1 квітня о 15:00Вебінар: Викладання іноземної мови в умовах дистанційного та онлайн-навчання

Сценарій свята «Пролунай же, дзвонику, востаннє…»

Про матеріал
Сценарій свята «Пролунай же, дзвонику, востаннє…» (Лунає музика святкові фанфари) Ведуча: Шановні батьки, вчителі, гості, дорогі учні! Ось і завершається ще один навчальний рік - рік напруженої праці. Сьогодні по всій країні пролунає Останній дзвоник. Це свято прощання зі школою наших випускників, учнів 9 класу. Ведучий: Дорогі випускники ! Послухайте востаннє звучання шкільного дзвінка, збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою. Ведуча: Ну, от і все. Останній день і мить. Остання зустріч, погляди зріднілі. Душа болить, сльоза в очах тремтить - Учнівські роки в вирій відлетіли. Ведучий: Намагаємось згорнути у клубок Щасливі зими, осені і весни, А підсумок : останній ваш урок, Що ластівки із вирію принесли. Ведуча: Ну, от і все! Це та остання мить, Яку ніхто у гості не чекає. До нас вона розлукою спішить І нас усіх сьогодні розлучає. Ведуча: Востаннє урочисто і святково Нехай батьки і вчителі вас заведуть. На все життя запам’ятайте мить чудову, Стрічайте всі! Випускники ідуть! (Лунає пісня « Про рушник».) ( Батьки піднімають вишиті рушники , під яким проходять учні ). Ведуча: Школа! Струнко! Шановний директоре! Школа на свято Останнього дзвоника вишикувалась! Дозвольте свято розпочати! Директор: Свято Останнього дзвоника розпочати дозволяю! (Лунає пісня « Моя Україна», виходять українка з українцем) Дівчинка: Україно! Не зміряти віками Вроду твою журавлину. Не обмежити навіть снігами Мову твою тополину! Хлопчик: Україно! Я промінь живий В твоїм сонячнім тілі! З того цвіту і грому Я на світ народивсь , Україно! Дівчинка: Радість буяє в зелені цвіту Оновлюється вся наша країна, Своє майбутнє, зміну молоду,
Перегляд файлу

Сценарій свята «Пролунай же, дзвонику, востаннє…»  

(Лунає музика  святкові фанфари)

Ведуча: Шановні батьки, вчителі, гості, дорогі учні! Ось і завершається ще один навчальний рік -  рік напруженої праці. Сьогодні по всій країні пролунає Останній дзвоник. Це свято прощання зі школою наших випускників, учнів 9 класу.

Ведучий: Дорогі випускники ! Послухайте востаннє звучання шкільного дзвінка, збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

Ведуча: Ну, от і все. Останній день і мить.                                                                                                                  

              Остання  зустріч, погляди зріднілі.

             Душа болить, сльоза в очах тремтить -

             Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведучий: Намагаємось  згорнути у клубок

              Щасливі зими, осені і весни,

             А підсумок : останній ваш урок,

             Що ластівки із вирію принесли.

Ведуча: Ну, от і все! Це та остання мить,

             Яку ніхто у гості не чекає.

             До нас вона розлукою спішить

             І нас усіх сьогодні розлучає.

Ведуча: Востаннє урочисто і святково

              Нехай батьки і вчителі вас заведуть.

              На  все життя запам’ятайте мить чудову,

              Стрічайте всі! Випускники ідуть!

          (Лунає  пісня « Про рушник».)

   (  Батьки піднімають вишиті рушники , під яким проходять учні ).

Ведуча: Школа! Струнко! Шановний директоре! Школа на свято Останнього дзвоника вишикувалась! Дозвольте свято розпочати!

Директор: Свято Останнього дзвоника розпочати дозволяю!

     (Лунає пісня « Моя Україна», виходять українка з українцем)

Дівчинка: Україно! Не зміряти віками

                Вроду твою журавлину.

                Не  обмежити навіть снігами

               Мову твою тополину!

Хлопчик: Україно! Я промінь живий

                В твоїм сонячнім тілі!

                З того цвіту і грому

                Я на світ народивсь , Україно!

Дівчинка: Радість буяє в зелені цвіту

                 Оновлюється вся наша країна,

                 Своє майбутнє, зміну молоду,

                  Сьогодні ти вітаєш, Україно!

    ( Лунає Гімн України ).

Ведуча: Закінчується дитинство останнім дзвінком

              У ранковій росі променистій,

              От ви, випускники, стоїте тут разом

              На останній лінійці врочистій.

Ведуча: Слово для привітання надається директорові школи…

      ( Виступ директора )

Ведуча: Кожного року випускники залишають школу. Але їхні добрі справи, хороші традиції - залишаються, їх продовжують наступні покоління.

