5 березня о 18:00Вебінар: Дизайн продуктивного уроку біології

Сценарій «Ми мусимо навчитися чути себе українцями не галицькими,не буковинськими,а українцями без офіційних кордонів»

Про матеріал
Сценарій літературного вечора пам'яті Івана Франка «Ми мусимо навчитися чути себе українцями не галицькими,не буковинськими, а українцями без офіційних кордонів»
Перегляд файлу

                Ми мусимо навчитися чути себе українцями

не галицькими,не буковинськими,

      а українцями без офіційних кордонів

                                                         І.Франко

 (Святково прикрашена зала, портрет Каменяра. Звучить музика)

 

           Відеокліп     «Це моя Україна»      ( діти  танцюють )

 

Учитель:  Прекрасна земля наша, чудові краєвиди, милозвучна мова, дзвінка пісня. Все це наша Україна,багата добром і щирістю, щедрістю і турботою… Прекрасні люди тут живуть, справжні патріоти і герої, гірка, але славна історія наша.  Ми воістину маємо чим і ким гордитися.                                                                                                                    

    Цього року українці відзначали  майже одночасно два ювілеї – 160 років від дня народження І. Франка і 25 річницю проголошення  Незалежності України. На перший погляд ці події не мають нічого спільного між собою. Насправді, це не так, бо Україна відновила свою державність значною мірою завдяки титанічній  праці  велетів  українського духу – Тараса  Шевченка та Івана  Франка. Розшматована загарбниками Україна, рабське становище української нації та усвідомлення неспроможності власними зусиллями розірвати колоніальні кайдани, одних українців доводили до розпачу і зневіри, а інших – надихали до боротьби з ворогами до переможного кінця. Такі думки роздирали душу Тараса Шевченка в останні місяці його життя, і він з болем вигукнув: „Чому не йде апостол правди і науки?” Тим часом той апостол уже прийшов у світ, почув благання і сподівання свого великого предтечі. Більше того, він на весь світ виголосив:

                 Ми мусимо навчитися чути себе українцями

не галицькими,не буковинськими,

      а українцями без офіційних кордонів.

 

                                    Фільм про Франка
1-й ведучий.     Краю мій рідний, скільки в тобі чарів і краси, скільки музики,пісень  і слів прекрасних!

 

2-й ведучий.     По твоїх мальовничих просторах гордо несе свої хвилі бурхливий Черемош, тебе прикрашають високі вежі древнього Львова, зелені пагорби Чернівців, співуче Прикарпаття. Барвистим віночком простяглися від краю до краю міста і села.

 

                                               Пісня  «Україно моя»

1-й ведучий.   Не було щастя українцям у Богом благословеннім краю. Довго наш народ бідував. Віками гнобили його царські сатрапи, німецькі барони, польські шляхтичі, румунські бояри, мадярські графи.

 

2-й ведучий. Їм допомагали свої, українські пани. Вороги загарбали наші багатства, а волелюбний народ український  намагалися перетворити на рабів.Та народ, що дав світові безсмертних велетнів духу і слова,боровся за своє щастя.

                                        Виходять читці              

1-й читець. Ні, народ наш не тужив,
                    Вірив, мріяв, з паном бився.
                    У цвіту народних нив
                    Велетень новий родився.

                                             

2-й читець. Гей, на гребені Карпат
                    Встала заграва багряна.
                    Ми почули слово "брат"
                    У піснях Франка Івана.

 

  Франко     Люди, люди! Я ваш брат,
                     Я для вас рад жити.
                     Серця свого кров'ю рад
                     Ваше горе змити.

 

3-й читець  Всі роки життя його суворі
                    Освітилися борні вогнем.
                    Батько вмів кувать плуги, підкови
                   Син був слова правди ковалем.

 

1-й читець  Говорив коваль про кривду люту,
                    Про життя нестерпне бідняка...
                    І несла та мова, часто чута,
                    Гнів у серце юного Франка.

 

2-й читець  Скільки він у кузні перемріяв,
                    Скільки він снаги набрався там,
                    Щоб за горе мстити лиходіям,
                    Вказувати правду трударям.

 

3-й читець Хлопцем маленьким з батьком у кузні
                   Вдивлявся, як іскри летять огняні                                                                                        

                   Здавалось, то гнів так палає в  безодні,
                   Що віру гартуює  в майбутнії дні.

 

Учитель:   Згодом Франко згадуватиме: « На дні моїх спогадів, десь  у найглибшій глибині, горить огонь. Невеличке  вогнище міцного огню освічує   контури, що виринають із темряви душі. Се вогонь у кузні мого батька. Мені здається, що запас його я взяв  у душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас досі».

 

1-й читець   Ти вірним був сином свойого народу,
                      Із іскор вогненних ти вірші складав,
                      Вони закликали народ до свободи,
                      І кожен із вірою скелю лупав!

 

2-й читець    Ані тортури, ні нужда,
                      Ні вражі люті сили,                                                                                                                                                                                                                            

                      Ні паничів гидка орда
                      Вогонь ваш не згасили.

