Позаурочний захід, приурочений до Дня Гідності та Свободи
«Абетка гідності українського народу»
Мета: виховувати в учнів любов до України, патріотизм, повагу до її захисників України в боротьбі з агресією Російської Федерації; довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо своєї історії та подій на сході України; дати новий імпульс духовному оздоровленню учнів, який передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості.
Обладнання: аудіозапис музики та Державного Гімну України, Державний Прапор України, зображення Державного Герба України, вишиті рушники, глечик із житнім колоссям, волошками та дійові особи в ведуча та учні-читці. Захід відбувається в класі. Приміщення прикрашено рушниками, кетягами калини, квітами. Біля класної дошки на видному місці стоїть синьо-жовтий прапор — Державний Прапор України. Поруч із прапором стоїть невеликий столик, укритий вишитим рушником, на ньому — глечик із житнім колоссям, квітами волошки та маку. На столі в розгоргнутому вигляді лежить фотогальбом історії гібридної війни. Звучить спокійна музика.
Вчитель: Доброго дня усім присутнім на сьогоднішньому заходу. Саме сьогодні ми відзначаємо день Гідності та Свободи, день героїв, яких народила революція Майдану. Чим була революція для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Тож прошу Вашої уваги прослухати Абетку гідності Українського народу у виконанні учнів класу.
А |
Аркана танцюють, завзято співають. Такі звичаї народні українці мають.
|
Б |
Щоби Батьківщина стала процвітати, З лютим басурманом йдуть на герць солдати.
|
В |
Волю збережемо, землю відвоюєм. На Вкраїні вольній спокій запанує.
|
Г |
Горе, гнів і ганьбу з пам’яті зітремо. З гідністю героєм гордих пом’янемо.
|
Ґ |
Наш старший брат у світлий ранок Направив гради нам на ґанок У серце ґречного народу, що над усе цінив свободу Щоб кров невинна там і тут Кривавила родючий ґрунт.
|
Д |
Не дамо державу зайдам сплюндрувати. Доки серце б’ється – душу не зламати.
|
Е |
Ех, виросту великий, обіцяю я одразу. Що ніколи рідну неньку не оддам я у образу.
|
Є |
Є у мене мрія єдина: щоби мама не втратила сина, Щоби діти не втратили тата, а земля була квітуча й багата.
|
Ж |
Бо не жалюгідно животіти хочем. Жить на повні груди. Жнивувать – охоче.
|
З |
Земле-зорянице, зрошена сльозами. З Заходу до Сходу знов єдина станеш.
|
И |
Ич, яка конфузія. Відкусили Грузії. За Вкраїну вялися. Хоч би не підірвалися.
|
І |
Ісусе, іскорко небесна, благають щиро малюки. Хай згине Ірод, світ воскресне. На всі часи, на всі віки.
|
Ї |
Такі краї, де солов’ї , де сад і гай, крилаті мрії. Ніякий нелюд і нагай загнати в безвість не зуміє.
|
Й |
Йому ми молимось, благаєм за край свій рідний. Поможи, небесних ангелів зішли . Небесний отче, Миколаю.
|
К |
Наш сивий Київ через віки усіх скликає: «Земляки, складіте вірності присягу землі, народу, сонцю й стягу. Що як єдиний моноліт стояти буде Захід й Схід!»
|
Л |
Любові й ласки благаєм, утіхи. Маленьким дітям багато не треба. Лелеку на стрісі, стрижа з-під стріхи. Мами і тата. І мирного неба.
|
М |
Маленька доня, мамине сонечко зірвала квітку. Несе в долонечках невгасимий вогник, маківку червону. Символ України в боротьбу за волю.
|
Н |
Нехай начувається нелюд лютий. Народ України не обманути. На кожний новий підступний план постане новий Нігоян.
|
О |
Отче наш, що є на небесах Вкажи нам десницею шлях. Отче, тебе ми славимо Визволи нас од лукавого.
|
П |
Палають, пломенять заграви. Гірчить у пам’яті полин. Стоять на варті в балаклавах Чийсь брат, чийсь батько, а чи син.
|
Р |
Ромашко біленька, пахучий рум’янку, Даруй людям світло і сонце щоранку. Щоб рано вставали радесенькі діти І разом з ріднею всміхалися світу.
|
С |
Сонце, сміх, сметана, сир І що неодмінно – мир В раціоні у дитини Кожної щоб були днини.
|
Т |
Тату, таточку, татусю, я за тебе помолюся Щоб тупа ворожа куля твоє серденько минула. Хай танки заростуть травою На світі мир, а ми з тобою.
|
У |
Україно, тихий світе, ми – твоє майбутнє – діти Рученятами ми зможем повтирати твої сльози Щоб всміхнулась нам так само, наче мама
|
Ф |
Нам не фіолетово яким буде світ Фабрики, заводи, флот і Феодосія. Маєм Україну. Нащо Малоросія?
|
Х |
Хата, хліб, хоругва, храм. Милозвучні вони нам. -Чесний Христе Животвор Звільни Вкраїну від потвор Хай навіки згинуть ті, хто кривавить Україну, розпинає на хресті
|
Ц |
Дідусь приніс мені цукерку.
Цукерка солодка та кажу щиро: «Дідусю, а маєш… шматочок миру?»
|
Ч |
Чернівці, Черкаси, Чоп, Чангар Все це – Україна, досить чвар!
|
Ш |
В нашій школі так затишно. Вперше ми відкрили книжку. Ту написано, читай: «Україна – рідний край!»
|
Щ |
Щасливо прагнуть жити люди Хай щастя кожному прибуде. Хто ж нас лякає іздаля, То ми дамо йому щигля.
|
Ь |
Жоден ворожий син не затьмарить на світлу синь Ніякий чужий осел не зайде до наших осель Павутиння нікчемних пут не закриє нам світлу путь.
|
Ю |
Юрба, майдан, скрізь люди, люди… Звідкіль взялися ці іуди Що ради грошей дочиста Народ продали як Христа?
|
Я |
Я – Маріуполь, я – Україна. Нас не поставити на коліна Я – це дитина, яка дуже щиро Для свого народу бажає миру! |