Сценарій родинного свята

Про матеріал

Сценарій виховного заходу до Дня родини з метою згуртувати учнівський та батьківський колективи; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї, вміння слухати й підтримувати мир і злагоду в родині; виховувати повагу до усіх членів родини.

Перегляд файлу

РОДИННЕ СВЯТО

Класний керівник : Клепак Н.О.(вчитель англійської мови)

$I:\DSC_1188.JPG$

Мета: згуртовувати учнівський та батьківський колективи; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї, вміння слухати й підтримувати мир і злагоду в родині; виховувати повагу до усіх членів родини.

Обладнання: квіти, рушники, серветки, народні прислів’я про родину, заголовок великими літерами, повітряні кульки, дитячі малюнки та учнівські твори про сім’ю.

Прислів’я:

Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина.
Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Живуть між собою, як риба з водою.
Коли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш і в подушках.
Де одинець — хазяйству кінець, а де діток сім, там щастя усім.
Матері ні купити, ані заслужити.
На сонці тепло, а біля матері — добре.

Хлопчик

Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

Дівчинка.

І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.

$I:\DSC_1160.JPG$

Хлопчик.

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

Дівчинка.

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

Діти виконують пісню «Ой, зелене жито, зелене».

1 дитина.

В сім’ї розпочинається життя дитини,
Тому від мами й тата в неї все!
Тож усі звички й правила з родини
Дитя в життя з собою понесе.

2 дитина.

Тому народ не раз попереджає:
Гни деревце ще поки молоде.
Вчи діток, як малі — це кожен добре знає,
Від цього правила не дінешся ніде.

Виходять хлопчики і дівчатка, починають розмову одне з одним про сім’ю.

1 дівчинка. Скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

2 дівчинка. Та ти що? Не знаєш? Отакої! Сім’я — це сім Я! Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато і п’ятеро дітей! Це найменше! Зрозумів?

1 хлопчик. Тепер ясно, зрозуміло. То що, у мене сім’я неповна? Бо ж у нас тільки троє дітей...

2 хлопчик. Отож — неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька — невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати»!

$I:\DSC_1165.JPG$

3 дівчинка. Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати... Бо ж їх так багато...

4 дівчинка. Не забувають, не бійся! Зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

3 хлопчик. У великій сім’ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім’ї. А як росте одне дитя, воно частіше буває егоїстом, жадібним, бо звикло, що все — для нього одного...

4 хлопчик. Мабуть, так, бо й народна мудрість говорить про це. А знаєте, як багато прислів’їв є про сім’ю.

3 дитина. Так, бо колись в українській родині було багато доньок і синів, росли вони дружними і добрими. Як буде дружно, то не буде сутужно, каже народна мудрість. Тому-то в нашого народу є стільки приказок і прислів’їв про родину, батьків і дітей, що всіх і не перелічиш. От послухайте кілька прислів’їв про сім’ю. Вони багато чого навчають. Наприклад, «Яблучко від яблуні недалеко відкотиться», «Яке зіллячко, таке й сім’ячко».

4 дитина. Є ще таке прислів’я: «Яка гребля, такий млин, який батько, такий син» або ще «Добрі діти — батькам вінець, а погані — батькам кінець».

5 дитина. Я таке знаю: «Яке дерево, такі його й квіти, які батьки, такі й діти», «Які мамка й татко, таке й дитятко». От ще одне дуже гарне прислів’я: «У кого є ненька, у того голівка гладенька», «Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане», бо «Мати одною рукою б’є, а другою гладить».

6 дитина. Справді кажуть: «Нема того краму, щоб купити маму», бо «Все купиш, лише татка і мами — ні!» Тому цінуймо, діти, свою сім’ю, свою родину, щоб не бути у цьому світі одинокими. А про батьків недаремно народ наш каже, що від малих дітей голова болить, а від великих — серце. Батьки наші піклуються про нас, думають, оберігають від біди, годують, вчать, виховують і найголовніше — дуже нас люблять, понад усе на світі. Тому діти повинні вчитися бути добрими, чуйними до своїх батьків, до всієї своєї родини. Адже це найдорожчі люди на цілому білому світі. А тому за науку цілуй батька й неньку в руку.

Учень.

В дитини від родини чуйність, ласка.
І від родини в неї доброта.
В сім’ї для неї оживає казка,
І кожна стежечка в житті — проста.

$I:\DSC_1166.JPG$

Учениця.

Бо є підтримка тут і є порада,
Турбота є, любов, а ще — тепло.
І задоволена дитина, дуже рада.
Тож хочеться, щоб завжди так було.

Учень.

Повага і взаєморозуміння,
Щоб стали нормою в родині повсякчас.
Хай рідних душ ясне палахкотіння
Батьків й дітей єднає кожен раз.

Учениця.

Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,
До маминого туляться тепла,
І до татусевого доброго сердечка.
Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

7 дитина.