Ведуча:   Немає у минуле вороття ,

                 Та для матусі й тата ви - назавжди діти.

                  Із ними разом сходинки життя

                  Долати легше, двері  всім  відкриті.

                  Сьогодні в цей святковий час вас прийшли привітати,

                 Найрідніші мама й тато.

В1. Від імені батьків слово для привітання надається матері нашої випускниці ________________________

 

        ( Виступ   батьків. Мама підносить коровай своєму синові, він цілує передає всім по черзі, останній кладе на стіл .Лунає пісня………)

Випускник: Вклоняюсь низько до землі

                     Усім батькам, які прийшли на свято.

                     Прийміть уклін , шановні, дорогі.

                     І найдорожчі в світі =мама й тато.

Випускник: Пробачте нас, шановні батьки.

                     Ви найдорожчі своїм дітям,

                     Як кажуть , діти = радість у житті,

                     А ви для нас = опора в світі.

          (Лунає музика . Дарують квіти батькам)

Ведуча: Десять років тому вас взяла за руки ваша перша вчителька і сміло повела в Країну знань.

Випускник: Перша  вчителька! Добра, терпляча.

              Наче мама була нам усім!

              І любов її щира, гаряча

              Зігрівала  сердечко усім.

Випускник: Ми малі на лінійці стояли,

               А в очах і цікавість, і страх.

               У руках ми букети тримали

               І тремтіла тривога в серцях.      

Ведуча: Слово надається першій вчительці ……..

          (Танець, пісня « Если друг не смеется ты включи ему  солнце..»)

Ведуча: Сьогодні Вас , випускники, прийшли привітати ті, кого ви 1вересня завели за руку в школу і посадили за парту. Цю мить вони чекали довгий час. Увага! Слово має перший клас!

         ( Привітання першокласників . Лунає музика)

  1. учень: Мами вперше вас до школи

       Точно так вели , як нас.

       Не забудь цього ніколи,

       Першу вчительку і клас.

  1. учень:  Ви  йдете уже зі школи,

                  Нам доводиться  зітхать …

                  Вас за двійки більш ніколи

                  Вже не будуть лупцювать.

 3.  учень:  Всі ви будете трудитись

         І гуляти до зорі.

         Нам довго, довго вчитись,

         Бо усі ми школярі.

 4. учень:   Ми вам успіхів бажаєм

                   І здоров’я , і добра.

                   Із закінченням вітаєм,

                   Бо прийшла для вас пора!

       (Вибігає дівчинка, одягнена в «Незабудку» …)

Дівчинка:   Ми  маленькі сині квіти.

                    Ми маленькі незабудки

                    Пелюстками своїми

                    Вас благословляєм в путь.( обсипає пелюстками) 

                    А як важко в серці буде

                    Школа вас не позабуде.

                    Пригорнись = і ти почуєш :

           « Не забудь, не забудь, не забудь…».

( Першокласники  дарують незабудки  . Лунає музика……………)

     ( Танець « Набридла школа»)

Ведуча :   Дитинство - безтурботна країна. Кожному з нас доводилось побувати в ній лише один раз. Згодом стежка  в дитинство заростає дорослими турботами та проблемами. І скільки б не шукали цю країну на карті = даремно! Лише приємні  спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

( Лунає пісня «Куди зникає дитинство … », виходить випускниця з м’якою іграшкою і вибігає маленька дівчинка з кулькою та трояндою.)

Дитинство: Ти впізнала мене?

Випускниця: Здається так. Ти - моє дитинство.

Дитинство: Сьогодні я покидаю тебе назавжди.

Випускниця: Не поспішай, побудь ще мить.

Дитинство: Я буду приходити у твої сни, а ти згадуй мене!

                    А пам’ятаєш , як ти вперше прийшла до школи в 1клас?

Випускниця: Так пам’ятаю. В перший клас ми прийшли й нічого не знали

                       Вчителі  нам важкі завдання давали.

                       Ой, як важко нам було читати й писати!

                       Та батьки і вчителі нам допомогли

                        Граніт  науки подолати.

Дитинство:    А пам’ятаєш, як хлопчики вас смикали за кіски?

Випускниця: Так , пам’ятаю ! Хоч сиділи на уроках тихо,

                       Наче мишки, а  все рівно хлопчаки

                       Смикали за кіски.

                       Дякую тобі за все моє миле дитинство .

                        Прощавай!

         ( Обнімає іграшку, а дівчинка дарує квітку і повітряну кульку)

          ( Лунає пісня « Дитинство прощай» , по закінченню пісні кульку відпустити     в небо).