 

1-й читець   Вогонь душі - ясна зоря,
                     Усюди видно в світі.
                     І лине клич Каменяра,
                     Гучний, як в "Заповіті"

 

2-й читець   І до бою сміло став ти
                     Проти панства, царства мли,
                     За свободу й повноправ'я,
                     Щоб народи всі жили.

 

                Вірш « Каменярі »  

                                               Пісня « Не пора »  

Ті,що співали…

                                

1-й     Й Ми ступаєм до бою нового                                                 

2-й     Наша ціль - людське щастя і воля.

3-й     Розум владний без віри основ,                      

4-й     І братерство велике, всесвітнє,

5-й     Вільна праця і вільна любов.

 

1-й ведучий. Ще в дитинстві запала в душу малого Івася пісня народна.                            

                      Любов до неї проніс він через усе своє життя.

 

Франко           Пісне, моя ти сердечна дружино,
                         Серця відрадо в дні горя і сліз.
                         З хати вітця, як єдинеє віно,
                         К тобі любов у життя я приніс.

                         Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною
                         В мамині пісні заслухувавсь я,
                         Пісні ті стали красою єдиною
                         Бідного мого тяжкого життя.

 

                         Народна пісня « Друже, зелен луже»

 

2-й ведучий. Особливо припали до серця поета чудові коломийки і народні  

       гуцульські танці, якими славиться земля Карпатська.  

1-й ведучий.  Разом з ними милувався наш Іван Франко скарбами народної

                        творчості жителів цього казкового краю.


1-й ведучий  Син мудрого сільського коваля,
                       Він тут ступав, він тут знаходив спокій,
                       Бо тут орлів, поетів тут земля,
                       На скелі цій, на цій горі високій.

2-й ведучий Сюди, до сонця, простору й тепла,
                     Де зілля віще і цілющі води,
                     В оселю мавок, у гніздо орла
                     Він друзів і порадників приводив.

 

1-й ведучий  На друга клич достойні друзі йдуть -
                      У царство гір, на простір верховинський

 

2-й ведучий  В далекий шлях, у несходиму путь
                      Йдуть Леся Українка й Коцюбинський

 

                      « Час рікою пливе » ( інсценізація )

 

Учитель     Любов Івана Франка до рідного краю не була пасивною, споглядальною. Він любив Україну полум'яною любов'ю поета-борця,часто повторяв:  "Мене болить її відвічнеє страждання". Він присвятив їй не тільки   перлини поезії, не тільки свою працю, але й усе своє життя. Тому гостро виступав проти показного патріотизму, проти любові на словах.

 

1-й читець  Ти любиш Русь, за те
                    Тобі і честь і шана,
                    У мене тая Русь
                    Кривава в серці рана.

 

2-й читець  Бо твій патріотизм -
                    Празнична одежина,
                    А мій - то труд важкий,
                    Гарячка невдержима.

 

1-й читець Ти любиш в ній князів,
                    Гетьмання, панування,-
                    Мене ж болить її
                    Відвічнеє страждання.

 

2-й читець  Ти, брате, любиш Русь,
                    Як дім, воли, корови,-
                    Я ж не люблю її
                    З надмірної любові. 

                                             

                     Пісня «Якби ти знав, як  много  важить слово…»

2-й ведучий. У поемі "Мойсей", написаній в розпал революційних подій 1905 року, Франко віщує рідному народові славне майбутнє.

 

                                            Поема   "Мойсей"

 

Учитель:    Іван Франко завжди думав про свій народ, його майбутнє . Думаючи про спільноту людей, захоплюючись соціалістичними теоріями, він і на мить не забував, що його матір'ю є Україна. 17 березня 1883 поет написав вірш  "Розвивайся ти, високий дубе..",  який зараз мало хто знає.

 

 

 

 

Читці :

                                                                              

1--Розвивайся ти, високий дубе,
     Весна красна буде!
     Розпадуться пута віковії,
     Прокинуться люде.

 

 2--Розпадуться пута віковії,
      Тяжкії кайдани,
      Непобіджена злими ворогами
      Україна встане.


1--Встане славна мати Україна,
     Щаслива і вільна,
     Від Кубані аж до Сяна-річки
     Одна, нероздільна.
                                                                   

2--Щезнуть межі, що помежували
     Чужі між собою,
      Згорне мати до себе всі діти
      Теплою рукою.


Мати

"Діти ж мої, діти нещасливі,
Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
Свій вік коротати!
Піднімайтесь на святеє діло,
На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матері службу.
Чи ще ж то ви мало наслужились
Москві і Ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
Братерської крові?
Пора, діти, добра поглядіти
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати!"


1--Розвивайся ти, високий дубе,
     Весна красна буде!
                                                    

 2--Гей уставаймо, єднаймося,
      Українські люде!


1--Єднаймося, братаймося
     В товариство чесне.
                                                    

2--Най братерством, щирими трудами
     Вкраїна воскресне!

 

    Вірш « Рефлексія»

 

    Пісня «Благослови»

 

 

 

1

 

docx
Додано
24 грудня 2020
Переглядів
75
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку