Сценарій свята Хліба

 

Устинівський районний  будинок дитячої та юнацької творчості

 

 

 

 

Свято Хліба

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята, розроблений керівником

                                                                            літературно- краєзнавчого гуртка

                                                                            «Джерельце» Корніченко Т.А.   

                                                                            У святі  Хліба взяли участь гуртківці та учні 1-11класів

                                                                            Устинівської ЗШ І_ІІІст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Устинівка-2014

 

 

                                                                                                           Корніченко Т.А. керівник літературно-                                 

                                                                                                                краєзнавчого гуртка «Джерельце»

 

Свято Хліба

 

Мета  виховного заходу :

- систематизувати  знання про історію хліба в житті українського народу;

- виховати дбайливе ставлення до хліба , повагу до професій  і людей ,які вирощують хліб та виготовляють різні  вироби і страви із зернових культур.

Обладнання :

Малюнки учнів 1-5 класів, плакати про хліб , виставка виробів з  борошна, записи пісень про  хліб,

прислів’я та приказки, снопики пшениці, кукурудзи , інших зернових,виставка книг про хліб та

хліборобів ,папки з матеріалами з цікавинками про  про хліб,його значення в житті людини.

 

 

Ведуча1.

Доброго дня!

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом , з любов’ю та миром.

Для людей відкрита  хата наша біла ,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 

Ведуча 2.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилося по правді ,

Щоб жилося в мирі!

 

Ведуча 1.

Хлібом- сіллю вас вітаєм

І здоров'я всім бажаєм.

Під веселий спів посилаєм вам уклін.

 

(Підносять хліб –сіль до гостей .Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене».)

Ведуча 1.

Готуючись до свята зазирнули  ми до збірничків  з народознавства і взнали чимало нового.

Ведуча2.

З давніх -давен мешканці великих та малих поселень на українській землі були насамперед хліборобами- людьми , що «робили»  хліб і на ниві, і на мірошницькому майданчику , і біля печі.

Хліб у кожній родині – найперший годувальник , дарунок божий, батько, всьому голова.

 

 

Вчитель.

Про хліб складено  багато прислів’їв та приказок . «Де хліб та вода , там немає голода , коли є хліба край , той і під вербою рай і стіл престіл. А як хліба ні куска, то і в горлиці тоска , і любов гине, і бесіда суха, і рибка бридка. Без хліба немає життя ні на терені України , ні в будь-яких інших землях.

 

Вчитель

На столі лежить хлібина,

Це частинка серця  віддана  для сина,

Це частинка серця віддана  для дочки,

Щоб голодними не були сини-дочки.

На столі смачна  розрізана хлібина :

Не голодна вже уся родина,

 І не треба матері ще зрання

Сліз невтішних лити на світанні.

Це добро ,яке приходить дуже  просто,

Щастя всім дає  і чималий достаток.

І життя продовжує щоденно,

Ще й любов дає  усім у  спадок. (Т.А.Корніченко)

 

Ведуча 1.

Недарма у слів “жито ” і життя один корінь. Давайте ж прослідкуємо шлях хліба від ниви до столу. “Радуйся врожаю не в полі, а в стодолі”, - говорили мудрі люди. Господарі були спокійні за хлібний врожай лише тоді, коли він потрапляв у сховища-стодолі, клуні. З житниць зерно везли до млина. Наші далекі предки розтирали зерно на борошно за допомогою жорен, основою яких були два каменя.  Пізніше для того, щоб обертати їх, стали застосовувати силу води і вітру. Перші вітрові млини  на Україні з’явилися на початку 18 ст. Особливо багато людей і пилу, де борошно ,там і порошно . Мірошникам роботи вистачало :борошно чекали в кожній хаті- не замісиш густо, як в коморі пусто.

 

Ведуча 2.

Як правило хліб пекли раз на тиждень. Вважалось ,що не можна було цього робити проти великих свят , а також напередодні п’ятниці і неділі. Більше як на тиждень «заводити «хліба не годиться, інакше до хати могли завітати старці-злидні. Турбота про випічку хліба  лежала на господині .В день , коли спеціально для хлібів розпалювалась піч,вона трималася суворо і зосереджено, від неї не  чули звичних жартів.

 

Ведуча 1.

Піч для хліба випалювали добряче, але рівно. Під паляниці часом підкладали сушене капустяне листя. До двох годин хліб сидів у печі . Господиня уважно слідкувала за випічкою. Велика біда, якщо хліб виходив «циганом»- ніякою сметаною його не відбілити . Про верх , який відставав , говорили: «Хоч горобців заганяй», а про тріщини:  «Мов плугом  поорано». Дві хлібини  ,що спеклися роз’єднували над  головою дівчини. А паляничка, яка перевернулася у печі свідчила про близьку смерть, що може прийти до господи . Існувало повір’я ,що хлібна пара доходила до мертвих на той світ. Хліб  наші предки виймали з печі , хрестили і залишали на покуті. Потім його віддавали як милостиню бідним людям, прошакам.

    Вчитель.

Які хліби випікали на Україні? Випікали переважно з житнього борошна, пшеничні буханці  катали  до великих свят. Українські хлібини-паляниці, на які йшло борошно, стали символом плодючої землі , добробуту і гостинності. «Паляниця - як пух ,як дух, як миле щастя»,- говорили у народі.

