Сценарій

виховного заходу до дня української писемності та мови

 

 

«Наша мова - калинова»

 

 

 

Підготувала

вчитель  української мови

та літератури

Жондло О.П.

 

Мета: ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і багатство рідної мови, її різноманітні можливості, довести, що рідна мова — це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб. Сприяти розширенню словникового запасу школярів, розвиткові творчих здібностей, бажанню берегти свою національну культуру. Розвивати почуття наці­ональної гідності. Виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею; любов до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова.

Методичне забезпечення: : святково прибрана зала, крилаті вислови про мову, аудіозаписи пісень, тексти віршів українських поетів.

ХІД ЗАХОДУ

Учитель: Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здіб­ностей, нахилів і прагнень. Але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою. Рідна мова — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.

Є мови більш і менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу. Та наймилішою і найдорожчою для людини є її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв'язує її з сучасниками. В ній чується голос предків, відлунюють пере­горнені сторінки історії свого народу. Вона є тим найдорожчим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує усі покоління народу в одне велике істо­ричне живе ціле. Мова народу — це саме життя.

          9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
          У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

           Сьогодні ми разом з вами поринемо у далеке минуле. А зі слайдів нашої презентації ми  дізнаємося про історію виникнення та традиції святкування, а також найцікавіші факти і крилаті вислови про  українську мову.

1-й ведучий. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітає­мо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.

2-й ведучий. Спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.

1-й ведучий. Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні.  Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

1-й ведучий. Для нас рідна мова — це не тільки доро­га спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарб­ницю загальнолюдської культури.

2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова —

Т. Шевченкові та Франкові, Ле­сі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багат­ство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спад­щину, котру треба примножувати та оберігати.

1-й ведучий. Я цілком згоден з тобою, бо нещодавно прочитав слова Ушинського: «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».

2-й ведучий. Наталю! А мені спало на думку, що не­даремно стільки літ чужинці старалися заборони­ти нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір­ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

Ведуча 2: Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови. Тож, сьогоднішня зустріч – це ще одна сходинка до взаєморозуміння, до мовного єднання до якого ми всі так прагнемо. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура.

    Ведучий 1: Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А що тут? Мовчазні друзі походжають широкими коридорами – ніхто ні з ким не спілкується, не розповідає про свої пригоди. Стоїть мертва тиша.

    Ведуча 2: Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите до класу, сідаєте за парту. А що далі? Чи змогли б ми за таких обставин отримати освіту, відчути себе часткою суспільства? Вважаю, що ні.Отже, мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це найбільше і найдорожче добро кожного народу.

     Ведуча 1: Прекрасна, багата, мелодійна українська мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

 

Пісня

Ведуча 2: 

Свято започатковане 9 листопада 1997 року.

Саме в цей день вшановується пам'ять преподобного Нестора Літописця. Дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж багатьох століть українська мова зазнавала утисків, заборонялася. За українську мову саджали в тюрми, її вважали "мовою села", та її соромилися протягом багатьох років.

Але незважаючи на це, з кожним роком, а особливо після 24 лютого, українська мова розквітає та розвивається. З'являється все більше пісень та книг українською, українську ми все більше чуємо по телебаченню та радіо.

Вже стало традицією 9 листопада писати Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який об'єднує українців по всьому світу навколо української.

 

Ведуча 1: 

"Нестор Літописець – перший історик України-Руси, автор «Повісті минулих

літ», що є головним джерелом вивчення нашої стародавньої історії", – вважає

доктор історичних наук Ігор Гирич. "Повість минулих літ" складена на основі

раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з

поєднанням сучасних авторові подій. Ця виснажлива й тривала праця включала в

себе й ретельну пошукову роботу. Свою титанічну працю великий подвижник

завершив близько 1113 року.

 

Ведуча 2: 

Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу.

Саме з цієї праці починається писемна українська мова.

Нестор Літописець вважається послідовником творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного НестораЛітописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997, відзначають День української писемності та мови.

 

Ведуча 1: 

Брати Кирило і Мефодій були великими просвітителями. Вони розробили алфавіт

для багатьох слов’янських народів, і цим стали відомі серед багатьох народів.

