Сценарій виховного заходу у формі круглого столу на тему:
«Григорій Сковорода – культурний бренд України»
Учасники за круглим столом (звучить студійна музична заставка)
Ведучий:
Слава Україні, шановні гості нашої студії та глядачі! Сьогодні говоримо про філософа духу й серця, який навчав мудрості та щастю – Григорія Сковороду. Він був однією з найвидатніших постатей у культурному й літературному житті України XVIIІ ст. Отож, яким бачимо його сьогодні? Що знаємо та пам’ятатаємо, і чи наслідуємо вчення українського Сократа?
Учасник круглого столу 1:
Так, особливо враховуючи те, що постать Г. Сковороди завжди була овіяна таємницями, домислами, вигадками і незмінно викликала інтерес. Згадайте,
навіть дата народження стала відомою аж через 200 років, коли перекладач знайшов у листі згадку про святкування дня народження.
Учасник 2:
Як ставитесь до того, що десятиліттями Г. Сковороду змальовували мандрівним філософом (ким він до речі й був), але бідним, без гроша в кишені?
Учасник 3:
Та…навряд чи це була правда. Адже митець зумів отримати хорошу освіту, навчався в Києво -Могилянській академії, був одночасно поетом, педагогом, композитором та філософом. Знав сім мов.
Учасник 4:
Уважаю, що постать Г. Сковороди можна назвати справжнім культурним брендом України, адже його філософські трактати вивчають в провідних європейських університетах, ім’я його відоме в усьому світі.
Ведучий
Готуючись до нашої зустрічі, поставив собі запитання: а як шанують пам’ять про генія діти нашої країни? Тому пропоную в ході нашого діалогу переглянути кілька сюжетів від українських школярів, адже в перших числах грудня сковородинівські дні зазвичай проходять у навчальних закладах України. Отож афоризми Сковороди цитують і досі.
Ведучий імітує вмикання екрану, що означає віртуальне переміщення уваги на екран( на сцену)
З’являється Григорій Сковорода (звучить мелодія сопілки):
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
Ведучий:
(звучить студійна музична заставка; тут і далі зміна музичної заставки означає зміщення уваги від круглого столу з учасниками на сцену і навпаки)
Повертаємось до нашої розмови. Дозвольте поставити вам особисте запитання: у чому ви почуваєте себе щасливим?
Учасник 5:
Я, наприклад, почуваю себе щасливою, коли мандрую цікавими місцями…
Учасник 3:
Я щасливий, коли поруч рідні люди…
Учасник 6:
Я щаслива в той час, коли роблю те, що приносить задоволення!
Ведучий:
От Г. Сковорода сказав би, що ви дійсно щаслива людина, адже філософ так і пояснює, що щаслива людина та, яка має сродну працю.
Учасник 6:
Тобто знайти те, що приносить не лише прибуток, але й задоволення?
Ведучий:
Так, навіть більш того, він уважав, що коли людина себе ламає і робить те, що їй не подобається, вона втрачена для суспільства.
Григорій Сковорода
(звучить мелодія сопілки):
Роби те, до чого народжений.
Цілком мертва душа людська, яка не вдалася до свого природного діла, подібна до каламутної й смердючої води, закритої в тіснині.
Сродна праця – це найсолодша у світі річ.
(звучить студійна музична заставка)
Учасник 7:
Наважусь припустити, що сьогодні таку дитину, якою колись був малий Григорій, назвали б дитиною – індиго. Навчання цінував понад усе ще з дитинства, обдарований, заглиблений у себе…
Учасник 8:
Так, а ще варто зазначити, що Г.Сковорода був не лише гарним учнем, але не менш талановитим учителем. Згадаймо, що після мандрівки Європою він був запрошеним викладати поетику в Харківському колегіумі.
Учасник 4:
І ось цікаво: працюючи педагогом, філософ мав власну систему оцінювання – принцип вербальних оцінок. Ставив учням не звичайні бали, а писав коротку оцінку : «вельми туп», «справжнє безглуздя» або «досить гострий». Тобто сьогодні його уважали б педагогом – новатором.
Кажуть, студенти любили його, просили поради, бували в нього вдома.
Учасник 7:
Так… учив, як жив, а жив, як навчав. І мандрував… Павло Тичина писав: « Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ. При його міркуваннях присутні були і небо над головою, журавлі, лелеки, тополі, озера, а головне – люди. І САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ – для них.
Звучить мелодія сопілки.
Декламування учнями віршів «Ми тебе зовсім марнуєм» та «Всякому городу нрав і права»
Звучить студійна музична заставка
Учасник 4: (демонструє на екрані фото знищеного музею на Харківщині)
На жаль, шануючи пам’ять мислителя, не можемо оминути сьогодні сумної згадки. На Харківщині у ніч на 7 травня 2022 року був знищений прямим влучанням російської ракети Національний музей Григорія Сковороди, що розташований у селі Сковородинівка.
Саме в цьому селі філософ провів останні чотири роки свого життя в маєтку поміщиків Ковалівських. Сюди потрапив завдяки приятелюванню з сином поміщика. І саме в цьому маєтку, за відомою нам легендою, передбачивши дату своєї смерті, викопав власну могилу. Тут і був похований.
Ракета ворога зруйнувала будівлю музею, та, на щастя, колекція найцінніших експонатів не постраждала, оскільки була вивезена заздалегідь у безпечне місце. З-під попелу дістали вціліле погруддя Г. Сковороди.
Учасник 6:
( демонструє на екрані фото поштового блоку)
Проте у грудні 2022 року Укрпошта випустила новий поштовий блок до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Поштовий блок складається з двох марок. На одній зображений малюнок Сковороди — фонтан, що символізує концепцію філософа. На другій марці блоку зображений сам Григорій Сковорода у повний зріст. Завдяки продажу марок Укрпошта зібрала близько 7,5 млн грн на відновлення Національного літературно-меморіального музею імені Григорія Сковороди. На реставрацію музею залучені також кошти ЮНЕСКО.
Учасник 5:
(демонструє на екрані фото монети «Сад божественних пісень»)
Українці дійсно не забувають свого вчителя: 22 листопада 2022 року, Національний банк України ввів в обіг монету, присвячену 300-річчю від народження Григорія Сковороди. Монету назвали «Сад божественних пісень». Її номінал – 20 гривень.
На аверсі монети зобразили символічний стилізований фонтан, який наповнює водою різні посудини, метафори людини та людської душі.. Над життєдайним фонтаном «проростають райські» дерева, що формують сад божественних пісень, навколо яких «розтікаються» рядки зі збірки «Сад божественних пісень».
На реверсі монети зображено композицію: під деревцем вишні – юнак, який грає на сопілці, поряд – розкрита книга, символічний світ Г. Сковороди; навколо – дзеркальні символічні постаті, що намагаються ухопити філософа, та напис півколом – «світ ловив мене та не спіймав»”
Учасник 2:
Все сказане є доказом того, що Г. Сковорода дійсно є культурним брендом країни. У його філософії й далі продовжуємо шукати відповіді на питання, що так хвилюють. А що скажете про байки філософа? У кожній з них знаходимо істину, бо без істини він байок не писав!
Ведучий:
Послухаймо, як байкують наші школярі!
Звучить мелодія сопілки.
Інсценізація байок: «Бджола і Шершень», «Собаки і Вовк», «Байка про двох Котів».
Ведучий:
Світ ловив його, та не спіймав… Філософ сміливо оголосив людину найвищою цінністю. І для нас, вдячних нащадків, геній Григорія Сковороди назавжди залишиться гордістю, зразком, джерелом глибокої мудрості.