Сценарій весняного свята День Матері.
Ведучій 1. Жінка – це восьме диво світу, муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки. Бажаємо Вам завжди бути музами для своїх чоловіків, найкращими мамами для своїх дітей і просто коханими і щасливими. Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля.
Ведучий 2. Кохані, вродливі, кмітливі, милі, загадкові, веселі, розумні, жартівливі, ласкаві, ніжні, привабливі, найкращі матусі, бабусі, вчителі. Вітаємо вас зі святом весни і світлих надій!
Ведучий 3. Багата, красива, мелодійна українська мова, але важко знайти слова, які б виразили всю міру любові і поваги до Вас, любі жінки, чарівні наші матусі!
Ведучий 4. Мама… Це перше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містить воно! З мами розпочинається наше пізнання краси і мови. У кожної людини стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти.
(Діти по черзі промовляють слова до своїх мам)
=У світле та радісне свято жіноче,
Матусю свою привітати я хочу.
=Вона в мене добра, вона в мене гарна,
У домі хазяйка вона бездоганна.
=І слово підтримки для кожного має,
Та завжди в очах її усмішка сяє.
=В цей день я мамусі несу у руці,
Яскравого сонця тонкі промінці,
=І запах зелених весняних гаїв,
І квіти з далеких казкових лугів.
=Зберу у долоні сріблясту росу,
І рідній матусі її віднесу.
=Дарую всю землю, ліси і моря,
Ти краща у світі матуся моя.
=Любі мами, з вашим святом
Вас вітають хлопчики й дівчатка!
( на екрані з’являється наступні слайди презентації, учні та учениці цього класу зі своїми мамами)
Лунає музика і на сцені з’являються дівчата із піснею Ірини Федишин «Долоньки» та танком у їхньому виконанні.
Ведучій 1 Щасливий той, у кого є бабуся. Бабуся, бабусенька – невтомна бджілка!
Ведучій 2. Вже став крилатим вислів : «Є бабуся – є діти!». Ви тільки вслухайтеся: бабуся, бабусенька, бабуня –солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!
Ведучій 3. Кажуть що бабусі більше люблять онуків, ніж дітей! Цікаво чому?
Ведучий 4. Тому, що онуки помстяться своїм батькам за бабусь та дідусів))))
Ведучій 3. Не верзи дурниць!!! Насправді це саме той час, коли розквітає їх любов до дітей, яка поєдналася з досвідом! Бо ти її – онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко, ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко. Нехай іноді телятко, нехай іноді поросятко.
Ведучій 4. І коли це бабуся називала мене поросятком? Хоча ні, 100 % було!!!
Любі бабусі для вас найкращі вітання і добрі побажання!
( На сцені з’являються діти і читають привітання для своїх бабусь).
Ми всіх бабусь вітаємо,
І здоров’я їм бажаємо,
Ви частіше посміхайтесь,
Молодими залишайтесь!
Бабуся то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне,-
Слово її заповітне
Гріє і живить мене!
Бабусе, зоре наша ясна,
Нині ваше свято.
Цілий рік у Вас, бабусю,
Праці так багато!
Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров’я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Великий букет я для тебе придбаю!
Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас, дітей.
Ти всіх світліша, моя бабцю й ненько,
Моя ти квіточка рідненька,
Моя миленька й неозора,
Моя ти втіха і опора,
Моя небесна і земна,
Моя, як білий світ єдина,
Як білий світ, як білий квіт,
З якого створюється світ.
( На стені з’являються учні для розіграшу у гуморезці, декорацій у вигляді вагона трамвая) )
Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п’ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота
Я до публіки й звернувся: «Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?»
Всі мовчать, як без’язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: «Йди сідай, старуха!»
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
«Та сиди вже там, – говорить, – теж мені онучок».
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
«Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте, тітко».
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
«Вам, мамашо, скільки років стукнуло?» -питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
«То тебе об стінку лобом стукнули малого!»
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.
Ведучий 1. Ох і мужчини, сподіваюся що вам такі ніколи не зустрінуться!
Ведучий 2. А якщо пригадати , що корисніше ходити пішки то, та таких пасажирів можна ніколи не зустріти!)))
Ведучий 3. Бабусю, моя дорогенька!
Це свято даруєм тобі.
Яка ж бо ти ніжні, рідненька,
А очі які голубі!
Ведучий 4. Ми бабусь вітаємо,
І здоров’я їм бажаємо,
Ви частіше посміхайтесь,
Молодими залишайтесь.
( На сцені з’являються діти із танком з повітряними кульками у вигляді сердець).
На сцені під музику з’являються всі учасники свята з квіточками для своїм мам та бабусь. Вони підходять до своїх рідних і дарують квіти та сідають поруч.
А на екрані продовжується презентація і з’являються слайди під пісню «Я маму малюю» ( на слайді з’являється спочатку малюнок мами намальований дитиною, а потім -мама).
Ведучий 1. Поети Вам присвячують сонети,
Чоловіки дарують Вам букети.
Кохані, любі ,чарівні жінки,
Ви наші музи, витоки натхнення
Про Вас всі наші мрії потаємні
Зі святом Вас, найкращі квіточки!!!
(На сцені з’являються всі учасники заходу та співають пісню Олесі та Станіслави Май» Мамочка.
Свято закінчується фотозйомкою, фотозону до якої приготували заздалегідь).
Ми вас, мами, зустрічаєм
І віршами, і піснями,
Ми вас дуже всіх кохаєм,
Наші ніжні, рідні мами
=Матусю моя дорогенька!
Це свято даруєм тобі.
Яка ж бо ти ніжні, рідненька,
А очі які голубі!
=Такі голубі, ніби небо,
Мов проліска синього цвіт.
Ніколи їм плакать не треба.
Хай радість несе їм привіт!
=Ми любимо вас, кохані наші мами.
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
=Сонечко засяє золотими барвами
Коли про матусеньку заспіваєм ми.
Закивають проліски цвітом над головами
Тиха, мов голубка, щира і миленька.
= Хочеться сказати всім хлопцям цього залу, що приділяти увагу і говорити добрі лагідні слова дівчатам ми повинні не тільки в це свято, а і в інші буденні дні, бо дівчата та жінка — то основний прихисток істини, вона хитрість і вигадка, вона цілителька і чаклунка, вона заперечення чоловікові і сенс його життя.