«Схід. Японська поезія про природу. Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців. Мацуо Басьо, або Побачити велике у малому. Хоку».

Номінація – урок

Повна назва навчального закладу - Херсонська багатопрофільна гімназія № 20 імені Бориса Лавреньова Херсонської міської ради

Прізвище, ім’я, по батькові автора – Омельян Олена Миколаївна

Назва роботи – Урок зі світової літератури «Схід. Японська поезія про природу. Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців. Мацуо Басьо, або Побачити велике у малому. Хоку».

На яку вікову категорію учнів розрахований навчальний матеріал – 5 клас

Рік – 2011

5 клас.

Тема: Схід. Японська поезія про природу. Природа як джерело натхнення, а її зображення - засіб вираження почуттів японців. Мацуо Басьо, або Побачити велике у малому. Хоку.

Мета: розповісти учням про своєрідність японської культури, творчість Баско; дати визначення поняття хоку та його жанрових ознак; розвивати навички виразного читання, усного малювання, асоціативного мислення, виховувати повагу до культури інших народів; уміння бачити красу природи і речей.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку, запис епіграфів.

1. «Ключове слово». Завдання «Відгадай слово».

Я - (ім'я старшого з братів Грімм), (Якоб)

П -  (опис природи), (пейзаж)

0 - (ім'я героя - казкаря в творах Андерсена), (Оле)

Н - (назвіть національність братів Грімм), (німці)

І - (опис приміщення), (інтер’єр)

Я - (ім'я старшого з братів Грімм), (Якоб). (Слайд1)

Слово учителя

2. Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож до далекої країни світанкового сонця - Японії. Ми ознайомимося з деякими звичаями японського народу, побачимо особливості в сприйнятті природи світу сходу; відкриємо новий вид вірша, який складається всього з трьох рядків; дізнаємося про поета Мацуо Басьо - неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.

3. Оголошення теми та епіграфа (запис).

Перлина любить ховатись у непоказній оболонці.

Японське прислів’я

… немає нічого складнішого за простоту.

За словами Дж. Лондона

«Восток - дело тонкое!»

Головний герой кінострічки «Біле сонце пустелі» Сухов

Проблемні питання.

У чому особливість сприйняття природи японцями? Як розгадати японську поезію?

III. Актуалізація опорних знань.

1. Що вам відомо про Японію: географія, історичні умови, народні звичаї, мистецтво, релігія.
2. Калейдоскоп «Це цікаво знати» (Слайди 2,3,4,5,6,7)

Три важливих поняття, пов'язаних з естетичним усвідомленням світу: «ханамі» - замилування квітами, «цукімі» - замилування місяцем, «юкімі» -замилування снігом. Японський вислів: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому. І ви навчитеся любити життя, берегти людину».

На одне з питань відповіли.

IV. Сприйняття нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Незвичайним і прекрасним в японській поезії можна назвати невеличкий вірш (пейзажна замальовка) із трьох рядків - хоку. Хоку в оригіналі звучать мелодійно і несподівано коротко. Поет, перш ніж створити хоку, мав обов'язково пройти шлях споглядання, побувати не вершині зосередження відчути «осяяння душі» («саторі»). Хоку - це краса, у якій немає зайвого. Щоб сприйняти хоку потрібно заспокоїтися, зосередити увагу на простому, щоб зрозуміти складне та спробувати змалювати в думці образ. Неперевершеним автором хоку вважається Мацуо Басьо.

2. Повідомлення про життєвий і творчий шлях Мацуо Басьо.
Стаття підручника «Мацуо Басьо». (Слайд 8)

3. Вправи на усвідомлення.

Вибери правильну відповідь:

 - Мацуо Басьо народився в:

а) Африці; б) Японії; в) Китаї.

 - Батько поета заробляв на життя:

а) військовою службою; б) каліграфією.

 - У перекладі з японської псевдонім Басьо означає:

а) банан; б) мандарин; в) учитель.

4. Розповідь про хоку.

Хоку - у японській поезії традиційний жанр пейзажної лірики, що веде поставок з 17 ст. Це трирядковий вірш без рими, який одним образом викликає в уяві закінчену картину (с. 198). Правила складання хоку вимагають, щоб у кожному рядку містилася певна кількість складів 5-7-5, 17 складів, проте досягти цього дуже складно, а особливо в перекладах. Для хоку властива надзвичайна стислість, самообмеження, коли слова замовкають, а почуття ще промовляють, усвідомлення злиття людини з природою в кругообігу пір року. Вірші в поетичних збірках групуються за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це в свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова»: (Слайд 9).

• весна - слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба;
• літо - троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло;
• осінь - осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осіння паморозь,  іній,  осіннє  клинове  листя,  очерет,  хризантема,  коник, цвіркун, олень;
• зима - грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод; (існували цілі словники сезонних слів).

5. Складання «Візитки хоку»

V. Усвідомлення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Запрошую до зустрічі з цими маленькими шедеврами. Тільки потрібно пам’ятати: штрих, дотик, простір, у простому велике.

2. Виразне читання хоку і тлумачення їхнього змісту.

Питання. Робота у групах. «Коло думок»

1.   Які «сезонні» символи говорять про пору року?
2.   Що зображено в цьому вірші?
3.   Які образи поезії запам'яталися?
4.   Які асоціації виникають у вас після прочитання вірша?

- На всохлу гілку
Сів ночувати крук.
Глибока осінь.

Вважається справжнім шедевром поета. Працював 3 роки. Створена картина осені. Відчувається відсутність вітру, природа ніби завмерла в сумній нерухомості. Поет бачить, як ворон сидить на всохлій гілці, і в нього народжується таке відчуття, що він сам завмер в самотності десь у сутінковому небі осені. За допомогою кількох деталей Басьо створює картину осені. Це досягається через вживання сезонних слів: глибока осінь, крук.

- Старий ставок

Жабка стрибне -  весна

Сплеск пролунає.

Передає рух, звук, який підкреслює тиху красу природи. Старий ставок асоціюється з самотністю і смутком, але стрибок жабки і сплеск води нагадують про життя.

Старий ставок вічний, але для того, щоб ми усвідомили його вічність, потрібен миттєвий рух. Звук сплеску води символізує миттєву дію, але ставок залишається дрімати далі. Життя жабки недовговічне, що дозволяє думати про глибокий філософський зміст цього хоку - суть буття.

Соромно стало місяцю?

Сховався за хмаркою.

Квіти звичайні і водночас незвичайні. Поет милувався квітами, спостерігав їх і на весні, і влітку, і восени. Ніколи не порушив би він тієї краси: хай прикрашає вона гори, хай чарує ароматом людей.

Горам краси не дасть

Навіть ранкова зоря.

Чи можна сказати краще за Мацуо Басьо. Весна. Сакура - вид вишні з рожевими волохатими пелюстками.

Я уявляю, як квітнуть наші вишневі садки. Від їхнього цвіту уночі справді світлішає.

- Гірська троянда!

Її гілочки так і просяться

Прикрасою на капелюх.

Побачивши неповторну гірську троянду, хіба міг не подумати про те, яка то витончена прикраса для вбрання людини, але ніколи б не порушив він тієї краси: хай прикрашає вона гори, хай чарує ароматом мандрівців.

4. Слово вчителя.

Своїм учням Басьо - сенсей заповідав: самовдосконалюватися, звільняти серце від суєтного. Природа - натхнення, природа - незрівняна ні з чим краса, це сама досконалість. Треба вчитися в неї, треба прислухатися до її звуків, вдивлятися в її картини, розуміти її порухи.

Учись сосни у сосни, бамбука - в бамбука, - повчав сенсей. - Тікай від самого себе. Істини не збагнути, якщо не подолати себе.

VI. Підсумок.

1. Робота з епіграфом.
Я думаю ...

- Пояснити сенс висловів, взятих за епіграфи до уроку?

Я вважаю ...

2. Асоціативний кущ. (Слайд 10).

3. Проблемні питання.

- У чому особливість сприйнятті природи японцями?

- Як розгадати японську поезію? (Відповіді: сприймати її у всіх проявах; у звичному непоказному бачити красу; злитися з природою і розчинитися в ній).

Якщо люди люблять квіти, то кожна людина - квітка, - говорить японська мудрість.

4. Творче завдання. Створити асоціативний малюнок. Передати через колір настрій учнів на уроці.
5. Слово учителя.

Природа в Японії сувора, так просто не віддає своїх багатств тим, хто не розуміє її краси, не відчуває себе щасливим від споглядання сакури. У світі техніки людина не може побачити краси природи, тому потрібно зупинятися і вчитися бачити красу навколо себе.

Можливо, ми тоді знайдемо порозуміння з природою.

А схід нам підказує, який зробити нам крок до зближення з природою, яким шляхом ми повинні йти.

У японському місті Кіото, на подвір'ї монастиря Рьоандзі, є сад каміння. Складається він з 15 кам'яних брил. Розміщені вони так, що ченці, які в задумі рухаються по веранді будинку настоятеля, вздовж саду з будь-якого місця можуть бачити тільки 14. П'ятнадцятий лишається невидимим. Це - символ істини, яку вони шукають. Бачив той сад і Басьо - сенсей.

Може тільки йому і поталанило побачити того невидимця?

І його поезія нагадує той сад каміння. І ми всі маємо прагнути побачити «п'ятнадцятий камінь», можливо й нам поталанить.

6. Оцінювання,

VII. Домашнє завдання: вивчити 2-3 хоку; чит. стор. підр. 194-198; тв. робота «Вільне письмо» («Мої враження за рядками хоку»).