Ведуча 1.

Коли не вистачало хліба до наступної випічки , з прісного тіста пекли коржі. Козаки колись пекли в дорозі

« загребки» - коржі, які загрібали попелом і гарячим жаром . Хліб шанували та берегли і в багатих . і в бідних сім’ях .У побуті існувало багато « хлібних правил», коли заходило сонце не починати нової хлібини.

Через кусень , який валявся на дорозі не переступали - його підіймали і клали на видноті . Крихти зі столу не змітали у сміття. До такої ощадливості дітей привчали змалку.

 

 Ведуча 1. Хліб символізував міцну родину, гостинність, добробут. Займав почесне місце в Україні. Люди дотримувались звичаїв пов’язаних з хлібом, згадували його в най різноманітних випадках.

«Хліб хлібу – брат»,- говорили пригощаючи один одного,  «Хліб від рук відривається»,- сумували коли були погані заробітки.

«Ти - хліба, а він тобі- камінь»,- говорили про невдячну та злу людину. З першого дня появи людини на

світ ,тягнеться  низка хлібних звичаїв-обрядів.

 

Ведуча2.

З хлібом у нас зустрічають гостей,

З хлібом дітей проводжають батьки у дорогу,

Хліб на весіллі цвіте в короваї ,

 І кращих немає на світі вістей,

 ніж –хліб уродився у рідному краї.

  Учень 1 .

Хліб і хлібні вироби з жита-пшениці- улюблена їжа всіх українців. Без них немислиме життя.

Учень 2.

Де починається життя хліба? А початок його –це маленьке зернятко. Воно нагадує маленьку дитину у сповиточку .Багато зерняток створюють колос, багато колосків – це безмежний  хлібний лан.

Учень3.

Хто ж вирощує хліб? Хлібороби. Праця їх важка, Це й недоспані ночі ,натруджені руки, висушене сонцем обличчя, мокра від поту сорочка. Ми вклоняємось цим людям з золотими руками та добрим серцем ,які люблять свою батьківщину усім серцем.

Звучить пісня про  Україну.

 

 

 

Учень4 .

 

Поля неозорі, пшеничні простори ,

У серці – ясна далина.

Ой ,як не любити ,

 Тебе моя рідна  сторона!

Налита гарними хлібами,

Устинівщино моя!

 

Учень 5

За серця і справи чисті,

 За звитяги трудові

Спасибі вмілим хліборобам

Нашої землі.

 

Учень 6.

І красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий.

Життя несе у світ людський ,

І людські родить мови.

 

Вчитель. Наш устинівський край багатий своїми полями й хлібами, багатий він і щедрими та працьовитими людьми, які вирощують гарні врожаї з року в рік.(Зачитує список найкращих працівників жнив 2014 року.)

 

Ведуча 2.

Ось в цьому колоску -20 зерняток, щоб спекти батон потрібно таких 5000, а це 250 колосків.

Їж ,друже ,хліб додолу не кидай,

А підніми , коли не там лежить.

А коли сідаєш ти до столу ,

Пам’ятай , що хліб – то означає жить.

 

Вчитель.

Якщо учень лише один раз на рік викине скибочку хліба вагою 10 грам, то втрати в нашій країні становитимуть 65т.А за рік- 19 тис. т.

Тієї миті, коли ваша рука замахнеться ,щоб кинути хліб ,згадайте:

-своїх земляків, хто пережив роки голодомору,і тих ,хто їх не пережив;

-згадайте прабабусь і прадіду сів,бабусь і дідусів, які пройшли через лихоліття війни, і про тих хто загинув на війні;

- згадайте тих,хто не дочекався цього шматочка хліба ;

-згадайте мозолясті хліборобські руки, згадайте маленьке і золоте зернятко- символ життя.

 

 

 

 

Ведуча2.

Шануй хліб наш, людино,

І нинішній , в прийдешній день.

Щоб з колоска не випала зернина,

Нехай зі столу з крихти не впаде.

Ведуча 1.

Хлібе ,святий мій хлібе !

Перед тобою я зігну коліна,

Перед тобою голову схилю,

Вустами притулюсь до тебе,хлібе,

І клятву вимовлю свою.

 

Ведучі разом. Клянусь навіки шанувать тебе, хлібе!

 

 Вчитель .Читає казку про чарівну комору.

От і вирощують люди  хлібні культури ,печуть хліб і радіють життю.

 

Ведуча1.

На наше свято ми запросили й тих ,хто пече хліб для людей, хто знає гарні рецепти короваїв, булок, тортів, кексів, різних страв з борошна. Тож слово майстриням- господиням.

Виступ запрошених на свято:     кухара школи, працівника пекарні.

Вчитель. На свято наше постарався кожен клас, батьки щедро допомогли приготувати страви з борошна . Скуштуймо ці дива кулінарії всі разом під час ярмарки «Хлібні дива» та не забудьмо , що хліб- святий.

Вчитель.

Хліб святий лежить на столі-

Запашний і рум’яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобських неспокій.

Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив’яного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І ,як сонце , сіяє над світом.

 

Хай буде мир  на нашій українській  хліборобній землі, добро та достаток хай прийде до кожної родини!

 

Звучить пісня про Україну «А у нас Україні».