Сценарій свята-конкурсу «Моє багатство – рідна мова» ( до Міжнародного дня рідної мови).

Сценарій свята-конкурсу «Моє багатство – рідна мова» ( до Міжнародного дня рідної мови).

Вчитель. Є такий вислів: «Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє душа назавжди». Справді, наше життя було б сірим і нецікавим, якби ми не могли говорити, не вміли співати, біля нас не було найріднішої людини. Найбільше, найдорожче добро у кожного народу - це його рідна мова, слово. Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною у родині і залишається зрозумілою на все життя.  Мова - наше духовне надбання.

До вашої уваги свято-конкурс «Моє багатство – рідна мова»

Ведучий 1   Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаю Вас на  святі-конкурсі, яке зібрало нас у цьому залі, адже сьогодні, 21 лютого, ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови . За гарним українським звичаєм ми підносимо цей хліб, як символ достатку та благополуччя.

Ведучий 2  Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, вiдзначається він щороку з лютого 2000 року для сприяння мовній і культурній різноманітності.

Ведучий 1 В Україні цей день святкується з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

 Ведучий 2  Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Читці

1. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! 

2. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. 

3. Мово моя! Ти зцілювала  втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе. Невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом.                                                        (Звучить пісня про мову).

Ведучий 1 Сьогоднішній день ми присвячуємо її величності УКРАЇНСЬКІЙ мові, щоб ще раз підкреслити  те, чим ми повсякденно користуємося, є справжнім дивом, великим і прекрасним. Зараз ми здійснимо пізнавальну гру «Найкмітливіша команда». У нас  є дві команди по 3 хлопці. Скажіть, будь ласка, назву вашої команди.. А наше журі у складі_____________________________________ визначить найкмітливішу команду.  Наша гра складається з   раундів.  Розпочне гру та команда, яка правильно доповнить прислівʼя.

1. Гостре словечко коле…..( сердечко).

Ведуча 2.Раунд 1 (за кожну правильну відповідь 1 бал).                                     Завдання для І команди.

1.3 чого починається день? (З букви д)

2. Які два займенники псують дороги? (Я , ми)

3. Чим вечір закінчується, а ранок починається? (Буквою р)

4. Скільки всього частин мови ви знаєте? (10)

5. До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу?

 ( М+Анна)

Ведуча 2.  Завдання для ІІ команди.

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

2. Як можна з буряка зробити бурю? (Буря + к)

3.Скільки горобець зробить кроків за сім років? (Жодного)

4. Що стоїть між небом і землею? (Буква і)

5. Чого багато має болото, менше море і зовсім не має річка?  (Букви о)

 Ведуча 1. А зараз до вашої уваги діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках і звучить музика)

Мати:

Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.

Донька:  Забувають діти мову матерів.
Глянь, від того болю світ аж посірів.
Стогне від розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.

Мати:                                   

Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Батьківщині зради.
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути –м’яти,
але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися маминої мови!

Ведуча 1.  Раунд 2 «Юні поети»

Хлопці, сьогодні ви - юні поети. Кожна команда через 2 хвилини повинна зачитати написаний вами сенкан про мову.  (Максимальна кількість балів за сенкан 3 )

Мова

Барвінкова,рідна

Вчить,виховує,виконує

Люблю вчити

Найбільша цінність народу

Ведуча 2. Поки наші юні поети складають сенкани. До вашої уваги хвилинка гумору.

«Жорина мрія»                                                                                                                 Каже вчитель на уроці патлатому Жорі:                                                                       Намолов ти нісенітниць у домашнім творі.                                                                    Вже кінчаєш клас десятий, мислити не вмієш.                                                                  Я просив же написати , як, про що ти мрієш .                                                                        А що вийшло?Ти надряпав лиш одну сторінку.                                                           Ось ти пишеш: «Я мєчтаю підшукати жінку,                                                               Щоб для мене підходящі мала внєшні дані,                                                                 Щоб робила в гастрономі чи у ресторані.                                                                       Із такою буде класна у сім’ї житуха».                                                                           Я читаю, і у мене червоніють вуха.                                                                                Це такі нікчемні мрії в хлопця молодого?                                                                       Ти один лиш дописатись можеш до такого.                                                                           - Чом один? – скривився Жора. – Це в якому смислі…                                                           - Я писав, а батя збоку підбрасував мислі»

НАШІ ХЛОПЦІ
Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

Ведуча1 . Наступний раунд 3. «Доповни фразеологізми». Розпочне гру та команда, яка правильно  доповнить прислівʼя.

