішав займатися адвокатською практикою.

 П’ЄР  АРОНАКС:  Ще під час навчання Жюля знайомлять з найколоритнішою фігурою тогочасного Парижа - Александром Дюма. Побувавши з візитом в замку «Монте-Крісто», Жюль залишив його лише через кілька днів. Дюма одразу почав симпатизувати Верну. Знаний майстер слова показував Жюлю свою кухню - величезний зал, де письменник готував страви за власними рецептами. Кулінарними досягненнями Дюма пишався не менше, ніж «Трьома мушкетерами»

 ДЖЕК:  Дюма запропонував Верну випробувати себе в літературі. Після зустрічі з Дюма Верн вигукнув: «Те, що він зробив для історії, я зроблю для географії!» Пізніше Жюль Верн часто говорив, що вдячний Дюма за те, що той першим повірив у нього.

 ЖАК  ПАГАНЕЛЬ:  Незабаром в Парижі відкрився «Ліричний театр», і Жюль Верн став його секретарем. Служба в театрі дозволяла йому підробляти у популярному тоді журналі «Мюзе де фамий», у якому в 1851 році було опубліковано його оповідання «Драма в Мексиці». Під впливом першого літературного успіху, Верн пише в листі батькові: «Згодом я можу стати гарним літератором, але ніколи не буду нічим, окрім поганого адвоката» .

 КОНСЕЛЬ:  10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане - молодою вдовою з двома дітьми. Він із сім'єю мешкав у великому заміському будинку та іноді плавав на яхті. А в 1859 році з’явилася  можливість відвідати Шотландію. Пароплав плив через  Ліверпуль, Гебридські острови, Единбург, Лондон. Верн узяв із собою записник  для нотаток, до кінця шляху в ньому не залишилося жодної чистої сторінки.

 БЕНЕДИКТ:  Після повернення вдома письменник пробув недовго. На пароплаві він відвідав скандинавські країни - Норвегію, Швецію, Данію. Однак Жюлю Верну довелося на півдороги повернутися додому. 3 серпня 1861 народився його син Мішель.

МЕРІ  ГРАНТ:  А невдовзі письменник закінчив роман «П’ять тижнів на повітряній кулі», першим читачем якого був Александр Дюма. Саме  він познайомив Верна з відомим у ті часи письменником Брише, який, у свою чергу, представив Верна одному з найбільших паризьких видавців П'єру  Етцелю. Етцель, який збирався заснувати журнал для підлітків, відразу зрозумів, що знання і здібності Жюля Верна багато в чому відповідають його планам. Етцель прийняв та опублікував роман «П’ять тижнів на повітряній кулі» у своєму «Журналі виховання та розваг» на початку1863 р. і запропонував Верну постійне співробітництво, підписавши з ним договір на 20 років. Згідно з ним письменник зобов'язувався передавати Етцелю щорічно рукописи трьох (а пізніше – двох) книг.

 НЕД  ЛЕНД:  Етцель і Верн невдовзі перетворились на добрих друзів і співпрацювали аж до смерті видавця. У листі Етцелю він зізнавався: «Здається, я божеволію. Я загубився серед неймовірних пригод моїх героїв. Шкодую тільки про одне: я не можу супроводжувати їх».

ДІК  СЕНД:  «Всесвітнім мандрівником», «віщуном», «чарівником», «пророком», «провидцем», «винахідником без майстерні» називали захоплені сучасники  Жюля Верна. Його твори  принесли йому всенародне визнання. Щойно його книги виходили друком, вони негайно перекладалися багатьма мо­вами й поширювалися в усьому світі.

 РОБЕРТ  ГРАНТ:  А він просто задумав описати всю земну кулю — природу різних кліматичних зон, тварин­ний і рослинний світ, традиції і звичаї всіх народів планети. І не про­сто описати, як це роблять географи, а втілити цей задум у багато­томній серії романів, що її він назвав «Незвичайні подорожі».

КАПІТАН  НЕМО:  Працьовитість Жюля Верна вражає. Серія містить 65 романів та дві збірки повістей і опові­дань, всього - 97 книг. Письменник  працював над «Незвичайними подорожами» понад 40 років (з 1862р. -  до початку 1905р.), видання ж усієї серії розтяглося більше ніж на півстоліття.

