Вчитель:
Шановні гості! Сьогодні у нас свято «Прощавай, Букварику»!
Лунає музика. Заходять першокласники.
1-й
Ось над нашим рідним краєм, зайнялась зоря!
В школі свято, славне свято!
Всі: Свято Букваря!
2-й Навкруги дітей багато -
Є бабусі, мами й тата.
Всі прийшли нас привітати
Із Буквариковим святом!
3-й Любі гості, мами й тата!
Бабусі і дідусі!
Добре, що прийшли до нас усі!
Всі: У перший клас!
4 -й Ми всіх гостей вітаємо!
І дуже вам радіємо!
Уже всі букви знаємо,
Книжки читати вміємо!
5-й Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас
І як радісно нам сказати:
Всі: Тепер ми вміємо читати!
6-й Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас.
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
7-й Ми всі вчимося залюбки,
Гартуємось, міцніємо,
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
8 -й Беру до рук Букварик я,
Там букви всі від А до Я,
Від звуків перших до складів
Букварик стежечку провів.
9-й Треба добре букви знати,
Щоб навчитися читати.
Це ключ від знань і від науки –
Старанним він дається в руки.
10-й Ця книжка добра і весела,
Вчать її в містах та селах.
З кожним з нас здружилася,
Щоби легко вчилося.
Вчитель: Діти, що це за книга?
Всі:Букварик!
Вчитель: Покличмо його до нас на свято!
Всі: Букварику!
Букварик: Я, Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати -
Нема часу спочивати,
Я мандрую по країнах,
Я з Абеткою дружу,
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
Заходить Абетка, плаче.
Абетка: Ой — ой — ой! Я на свято поспішала,
Послизнулася і впала.
Із рук випав кошик мій –
З букв здійнявся буревій.
Зараз прийдуть діти милі
Що ці букви рік учили.
Ой - ой - ой! Хто може знати,
Як ці букви позбирати?!
До зали вбігає Мишка
Мишка: Шкряб, шкряб, шкряб, крізь дірку бачу
Хтось у залі гірко плаче.
Та це ж Азбука - цариця,
Що у неї клас мій вчиться.
Чим тобі допомогти,
Щоб не плакала тут ти?
Азбука: Я всі букви розгубила.
Що робити, Мишко сіра
Мишка: Ша - шо - ши, ше - ші - шу,
Букву «Ша» візьми, прошу.
А тепер я поспішаю,
Букви ж діти позбирають.
Азбука сідає в центр зали на стільчик (діти по черзі збирають квіти- букви і викладають навколо Абетки віночком)
А Айстри - кожна у віночку
Закружляли у таночку.
Б Барвінок - неба братик –
Бешкетує біля хати.
В Всі Волошки у обнові –
В них пелюстки волошкові!
Г Гіацинт гукнув: « Гвоздико!
Ти чого така велика?»
Ґ Ґогузник між трав снується
(він ще брусницею зветься).
Д Два Дзвіночки - дзень та дзень –
Дзвонять діткам: « Добрий день»
Е Еспарцет- молодець, виправка козацька,
Сам стрункий, спис легкий, китиця на шапці.
Є Э Євшан. Та в казці він,
А в житті – трава- полин.
Ж Жаром жевріють жоржини
У садочку вздовж стежини.
З Застрибали невеличкі
Зозулині черевички.
Зозулині сльози
Плачуть при дорозі.
И КвітИ, квітИ - буква И
Серед листя і трави.
І Ірис, Ірис, ти ростеш?
Я росту з тобою теж.
Ї Їжачник, іди до нас танцювати, друже.
- Я не можу йти до вас.
Я отруйний дуже.
Й Похвалився Деревій
В мене в назві - буква «ій»
К У Конвалій личка білі –
Їх дощі квітневі вмили.
Л Лілія в білім платті,
А у жовтому - Латаття.
М Мак вродливий. Мак багатий:
Маченят он скільки в хаті.
Н Незабудочки низенькі
Квітнуть рясно і дрібненько!
О Орхідея, де ти? Де?
На городі не росте,
А ні в полі, а ні в лісі.
Орхідеє, озовися!
П Первоцвіти стали в ряд:
Подивіться, в нас парад!
Р Радісну, рясну Ромашку
Хтось образив грубо й тяжко.
С Срібні вії в Сон - травиці
Спить і сонечко їй сниться.
Т Три троянди, три сестриці
Горді, пишні - як цариці.
У Усаня - маленька - Айстри подружка
( ще називається «мишачі вушка»)
Ф Фіолетові Фіалки так цвітуть –
Торкати жалко.
Х Хризантема хвилюється.
Хризантема хитається –
Чи не буде їй холодно,
Коли сонце сховається?
Ц Ці цікаві Цикламени
На вікні цвітуть у мене.
Ч Чорнобривці - парубки
На бакир вдягли шапки.
Ш «Ш-Ш-Ш , - шепоче Шавлія, -
Лікувати вмію я.»
Щ Що Щавель росте на лузі
Всі про те ми знаєм, друзі.
А як звариш його горщик
Будеш їсти смачний борщик.
Ь 3 м’яким знаком Ясенець.
Скоро Азбуці - кінець
Я Як побачиш квіти ці,
Знай: їх звати - Якірці.
Вчитель: І вся Азбука твоя - це вінок від А до Я.