Азбука, створена братами, з часом поширилася в Сербії, Хорватії, Болгарії і

на Русі. Сьогодні кирилиця використовується усіма східними слов’янами. Це українці, білоруси і росіяни. Цікаво, що первісна азбука, створена братами, з часом стала в історіографії глаголицею. Інший її варіант, відомий як кирилиця, була розроблена послідовниками братів.

 

Ведуча 2: 

Факти про українську мову

• Перші слова з української мови записані в 448 році нашої ери.
• Найуживанішою в українському алфавіті є літера «п».
• Найменш уживана буква «ф».
• Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров.

• Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка - 147.
• У світі 41–45 мільйонів осіб володіють українською.

 

 

 

Ведуча 1: 

Цікавинки історії української мови

Українська мова є дуже стародавньою, та належить до старописемних мов.

Ще в 448 році нашої ери візантійський іcторик Пріск Панікійський записав слова

"мед" та "страва", коли перебував на території сучасної України.

За орфографією, українська мова є досить складною.

Перший офіційний Український правопис було затверджено 17 травня 1919 року на Загальних зборах Української академії наук.

 

Ведуча 2: 

Українська мова почала виділятися з праслов'янської мови у VI—VII ст.

У 1918-1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної

Республіки. Українська мова є державною мовою України, про що говорить 10 стаття Конституції України.

Найбільших утисків українська мова зазнала зі сторони Московії та Російської

імперії.

 

Ведуча 1: 

Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії 1622 р. — указом царя московського Михайла Федоровича та його батька патріарха Філарета було наказано зібрати та «спалити на пожежах» книги українського друку з суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати такі книги.

1677 р. — Патріарх московський Іоаким наказав з українських книг знищити листки, які мають різницю від книг московських 1709 р. — указ Петра І про заборону друку книгукраїнською мовою, а книги, друковані церковнослов'янською мовою, звіряти з російським виданням, «щоб у них ніякої різниці не було».

 

Ведуча 2: 

1748 р. — наказ Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському

ввести в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України російську мову

викладання, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.

1729 р. — наказ Петра ІІ про переписування в Україні державних постанов та

розпоряджень з української мови на російську.

1785 р. — наказ Катерини ІІ по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена у всіх школах України.

1763 р. — указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-

Могилянській академії.

 

Ведуча 1: 

1862 р. — закрито українські недільні школи. Припинилось видання українського

літературного та науково- політичного журналу «Основа».

30 травня 1876 р. — Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. 1914 р. — указ Миколи II про заборону української преси.

2014-2022 роки-в окупованому Донбасі росією, окупаційні війська знищують

підручники історії України та українську літературу. Заборонено викладати в

школах українською мовою. Вчителів заставляють викладати в школах

російською мовою.

 

Ведуча 2: 

Вислови про українську мову

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

 

Вірш Геращенко Віктор «ДО РІДНОГО СЛОВА ТОРКАЮСЬ ДУШЕЮ…»

До рідного слова торкаюсь душею,

Боюсь очорнити чи зрадить його.

З цих слів наша мова, пишаємось нею –

Це музика й пісня народу мого.

Без неї не зміг би на світі прожити,

Не зміг би помітить земної краси,

Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,

З якого стікають краплинки роси.

Вона – джерело й найчистіша криниця,

З якої черпаю натхнення й снагу.

Вона кришталево дзвенить і іскриться,

Я нею тамую духовну жагу.

У шелесті трав, у цвітінні калини

Я чую цю мову у сні й наяву.

Вона в моїм серці, – це вся Україна,

Я дихаю нею, я нею живу!

 

 

 

 

Ведуча 1: 

"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні

бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу."

Ліна Костенко

 

 

Ведуча 2: 

"Мова – то серце народу:гине мова – гине народ."

Іван Огієнко

 

Ведуча 1: 

"Скільки української мовної території, стільки й української державності."

Іван Заєць

Ведуча 2: 

 

"Рідна мова на чужині ще милішою стає."

Павло Грабовський

 

Ведуча 2: 

Не вдалося і не вдасться cьогодні, як ніколи, ворогам знищити нашу мову, наш народ, тому що ми відважна, хоробра, патріотична нація. А інакше і бути не може, адже ми нащадки славних козаків.