       Випускниця: Ну от і все. Скінчилося дитинство.

               (Виходить випускник  і стає біля випускниці ,на фоні музики = розмова)

        Він :            Ну здрастуй!

        Вона :          Хто ти?

        Він :            Твоє перше кохання.

        Вона:           Невже? Це просто сон зійшов на нас. 

 Він :            Та може збитись він якраз.

Вона :           Казка. А я не вірю в сон = траву.

 Він :            А ти повір і не сумуй!

                     Я вийду в світ, закрию двері школи.

                     Цю першу втрату я з тобою розділю.

                     Запрошую тебе до вальсу, дайте руку

                     І стане смутку менше і жалю.

          ( Виконується  вальс ………….)

Ведуча: Прийшов час випускникам  сказати  слово перед рідною школою.

        ( Лунає пісня « Школа».)

Випускник: Затихнуть пісні. І почнеться урок.

                     Урок, на який не подзвонить дзвінок.

                    За парти не сядемо так, як завжди.

                     Учитель з журналом не ввійде сюди.                                  

Випускник:  Шановні педагоги!

                      Бажаємо здоровя  вам міцного,

                      Багато радощів і сонечка ясного,

                      Натхнення , щастя, успіхів у праці,

                      А в справах особистих - тільки вдачі.    

Випускник:   Бажаємо вам творчої наснаги,

                       Майстерності і переваги,

                      В достатку жити, в злагоді, в любові,

                      Будьте щасливі і здорові.

Випускник: Вам доземно вклоняємося ми

                    За любов, за турботу, горіння.

                     Ми дорослими стали людьми.

                     Тож спасибі за ваше терпіння.

Ведуча  :      Колись і вчителі були маленькі

                     І грались так же як і ми,

                     І намагались досягнути мрій швиденько,

                     І подолати швидше біг років.

 Випускник: А ми ось зараз

                     Таємницю їх розкриємо

                     І повернемось у дитинства світ,

                     Де ви були маленькі і щасливі,

                     І так хотілось вирости скоріш.                 

  (Лунає  мелодія  із кінофільму «Вусатий нянь»)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони були такими неслухняними, як і ми. Ось , наприклад, маленька Людмила Михайлівна потайки під ковдрою читала  книжки, а потім вранці розповідала подругам.

Ведучий: Одного разу, їй до рук потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вона вирішила вилізти з під неї .І з тих пір вона читає  цікаві книжки разом із нами на уроках, а з колегами на педагогічних радах.       (Випускник виводить директора)

Ведуча: А маленька Людмила Петрівна, з дитинства відзначалася відповідальністю і принциповістю. Вона дуже любила перевіряти журнали.

Ведучий: Спочатку тільки « Мурзилку» і « Барвінок», а коли подорослішала їй стали довіряти « Космополітен».І щоб не позбутися цієї звички їй довелося стати  завучем.                                                                                    (Випускник виводить завуча )

Ведуча: А маленька Надія Володимирівна ,мала добрі організаторські здібності. Кожний день біля її будиночка збиралися дітлахи, всі разом вони готували своїм батькам концертну програму.  

Ведучий: А коли виросла стала вчителем . І зараз свої організаторські здібності пристосовує до учнів.

Ведуча: Ще в дитинстві вчителі зуміли проявити свої таланти. Наприклад , Марія Олексіївна, ще з дитинства любила перевіряти зошити, читати Шевченка своїм лялькам.

Ведучий: А коли виросла. Стала вчителем рідної мови. 

          ( Дарують квіти. Виводять до колони)

Ведуча: А Ольга Федорівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят. Побачить, бувало на вулиці кошеня = приголубить, обігріє, напоїть молоком.   

Ведучий:    Починає його вчити рахувати . А коли виросла стала математиком

          (Дарують квіти. Виводять в колону)            

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони любили подорожувати. Ось приміром, маленька Валентина Євгеніївна якось сіла в автобус і поїхала до Америки.

Ведучий: Звичайно ,на наступній зупинці її повернули додому. І з тих пір вона подорожує по всім країнах разом з дітьми на уроках.

          (Випускники дарують квіти. Виводять до колони)     

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих. Скажімо, маленька Лідія Федорівна бігала із сачком за красивими метеликами, ловила їх , роздивлялася, а потім відпускала.

Ведучий: Їй це так подобалося, що вирішила стати біологом. І тепер вона змушує ловити нас різних жучків та метеликів і вивчати їх.

             ( Випускники дарують квіти. Виводять в колону)

Ведуча:   А ось маленька Наталія Іванівна,  в дитинстві любила підкидати м’яч, різні камінці.

