СЦЕНАРІЙ РОДИННОГО СВЯТА
«З родини йде життя людини»
Мета: виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей , бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю; формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле.
Класний керівник
Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина — це велике диво,
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям радісно, й щасливо,
Як тато є й матуся є рідненька,
Там добре дітям, є в них доброта.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!
Шановні батьки, гості! Дорогі діти! Сьогодні ми всі зібралися тут недарма. Сьогодні у нас особливий день – день родини. Сімʼя – це початок всьому: навчанню, вихованню, розвитку особистості. Вона немов би маленька клітинка організму, яка, мов краплина води, відображає й успіхи, і проблеми, і досягнення суспільства. Недарма кажуть, що сімʼя, родина – це колиска нації. «Міцна сімʼя – міцна держава», - так часто кажуть. І це правда.Тож дозвольте розпочати наше свято. Я сподіваюся, воно буде добрим, щирим і трішки чарівним.
ІІ. Інсценування казки «Зоряна родина»
Звучить лірична музика. На сцену виходять Зірка та Місяць. Вони розповідають казку, присвячену родині.
Зірка. Колись давно, багато віків тому, так багато зірок, як нині , не було. Ясної ночі можна було басити лише єдину зірочку, світло якої було то яскравим, то дуже тусклим. Одного разу Місяць запитав у Зірочки: «Зіронько, чому твоє світло таке різне: то яскраве, що вказує дорогу навіть уночі; то слабе та непомітне?»Зірочка довго мовчала, а потім, зітхнувши, відповіла: «Світло моє гасне тоді, коли мені самотньо. Адже поруч зі мною немає жодної зірочки, схожої на мене. А так хочеться бачити і чути когось поруч із собою!»
Місяць. А в які ночі світло стає яскравим?
Зірка. Моє світло спалахує яскраво тоді, коли я бачу мандрівників, що поспішають. Мені завжди було цікаво дізнатися, що їх так манить у дорозі, куди воли так поспішають?
Місяць. І ти дізналася про таємницю мандрівників?
Зірка. Так. Одного разу я запитала про це людину, яка була тривалий час у дорозі. Вона мала виснажений та дуже стомлений вигляд від довгої подорожі, кожний крок давався їй з великим зусиллям, але очі…
Місяць. А якими були її очі?
Зірка. Вони сяяла в темряві від щастя та радості. (Наперед виходить Мандрівник). Чому ти радієш, мандрівнику?
Мандрівник. Замерзаючи в снігу, голодуючи без шматка хліба, задихаючись від спеки, я крокую вперед, долаючи всі перешкоди, тому що знаю: вдома на мене чекає тепло та затишок, турбота й піклування моєї родини – дружини, дітей, онуків. Заради їхніх щасливих очей я готовий зробити навіть неможливе.
Зірочка. Зірочка схвильовано замовкла, а потім відповіла: «Ось відтоді я й намагаюся дарувати якомога більше світла тим мандрівникам, які несуть щастя у свій дім, у свою родину».
Місяць. Моя маленька помічнице! Чи хотіла б ти мати власну сімʼю, рідних, які б допомагали тобі робити людей щасливими?
Зірочка. «А хіба можливо це?» - з бентежною надією запитала Зірочка.
Місяць. І Місяць, не кажучи ні слова, змахнув рукавом своїх срібних шат, і тієї ж миті на небі засяяли тисячі нових зірок, які сяяла та дивовижно мерехтіли неповторним світлом, немовби говорили маленькій Зірочці: «Ми поруч, ми тут, люба, ми тепер – одна родина!»
1.Ми хочем радо привітати
Бабусь з дідусями, сестер і братів,
Ну і звичайно, наших любих
І дорогих усім батьків!
Ми хочем всім вам побажати
Багато хороших і сонячних літ,
Дідусям і татам, бабусям і мамам,
Братам і сестричкам,
Разом: Палкий наш привіт!
2.Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю, а не злом ?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
3.Збирається в колі щаслива родина –
Про це мріє кожна у світі дитина,
Про це варто завжди нам
пам’ятати,
Що найголовніші для нас –
мама й тато.
Тату любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
Батько розуму навчає.
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить.
4.Батьківська порада і ніжна любов
Потрібні щоденно усім знов і знов.
Ми слово вам хочемо вдячне сказати,
Тому й запросили сьогодні на свято.
ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ
Учень: Родина – це тепле і затишне слово:
Бабусина ласка і з дідом розмова,
Матусина пісня і братова втіха,
Кімната, повнісінька щастя і сміху.
Сценка
Злагода : Я – Злагода й Щастя у вашому домі,
Звичайно, зі мною усі ви знайомі,
Я поряд із вами завжди хочу бути,
Про лихо бажаю не знати, забути.