 

 ПОЕЗІЯ «Я був російськомовним українцем»

Я був російськомовним українцем,

Було, що мову Пушкіна й любив.

Але в мій дім сусід прийшов чужинцем,

І вмить оту любов мою убив.

Прийшов на мою землю захищати

Мене "русскоязычного хохла",

Вдягнувшись у військові свої шати

З емблемою двоглавого орла.

В руках тримав сусід смертельну зброю.

Облиш, сусіде, недолугий жарт!

Я чув колись, що ми брати з тобою,

А ти мені, як ніби, старший брат.

Нема тих біля мене і навколо,

Від кого мене треба захищать.

Братів таких, як ти, ніде й ніколи

Не можна хлібом - сіллю зустрічать.

Прийшов ти руйнувати мою хату,

Ти цілиш в мене й тиснеш на курок.

Тебе слід за агресора сприймати

Й ненавидіти "русский говорок".

Тепер я перейшов на українську,

На мову своїх пращурів, батьків.

Забути хочу мову ту російську

І говір тих бандитів - вояків.

Знов стану я співати соловейком,

Бо мова — солов*їная моя.

Це ж нею "Колискову" моя ненька

Мені співала, як я був малям.

Ой, нене моя нене! У сні прийди до мене

Й потіш мене отим дитячим сном,

Як ти мені співала І в тих піснях навчала:

На зло відповідать не треба злом...

Оце згадав я пісню материнську

І стало мені легко на душі.

Я був російськомовним українцем,

Стаю ж україномовним залюбки.

Зросійщений, колись було, чужинцем,

Я знов пірнаю в мову прабатьків.

 

Поезія «Не знаєш української – біда…»

"Не знаєш української – біда

Але для мене гірше, коли знаєш

І у державі, де іде війна

Ворожою ще й досі розмовляєш

Чому? Не зрозумію я ніяк

Невже вам не болить за Україну

Чому "язык" убивць і посіпак

Дорожчий вам за рідну, солов'їну?

Багато виправдовують себе,

Що хлопці, котрі всі нас захищають,

Боронять Україну й дотепер

Російською спокійно розмовляють.

Скажу вам так, що ви – то не вони

Не до навчань, коли орда стріляє.

Вони зречуться вже після війни

У вас є час, бажання лиш немає.

Російську чую зі свого вікна

Затихли вибухи, не гупають снаряди.

Прокиньтесь, люди! Досі йде війна.

На сході й півдні досі луплять гради.

Невже патріотизму ні на грам?

Чому все українське так огидне?

Невже тоді дійти повинно вам?

Аж коли кров на руки рідних бризне?

Російське прищепили нам колись,

І ми жили, і нам було байдуже.

Сьогодні ти ворожого зречися

Зречись, прошу, благаю тебе, друже

Ми Україну мусим зберегти,

Її нащадкам нашим передати

Тож переходь на українську ти",

На цій землі вона має лунати.

Нехай тобі не буде всеодно,

«Какая разніца» нехай тобі не буде.

За кораблем російським, все, на дно!

Пишайтесь нашим, українським, люди.

 

До залу заходить Мова

Я ваша мова, дiти, рiдна мова.

З роси й води, з квiток и джерела.

Така, як зiрка нiжна, свiтанкова

На цiй землi завжди жила.

Сама земля мене таку зростила:

Чарiвну, мудру, свiтлу, осяйну.

I хоч мене хотiли розтоптати,

Та я жива і я до вас прийшла,

Щоб вас до зiр далеких пiднiмати

И до сердець не допустити зла.

Із глибини вiкив несу я кожне слово,

І хай воно вам до сердець пливе.

Щоб дiти патрiотами зростали,

Любили край свiй рiдний й берегли.

Щоб ви усi на захист мови стали

І розмовляти правильно могли.

 

Мова: Я принесла вам вiрш про мову, але в ньому немає кiнцiвки. Спробуємо всі разом дібрати слово у вірші про чарівну мову..

• Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову … (знати).
• А щоб вміти говорити, треба рідну мову … (вчити).
• Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без … (мови).
• Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла, … (світанкова).
• І дзвенить щодня і в свята, бо вона така … (багата).
• І така джерельно чиста наша мова … (промениста).
• Чарівна і калинова наша мова … (веселкова).
• В ній такі слова чудові, хліб і сіль на … (рушникові).
• В ній в віках батьки і діти, як без мови в світі … (жити)?
• Понад світом хай лунає, хай ніхто … ( не забуває).
• Рідну мову українську, мудру, щедру, … (материнську).
• Своєї мови не цурайтесь, ні в грізні, ні в щасливі дні.
• Любіть її завжди, пишайтесь, хай долі будуть у вас ясні!

Звучить музика. До залу заходить дiвчинка україночка i спiває пiсню.

Мова: Я бачу, що ви засiдилися. Давайте пограємо! Вам потрібно відгадати загадки.

Загадки про мову

Маленька, менша від мачини,  Ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба,  Й людини мову я спиню  Що це таке? Відповідь на загадку: КРАПКА Злита з хвостиком ця крапка,  Невелика, власне, лапка.  Робить паузу, всім знайома.  Як вона зоветься? Відповідь на загадку: КОМА Він після речення, цитати  Вмостився, схожий на гачок Всіх нас примушує питати  А сам ні пари з вуст — мовчок. Відповідь на загадку: ЗНАК ПИТАННЯ Що за знак - стрункий як спис.  Він над крапкою завис.  Спонука до поклику,  Хто ж бо він? Відповідь на загадку: ЗНАК ОКЛИКУ Вживаюся я тільки в однині -  коротке слово з невеселим змістом.  Додайте літеру - і в множині  одразу стану слобожанським містом.                                  Який я іменник?                                Відповідь на загадку: Сум, Суми  Хоч в усній мові нас немає,  а на папері мовчимо,  та все, що ти читаєш, друже,  сприймати правильно вчимо.                               Хто ми?                                Відповідь на загадку: Розділові знаки З однієї ми родини  від Андрія до Ярини. Як по одному, самі, ми буваємо німі, хоч і маєм різні назви й добре знаєте всіх нас ви. Певним станемо рядком - заговоримо ладком. Ми - писемності основа. А без нас ніхто ні слова! Що це таке?  Відповідь на загадку: Літери абетки  Коли твір якийсь готую,  різні речення пишу, щось, буває, я цитую, мову вводячи чужу. Але, любий мій читачу, як для вас її позначу? Тут уже не допоможуть ані коми, ні крапки, у пригоді стати можуть - здогадались ви? Відповідь на загадку: Лапки  Вони для речення багато важать: турботливо обнімуть, як дружки, і вставлені слова й цитату вкажуть, Давайте ж назовем їх. Це - Відповідь на загадку: Дужки  Я такий же, як знак розділовий, і відомий шкільній дітворі. Та в словах української мови я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати ім'я - зразу стану потрібним і я. Відповідь на загадку: Апостроф  Нумо трішечки напруги, ось вам і подробиці: перше тут - предмет, а друге що з предметом робиться. Як би речення словами  не були заклечані, досить легко ми їх з вами визначимо в реченні. Хто вони?  Відповідь на загадку: Підмет і присудок  Я вам нею натякаю,  нею думать спонукаю,  щоб кмітливий врахував,  що я нею приховав,  вас морочачи навмисне,  і тоді відгадка зблисне.  Що це таке?                              Відповідь на загадку: Загадка

 

Мова: Молодці! Всі гарно справилися із завданням.

Тепер я іспит хочу влаштувати і вам завдання мовні дати!

Презентація

 

Ведуча 1: 

Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, неділима – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі, і нікому ніколи не вдасться поставити її на коліна.

 

Ведуча 2: 

Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

(Всі учасники шикуються зі свічками)

Молитва за мову

– Боже милосердний, що на небі,

Українську мову збережи.

– Всім, хто має в серці віру в Тебе,

Об’єднатись в слові поможи.

– Уклади в уста мого народу

Незнищенні істини прості,

– Щоб ніколи рабству на догоду

Не збивався з істини путі.

– Дай нам милосердя і терпіння,

– До байдужості не доведи!

– Від змертвіння і від запустіння

 

Усі: Отче, збережи і захисти!

Звучить пісня «Мова єднання»