СЦЕНАРІЙ ЛІТЕРАТУРНого СВЯТА                          "ТАРАС ШЕВЧЕНКО - НАШ. ВІН ДЛЯ УСІХ СТОЛІТЬ..."

Цілі: показати значимість постаті Кобзаря для всього людства; розвивати творчі здібності учнів,поглибити знання про Великого Кобзаря ; виховувати повагу і шану до велета України - Т. Г. Шевченка.

 

Святково прикрашена зала: у центрі портрет Т. Г. Шевченка,обрамлений вишитим рушником, віночок з різнокольоровими стрічками, виставка «Кобзарів» різних років видання, учнівські літературні газети та ілюстрації до творів, книги письменників про Великого Кобзаря, проектор, презентація «Життєва дорога Тараса Шевченка».

 

                                   Кобзарю!

                                                             Знов до тебе я приходжу,

                                                                     бо ти для мене совість і закон.

                                                                                                  Л. Костенко

Звучить гімн « Небесної сотні »

 

Ведучий.  Україна плаче за своїми дітьми. Вони загинули в мирний час за нас, за наше краще майбутнє, за  свою рідну землю! Кожен, хто

загинув,- це наш герой, герой України. То ж вшануємо хвилиною

мовчання вірних синів нашої неньки - України.( Хвилина мовчання)

 

Вступне слово вчителя.

Березень в Україні

часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий

Кобзар приходить до

 нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща

слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили

й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар,

тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині

душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса

оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро

любити свій народ, своюУкраїну

 

 

 

 

 

Сценка

Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, ставить на столик квіти біля портрета Т.Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик  Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?        Мати Так, синочку, правда.

Хлопчик  А чому так багато зірок на небі?

Мати  Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

 Хлопчик Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.

Хлопчик Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила ясно-ясно.

Мати Старайся, мій хлопчику…

ВЕДУЧИЙ.

Минуло вже багато з дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах ви бачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він - як член сім’ї , як найдорожча людина.

 

Учень У нашій хаті на стіні 
Висить портрет у рамі 
Він дуже рідний і мені, 
І татові і мамі. 
Він стереже і хату ,й нас, 
Він знає наші болі. 
Я добре знаю – це Тарас, 
Що мучився в неволі. 
Такий ріднесенький – дивись, 
Він мов говорить з нами, 
Він на портреті мов живий, 
Ось - ось і вийде з рами. 
 

Учень

Шевченко - наш. Він для усіх століть,

Він - як Ісус Христос для України .

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І з цим вогнем виходьте із руїни.

 

Учень

І стане вам певніше на душі,

Засвітиться вона душею в храмі.

Його слова - освячені ножі,                         

Вони болять народові, як рани.

 

 

Учень

Шевченків біль. Він протинає нас.

І гнівом вибухає в кожнім слові.

І крізь віки іде сумний Тарас

Предтечею в терновому вінкові.

 

Учень

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

 

Учень

Ти , Тарасе, сьогодні

Нас зібрав докупи.

І зійшлися у цій залі

Шевченка онуки.

 

Учень

Хліб і сіль тобі, Тарасе,

Сьогодні підносимо…

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

 

(Два учні підносять хліб-сіль і кладуть біля портрета).

 

Учень

Ти зорею сіяєш прийдешнім віку,

Сходиш хлібом на яр-рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас

Височієш над світом, великий Тарас.

 

Ведуча: В День народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря. 
 

Учень: Тарасе, наш Кобзарю, всюди 
Приходиш нині ти, як свій, 
Тебе вітають щиро люди 
На всій Україні моїй. 
 

 

Учениця: 
Я, маленька українка, 
Десять років маю, 
Про Тараса Шевченка 
Вже багато знаю .
Він дитя з-під стріхи, 
Він в подертій свиті. 
Він здобув нам славу, 
Як ніхто на світі. 
А та наша слава 
Не вмре, не загине.                                                                                                          Наш Тарас Шевченко – 
Сонце України. 
 

Учениця

Уклін тобі, Тарасе Великий, наш пророче, 
Для тебе вірно б’ється 
Те серденько дитяче, 
За тебе вічно б’ється, 
За твої заповіти, 
Чого батьки не зможуть ,
Те зроблять їхні діти. 
Спи спокійно, Тарасе! 
Нащадки твої 
Словом шани й любові і тебе пом’янули ,
І народи Вкраїни ,
Заповітів священних твоїх не забули. 
А вже бреде сліпий кобзар, 
І Гонта кличе на пожар, 
Кавказькі гори, в млу повиті, 
Рясною кровію политі, 
Чолом підводяться до хмар, 
І Катерина півжива 
Дитя в хуртечі сповива. 
Сніги колишуться над нею… 
Орел жадібний Прометею 
Криваве серце розбива. 
 

Учениця

По «Кобзарю» отім старім 
Учились грамоті щасливо, 
Росли задумані від « Дум», 
Гострий біль за Катерину. 
І клали в серце тихий сум 
За слізну долю удовину .
Нам снились Гостині сини, 
Що батько вбив, за честь і волю, - 
Сувора правда давнини 
Ішла, мов клятва в нашу долю. 
 

Учень:

Він був сином мужа, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові світи і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в щастя для нього самого. 
 

Учень

Думи мої, думи мої, 
Ви мої єдині, 
Не кидайте хоч ви мене 
При лихій годині .
Страшно впасти у кайдани, 
Умирать в неволі, 
А ще гірше – спати, спати 
І спати на волі - 
І заснути навік-віки, 
І сліду не кинуть 
Ніяково, однаково, 
Чи жив, чи загинув! 
Доле, де ти? Доле , де ти? 
Нема ніякої! 
Коли доброї жаль ,Боже,                                                                                          То дай злої ! Злої! 
 

 

Ведучий. 

Безперечно, Шевченко - духовний символ України, наш

великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом

із усвідомленням ними дійсності. Із дитячих літ, неначе святе

писання, убираємо ми в душу його полум'яні пророчі рядки.

Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті,

звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами

 

Учень

Заповів поет нам жити

«В сім'ї вольній, новій»,

А ще «волю окропити

Ворожою кров'ю».

 

Учень

Ми кайдани розірвали,

Та їх треба зняти.

Але й цього ще замало,

В повний зріст щоб стати.

 

Учень

Хай кожен з нас подумає собі:

«А що ж бо я зробив для України?

Чи я горю, страждаю в боротьбі,

Чи повзаю по-рабськи на колінах?

 

Учень

А що ж бо я? І відкіля мій рід?

Чи я не осквернив свойого роду?»

Лице Тарасове на тій сумній зорі,

Яка зійшла з тривог мого народу.

 

 

 

Пісня «Зацвіла в долині …» 

 

Ведучий. Український народ свято вшановує пам'ять свого

безсмертного пророка, поета. Линуть над світом вірші та пісні, написані

Шевченком. А його величний образ постає у нових ліричних творах

поетів. Звисока споглядає Тарас на свою Україну. Бо безсмертна

слава народного поета – патріота.

 

Ведучий

Свого національного поета Тараса Шевченка народ називає Генієм.

У ці березневі дні  промовляємо найкращі слова вдячності та намагаємося глибше розкрити його талант найвищого ступеня.

У чому ж феномен цього світового митця? Чому майже через півторастоліття після його смерті твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?

 

 

 

Ведучий

Актуальність Шевченка не в тому, що він порушив великі й вічні питання або дав нам відповідь на них. Кожне покоління має самостійно шукати відповіді на питання, поставлені часом.

Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. Він приходить у наш день. Але ми повинні йти в його час. Лише так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння.

 

 

Учень

Встань, поете, подивися

На поля просторі,

Колоситься там пшениця,

Наче синє море.

Україна твоя вільна

Вже панів немає,

І народ наш український сам шлях обирає.