2. Слово до слова – зложиться…..( мова)

Коли ми використовуємо фразеологізми, наша мова стає цікавішою, багатшою.

Ваше завдання - доповнити фразеологізми словами - назвами наших частин тіла (за кожну правильну відповідь 1 бал)

Ведуча1. А зараз доповніть фразеологізми іменниками - назвами тварин

1.На нові ворота дивиться як ...   (баран).

2. В апельсинах розбирається як     ...     (свиня).                                                                              3. В колесі крутиться як    ...   (білка).

4. Плентається як…  (черепаха).

5. Опирається  як… (осел).                                                                                                         6. Повзе як…(рак).                                                                                                                7. Плюється як… (верблюд).                                                                                              8. Повертається як… (слон).                                                                                               

Ведуча 2. Задання для наступної команди.                                                                                                                                1. Трясеться як…  (заєць).                                                                                                        2. Глуха як ... (тетеря).                                                                                                             3. Підколотна…  (змія)                                                                                                    4. Мокра ... (курка).                                                                                                   5. Біла   ... (ворона).                                                                                                     6. Перша   ... (ластівка).                                                                                              7. Бути на ... (коні).                                                                                                                        8. Не клюють ... (кури).

Ведуча 1. Поки наше журі визначить найкмітливішу команду. Ми продожимо наше свято.

Історія кожного народу має героїчні і трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти,яку мученицьку ,але велику долю вистраждати. Давайте переглянемо скорботний календар української мови.(перегляд)

1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.

1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 р.— закрито українські недільні школи.

1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.

1884 р.— закрито всі українські театри.

1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.

1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

Ведучий 2   Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був Іван  Котляревський, а основоположником — Тарас  Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією.  Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.

Ведучий 1.  Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху наша рідна мова: витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, нападки Московщини.

Вбивали її, терзали її, шматували рідну мову, та не знищили – звучить, гримить знову і знову. Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар.

Ведучий 2 „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.  300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.

Звучить пісня про мову 

Ведучий 1. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови.                                                                                                             Разом. Друзі, до нових зустрічей.

1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.

1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 р.— закрито українські недільні школи.

1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.

1884 р.— закрито всі українські театри.

1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.

1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

«Жорина мрія»                                                                                                                 Каже вчитель на уроці патлатому Жорі:                                                                       Намолов ти нісенітниць у домашнім творі.                                                                    Вже кінчаєш клас десятий, мислити не вмієш.                                                                  Я просив же написати , як, про що ти мрієш .                                                                        А що вийшло?Ти надряпав лиш одну сторінку.                                                           Ось ти пишеш: «Я мєчтаю підшукати жінку,                                                               Щоб для мене підходящі мала внєшні дані,                                                                 Щоб робила в гастрономі чи у ресторані.                                                                       Із такою буде класна у сім’ї житуха».                                                                           Я читаю, і у мене червоніють вуха.                                                                                Це такі нікчемні мрії в хлопця молодого?                                                                       Ти один лиш дописатись можеш до такого.                                                                           - Чом один? – скривився Жора. – Це в якому смислі…                                                           - Я писав, а батя збоку підбрасував мислі»

НАШІ ХЛОПЦІ
Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

Мати:

Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.

Донька:  Забувають діти мову матерів.
Глянь, від того болю світ аж посірів.
Стогне від розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.

Мати:                                   

Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Батьківщині зради.
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути –м’яти,
але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися маминої мови!

Читці

1. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! 

2. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. 

3. Мово моя! Ти зцілювала  втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе. Невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом.                                                        (Звучить пісня про мову).