Щасливі на світі ростуть хай всі діти,
Хай мамам щасливим дарують всі квіти,
Зігріта хай ласкою кожна родина
На славу живе і собі, й Україні.
Незгода: Тю! Ти чого сюди приперлась?
Вже їм у довіру втерлась?
Що там тато, що там мати –
За гроші можна все придбати!
Смішно навіть і сказати –
Свято, пісеньки...Упасти і не встати!
Злагода: Ти хто? Чому шумиш, й чому сердита?
Тебе, мабуть, забули запросити?
Не ображайся, це ми не навмисно,
Бо ж добрим і злим силам разом – тісно !
Незгода: Ага! Тремтиш! Я всіх вас покараю!
Багато заклинань магічних знаю.
Бо я – Незгода, я підступна і сварлива,
У кожну хату стукаю грайливо,
І засіваю скрізь зерно незгоди,
Шукаю лиш сприятливу нагоду,
Щоб посварились братик і сестричка –
Я заховаю їхні рукавички,
А мама з татом сваряться як романтично!
Хіба ж це незнайоме вам й незвичне?
Життя цікаве у незгоді, буревію,
Як Щастя плаче – я сміюся і радію.
Учениця: Недобрим силам в нашому житті не місце!
І ми не раді вам на цьому святі, звісно.
Хай злагода й любов лиш запанує,
Слова прекрасні діти чують:
Спасибі, вибачте, і дякую, будь ласка,
Життя у злагоді – чарівна казка.
ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ
Учитель.
Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики. Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють. Мати – привчає нас до роботи і акуратності. А батько до господарства і спритності. І де б ми не були, завжди повинні пам‘ятати про своїх мамусь і татусів, прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх
натруджених рук.
1.Тату любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
2.Батько розуму навчає.
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить
Учень. Матусю рідненька, для тебе є втіха,
Коли повна хата дитячого сміху,
Коли син чи донька до твого серденька
Пригорнеться й скаже: «Люблю тебе, ненько»
1.Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
2. З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!
Класний керівник. А зараз ми розпочинаємо наші веселі змагання. Наше свято продовжується. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені. Ми переходимо до конкурсів
ІІІ. Ігри та конкурси для учасників свята
1. Творча гра «Ідеальні батьки та діти».
Класний керівник ділить батьків та дітей на групи. Групи батьків мають описати психологічний портрет ідеальної родини; групи дітей – портрет ідеальних батьків. Для зручності гравцям пропонують перелік запитань анкети.
Анкета
«Портрет ідеальних батьків (дітей)»
Чим вони повинні цікавитися?
Як вони повинні проводити вільний час?
З ким вони мають товаришувати?
Як вони повинні харчуватися та одягатися?
Які професії вони повинні мати чи обрати в майбутньому?
Що вони повинні вміти робити?
Як вони повинні ставитися до членів своєї родини?
Кожна група представляє свій портрет ідеальної дитини (батьків). Класний керівник разом з усіма гравцями робить висновок про те, якими мають бути ідеальні батьки та діти.
2. Гра з м’ячем «Ідеальні батьки та діти».
Класний керівник кидає м’яч комусь із батьків. Той, хто спіймав м’яч, має закінчити фразу: «Якщо б я був ідеальним батьком, то я б …»
Потім дорослий передає м’яч своїй дитині, і та закінчує фразу: «Якщо б я був ідеальною дитиною, то я б…»
Гра триває, поки м’яч не побуває в руках усіх батьків та дітей.
По закінченні гри родини займають свої місця за столами.
3. . Ігрова перерва
Впродовж цієї перерви ми пограємо в гру «Говори завжди правду». (Батьки і діти стоять спиною один до одного. Загадують питання і дитина кивком голови відповідає «так» чи «ні»). Після цього вголос відповідає мама.
1. Чи снідає ваща дитина?
2. Чи лягає у 9-ій вечора спати?
3. Чи застеляє вранці ліжко?
4. Чи любить чистити зуби?
5. Чи бувають випадки коли говорить неправду?
6. Чи миє посуд тато?
7. Чи любить ваша дитина вчитись?
8. Чи дотримується ваша дитина режиму дня?
X. Скринька «Батьківські клопоти»
( батьки дістають зі скриньки аркуш із запитанням і дають відповідь)
Чи пам’ятаєте Ви, яка була погода, коли народилася дитина?
- Яка вага була у Вашої дитини при народженні?
- Хто вибирав ім’я Вашій дитині? Чому назвали дитину саме так?
- Який ріст був у Вашої дитини при народженні?
- Хто частіше вставав до колисочки з немовлям?
- Чи згадаєте колискові, які співали дитині?
- Яка любима іграшка була у вашої дитини?
- Яке перше слово вимовила дитина?
- У якому віці зробила перші кроки?
- Який перший віршик вивчила?
