Відділ  освіти

Корсунь – Шевченківської  районної  державної  адміністрації  

районний  методичний  кабінет

Корсунь – Шевченківська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2

 

 

Бойко  Галина  Казимирівна, Погорєла   Наталія  Олексіївна,

                                                    учителі   української   мови                                                 та   літератури

 

 

факультативний курс для 5 (6) класу

 

 

 

 

Матеріали схвалені на засіданні педагогічної ради школи.

Протокол № 3 від 18.03.2019 року

 

Щоб грамотно писати, потрібно безперервно мислити.

Горацій, давньоримський поет

 

Кожного вчителя хвилює рівень грамотності його  учнів, непокоїть питання: чому вони пишуть з помилками? Як  допомогти дітям усунути цю ваду письма? Як організувати роботу, щоб учні стали грамотнішими, тобто оволоділи передбаченим шкільною програмою орфографічним матеріалом?  Як допомогти учням засвоїти значну кількість правил і найголовніше – здобути  уміння ними користуватись?

У цьому допомагають спецкурси та факультативи з предмета. Одним з таких є факультативний курс «Сходинки орфографії» для учнів 5 (6) класу загальноосвітніх навчальних закладів, який покликаний на основі виченого на уроках української мови матеріалу поглибити знання учнів та забезпечити їх практичне застосування.

Саме тому виникла потреба у створенні системи тренувальних вправ, які можна було б використовувати на заняттях, щоб легко, доступно та в цікавій формі пояснити дітям навчальний матеріал  і закріплювати його  протягом всього періоду вивчення теми. У деяких завданнях дитині пропонується знайти навмисне зроблені помилки.   

Ефективність роботи над підвищенням рівня грамотності залежить від послідовних, продуманих дій вчителя, який організовує пізнавальну і практичну діяльність учнів.

Отже, актуальність роботи  пов’язана  з тим, що кожен учень має бути грамотною людиною.  А ось досягти цього не так то й легко. Звичайно, багато залежить від самого учня, однак майстерність учителя відіграє  чи не вирішальну роль, тому що він не тільки вчить, а й повсякденно спонукає дітей підвищувати мовну грамотність.

Ідея даної роботи   полягає в тому, що формування освіченої, творчої  особистості залежить від того, наскільки ця особистість володіє навичками грамотного письма.

Мета:  представити вчителям систему тренувальних вправ і завдань, які будуть корисні  в організації навчального процесу та будуть мати для них практичну цінність.

 

 

  

 

 

ЗМІСТ

 

І. Програма факультативного курсу «Сходинки орфографії» для учнів 5 (6) класу        загальноосвітніх навчальних закладів ………………………………………………….      3 

1.  Пояснювальна записка………………………………………………………………………      3

2.  Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів………………..      4  

3.  Рекомендована література ………………………………………………………………….      8   ІІ. Система  тренувальних  завдань………………………………………………………..       9  Тема 1. Вступ. Подорож  до країни Орфографії…………………………………………….     10 

Тема 2. Велика буква. Велика буква у власних назвах…………………………………….     14 

Тема 3. Правила переносу слів. Склад. Правила складоподілу…………………………..      21  Тема 4. Звукове значення букв я, ю, є, ї. Орфоепічна помилка (практично). Складні                випадки  наголошування слів. Співвідношення букв і звуків у слові……………    28  Тема 5. Звуки мови і звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки.   Вимова звуків,               що позначаються буквами ґ та г. Позначення звуків мовлення на письмі. 

             Алфавіт  (абетка)………………………………………………………………………    36

Тема 6. Ненаголошені е, и………………………………………………………………………  49  

Тема 7. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних…………………………..   58  

Тема 8. Чергування у-в, і-й……………………………………………………………………..   63    

Тема 9. Практичне заняття №1. Орфографічний практикум……………………………..   70   

Тема 10. Спрощення в групах приголосних……………………………………………........   76   

Тема 11. Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків. Чергування [о]-[а], 

              [е]-[і], [е]-[и], [о][е]-[і], [е]-[о] після шиплячих. Спільнокореневі слова та

              форми слова……………………………………………………………………...........   82 

Тема 12. Найпоширеніші випадки чергування приголосних. Чергування г-ж-з, 

               к-ч-ц, х-ш-с…………………………………………………………………………….   86

Тема 13. Позначення м’якості приголосних на письмі. Позначення м’якості при голос-                 них на письмі буквами ь, і, я, ю, є. Сполучення ьо, йо. Основні правила

                вживання знака м’якшення………………………………………………………….    91

Тема 14. Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання слів з 

              апострофом…………………………………………………………………………….    97

Тема 15. Подвоєння внаслідок збігу та на позначення подовжених приголосних. Збіг                  приголосних на межі значущих частин слова. Подовження м’яких при голос-                 них в  іменниках, прикметниках, прислівниках………………………………......    102 Тема 16. Практичне заняття № 2. Орографічний тренінг………………………………..    107

Тема 17. Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов……………………    109

Тема 18. Правопис префіксів при-, пре-; з-(с-); роз-, без- та ін.. Правильна вимова 

                префіксів……………………………………………………………………………..    113   

Тема 19. Уроки грамотності. Застосування набутих протягом курсу знань на 

              Практиці. Складні випадки правопису…………………………………………….      118

Тема 20. Повторення вивченого за рік. Підсумкові заняття ……………………………….    121

Використана література…………………………………………………………………….     133

ПРОГРАМА

ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ  «СХОДИНКИ ОРФОГРАФІЇ» ДЛЯ УЧНІВ 5 (6) КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ  НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Лист ІМЗО № 2.1/12-Г-898 від 22.12.2016р.).

            Автори:

 О.М. Скринник, учитель української мови і літератури Черкаської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 19 Черкаської міської ради.

С.І. Січкар, завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради».

            Рецензенти:

 А.А. Таран, доцент кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філологічних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат філологічних наук.

 Л.М. Вакуліна, учитель української мови і літератури Червонослобідської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Черкаської районної ради, заслужений учитель України.

Навчальна програма складена з урахуванням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та відповідно до державної програми з української мови.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

 

Сучасний підхід до мовної освіти потребує формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості, спроможної на соціальну адаптацію і репрезентацію власної індивідуальності засобами рідної мови. На це орієнтують Національна доктрина розвитку освіти в Україні; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, програма з української мови.

Програма факультативного курсу «Сходинки орфографії» розрахована на учнів 5 (6) класу загальноосвітніх навчальних закладів, які прагнуть підвищити мовну грамотність і мовну культуру. Програма курсу має чітко виражений практичний аспект.

Пропонований курс, пов’язаний із вивченням української мови в школі, передбачає опору на набуті знання з мови, свідоме застосування лінгвістичних знань.

Основна метафакультативного курсу:

 — сприяти засвоєнню учнями орфографії рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови;

 — формувати й удосконалювати орфографічні уміння й навички на основі засвоєння системи загальноприйнятих способів передачі мови на письмі;

 — доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей;

 — розуміти необхідність практичного оволодіння правилами орфографії;  — заохотити до самоосвіти.

Факультативний курс розраховано на вивчення у 5 (6) класі протягом навчального року (34 год., одне заняття на тиждень).

 

 

 

Зміст навчального матеріалу та+  вимоги до навчальних досягнень учнів

Усього – 34 години. На тиждень – 1 година.