 МІСІС  УЕЛДОН:  «Незвичайні подорожі» у сукупності — це універсальний географічний нарис земної кулі. Якщо розподілити романи за міс­цем дії, то виявиться, що в чотирьох романах описуються круго­світні подорожі, у п'ятнадцятьох — країни Європи, у восьми — Північна Америка, у восьми — Африка, у п'ятьох — Азія, у чотирьох — Південна Америка, у чотирьох — Арктика, у трьох — Австралія й Океанія, і в одному — Антарктида. Крім того, у сімох романах місцем дії слугують моря й океани. Чотири романи складають цикл «робінзонад» — дія розгортається на незаселених островах. І нарешті, у трьох романах події відбуваються у міжпланетному просторі.

  ГАРРІ  ГРАНТ:  До того ж у багатьох творах  герої мандрують із країни в     країну. Сторінки книг Жюля Вер­на переповнюють морські хвилі, пісок пустель, вулканічний по­піл, арктичні вихори, космічний пил. Місце дії в його романах — планета Земля, і не тільки Земля, але й Всесвіт. Географія і природознавство сусідують із техніч­ними й точними науками.

 П’ЄР  АРОНАКС:  Його герої створюють швидкохідні машини, підводні й повітряні кораблі, досліджують вулкани та глибини морів, про­никають у недоступні нетрі, відкривають нові землі. Увесь світ слугує їм майстернею для експериментів. Де б вони не були, - скрізь їхня лабораторія, -  вони працюють, діють, сперечаються, впроваджують у дійсність свої зухвалі мрії.

      ПІСНЯ  «ВЕСЕЛИЙ  ВІТЕР» (сл. В.Лебєдєва-Кумача, муз. І.Дунаєвського).

А ну-мо, пісню заспівай, веселий вітер,

Веселий вітер, веселий вітер.

Моря і гори облітав ти всі на світі,

І всі на світі пісні проспівав.

 

Заспівай нам про синії гори,

Таємниці глибоких морів,

Безмежнії простори, ясні далекі зорі,

Про подих сонця і вітрів.

 

Хай співають усі разом з нами,

Хто за волю боровся завжди.

Веселий хай сміється, хто сильний - той доб'ється,

Хто хоче - той завжди знайде.

 

                                   А ну-мо, пісню заспівай, веселий вітер,

                                   Веселий вітер, веселий вітер.

                                   Моря і гори облітав ти всі на світі,

                                   І всі на світі пісні проспівав.

 

                                   Заспівай нам про хащі й діброви,

                                   Про звіриний заплутаний слід,

                                   Про мускули сталеві,

                                   Про подвиги життєві,

                                   Про радість бойових звитяг!

 

                                  Хай співають усі разом з нами,

                                  Хто за волю боровся завжди.

                                  Веселий хай сміється, хто сильний - той доб'ється,

                                  Хто хоче - той завжди знайде.

 

 ДЖЕК:  Жюль Верн прийшов у літературу з новим жанром наукової фантастики. Фантазія в нього подружила­ся з наукою і стала її нерозлучною супутницею. Разом із новим романом у літературу ввійшов і новий герой — лицар науки, безкорисливий учений, готовий в ім'я своїх творчих ідей, заради здійснення великих надій здійснити подвиг, піти на будь-яку жертву.

 ЖАК  ПАГАНЕЛЬ:  Я - вчений-усезнайка, француз Жак Паганель, секретар Паризького географічного това­риства, почесний член ледве не всіх географічних товариств світу. Через мою анекдотичну неуважність сюжетні хитросплетіння роману «Діти капітана Гранта» ще більше ускладнюються. Я потрібен не лише для пожвавлення дії. Жак Паганель — «ходяча енциклопедія». Я знаю аб­солютно все. У закапелках моєї  пам'яті безліч фактів, які я викладаю при кожній зручній нагоді.