Любов в сім’ї для всіх-усіх важлива,
Бо зігріває і лікує нас вона.
Любов земна — це справді дивне-диво,
І нам потрібна лиш вона одна.
Це ж від любові квітка зацвітає,
І пташки співу в лісі навесні
І від любові серденько співає,
А дні стають чарівні і ясні.
Усе найкраще в світі від любові!
Це найсвітліше ніжне почуття.
І ми тоді на подвиги готові,
Коли любов приходить у життя.

Гра.

Вчитель . Тепер і погратися можна, правда? Любите гратися? Ну, тоді проведемо таку родинну гру. Виходять три сім’ї. Мама, тато і їхня дитина. Уявіть, що ви на березі швидкого струмка у горах. Там ви відпочивали, розважались. Але пройшла злива, і струмок з кожною хвилиною стає глибшим і ширшим, а вам треба перейти на інший бік, щоб вас не змила вода. Покажіть, як ви це зробите. А вода вже глибока, дружина боїться, а дитина плавати не вміє...

Тати вирішують це завдання кожен по-своєму.

Повернімось в дитинства країну,
Хоч на кілька годин, хоч на мить.
Обніміть свою рідну дитину,
З нею в небо у мріях злетіть.
Щоб відчути високе стремління,
Те, що вперше в дитинстві прийшло.
Й почуття чисте, ніжне, дитинне,
Як колись, у дитинстві було.
Повернімось в дитячу країну,
Де колись ми бували дітьми.
Щоб відчути ту радість єдину,
Про яку забуваємо ми.
Щоб побачити диво і казку
У травинці, у квітці, в росі...
І відчути турботу і ласку
У земній благодатній красі.

Вчитель . Сьогодні діти прочитають про свої родини твори, які вона напередодні написали. (Кілька дітей читають свої кращі твори про родину.)

Ведуча.

Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.

8 дитина.

У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.
А все робити вчуся так, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.

$I:\DSC_1168.JPG$

На сцені маленькі діти — першокласники, вони сидять на килимку, граються іграшками і починають розмовляти між собою.

Олег. А мені мама конструктора купила, і я з нього стільки всього вмію робити! І замки, і казкові будиночки, і різних звірів! Мама завжди знає точно, яку іграшку мені купити.

Юля . А я люблю книжки читати і малюнки в них роздивлятись — це так захоплююче! Мені мама нову енциклопедію про тварин купила. Я з нею не розлучаюсь!

Катя . А моя мама мені вишила святкову сорочку, ось погляньте, яка! (Діти зацікавлено розглядають).

Ліна . Погляньте на моє платтячко, як воно кружляє! Це мені моя матуся пошила, теж на свято. Мені воно так подобається!

Коля. Моя мама мені купила новий костюм, а ще — набір автомобілів, бо я ними дуже люблю гратись.

Ліна . Я найбільше люблю гратись ляльками. І от на день народження мені мама подарувала нову ляльку і цього возика для неї. Тепер я їй колискові пісні співаю і спати вкладаю.

Юля . Ет, подумаєш! Нову ляльку! Мені мама народила сестричку, вона така ж, як лялька, але вже посміхається до мене, іграшки розглядає і агукає! От ми всі разом для моєї сестрички колискової співаємо, не те що ти для своєї ляльки.

Катя . Справді, це так здорово мати сестричку або братика! Але якщо у Ліни немає сестрички, то й для ляльки можна співати, бо ж вона так гарно співає! І ти, Юля , теж чудово співаєш.

$I:\DSC_1169.JPG$

Діти йдуть зі сцени, а на неї піднімається гурт підлітків, 5—6 хлопців і дівчат.

Настя . Дівчата, а яке мені мама намисто купила! Я й не сподівалась. Так гарно до нової блузки підходить! Я свою маму розцілувала за такий подарунок!

Юра . А мені мама подарувала годинника. Ось якого! (Показує, а всі розглядають).

Діма . А ми з мамою ходили на ринок і купили песика, я так давно хотів мати собаку, а мама пообіцяла купити, якщо у моєму табелі не буде жодної трійки. Я свого слова дотримав, а мама також. Тепер у мене є собака! Це так здорово!

Аня . Ми з мамою нові фарби придбали, бо любимо малювати і я, і моя мама. Нам удвох з нею так добре разом, ми стільки всього переговоримо, поки малюємо!

Володя . Що ви все хвалитесь, що вам мама купила, подарувала? А самі ви для своєї мами що приготували на свято? Який подарунок? Ну, зізнавайтеся! Бо я ніяк ще не можу вибрати.

Настя . Ой, правда, я ще не купила.

Аня . А я вже маю. Я намалювала її портрет, вона не знає ще про це, бо я сховала.

Юра . Тобі добре, ти малювати вмієш, я теж малював, як був малюком, а тепер хочеться щось краще. Я зекономив трохи грошей і купив парфуми та квіти. А ти що, Владе ?

$I:\DSC_1173.JPG$

Влад . Я зробив з татом для мами гарні рамки для її вишивок, от і подаруємо разом на свято, а ще квіти.