Азбука: Як добре, що багато друзів мала
І букви швидко позбирала.
Учитель: Як гарно учні розповіли про букви! А зараз... Здається, до нас гості.
Та це ж Незнайко!
Незнайко: А чого ви всі тут зібралися?
Діти: У нас свято!
Незнайко : Шо,шо? Свято! Це ж треба було всі літери вчити і навчитися читати. Ні це не для мене. Я люблю різні пригоди, ігри, забави.
Учитель: Який сором, Незнайку, що ти не вмієш читати. Наші учні вивчили абетку і вміють читати. А ще наші діти вміють грати в цікаві ігри. Спробуй з нами зіграти.
Гра «Слово розсипалося»
Незнайко: -Не знаю.
Вчитель:
Діти, допоможемо Незнайкові? (діти під музику складають слова з розсипаних букв)
Бачиш, Незнайку, як важливо знати букви. Радимо і тобі не лінуватися, а за розум братися, вчитися читати.
Букварик: -Молодці діти, добре старалися, гарно вивчили абетку.
Сценка «Кошеня» (на сцену виходять Учень, Кошеня і Баранець)
Учень:
Засмутилось Кошеня:
Треба в школу йти щодня
І прикинулося в мить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав Баранець
І промовив, як мудрець:
Баранець:
Це хвороба не проста -
Треба різати хвоста.
Кошеня (кричить) Ніколи! Краще я піду до школи!
Вчитель: Шановні гості! Ви вже зрозуміли, що це був жарт. А які ж насправді у нашому класі учні?
На сцену виходять всі учні
1-й Танцюристи є й музики,
Є спортсмени і базіки.
2-й Є плаксиві й веселенькі,
Галасливі і тихенькі.
3-й Нетерплячі та активні,
Артистичні і співучі.
Всі: Отакі у нас є учні!
Діти виконують танок
4-й І сьогодні всі разом
Від щирого серця
Ми приносимо подяку
Свою Букварю!
Всі: Дякуємо!
5-й Прощавай, Букварику!
Наш найперший друже,
6-й Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже.
Учень
Добрий Букварику! Перша книжко!
Навіть поплакати хочеться трішки.
Учень
Жаль розлучатись, хоч треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
Учень
Спасибі тобі за добру науку
За паличку першу і першу букву.
Учень
За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Учень
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні уроки твої.
Буквар
Всі літери прочитані.
Усіх їх – 33.
Тепер всіх вас учитимуть
Підручники нові.
Мені ж час повертатися
В майбутній перший клас.
Букварик:
Дякую вам за добрі слова.
Мені вже час. Прийшла пора.
Чекає інша дітвора.
Смішинки
Проспав
Школярика вчитель спитав
- Хто приклад тобі розв'язав?
Бабуся, матуся чи тато?
- Не можу я точно сказати, -
Бо вчора зарано ліг спати.
Учень
Відповідь
Який, скажи, тобі з предметів, Лізо,
Найбільше до вподоби?
- Телевізор.
Учень
Що важче?
- Що важче, Галинко, кілограм вати, чи кілограм заліза?
- Нерозумне запитання Грицю.
- А то чому? Кілограм завжди є кілограм.
- Ну, якщо ти така розумна, то давай я тобі на босу ногу кину кілограмову гирю, а ти мені — кілограм вати.
Учень
Забув
На уроці вчителька звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув.
1. Ми, українські діти,
Теж: любим трави і квіти.
2. З квітів не тільки букетик,
Зробимо альфаабетик.
3. Ось пригадуємо трошки:
Айстри, Барвінок, Волошки.
4. Далі пахучі Гвоздички,
Дзвонять Дзвіночки з травички.
5. Вище Бузковії грона.
Як фіалкова корона.
6. Є в нас і пишна Жорзісина,
Зірка, Іриси, Калина:
7. Пахне Любисток з алеї,
Мак, Нагідки, Орхідеї.
8. Є ще Петунії різні, Рози пахучі і ніжні.
9. Ще й синьоокі Сокирки —
Треба Тюльпанів лиш тільки
10. Гурт Чорнобривців шаліє.
Цинія й жовта Шавлія.
11. Флокси й зелені Хвощі,
Стебла купають в росі.
12. Юру від вітру боронить
Явір, що віти все клонить.
13. Зібрані нами квіти
Вам посилають привіти!
(Пісня «Ой єсть в лісі калина»).
Входять підручники
Читанка
Я – читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Рідна мова
Я не з лісу, і не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика
1, 2, 3, 4, 5 –
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Хай в науці кожен привчиться
Покуштувати і хрону, й перчиці
Завжди треба намагаться,
Знать уроки на „12”.
Довкілля
А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь
І сніг чому такий лапатий,
І заєць чом такий вухатий,
Чого бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про все вам, діти, розкажу.
Читанка
А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:
Буду я в школі вчитись читати,
гарно писати і рахувати.
Буду в альбомі своїм малювати
Твори писати, вірші вивчати.
Учні Клянусь! Клянусь!
Читанка
Обіцяю не пінитись,
добросовісно трудитись.
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні мати.
Учні
Клянусь! Клянусь!
Читанка
Книги й зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Учні
Клянусь! Клянусь!
Читанка
Буду вчитись я сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні ді
Учні
Клянусь! Клянусь!