Ведучий: І їй так подобалося спостерігати за польотом різних предметів, що тепер вона нас змушує визначати час і дальність польоту на уроках фізики.

                ( Випускники дарують квіти ..)

Ведуча:  А маленький Віктор  Іванович, ще в дитинстві підвішував в сітці м’яч, одягав рукавиці і боксував. Чемпіоном миру хлопчина не став.

Ведучий: Але ми маємо досвідченого вчителя фізкультури.   

                ( Випускники дарують квіти ….)

Ведуча:  Коли  Людмила Миколаївна була маленькою вона готувала страви своїй улюбленій ляльці. Маленька Валентина Євгеніївна шила для своєї ляльки гарні наряди. А маленька Галина Кирилівна весь час щось ремонтувала, білила чорнилами стіни.

Ведучий:  А коли вони виросли кожна з них , стала висококласними вчителями, і всі свої дитячі ігри передають учням на уроках.

                  (Випускники дарують квіти….)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони садили ляльок за парти і вчили їх читати, писати, співати.

Ведучий: Це їм так сподобалося, що тепер вони стали чудовими вчителями.

               (Випускники дарують квіти…..)

               (Лунає музика . Виноситься карусель. Під музику всі рухаються по колу. Вкінці кульки злітають в повітря)

Випускник:(підходить до вихователя) Ми не забутим Вас ніколи.

                Ви працювали на той 1час,

                На ту лиху годину, коли

                « Важкими » дітьми ми були.

                 Вам важко було працювати,

               Але не можна не згадати

                З   якою добротою, увагою і теплотою

               Ви ставились до нас.

 Всі:       « Спасибі  Вам за все!»                       

               (Лунає пісня………)

 Випускник   Вітання всім шкільним працівникам.

                  Тим, хто прав для нас і прасував,

                     Хто взуття і одяг видавав,

                     Хто в школі мив і прибирав.

                     Хто  взимку нам тепло давав,                                 

                     Хто спокій наш вночі охороняв,

                     І довгі роки рідних заміняв.

Всі  учні    : « Спасибі Вам за все!»

                ( Випускники дарують квіти….)

Випускник: Сказати хочу слово щире.

                     Нагоди більше не знайду.

                     І побажати щастя й сили

                    Я  класному керівнику.

                 ( Лунає пісня « Класний керівник» )

Випускник: І ось ця мить, в житті єдина мить,

                    Коли останній дзвоник продзвенить.

                    Мелодія весела і сумна,

                    Мов спогад серця зараз пролунає.

Випускник: Сонце зустрінемо ми на світанні.

                     Дзвоник сьогодні, дзвоник останній.

Ведуча:     Право надати останній дзвоник надається учениці 1 класу………

               й учням 9 класу…..

                  ( Лунає пісня « Останній дзвоник»)

( Випускники кожен високо піднімає дзвоник і дзвонить)

Ведуча: Ну ось і все, лінійка урочиста скінчилась…

                 Дзвінок останній =перший крок в житті,

                  Палкий порив і юності й надії.

                 Нехай щастить вам у житті,

                 І хай здійсняться всі ваші надії.

( Під музику випускники   виходять ………….)                                                      

 

 

Ведучий 1 : З у с т р і ч а й т е!!!

Насправді унікальний клас –

справжніх козаків і красунь дівчат!

Призерів, переможців, активістів!

Спортсменів, силачів і футболістів!!!

 Простих, земних, вродливих, яснооких!

ВИПУСКНИКІВ 2018 року!  

Ведучий 2:Та їх  класного керівника Шестерікову Світлану Миколаївну.

Ведуча 1: Особливими будуть канікули для наших четвертокласників, адже з нового навчального року вони вже не повернуться до своєї першої вчительки, бо вже переступили  першу шкільну сходинку і після канікул будуть глибше пізнавати цей складний світ науки.

 

Ведучий 2: Промайнуть роки, але ви, дорогі четвертокласники, завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свою першу вчительку – вимогливу, по-материнськи добру. Це вона навчила вас першого вміння – розуміти прекрасне, палко любити свою Батьківщину.

 

 

 

Четвертий клас

1.В початковій школі ми найстарші,

Отже, висновок такий

Пролетіли роки наші

Клас тепер ми випускний.

 

2.Аж не віриться, що вистачило сили,

Й ми молодшу школу закінчили

Та навчання скоро знову починається

Ми ще філософію не вчили виявляється

 

3.Сьогодні все у нас змінилось

Друге дихання зізнаємось відкрилось

Ми молодшу школу залишаємо,

Двері впевнено у старшу відкриваємо.

 

Пісня «Прощавай початкова школа» 4 клас

 

 

docx
Додано
14 липня 2019
Переглядів
104
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку