Діти сиділи на колодах під березами і розмовляли.
— А в мене радість, — сказала Оленка, — у мене нова стрічка, дивіться яка — блискуча!
Вона показала свою косу і нову стрічку в косі.
— У мене теж радість, — сказала Таня, — мені кольорові олівці купили. Цілу коробку.
— От іще, радощі! — сказав Петя Курочкін. — У мене от вудка є. Скільки хочеш риби наловлю. А що там олівці якісь? Змалюються, от і все.
Тут і Дмитрику захотілося похвалитися.
— А у мене рожева сорочка, ось вона! — сказав Дмитрик і розчепірив руки, щоб усі бачили, яка в нього гарна сорочка.
Тільки Ванько слухав і нічого не говорив.
— А у Ванька навіть ніякої, хоч би маленької, радості немає, — сказала Оленка, — сидить і мовчить.
— Ні, є, — сказав Ванько, — я бачив квіти.
Всі навперебій стали питати.
— Що за квіти?
— Де?
— У лісі бачив. На галявині. Коли я заблукав. Вже вечір, скрізь темно. А квіти стоять білі й ніби світяться.
Діти засміялися:
— Чи мало в лісі квітів! Оце іще радість знайшов!
— А ще я якось узимку дахи бачив, — сказав Ванько.
Діти засміялися ще голосніше:
— То ж влітку ти дахів не бачиш?
— Бачу. Тільки взимку на дахах був сніг. І сонце світило. З одного боку дах синій, а з іншого — рожевий. Та весь блищить.
От іще! — сказала Оленка. — Наче ми снігу на даху не бачили. А що він був синій та рожевий, це ти вигадав.
— Та він просто так, — сказав Петя Курочкін, — він навмисне!
— Може, у тебе іще якісь радощі є? — спитала Таня. — Є, — сказав Ванько, — ще я бачив срібних рибок. Дмитрик аж підхопився. — Де? — Справжніх? Срібних? — Петя Курочкін підскочив. — В ставку? У річці? — У калюжі, — сказав Ванько. Тут всі так і покотилися зі сміху. А Петя Курочкін пробурчав: — Я так і знав. Він же все вигадує! — Ні, не вигадую, — сказав Ванько, — після дощу під яблунею була калюжа. Блакитна. А у неї сонце світило. І вітер був. Вода тремтіла, і в ній срібні рибки грали. — От базікало, — сказала Оленка, — ніякої у нього радості нема, то ж він і вигадує. Оленка сміялася. А Таня сказала задумливо: — А може, в нього цих радощів більше, ніж у нас. Адже він їх де хочеш знайде... |
Майстер – клас
Шляхи вдосконалення техніки читання молодших школярів
Щоб навчити учнів швидко й правильно читати, вчитель повинен володіти інтерактивними методами й прийомами, враховувати вікові особливості молодших школярів, створити сприятливі умови для засвоєння знань. Успіху можна досягти лише викладаючи матеріал відповідно до ступеня сприймання.
Готуючись до уроку, я продумую все таким чином, щоб техніка читання формувалася на кожному етапі уроку. Навичку читати можливо сформувати тільки систематично використовуючи спеціальні завдання.
Це може бути:
Для формування навичок читання учителю необхідно використовувати різні прийоми читання, що сприяє активізації пізнавальної активності школярів:
читання
Мета сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація допомагає також викликати в учнів інтерес до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психологічно підготувати учнів до сприйняття матеріалу уроку.
Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути спеціально психологічно обґрунтовані вправи, які використовуються на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, сприяють активізації роботи учнів на уроці, допомагають організувати їх діяльність, створити атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості. Це метод «Криголами».
Тому цей метод налаштовує учнів на процес сприйняття інформації, роботу на уроці, збагачує словниковий запас і сприяє розвитку мовлення, що стимулює навик читання.