№	К-сть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1.	1	Вступ Подорож  до країни Орфографії. Загальне уявлення про орфографію як розділ мовознавства. Зв’язок орфографії  з іншими розділами науки про мову. Види орфограм. Орфографічне правило. Орфографічний словник.	Учень: знає        предмет          вивчення орфографії; розуміє зв’язок орфографії з іншими розділами науки про мову.
2.	2	Велика буква. Велика буква у власних назвах. Поглиблення вивченого про велику букву і лапки у власних назвах. Зв’язок із лексикологією і морфологією: розрізнення іменників – власних та загальних назв.	Учень: розпізнає вивчену орфограму в словах; уміє  розпізнавати орфографічні помилки і виправляти їх.
3.	1	Правила переносу слів. Основні правила переносу. Перенос буквосполучень –ьо–  та   –йо–. Склад. Правила складоподілу (повторення). Зв’язок із морфемікою: поділ слова на значущі частини.	Учень: знає          основні           правила переносу; уміє     записувати     слова, вказуючи можливі варіанти переносу.
4.	1	Звукове значення букв я, ю, є, ї. Можливий звуковий запис букв я, ю, є, ї. Повторення правил фонетичної транскрипції. Орфоепічна помилка (практично). Складні випадки наголошування слів. Співвідношення букв і звуків у слові. Зв’язок із фонетикою та  графікою: позначення звуків на письмі. Орфоепічний словник.	Учень: розрізняє     звукове       значення букв я, ю, є, ї у слові; уміє записувати слова фонетичною транскрипцією; правильно вимовляє  звуки, що позначаються йотованими буквами, наголошує слова.
5.	2	Звуки мови і звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Вимова звуків, що позначаються буквами ґ та г.  Зв’язок із графікою: Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка).	Учень: розрізняє звуки мови і звуки мовлення; правильно називає букви і звуки; уміє     розпізнавати звуки голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м’які.
6.	2	Ненаголошені е, и. Способи перевірки літер, що позначають ненаголошені голосні. Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е] [и], [о] у коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Усунення	Учень: розпізнає                ненаголошені голосні в словах; правильно вимовляє голосні, що уподібнюються; пояснює правила написання ненаголошених голосних;

 

		орфографічних помилок. Орфоепічна помилка. Фонетична транскрипція (практично). Орфографічний словник. Зв’язок із фонетикою: наголошені та ненаголошені голосні.	уміє записувати фонетичною транскрипцією слова із ненаголошеними голосними.
7.	2	Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних. Вимова дзвінких та глухих приголосних. Уподібнення за дзвінкістю-глухістю.  Тверді , м’які та пом’якшені приголосні. Уподібнення за м’якістю. Вимова буквосполучень –ться, –шся, –тч, –жці, – шці, – зці та ін. Орфоепічна помилка. Фонетична транскрипція (практично). Орфоепічний словник.	Учень: розпізнає в мовленнєвому потоці приголосні, що уподібнюються; розрізняє дзвінкі та глухі приголосні, правильно їх вимовляє; пояснює випадки уподібнення за допомогою вивчених правил; уміє записувати фонетичною транскрипцією          слова   із приголосними,          що уподібнюються.
8.	1	Чергування у-в, і-й. Дія в мові закону милозвучності. Поняття про чергування та його причини. Основні випадки чергування у-в, і-й. Випадки, коли чергування змінює лексичне значення слова.	Учень: розрізняє випадки чергування у-в, і-й; уміє знаходити помилки на вивчене           орфографічне правило і виправляти їх; знає про дію закону милозвучності в українській мові й уміє його проілюструвати за допомогою самостійно дібраних прикладів.
9.	1	Практичне заняття №1. Орфографічний практикум. Застосування набутих знань на практиці. Вироблення практичних навичок. Корегування орфографічних помилок. Культура мовлення: правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних. Використання логічного наголосу для виділення у вимові смислового навантаження. Слова з подвійним наголосом.	Учень: застосовує теоретичні знання на практиці.
10.	1	Спрощення в групах приголосних. Дія закону милозвучності в українській мові. Найбільш поширені буквосполучення, у яких відбувається спрощення. Слова-винятки. Повторення вивченого з морфеміки і словотвору. Фонетична транскрипція (практично). Зв’язок із фонетикою: співвідношення звуків і букв у словах, де спрощення не відбувається на письмі.	Учень: розпізнає явища спрощення в групах приголосних у словах; пояснює написання слів за допомого вивчених правил; визначає         випадки,             коли спрощення             відбувається тільки у вимові слів; знає слова-винятки.
11.	1	Найпоширеніші      випадки       чергування	Учень:

 

