Сценарій святкової лінійки, присвяченої Дню Захисника України

Сценарій святкової лінійки, присвяченої Дню Захисника України

Ведуча: Доброго дня, педагогічні працівники, учні, гості.

Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися  в одне ціле голубе небо і  золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні  нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність, здатних захистити її кордони.

Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості.

Ведуча:  У неділю ми з вами будемо відзначати декілька свят, адже 14 жовтня - Свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українського козацтва та День Захисника України.

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №806 від 2014 року

Про День захисника України

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та підтримку ініціативи громадськості постановляю:

1. Установити в Україні свято – День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня.

Президент України П.Порошенко

Ведуча:

Це свято є насправді всенародним, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття,учасники Революції гідності, добровольці і військові,волонтери,діти і дорослі -- всі ті,хто в різний спосіб наближають перемогу над ворогами. 

 

Учень 1:

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Учень 2:

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

Учень 3:

І ось ідемо в бою життєвому.
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Учень 4:

Велику правду для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад все!

Учень 5:

Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам розкіш боротьби,
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.

Учень 6:

Веде нас в бій борців упавших слава,
Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українськая Держава,
Вільна, міцна, від Тиси по Кавказ!

 

Ведуча: День захисника України -

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою- Україну.

 

Ведучий: Україну зі святом вітаємо нині

І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, слава Україні,

Її народу слава і хвала!

 

Ведучий: Перегорнімо  сторінки історії України, вдивляючись в обличчя наших героїв – захисників України. Наша нинішня зустріч приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

(Слайд 3: «Українське козацтво»)

Ведучий:Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Багато церков маємо побудованих на честь свята Покрови. В нашому місті Харкові є собор на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Він був побудований козаками в 1689 році і є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII століття, якій дійшов до наших часів.

Ведучий: Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву  - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Ведуча 1: Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами, мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорозьку Січ. Світ звав їх козаками .

Ведучий 2: У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи квартою оковитої. Опісля новачка вели туди, де на – Хортиці, чи в іншому місці на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода : хлопець мав пройти тим ,,містком”, не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Ведуча 1: Але й то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим. Якщо хлопець ,,на дикому лошаку скакав”, то це означало – у козаки годиться.
На Січ приймали незалежно від національності, віку та минулого, аби був вільний та нежонатий, говорив козацькою мовою, був православний, знав і приймав порядки та звичаї січового лицарства.

 Ведучий: Серед імен гетьманів Січі пам’ять людська зберегла і ім’я Петра Сагайдачного. Скільки очолював Сагайдачний Запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів.
Взагалі це був чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям. У битві був першим, коли доводилося відступати – останній.

Ведучий : Важливі доручення Богдана Хмельницького часто виконував Петро Дорошенко. На початку 1660-го року він стає Чигиринським полковником.
Пізніше став гетьманом Правобережної України.

Ведучий: Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а над усе – пісню.

Ведучий 1. Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства.

Ведучий: Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб.

Ведучий:Українська Повстанська Армія, яка постала в час II світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

Ведуча: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонами національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір.

Учень                       Як журавлі, що ринули у небо,

         Покинувши цей грішний світ

 Лишили по собі кривавий,

 Та героїчний слід…

 Вони не думали, що буде

 Не думали про щастя чи добро.                   

                                    Вони ішли…Ішли назустріч смерті,                              

  І страху зовсім не було.

  Небесна Сотня – герої незборені,

  Найкращі, найвідважніші сини,

  Яскравим сяйвом в небі засвітились,

  Щоб інші мріяли, любили і жили.

 

Ведучий: Були роки, народилися нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Утім події такої ваги єднають усіх, з роками набуваючи все більшої ваги.

 

Ведучий:Моя Україно, розлогі смереки,

Озерні гаї і безкрайні степи.

В тобі передзвін обізвався далекий,

Озвалось відлуння лихої доби.

За тебе йшли битись на бій козаченьки,

Стрільці Січовії, повстанці УПА...

Поклали голівоньки браття рідненькі,

Щоб зникла із серця солона ропа.

За тебе земля обливалася кров’ю,

За тебе гармати ревли у полях.

