День учителя
Ів. Шановні друзі! Щороку в першу неділю жовтня вся наша країна відзначає День вчителя.
ІІв. Це не тільки професійне свято вчителів. Це свято всього нашого народу, який глибоко шанує працю педагога.
Ів. Великої шани здобули вчителі в нашій Україні.
ІІв. Випускники школи на все життя запам’ятовують своїх вчителів – вимогливих але по батьківські чуйних. Це вони шкільні вчителі вчать нас читати і писати, розуміти прекрасне і палко любити свою Україну.
Ів. Вам наші дорогі вчителі!
ІІв. Вам наші добрі наставники і порадник.
Ів. Наші найщиріші вітання
ІІв. Вітаємо вас із Днем вчителя.
Ів. А зараз учні виконають сценку: “На уроці”
(Ведучі покидають сцену)
Сценка “На Уроці”
Вч. Добрий день, діти! Тема нашого урока – закон Архімеда.
Він провіщає…
-Птушкін, що ти під партою читаєш?
Птушкін: Енштейна
Вч. Енштейна? Зразковий учень повинен слухати пояснення чителя… отож закон Архімеда говорить… Дрібізятніков, прибери рогатку.
Дрібізятніков: Це не рогатка
Вч: А що ж?
Дрібізятніков: Антена.
Вч. Антена? Причини хуліганства! Власов скажи нам, що стверджує закон Архімеда? Не підсказуй Дрібізятніков.
Дрібізятніков: Це не я.
Вч. Не ти? Хто ж, крім тебе?
Дрібізятніков: Робот.
Вч. Робот? Завтра без батьків не приходь. Закон Архімеда… Сидоров, що це в тебе? Знову вічний двигун?
Сидоров: Шапка-невидимка
Вч. Шапка-невидимка? Не мороч мені голови, Сидоров! Де ти? Сидоров? Іванов припини бігати по стелі: геть із класу! Через двері а не крізь стіну. А де Абрамцев? Знову прогулює?
Власов: На конгресі в Філадельфії з міжпланетянами.
Вч. Вічно щось вигадує. У минулій чверті про симпозіум в Амстердамі наплів… Отож закон Архімеда… Чугін зніми скафандр. Ну що за діти, зовсім нічого не знають і знати не хочуть! Хіба ми були такими? Ось і вчи іх…
Учень: У кожної людини хоч би хто вона не була, є вчитель. І в того вчителя так само є вчитель. Великі вчені професора перш ніж стати вченими, професорами також були учнями своїх вчителів. Бо коли б не вчитель який бере кожного з нас за руку й веде, переборюючи нашу полохливість, невіру у власні сили, а часом упертість і лінощі, вперед до знань, ніхто з нас не став би тим, ким він став. Нашим вчителям говоримо – велике дякуємо. Нашій вдачності немає меж.
(Учень покидає сцену)
Інсценізують діти оповідання Василя Сухомлинського “Пробачте, діти, я запізнився…” Перед тим виходить ведуча. Поки на сцені всі учасники діють без слів(приходять до школи, ставлять ранці)говорить ведуча.
В: Треба шанувати благородну працю вчителя, щоб не довелося переживати того, що сталося з героями нашої коротенької сцени.
Ведуча йде за куліси
Хлопчик: Був холодний січневий ранок, зривалися сніжинки з півночі, віяв пронизливий вітер.
Ми прийшли до школи на світанку, В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки.
Задзвенів дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друг. Вчителя не було. Ми послали Ніну – вона в класі старостою була піди в учительську, дізнайся , чому немає вчителя!
Через хвилину Ніна повернулася і сказала:
Дівчина (виходячи з-за сцени, говорить до хлопчика)
Іван Петрович захворів. Директор школи сказав, щоб ми йшли додому.
Хлопчик: (до глядачів) Ура!...-закричали ми всі, невимовно раді. – Ура! Уроків не буде! Вчитель захворів!
Раптом відчинилися двері й до класу тихо увійшов Іван Петрович. Заморожений снігом, втомлений. Ми завмерли від несподіванки.
Іван Петрович підійшов до столу.
Іван Петрович: Пробачте, діти. Занедужав я трохи, та все ж вирішив йти до школи. Запізнився дещо.
Хлопчик (до глядачів) Він роздягнувся тут же в класі. Сів за стіл подивився на нас. А нам соромно було підвести очі…
Ів. Сяє вдалині вогник у вікні,
Мов ясна зоря сходить над селом..
Бачиться мені, віриться мені:
Вчителька моя й досі за столом.
ІІв. Зошити свої дітвора здала –
То вразливих душ повісті малі.
Двійка школяра, горе школяра
Зморшкою лягли на її чолі
Ів. В з вікна пливе золотий пилок
Сонячним струмком сяє в темноті
Вчителько моя, скільки помилок
Виправили ви в кожному житті.
ІІв. Здравствуй, школо і рідний дзвінок!
Починається перший урок
Скільки буде цікавих у нас
В світ науки нових мандрівок
Ів. То нічого, що всі ми малі,
Розкривають нам світ вчителі
ІІв. Ми все знаєм, хто недруг, хто друг
І хто ворог життя на землі.
Ів. Ми саджаємо сади молоді,
Наші руки в роботі тверді,
Є неписане правило в нас-
Допомагати батькам повсякчас!
ІІв. Всі науки ми прагнемо знати
Добрими учнями хочемо стати
Ів. Нас в садках чекають діти-
Ясноокі малюки.
А зараз відбудеться концерт, програма, якої складена по заявкам вчителів