БЕНЕДИКТ:  Я також вчений і найщасливіший із ентомологів усіх п’яти частин світу. Для тих, хто не знає, - ентомологія – це наука про комах. У мене короткозорість (саме тому я в окулярах), але слух маю надзвичайно тонкий, можу визначити комаху з того, як вона дзижчить. Я готовий допомогти друзям своїми знаннями.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ УРИВКА З РОМАНУ «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»

           На сцені (з одного боку) – місіс Уелдон, яка стоїть на колінах і молиться за загиблими, Дік Сенд (з другого боку), який дивиться через підзорну трубу.

З’являється Негору, оглядається на місіс Уелдон і прямує до Діка Сенда.

ДІК СЕНД: - Ви хочете поговорити зі мною?

НЕГОРУ: - Ні, я хотів би поговорити з капітаном Халлом, (оглядається), а якщо його немає, то з боцманом.

ДІК СЕНД: - Але ж вам добре відомо, що обидва вони загинули!

НЕГОРУ (зухвало): - То хто тепер командує на кораблі?

ДІК СЕНД: - Я,- капітан «Пілігрима» тепер я.

НЕГОРУ: - Ви?! – (здвигає плечима) - П'ятнадцятирічний капітан?

ДІК СЕНД: - Так. П'ятнадцятирічний капітан!(підступаючи до кока).

МІСІС УЕЛДОН (підійшовши до моряків): - Так, на судні є капітан - капітан Дік Сенд! Прошу це пам'ятати. І знайте - він зуміє добитись послуху від кожного!

(Негору вклонився, насмішкувато промимривши кілька слів, що їх годі було розчути, й неквапливо пішов).

МІСІС УЕЛДОН: - Дякую, Діку, З нами вже немає капітана Халла. Вся команда 

загинула разом з ним. Доля корабля в твоїх руках! Я певна, Діку, що ти врятуєш корабель і всіх нас.

ДІК СЕНД: - Так, місіс Уелдон, я постараюсь це зробити.

МІСІС УЕЛДОН: - Том і його товариші - славні люди; ти можеш на них покластися.

ДІК СЕНД: - Я знаю. Я навчу їх морської справи, і ми разом керуватимемо «Пілігримом». У гарну погоду це легко. А в погану... ну що ж, поборемося з негодою і врятуємо вас, місіс Уелдон, вашого малого Джека і всіх інших! Я відчуваю, що здатен це зробити.

МІСІС УЕЛДОН: - А ти можеш сказати, Діку, де перебуває «Пілігрим» тепер?

ДІК СЕНД: - Це дуже просто дізнатись, Мені треба тільки глянути на карту, де капітан Халл учора позначив наше місцеперебування.

МІСІС УЕЛДОН: - А ти зможеш повести корабель у потрібному напрямку?

ДІК СЕНД: - Так. Я триматиму курс на схід, до того місця на американському узбережжі, де ми повинні пристати.

МІСІС УЕЛДОН: - Однак, Діку, ти, мабуть, і сам розумієш, що ця катастрофа може та й має змінити наші попередні плани? Звісно, відпадає будь-яка  необхідність вести «Пілігрим» до Вальпараїсо. Тепер треба плисти до ближчого порту на американському узбережжі.

ДІК СЕНД: - Безперечно, місіс Уелдон. Можете не боятись. Американський берег сягає так далеко на південь, що ми до нього десь неодмінно та пристанемо.

МІСІС УЕЛДОН: - А де він, коли дивитися звідси?

ДІК СЕНД:- Он там,( показуючи рукою на схід).

МІСІС УЕЛДОН: - Ну що ж, Діку, прийдемо ми до Вальпараїсо чи до якогось іншого порту - байдуже. Головне для нас - дістатись до берега.

ДІК СЕНД: - Ми до нього обов'язково дістанемось, місіс Уелдон, і я вас висаджу в безпечному місці. Сподіваюсь, неподалік од берега ми зустрінемо яке-небудь каботажне судно. (КЛИЧЕ ТОМА).

• Закличте сюди ваших товаришів! (ТОМ відходить і повертається з 5-ма неграми).

