Сценарій виховного заходу " Україна - моя Батьківщина"

«Україна – моя    Батьківщина»

                      

 

 

 

 

 

 

 

                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Углуватська філія

                                                           ОЗО «Верхняцький ліцей»

                                                                   вчитель початкових класів

                                                                   Галяс Валентина Миколаївна

 

 

 

 

«Україна – моя Батьківщина»

                       

Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно,

І гойдається в даль степову,

Україно моя, Україно,

Я для тебе на світі живу!

(Д.Павличко.)

 

 

Мета: розширити знання учнів про Україну як державу, в якій ми живемо, її традиції; роз­вивати пізнавальний інтерес до ми­нулого і сьогодення; виховувати патріотизм, гордість за те, що ми — українці, а також бажання всіма своїми помислами і діями сприяти покращенню життя на цій землі.

Обладнання:  карта України, вишиті рушники.

 

Хід заняття

Учень 1. Усі ми — жителі ма­ленької планети,

Що у безкраїм просторі летить.

Приймають покоління естафети

Крізь плин років, століть, ти­сячоліть.

 

Учень 2. Ми переймаєм досвід покоління

Радіти хоч малому промінцю

І пам'ятати про своє коріння,

І дбати про малу планету цю.

Учень 3. Земля — наш дім.

Тут, друзі, не до жартів, —

Відповідальність ми за все несем.

 Але давайте розгорнемо карту —

Чи добре знаємо ми, де живем?

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ «ЗА СОНЦЕ, ЗА НЕБО, ЗА СПІВ СОЛОВ’Я»

 

Учень 4. Землю рідну ми лю­бим, шануєм,

Хочем знати про неї усе.

В школу зранку бадьоро пря­муєм,

Бо вона радість знань нам несе.

 

Ведучий 1:   А зараз вас вітає танцювальний колектив

Ведучий 2:  Великий Кобзар на сторожі людської  гідності, честі поставив слово. Віщі слова великого Тараса – письменника, бунтаря, філософа, основоположника української літературної мови:

                    Наша дума, наша пісня

                    Не вмре, не загине…

                    От де, люди, наша слава,

                    Слава України!

 

Ведучий 1:  Ми повинні стати гідними синами й дочками тих, хто в найтяжчих випробуваннях зберіг рідну мову й передав їх нам. Знаймо, бережімо, збагачуймо велике духовне надбання народу – рідну українську мову, бо мова – основа духовного життя народу, втрата її, за словами Панаса Мирного «смерть для його душі».

 Українська мова – це мова багатомільйонного народу, одна із найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Це неповторна мова Тичини й Сосюри, Рильського та Малишка, Стуса й Симоненка, Ліни Костенко, представників сучасного письменства.

 

Василь Симоненко

 

Я ЗАКОХАНИЙ ПАЛКО, БЕЗ МІРИ

 

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхненне і щире,

Я тобі віддаю.

 

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

 

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім’я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.

 

Володимир Сосюра

 

ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ

 

Як не любить той край,

Де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ,

Що ми звемо життям,

Де вперше став ходить

І квіткою неначе

В його теплі зростав

І усміхавсь квіткам!

 

 

Ведучий2: Моя Батьківщина! Як багато вкладено в це слово – це моя родина: мати, батько, братик та сестричка, це моя оселя: сонячна кімната та знайоме подвір’я, це моє мальовниче село та маленька вулиця. Україна – це наша рідна ненька! Вона у кожному з нас, у наших серцях.

 

Пісня «Я люблю мою Україну»

 

Ведуча 2:

 

Є і нам про що згадати.

 

Пісне, душу возвелич,

 

Ой, була в нас ненька-мати

 

Запорозька славна Січ.

 

Гей ви, запорожці -

 

Вітер в чистім полі,

 

Научіть нащадків яклюбити волю

 

Гей ви, козаченьки – спомин з м’яти-рути

 

Научіть минулу славу повернути.

 

Пісня «Я маленький козак»

 

Ведуча1:

 

Заграй бандуро на Вкраїні -

На славній рідній Батьківщині...

Й засяють квіти накалині,

Від сходу і до заходу, вже нині.

Коли з бандури ллється пісня,

То в небі сонце яснее в’ється,

В душі струна свободивічна

І грає, стогне і сміється.