Настя . Ну, все, я пропала. Я нічого не вмію такого, як дівчата: ні плести, ні малювати...

Влад. Зате ти вірші пишеш, напиши для мами від усієї душі вірша, вона буде рада.

Настя

Сьогодні у мами свято!
Чарівний і радісний час!
Пісень, поздоровлень багато
До матінки лине від нас.

Бо мама — це та людина,
Яка нас веде в майбуття.
Найкраща у світі, єдина,
Яка дарувала життя.

Матуся всміхнеться, і свято
Народиться враз у душі.
І пісня злетить крилато,
І радість заб’ється в вірші.

Бо мама — весь світ для дитини
І перші слова, й почуття.
Найкраща у світі людина,
Яка дарувала життя!

Підлітки виходять, а на сцену заходять двоє старшокласників: юнак і дівчина. Вони беруться за руки і розмовляють.

Юнак. Ну, от і продзвенить скоро останній дзвінок, ми закінчимо школу, і полетять наші дороги у широкий світ. А мама переживає, як то все буде, як складеться моя доля...

Дівчина. Моя мама так само переживає, думає, прокручує різні варіанти мого майбутнього. А я й сама хвилююсь, як то буде далі, що життя мені принесе? Та мама переживає більше, як я. Що й казати, мами... Вони ночей не сплять, думають... Найрідніші люди на землі — наші мами...

Юнак. Перше слово промовило дитя — мама. А потім воно не сходить з вуст усе життя. Маленькі діти, підлітки, юнаки і дівчата, молоді люди, сивочолі чоловіки і жінки — усі промовляють його з однаковою теплотою і любов’ю — мама!

Дівчина. Бо для кожної людини мати — це найрідніша, свята людина, яка подарувала найбільше, найдорожче — щастя жити! То ж прийміть, дорогі матері: молоденькі, літні і старші віком від своїх дітей найщиріші вітання зі святом, найтепліші слова, найсвітлішу і найбільшу вірну любов, бо ви це заслужили своєю відданістю, добротою, усім своїм життям!

$I:\DSC_1174.JPG$

9 дитина.

Я про бабусю хочу розказати,
Вона у нас — це справжня доброта.
Вона все вміє, шити, готувати,
Хоч доля у бабусі непроста.
Які пісні вона для нас співає!
Які казки приходять з нею в сни!
Вона історії, легенди різні знає,
А в погляді її — тепло весни.

10 дитина.

Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник.
І я у нього працювати вчуся,
Й тримати слово, як дідусь, вже звик.
Тож з дідусем завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе — не біда!
Про нас тепер уже всі кажуть люди:
«Старий з малим — це нерозлийвода!»

11 дитина.

З сестричкою ми, наче риба з водою.
Одні в нас і думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!

12 дитина.

А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
В басейні ми поруч щоденно пливемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Мене доброті брат мій рідний навчає
І мудро веде в майбуття.

Діти виконують пісню «Прекрасні звертання»

Пісня «Прекрасні звертання»

Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і мудрі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
Щоб у душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!

Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабцю, бабуню, бабусю моя.
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я.
І до дідуся іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястим струмочком біжить.

Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов’ю — і радість росте!
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.
Донечко, синку, сестрице, братусю,
Дружна, велика, щаслива сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю —
Мій оберіг і родина моя!

Гра .

Вчитель. А тепер іще одна гра. Кожен тато і мама знає, мабуть, про що мріє їхня дитина. Тому виходить тато або мама з дитиною. Сідають обоє на стільці, спинами один до одного. На листочках однакового кольору для кожної родини пишуть мрію: дитина пише свою, а мама або тато пише те, про що думає, що мріє йот дитина. (Пишуть, а потім здають листочки вчителю, який читає мрію дитини і батьків.)

Діти виконують пісню про батьків.

13 дитина.

Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.
Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

$I:\DSC_1182.JPG$

14 дитина.

І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.
Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра чиста і свята.

15 дитина.

В житті бува, дитина сиротіє,
Її батьки уже на небесах.
І радість з горя раптом оніміє,
А мама з татом лише в добрих снах.
Життя жорстоке, взнати ж як, що буде?
І власну долю нам не обійти.
Тоді приходять інші добрі люди,
Щоб сироту за руку повести
У дивосвіт, що грає і сміється,
По тій стежині, що веде у світ.
В родині завжди добрий хтось знайдеться,
Що захистить дитя з маленьких літ.

16 дитина.

На те й родина, щоб допомагати
В скрутну хвилину нашого життя.
І тітонька пригорне, наче мати,
Ту сиротину, скривджене дитя.
То ж хай міцними будуть всі родини
І дружними, й святими в добрий час.
Щоб не було нерідної дитини
Ні в кого з нас, ні в кого з нас...

Діти виконують пісню про родину.

Учитель.

І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час.

Усі учасники і гості свята співають пісню «Многії літа».

$I:\DSC_1183.JPG$