І в сім'ї народів славних,

В сім'ї вольній новій

Тебе згадує , поете,

Незлим тихим словом!

 

 

Учень читає вірш «Заповіт»

 

Учень

В минулім часі не кажіть про нього –

Він з нами нині в майбуття іде!

Його слова – то нам пересторога

У наших діях, і на кожен день.

Якщо вам мова, і земля, й родина,

І пісня українська дорогі, -

Любіть, як він, страждальну Україну,

Як він – і ненавидьте ворогів.

 

УЧЕНЬ       

У нас він будить волю, честь і гідність,

За правду кличе на борню іти.

На світі всі знедолені і бідні

Були для нього сестри і брати.

В дні радості,  печалі і тривоги

Йому віддаймо шану і уклін.

За мудрістю звертаймося до нього-

І переможем. З нами- Бог і він!

 

 

 

  

 

Ведучий.                                                                                                                     Т.Г. Шевченкj – славний син українського народу,  сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками. Його слово живе між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. 
Ти постаєш в ясній обнові, 
Як пісня линеш, рідне слово. 
Ти наше диво калинове. 
Кохана материнська мово .
Плекаймо в серці кожне ,
Прозоре диво калинове .
Хай квітне червоно слово 
В сім ї великій, вольній , новій. 
 

Ведучий.                                                                                                                           І на оновленій землі, над ланами, широкими полями, вільними містами і селами як весняні води могутнього Дніпра лине вічно жива в народі слова великого Кобзаря. 
Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття .
І голос твій наш душі окриля. 
Встав в новій красі скрізь лихоліття 
Твоя, Тарасе, звільнена земля. 
 

.

 

УЧЕНЬ

І тепер наш Тарас в кожній хаті,

З нами словом живим розмовляє.

Є в Шевченка народження дата-

Дати смерті в Шевченка немає!

 

Ведуча.

 

Сьогоднішнє свято закінчується. Ми сподіваємося , що ви зрозуміли, яке вагоме значення для кожного з нас, українця, має Великий Кобзар.Він – пророк, вчитель,взірець, приклад, До нових зустрічей.

Дякуємо за увагу!

 

 

 

Літературна вікторина (Проводить вчитель ).

 1. Село, в якому народився Тарас Шевченко. (Моринці)

2. Село, в якому минуло дитинство Тараса Шевченка. (Кирилівка)

3. Що в перекладі з грецької мови означає ім’я Тарас? (Бунтівник)

4. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт)

5. Імена батьків Тараса ( Григорій та Катерина)

6. Ім’я подружки дитинства Тараса, яку поет згадує у вірші «Мені тринадцятий минало» (Оксана Коваленко)

7. Ім’я старшої сестри Тараса. (Катерина)

8. Хто був першим учителем малювання Тараса Шевченка? (Майстер Ширяєв)

9. Чий портрет був намальований для викуплення Шевченка з кріпацтва? (Василя Жуковського)

10. Хто намалював того портрета? ( Карл Брюллов)

11. Як називається збірка поезій Т. Шевченка? («Кобзар»)

12. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»? (8)

13. Коли Тарас був викуплений з неволі? (22 квітня 1838 року)

14. Скільки років провів Тарас Григорович на засланні? (10 років: з 1847 по 1857)

15. Який навчальний заклад закінчив Шевченко? (Петербурзьку академію мистецтв)

16. Учасником якої організації був Тарас Шевченко? (Кирило – Мефодіївське братство (товариство)

 17. Яку книгу для маленьких дітей уклав і видав власним коштом Шевченко? («Буквар»)

18. Яке наукове звання було присвоєне Шевченкові у 1860 році? (Академік гравюри)

19. У якому році помер Шевченко? І де його було поховано? (10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)

20. Коли і де Т. Шевченко був перепохований? (22 травня 1861 року на Чернечій горі поблизу Канева)

21. Хто сказав про Шевченка: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа…? (І.Франко)