- Розкажіть цікаву пригоду, яка трапилася з Вашою дитиною?
- Коли дитина пішла в перший клас, пригадайте, як це було?
Усі учасники свята чіпляють побажання на класне дерево життя
Привітання зимових іменників
У грудні, січні, лютому зима лютувала,
Справжнісінькі морози усім дарувала.
Та в родинах цих холоду не відчували,
Бо батьки ... хлопчиків купували.
(вчитель зачитує імена та прізвища дітей, що народилися взимку)
Дитина, народжена в зимову пору року, відрізняється сильним духом і міцним здоров'ям. Відмінною рисою їх характеру є сміливість – дітей складно налякати життєвими труднощами, але іноді така особливість призводить до безтактності по відношенню до оточуючих. Слід зазначити, що особливості їхньої поведінки не говорять про жорстокість, а навпаки, є проявом чесності і відкритості.
У зимових дітей проявляються яскраво виражені схильності до точних наук, вони ніколи не спізнюються, пам'ятають усі необхідні дати і цифри, крім того, їх сильно дратує, якщо хто-небудь з оточуючих не пунктуальний. В майбутньому, діти, народжені взимку, стають бухгалтерами, економістами і юристами, однак і творча сфера їх може зацікавити
Дорогі наші! Вітаємо вас! Бажаємо досягти найвищих вершин і ніколи не терпіти ні поразки, ні польоту з тих вершин вниз. Залишайтеся такими ж добрими, милими, веселими. Нехай ваші близькі і рідні завжди будуть поряд, нехай у вас завжди буде тверда земля під ногами, вірні друзі поруч, а над головою світле і безхмарне небо.( вручення подарунків)
1.. вправа «цифри побажань»( роздруковані цифри на другій стороні побажання)
-ЩО Ж, ДІТИ, НЕ позіхайте,
ХОРОМ, ДРУЖНО ДОПОМАГАЙТЕ! Ви кричите або так, або ні.
2.Побажалки
В.-З днем народження вітаєм!
Діти:Так-так-так!
В.-І, звичайно, побажаєм!
Діти: Так-так-так!
В.- Вирости великими!
Діти: Так-так-так!
В.-Неодмінно потовстішать!
Діти: Ні-ні-ні!
В.-Добре! Бути красивими, добрими, милими!
Діти: Так-так-так!
В.-І крикливими, і вередливими.
Діти: Ні-ні-ні!
В.-Щоб матусенька любила!
Діти: Так-так-так!
В.-Ремінцем частіше била.
Діти: Ні-ні-ні!
В.-Добре-добре, цукерками частувала!
Діти: Так-так-так!
В.-Може досить нам вітати? Потрібно починати святкувати?
Діти: Так-так-так
3.Класний керівник. Дорогі діти я сердечно вітаю вас!
Життя – це таємнича книга,
І скільки в ній незвіданих доріг!
Ти озирнешся і помітиш,
Як швидко пролетів за роком рік!
Що побажати вам сьогодні наостанок?
Для вас сьогодні – усмішки, вітання,
Найкращі, найщиріші побажання,
Що йдуть від серця нашого, прийміть!
Вправа «Мій улюблений учень»
V. Підсумки заходу, слово класного керівника
Класний керівник. Добрим та щирим видалося наше свято. І це не дивно. Адже на ньому найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Вони подарували вам життя. Вони вчать вас, любі діти, людських правил, збагачують розум, вкладають у душу добрі слова, вішають побажання на дерево «Дерева життя»
Великий педагог Костянтин Ушинський писав: «Важко передати словами те, щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли.
Нам якось важко уявити собі, що ці зв’язки вже розірвані назавжди, але це сімейне почуття час від часу пробуджується в нас і так до останніх днів життя».
Любіть же, шануйте, поважайте найближчих людей своїх, свою родину: батька, матусю, бабусю, дідуся, братів та сестричок. Завжди будьте чемними, допомагайте їм у всьому. Пишайтеся своїм родом та пам’ятайте
місце, де народилися, рідну оселю, свій народ та нашу українську щедру землю.
А вам, шановні дорослі, щира подяка за ваших дітей, за їхню відвертість, безпосередність, почуття гумору, кмітливість доброту.
Пісня »Калина»
Шановна родино! Ось і прийшло до завершення наше родинне свято.
Дякуємо всім, хто завітав до нашої оселі. І щиро бажаємо вам:
Нехай любов, і щастя, й доброта
Наповнюють життя все до краплини.
А серце щире й думка молода
Відлуння знайдуть в люблячій родині.
Життя хай квітне як вишневий сад
І кожен день усміхнено радіє.
Хай доля подарує зорепад
Здоров я, миру, успіхів, надії.
Усі учасники заходу фотографуються на згадку біля «Дерева життя». Свято закінчується в супроводі ліричної музики.