Сценарій проведення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика " Гори ,свічко, гори!"

«Гори, свічко ,гори!»

Сценарій до проведення

Міжнародного конкурсу

з української мови ім. П.Яцик

 

 

Ведуча.

 

 Добрий день,шкільна родино!

 

Ведучий

 

 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки.

 

Ведуча.

 

 Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

 

Ведучий.

 

І де б не були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

 

Ведуча.

 

 Сьогодні ми зібралися на святкову лінійку, приурочену районному етапу Міжнародного  конкурсу з української мови імені Петра Яцика

 

Ведучий.

 

 Для кожного народу дорога його мова ,а нам , українцям,найближча до серця - українська.Вона співуча і багата.

 

Ведуча.

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід,

Ласкава,мамина.єдина,

Щебече соловейком на весь світ.

Ведучий.

Бентежна ,ясна,калинова.

Не випита,не вибрана до дна.

Моя українська ,святая наша мова

Бринить, як бандури струна.

 

Ведуча.

Солов’їну,барвінкову ,

Колосисту – на віки -

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

 

Ведучий.

Берегти її,плекати

Будем всюди й повсякчас.

Бо ж єдина – так , як мати -

Мова в кожного із нас.

 

Ведуча.

 

 Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася і наша Україна. Але цьому передувала тяжка боротьба.

 

Ведучий.

Хотіли вирвати язик.

Хотіли ноги поламати.

Топтали під шалений крик.

В’язали, кидали за грати.

 

Зробить калікою з калік

Тебе хотіли , рідна мати.

Тернистий шлях української мови

 

 

 

 1720 рік - Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

 

 1754 рік -Указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво – Могилянській академії.

 

 1769 рік – розпорядження Синоду виключити українські тексти з писаних церковних книг, вилучити букварі з тих навчальних закладів, які їх мали.

 

 1775 рік - зруйнування Запорозької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

 

 1811 рік -закриттяКиєво-Могилянської академії.

 

 1817 рік – постанова про викладання в школах Західної України польською мовою.

 

 1847 рік -розгром Кирило -Мефодіївського братства.

 

1862 рік -закриття українських недільних шкіл , які безплатно організувала передова інтелігенція.

 

1863 рік -Валуєвський циркуляр про заборону видання книг українською мовою.

 

 1876 рік -у місті Емсі царем підписано указ про заборону ввезення українських книжок з інших земель.

 

 1884 рік -закрито всі українські театри.

 

 1895 рік -заборона української дитячої книги.

 

 1908 рік -блокується українська наука і культура.

 

 1914 рік -указ Миколи ІІ про скасування української преси.

 

 1925 рік -Пленум ЦК України про «українізацію» на Україні.

 

 1933 рік -телеграма Сталіна про припинення «українізації».

 

 1938 рік -Сталінська постанова про обов’язкове вивчення російської мови.

 

 1978 рік -Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови та літератури. («Брежнєвський циркуляр»)

 

 1983 рік - Постанова ЦККПРС про посилення вивчення російської мови в школах .(«Андроповський циркуляр.»)

 

 1989 рік -Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР.

 

 1991 рік -Державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року .

 

 

Ведуча.

 І хоч українська мова ,як і наш народ , пройшла тернистий шлях історії, вона живе і розвивається ,є одним із головних чинників побудови незалежної держави.

 

Ведучий.

 

 Отримавши статус державної , українська мова має нові можливості для свого утвердження і подальшого розвитку.

 

 

 Уже 14 рік у День української мови та писемності стартує Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.У 2000 році його зініціював відомий меценат і громадський діяч з Канади, засновник і перший президент Ліги українських меценатів,справжній мільйонер,виходець з України Петро Яцик.

 

Живучи далеко від України ,він говорив: «Я був ,є і залишатимусь українцем.»

 

 Життя Петра Яцика-це яскравий взірець служіння рідному народові.

 

Народився 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне,на Прикарпатті,неподалік якого розташувалося й інше славнозвісне українське село Тухля,яке І.Франко прославив у повісті «Захар Беркут».

 

Йому було 23 роки ,коли він емігрував до Німеччини.1944 року там закінчив Український технічно-господарський інститут.Вивчив англійську мову. Через 4 роки ,маючи 27 років і 100 доларів ,виїхав до Канади.Працював у ресторані ,мив посуд,збирав цент до цента.

 

1950 року разом із партнерами відкрив українську книгарню «Арка»,через 2 роки - меблевий магазин,потім став співвласником будівельної фірми,яка й зробилася справою його життя,принесла йому мільйонні прибутки.

 

 Селянський син з України зробив блискучу ,рідкісну життєву кар’єру:на канадській землі став мільйонером.Зі своїх мільйонів платив 50 відсотків податку державі ,частину витрачав на власне виробництво,щоб нарощувати капітали,ще частину віддавав на те ,що не приносило йому прибутку,але зробило його ім’я безсмертним,- на меценатство.

 

На українські справи П.Яцик пожертвував 27 мільйонів доларів.Любив він приїжджати в Україну зі своєю дружиною Джіннет,яка народилася в Канаді уже в третьому поколінні українських емігрантів.Після здобуття рідним краєм незалежності майже щороку приїжджав з дружиною в Україну.Любили вони часто й довго ходити вулицями Києва.Вслухаючись у розмову перехожих ,намагалися почути українську мову ,але не почули.

 

Тоді й зародився в душі мецената грандіозний новий проект-Міжнародний конкурс з української мови.

 

 Виявляється,не безтурботно й недаремно ходив він київськими вулицями,не нарікав ,не бідкався на упосліджений стан рідної мови ,а(за мудрим твердженням Конфуція) засвітив свічку ,щоб стало менше в світі темряви -свічку конкурсу,який спонукав багатьох замислитися і зрозуміти ,що мати гарні знання з української мови -це престижно.

 

 Метою цього безпрецедентного мовного змагання ,як записано у його положенні, є піднесення престижу рідної мови в Україні,а також утвердження її державного статусу.

 

 

До спонсорів конкурсу долучилися такі авторитетні організації:

 

 Фундація ім. Івана Багряного зі США ( голова Олександр Скоп ).

Численні неукраїнські фірми, які співпрацювали з Петром Яциком, установили також свої премії для призерів мовного марафону.

 

 Хочеться наголосити на тому, що який авторитет треба мати, щоб і після смерті ініціатора конкурсу люди підтримали дорогу Яцику українську національну справу, і то - не в Канаді, а в далекій для тих бізнесменів Україні.

 

 Міжнародному конкурсу з української мови судилося стати лебединою піснею мецената.

 

Сьогодні у нашій школі пройде ІI етап XII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.Всім учасникам цього престижного мовного марафону бажаємо  успіхів.

Ведучий.

Мово моя українська чарівна,

Ми з тобою – народ!І йдемо до мети!

Краща з кращих у світі,неначе царівна!

Ти живи у віках, понад світом лети!