ДІК СЕНД: - Друзі мої! На нашому судні немає іншої команди, крім вас. Я не можу керувати «Пілігримом» без вашої допомоги. Ви не моряки, але у вас дужі руки. Тож коли ви ними як слід попрацюєте, ми зможемо повести «Пілігрим» належним курсом. А від цього залежатиме наш загальний порятунок.

ТОМ: - капітане Дік, мої товариші і я - віднині ваші матроси. Доброї волі нам не бракує. Все, що ми здатні зробити за вашими наказами, зробимо!

МІСІС УЕЛДОН: - Чудові слова, Томе.

ДІК СЕНД: - Так, чудові слова. Проте нам слід діяти обережно. Я не хочу ризикувати, тож не буду ставити водночас усіх вітрил. Краще йти трохи повільніше, зате з більшою безпекою. Цього вимагають обставини. Я покажу кожному з вас, друзі мої, що він має робити. Сам я стоятиму за стерном, доки стане снаги. Вряди-годи я лягатиму на дві-три години відпочити - цього мені буде досить. Однак треба, щоб на дві-три години хтось із вас заступав мене. Я вам, Томе, покажу, як керувати, послуговуючись компасом. Це зовсім неважко, і ви швидко навчитеся тримати правильний курс.

ТОМ: - Намагатимусь навчитися, капітане Дік.

ДІК СЕНД:  - От і гаразд. Постійте зі мною біля стерна до вечора, і, якщо я геть стомлюся, ви вже сьогодні заступите мене.

ДЖЕК: - А я? Невже я ні в чому не зможу допомогти моєму другові Діку? 

МІСІС УЕЛДОН: - Звичайно, зможеш, любий мій хлопчику (пригортаючи Джека). - Тебе також навчать керувати судном, і я певна: коли ти стоятимеш за стерном, вітер буде погожий.

ДЖЕК: - Звичайно, мамо, звичайно! Обіцяю тобі!(плещучи в долоні).

ДІК СЕНД (усміхаючись): Добрі юнги приносять кораблеві погожий вітер. Це знають старі моряки. - А зараз, друзі мої, (звертаючись до Тома і негрів), треба підняти грот. Всі повинні точно виконати все, що я скажу.

ГЕРКУЛЕС: - До ваших послуг, капітане Дік!

АКТЕОН: - Ми до всього готові.

МАТРОСЬКИЙ  ТАНЕЦЬ.

ГЛЕНАРВАН:  Романам письменника притаманний такий політ міркувань, таке геніальне передбачення досягнень науки і техніки, що в його часи це сприймалось як утопія. Ж.Верн надає ймовірності навіть фантастичним романам, черпаючи факти про події і явища природи з наукових джерел. Він вказує на точне число, місяць, рік, коли сталася подія, вказує координати даної місцевості, і кожна деталь, про яку він згадує, виважена до дрібниць.

 КОНСЕЛЬ:  У майбутнє спрямовані не тільки науково-тех­нічні фантазії Жюля Верна, але й його герої — першовідкривачі нових земель і творці дивовижних машин. Час диктує письменни­кові свої вимоги. Жюль Верн вловив ці вимоги й відгукнувся на них «Незвичайними подорожами».

 КАПІТАН  НЕМО:  Зі мною ви вже знайомі – я капітан Немо (моє ім’я означає «Ніхто», а насправді я – принц Даккар). Я теж учений, і мої універсальні знання та потужний інтелект, мабуть, переважують знання Паганеля та Бенедикта. Однак  я дав обітницю, що моя нога не ступить на землю. Та я тісно пов'язаний зі світом, бо допомагаю усім, хто бореться за свободу, рятую бідняків, мщу жорстоким колонізаторам, мої наукові знання стоять на службі визвольного руху народів. Моя мета – змінити світ на краще.

БЕНЕДИКТ:  Ідея письменника, яку він утверджує у своїх романах, зводиться до того, що людина, маючи енциклопедичні знання і знаючи, як їх застосувати на практиці, володіє потужними можливостями.

ЖАК  ПАГАНЕЛЬ:  У середовищі персонажів «Незвичайних подорожей» ми зна­ходимо представників усіх людських рас, що включає більшість націй, десятки національностей, народностей та племен. У цьому відношенні з Жюлем Верном не може зрівнятися жодний  інший письменник.

НЕД  ЛЕНД:  Його ворожість до расових забобонів виразно проступає на­віть у самому виборі позитивних персонажів, що представляють поряд з європейцями й американцями народи колоніальних країн. Викриття ра­бовласництва, колоніальних грабежів, винищувальних загарб­ницьких воєн — постійний мотив «Незвичайних подорожей».

 ДІК  СЕНД:  Жюль Верн мав не тільки блискучий талант літератора, а й дивовижний дар провидця. Один із сучасних вчених підрахував: половина передбачень Ж.Верна сьогодні реалізована і міцно увійшла в побут. Цими передбаченнями щедро пересипані його твори. Та найбільше їх сконцентровано в романі "Париж у XX столітті". Жюль Верн написав його 1863 року.  Видавець повернув йому рукопис, обізвавши  «ідіотом».  Для сучасників він був надто дивовижний, тож побачив світ лише через 135 років. Яким же бачилося письменникові XX століття?

 МЕРІ  ГРАНТ:  Жюль Верн передрік перенаселеність і забруднення навколишнього середовища. Він першим описав:

• підводний човен;
•  метро, яке уявляв собі таким, що рухається в повітрі;
•  автомобіль;
• космічні мандрівки;
• ліфти та інші підйомні пристрої;
• факси, комп’ютери й різну копіювальну техніку;

          -    електрошокер та електричний стілець;

• письменник  передрік навіть нові течії в музиці, зокрема такі, як техно та синтезатори.

КАПІТАН  НЕМО:  Пророцтва Жуля Верна – пророцтва не тільки письменника-фантаста, а й соціолога. Ось деякі з них:

• «люди 1960 року більше не захоплюються дивами, вони розучилися дивуватися, вони до всього байдужі»;
• «скрізь панує англійська мова - "...латинь і грецька мова не просто мертві, вони поховані під землею. Чудова французька мова втрачена . Все, що від неї залишилося, — це жахливий жаргон. Кожний може придумати своє власне слово, щоб позначити ним те, чим він займається. Всі
  черпають з англійської мови потрібні їм найменування»;
• зброя стає все страшнішою –«за останнє століття виробництво засобів війни настільки просунулося вперед у своєму розвитку, що б'ються машини, а не люди";
• письменник говорить про надзвичайний прагматизм та індивідуалізм людей у ХХст.: «понад усе цінується практична людина, вона не робить нічого непотрібного.  Незабаром вона стане ідеальним егоїстом ".

МІСІС  УЕЛДОН:  Із 108 наукових передбачень письменника-провидця на сьогодні не справдилось лише 10!

           Звичайно, він не був творцем цих чудесних машин і приладів, які сьогодні нас навіть не дивують. Але фантазія письменника скеровувала пошуки вчених. Костянтин Ціолковський говорив, що думка про космічні польоти була підказана йому творами Жюля Верна.

 РОБЕРТ  ГРАНТ:  Після смерті Жюля Верна залишилася його картотека, що містить понад 20 тисяч зошитів з відомостями з усіх галузей людських знань.

   Перший електричний підводний човен, побудований у 1886 році двома англійцями, було названо «Наутілусом» на честь вернівського судна. Перший атомний підводний човен, спущений на воду в 1955, також називався «Наутілус».  П’ЄР  АРОНАКС:  Коли на Землю було вперше передано фотографії зворотного боку  Місяця, одному з місячних кратерів було присвоєне ім'я «Жюль Верн».  

  В березні 2008 року на орбіту було виведено перший безпілотний вантажний корабель, створений Європейським космічним агентством. Його назва «Жюль Верн».

  ВЕДУЧИЙ  І:  У чому ж причина безсмертя творів Жюля Верна?

            Не в тім його основна заслуга, що він передбачив підводний корабель, авіацію, звукове кіно, далекобійну артилерію тощо, а у тому, що зумів знайти нового позитивного героя, який втілив у собі багато рис людини завтрашнього дня.         Захоплюють, хвилюють справи героїв і їхні здійснення. Вони не старіють і не знецінюються, а їхня відвага, дерзання й подвиги надихають майбутні покоління.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Саме цим значною мірою і пояснюється величезна й досі популярність кращих романів Жюля Верна.

ВЕДУЧИЙ  ІІ:  За тиражами й кількістю перекладів він і нині — один із най­улюбленіших популярних письменників. Його читають скрізь, куди проникає друковане слово. У різних країнах з'являються все нові й нові видання творів Жюля Верна, п'єси, фільми, сері­али за сюжетами «Незвичайних подорожей».

ВЕДУЧИЙ  І:  Відома українська письменниця Марко Вовчок була особисто знайома з Жюлем Верном. Саме він передав їй виняткове право перекладу його творів російською мовою.

ВЕДУЧИЙ  ІІ:  Твори талановитого письменника, як і раніше, залишаються мо­лодими.  Поезія людської мрії і відваги, яка живе у його творах, не втрачає своєї життєстверджуючої сили.

 

            «ПЛАСТУНСЬКА  ПІСНЯ»  (сл. І.Недільського)

 

Молоді ми і світ нам відкрито,

Перед нами сміється земля.

У житті нам дано полюбити

Верховини, ліси і поля.

Не схиляй голови у знемозі,

Бо зірок не побачиш тоді.

Уперед нам іти по дорозі –

Світ є гарний, і ми молоді.

 

Усміхається ніжно до тебе

Та країна, що сповнена див:

Там на горах, поближче до неба,

Хтось небачені квіти зростив.

Як орлята, туди ми полинем,

По морях поведем кораблі,

І ніколи у мандрах не згинем –

Світ є гарний, і ми молоді.

 

Уперед, уперед! Нам дорогу

Опромінює сонце вгорі,

А ночами нам буде світити

Над землею проміння зорі.

Ми гуртом вирушаємо з дому,

І в упевненій нашій ході

Не завадить ні вітер, ні втома –

Світ є гарний, і ми молоді.

 

 

 

 

Люди Жюля Верна будуть жити в нашій свідомості доти, доки люди прагнутимуть пізнати невідоме...

                                                                                               Олег Макаров

 

 

Кращим світом для Жюля Верна є той, у якому людина зможе весело сміятись. А так людина сміється лише тоді, коли приходить дружба і мир.

                                                                                     П’єр Гамарра

 

Жюль Верн – науковий геній.                                     Д. Мендєлєєв

 

Я став мандрівником і дослідником Азії завдяки романам Ж.Верна.

                                                                                     В.Обручев                       Нехай усі молоді люди добре знають, що з найскладніших ситуацій їм завжди допоможуть вийти мужність, старанність і дисципліна.

                                                                                     Ж.Верн

Навіщо жити, якщо не можеш стати в пригоді тим, кого любиш?

                                                                                   Ж.Верн

Усе, що людина здатна собі уявити, інші зможуть втілити в життя.

                                                                                    Ж.Верн

Я не можу не працювати. Праця – це моя життєва функція. Коли я не працюю, я не відчуваю в собі життя.

                                                                                                     Ж.Верн

 

 

                    СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Андреев К. К. Три жизни Жюля Верна./ К.К.Андреев. – М.:1969. 
2. Брандис Е. П. Рядом с Жюлем Верном./ Е.П.Брандис. – Л.:1981.
3. Верн Ж. П’ятнадцятирічний капітан./ Ж.Верн. -  К.: Веселка, 1990.
4. Верн Ж. Двадцать тисяч лье под водой ./ Ж.Верн. – М.: Правда, 1990.
5. Верн Ж. Дети капитана Гранта./  Ж.Верн. - К. : Веселка, 1979.
6.  Міхільов О. Жюль Верн. // Усі зарубіжні письменники. – Х.: Торсінг, 2005.
7. Корсунова І.В., Бойко Л.Ф. Світова література. Навчально-практичний довідник./ І.В.Корсунова, Л.Ф.Бойко. – Х.: ПП Торсінг плюс, 2012.
8. Альтов Г. Брандіс Є. Інтерв'ю з Жюлем Верном.// Вокруг света. – 1966. - № 9.
9. Судьба призведений  Жюля Верна. // Мир приключений. – 1963. -  №6.
10.  www/foxdesign.ru