 

 Учень 8. На карті Європи знай­демо країну

Свою неповторну, чудову, єдину.

Забути її ми не маємо права,

А зараз прошу пригадать її страви.

 

 

Звучить українська народня пісня «Варенички»

Учень 9. Суп національний, ко­трий зветься.... (Борщ.)

З хлібом, часничиною ти шма­точок з'їж... (Сала.)

З вишнями, картоплею, капу­стою і сиром

Ми їмо (Вареники.), котрі лю­бим щиро.

 

Учень 10. Українська кухня — краща на планеті.

Бо    про це розкажуть і дорослі,

Й діти

Дуже у нас люблять смачно го­тувати,

Вміють гарну пісню заспівати.

(Звучить українська народна пісня )

 

Учень 11. Мати колисаночку донечці співала,

Хрестом на подушечці долю вишивала,

Вишивала — мріяла, на добро надіялась».

 

Учень  12. Брала листя зелень свіжу,

Красно вишивала рожу,

Щоб життя цвіло,

Щоб добро було.

Учень 13. Щедро мати в канву

долі

Спів вплітала мимоволі.

Ти поспи, маленька,

Поки ніч темненька.

 

Учень 14. Виростай, дитино, набирайся сили,

Пам'ятай про неньку, що тебе ростила,

І тепло душі

Повік збережи.

 

Танок _______________

Ведучий 2:  Наша Україна має глибокі і славні традиції, котрі щедро плекав народ протягом ба­гатьох тисячоліть. І ми є — ук­раїнці на своїй українській землі, маємо свою мову, культуру, яка є самобутньою і неповторною, як і Україна з її прекрасною природою.                                                      

 

 

 Я згадую часом складні почуття,

Коли здобули незалежність...

А  яким воно буде, окреме життя?..

Як з думкою бути про єдність?..

Відразу полинемо в морок, пітьму?

Відчуємо мить насолоди?

Згадайте: погрози про скору війну,

Обіцянки щодо свободи...

Зняли ж цю непевність не успіх, не стан,

Не пишна навколишня зміна,

А відповідь доньки, на диво проста: «Держава моя – Україна!»

 

 

 

Учень 16. На світі є багато ще держав,

Де кожен з нас ніколи не бу­вав,

Та рідна матінка в житті єдина,

Такою є для нас і Україна.

Учень 17. Шануймо нашу неньку дорогу,

Плекаймо її чисту й гарну вроду.

Бо ми назавжди будемо в боргу,

Коли не збережемо землю й воду.

Учень 18. Не треба нищити де­рева і пташок,

Хай солов'їна пісня в гаю лине,

Хай спіє в нас пшеничний ко­лосок,

Бо це — моя прекрасна Ук­раїна.

 

                                                                

Учень 19. Хай пісня жайвора знімається в блакить,

Хай чисті будуть ріки і озера,

Хай море Чорне хвилею шу­мить,

Бо настає для нас новітня ера.

 

Учень 20. Коли ми всі в отвіті за життя,

Котре на цій землі і наро­дилось,

Щоб не відчути потім каяття —

Найважливіше — жити завжди в  мирі

Учень 21. Україно, колиско моя!

Чорнобрива моя Україно!

Помаранчева стрічка в косі.

В лихоліття і в дні руїни

Не зів'яти твоїй красі.

 

Учень 22. Не зміліють твої кри­ниці

І не згіркне Дніпрова вода.

Твоя мова, неначе криця,

1 прадавня, і молода.

Учень 23. Ти найкраща у світі, нене!

Найсмачніший твій коровай!

Калинове гілля зелене

Заквітчало тебе з краю в край.

Учень 24. Помудрішали твої

діти,

Стали вищими явори.

Синє небо і стигле жито —

Твого прапора кольори.

 

Учень 25. Над тобою зоря по­гідна.

Сонце волі незгасно сія!

З днем народження, земле рідна!

Україно, доле моя!

 

Ведучий1:

 

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я буду захищать тебе до смерті , щоб ти завжди цвіла.

Пісня «Над землею тумани» у цьому ж виконанні.

 

 

Ведуча2: Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, люди, бережіть.

Нехай у серці кожної людини про Україну пісня зазвучить.

 

 

Ведучий 1: Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідніліси, як вітер в широкому полі.

 

Для вас звучить пісня «Україна»