Тебе захищали святою любов’ю,

Щоб вийти на світлий і праведний шлях.

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Мерщій поєднаймо серця полум’яні

На вічні роки і прийдешні віки.

Ведучий. «Служу на вірність народу України» – це не просто слова з присяги – це героїзм, це мужність, це непохитність, які дарують нам усім впевненість у завтрашньому дні.

Ведуча: Чорною хмарою нависли над людьми звістка: війна. Настали тяжкі для народу дні. Усе палає, земля здригається від  вибухів снарядів і реву танків. Смерть, вогонь і попіл, руїни і страшну пустелю залишають після себе окупанти. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас.

 

Ведучий: Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі.

 

Ведуча: Війна. Найважча. Найгірша. Та, що зруйнувала щасливе життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ.

 

Ведучий: Усі, хто може тримати в руках зброю - воюють. Інші не покладаючи рук працюють заради перемоги.

Ведуча: Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

 

Ведуча: Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи  сил, здоров’я і життя воює за незалежність.

 

Ведучий: Сьогодні, діти нашої матері України, наші бійці в зоні АТО сумлінно виконують свій синівський обов’язок. Вони – теперішній голос нашого сумління, наша гідність. Вони своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

Ведуча: Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

Ведучий:На превеликий жаль гинуть наші патріоти - добровольці  та воїни української армії. Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України - козаків Запорізької Січі, героїв УПА,героїв небесної сотні і героїв АТО та промовмо молитву за  душі загиблих.

Виходить Мати із свічкою в руках.

 

Читає учениця

                     Я – мати, мати всіх дітей,

 Що на фронтах воєнних полягли.

 Сьогодні я звертаюсь до людей,

 Щоб мир у світі пильно берегли.

 Я – мати… Я крізь все пройшла:

 Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

 Розтоптана і знищена була,

 Та через роки йду я до дітей.

 В душі моїй горить пекельний біль.

 За всіх, усіх, яких не повернуть.

 І крик душі лунає звідусіль.

 Вони до нас ніколи не прийдуть…

                                Та я не вірю в похоронки ті!

 Живі вони, бо пам'ять ще жива!

 Мої сини, соколики ясні…

 А всюди квіти… квіти…і трава.

 Я – мати! Я до вас іду,

 Щоб захистити, відвернути зло.

 Та відвести від всіх людей біду,

 І щоб війни ніколи не було.

 Тож встаньте всі і голови схиліть,

 Згадайте тих, хто йшов через фронти.

 І вдячністю хвилину помовчіть,

 Щоб пам'ять в нашім серці зберегти.

 

Хвилина мовчання (звук метронома)

Ведуча:

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Разом: Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

 

Вед: Наш рідний край у світі наймиліший,

Країна наша краща на землі.

Не дай її розбити, розчинити

Отче Небесний! Захисти її!

Я до небес звертаюсь у молитві,

За Батьківщину молюсь до творця.

Дай Боже , Україні відродитись,

Нехай живе свята моя земля!

 

 

Вед: Боже, дякую Тобі за небо голубе.

Боже, дякую тобі за сонечко ясне.

Боже, дякую за спокій у родині.

Хай буде так у всій країні!

 

Вед: Просимо в Бога миру для країни,

Щоб повернулися живими усі ті ,

Хто захищає зараз Україну,

Хто там на Сході ніби в іншому житті…

 

Вед: І віримо, що спиняться всі війни,

Що буде мир і спокій у серцях.

Про це благають діти України

Проханням щирим в душах і піснях.

 

ПІСНЯ «Молитва за Україну»

 

Ведучий 1:Українська земля… Земля, щедро полита кров’ю її синів та ворогів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. . Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки всього воїнства українського були почуті десь там, в небесній канцелярії. Почуті і втілені в життя. І наш з вами святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави – України.

 

Вед: Хай буде небо голубе.

Хай буде сонечко ясне.

Хай буде спокій у родині.

Хай буде мир на Україні.

 

Ведучий. Наша зустріч добігає кінця. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини то будемо гідними називатися українцями!

 

Вчитель : Завершуючи наш захід, я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини:  «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!».

Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.

І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході і півдні України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.

Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

Дякуємо вам за увагу!