		голосних звуків. Умови для чергування голосних у коренях та суфіксах. Чергування [о]-[а], [е]-[і], [е]-[и], [о][е]-[і], [е]-[о] після шиплячих. Повторення вивченого з будови слова. Спільнокореневі слова та форми слова. Орфоепічна норма.	розпізнає явища чергування голосних звуків; пояснює вибір необхідного звука за допомогою вивчених правил; уміє     знаходити       в             тексті помилки і виправляти їх.
12.	1	Найпоширеніші випадки чергування приголосних. Чергування г-ж-з, к-ч-ц, хш-с. Загальні закономірності чергування приголосних. Спільнокореневі слова та форми слова. Повторення вивченого з морфології: іменник, прикметник, дієслово. Орфографічний словник.	Учень: розуміє загальні закономірності чергування приголосних звуків; пояснює вивчені орфограми за допомогою правил; уміє правильно вимовляти слова із чергуваннями.
13.	2	Позначення м’якості приголосних на письмі. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є. Сполучення ьо, йо. Основні правила вживання знака м’якшення. Слова-винятки.  Передача м’яких приголосних звукописом. Корегування орфографічних помилок. Повторення: будова слова, уподібнення за м’якістю. Орфографічна помилка (практично).	Учень: розпізнає вивчену орфограму і пояснює її за допомогою правил; правильно     пише      слова     з орфограмою «М’який знак»; знаходить і виправляє помилки на вивчену орфограму.
14.	2	Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання слів з апострофом. Повторення: звукове значення букв я, ю, є, ї; будова слова, тверді та м’які приголосні. Слова-винятки. Фонетична транскрипція (практично). Орфографічний словник.	Учень: розпізнає вивчену орфограму і пояснює її за допомогою правил; правильно пише слова з орфограмою «Апостроф»; знаходить і виправляє помилки на вивчену орфограму; знає     випадки             позначення апострофом твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї; уміє обґрунтовувати за допомогою правил.
15.	2	Подвоєння внаслідок збігу та на позначення подовжених приголосних. Збіг приголосних на межі значущих частин слова. Подовження м’яких приголосних в іменниках, прикметниках, прислівниках. Повторення: словотвір, будова слова, морфологія. Орфоепічна норма. Орфографічна транскрипція (практично).	Учень: розпізнає вивчену орфограму і пояснює її за допомогою правил; правильно пише слова з орфограмою «Подвоєння»; знаходить і виправляє помилки на вивчену орфограму; уміє записувати фонетичною транскрипцією слова з подвоєнням.
16.	1	Практичне заняття № 2. Орографічний тренінг. Вироблення практичних умінь і навичок. Робота з текстом. Редагування слів із вивченими орфограмами. Усунення помилок на вивчені правила. Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання; розрізнення слів на зразок незлічений – незліченний та подібних.	Учень: застосовує здобуті знання на практиці.
17.	3	Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов. Подвоєння в запозичених словах – власних та загальних назвах. Слова-винятки. и, і у словах іншомовного походження. Правило «дев’ятки». Вживання апострофа і м’якого знака у запозичених словах. Лексикологія: запозичені та власне українські слова. Словник іншомовних слів.	Учень: розпізнає запозичені слова із вивченими орфограмами; пояснює написання слів за допомогою вивчених правил; знає винятки на вивчені правила.
18.	3	Правопис префіксів при-, пре-; з-(с-); роз-, без- та ін.. Правильна вимова префіксів.  Написання префіксів із ненаголошеними Е, И. Вимова префіксів З- (С-). Повторення: будова слова, словотвір, орфоепічна норма, лексичне значення слова.	Учень: розпізнає вивчену орфограму і пояснює            її             за         допомогою правил; правильно пише слова з орфограмою «Правопис префіксів »; знаходить і виправляє помилки на вивчену орфограму.
19.	3	Уроки грамотності. Застосування набутих протягом курсу знань на практиці. Складні випадки правопису. Робота з текстом. Формування правописних умінь і навичок.  Морфемний та фонетичний розбір слова.	Учень: застосовує здобуті знання у нестандартних завданнях, виконує вправи узагальнювального та творчого характеру; усвідомлює місце вивчених орфограм у загальній мовній системі; уміє робити доповідь на лінгвістичну тему.
20.	2	Повторення вивченого за рік. Підсумкові заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендована література

 

1.                       Академічний курс сучасної української літературної мови. Орфографія (за редакцією Білодіда). — К.: Вища школа.

2.                       Бардаш М.В. Навчання орфографії у восьмирічній школі. – К., 1966.

3.                       Бєляєв О.М. та ін. Методика вивчення української мови в школі. – К., 1987. – с.166-180.

4.                       Блик О. П. Практикум з української мови. Орфографія. — К., 1979.

5.                       Болтівець С. Психологія диктанту // Дивослово. – 1994. – с.16-22.

6.                       Бондаренко О. А. Українська мова. — К., 1991.

7.                       Векслер Р.П. Орфографічний словник і навчання правопису//УМЛШ. – 1981. – №10.

8.                       Горбачук В.Т. Види диктантів і методика їх проведення. – К., 1989.

9.                       Гревцева Т. , Надточій О. Алгоритмічний підхід до розв’язання складних питань орфографії // Дивослово. – 1998. – №2. – с.22-24. 10. Грибіниченко Т.О. Збірник диктантів з української мови. – К., 1998.

11.     Гулицька М. Роздуми про психологію викладання мови // УМЛШ. – 1992. – №1. –     с.50-54.

12.     Дорошенко О.А. Навчальні диктанти інформаційної дії // УМЛШ. – 1990. – №11. –               с.6-9.

13.     Дудик П. С. Українська мова. — К., 1993.

14.     Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів. – К., 1995.Козачук Г. О. Українська мова. — К., 1991.

15.     Козачук Г. О., Шкиратян Н. Г. Практичний курс української мови. Довідник. — К., 1993.

16.     Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів. – К., 1995.

17.Коломійченко О.Ф. До проблеми підвищення орфографічної грамотності учнів // УМЛШ.- 1990. - №4. – С.63.

18.                   Комендант С.С. Диктант для старшокласників // Дивослово. – 1997. – №11. – с.33-37.

19.                   Кошарна О. Засіб підвищення грамотності учнів // Дивослово.  – 1999. – №7. – с.34-36.

20.                   Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях // Довідник. – К., 1993.

21.                   Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах /За ред.. Пентилюк М.І. – К., 2000. 22. Методика навчання української мови в сер. осв. закладах / за ред. М.І. Пентилюк. – К., 2005.

23. Миколин М.М. Крок до грамотності / роздум з приводу уроків роботи над помилками // УМЛШ. – 1990. – №6. – с.18-21. 24. Нікішина Т. В. Уроки-практикуми з української мови у 10 класі. — Харків, 2008. 25. Олійник І.С. та ін. Методика викладання української мови в середній школі. – К., 1979. – с.192-215.

26.                   Олійник І.С., Білоусенко Л.І. та ін. Методика викладання української мови. Практичні та лабораторні заняття. – К., 1975. – С.94-114.

27.                   Олійник О. Цариця орфографія. – К., 1996.

28.                   Пазяк О. З історії літери ґ // Урок української. – 2002. – №10. – с.22.

29.                   Петруня М.К. Навчальні диктанти (5-8 класи) // Дивослово. – 1998. – №5. – с.29-38.

30.                   Потапенко О.І., Потапенко Г.І. Методика викладання української мови. Практикум. – К., 1998. – С.68-77.

31.                   Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах / За ред.. М.Пентилюк. – К., 2003.

32.                   Синиця І.О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів. – К., 1965.

33.                   Тоцкий П.С. Орфография без правил. – М., 1991.

34.Український правопис (4-е вид. Випр. і доп.). – К., 1996.

35.                   Хом’як І.М. Зв’язок у вивченні орфографії зі структурними рівнями української мови: навчально-методичний посібник для здобувачів наукового ступеня і студентів української філології, рекомендовано до друку МОН України / І.М. Хом’як. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — 124 с.

36.                   Хом’як І. Визначення орфограми у писемному мовленні // Дивослово. – 2000. –                   с.29-31.

37.                   Хом’як І. Навчання орфографії в сучасних умовах // УМЛШ. – 1999. – №2. – c.4-6.

38.                   Хом’як І. Навчання орфографії у зв’язку зі словотвором // Урок української. – 2002. – №7.

39.                   Хом’як І. Зв’язок у вивченні орфографії та граматики // Урок української. – 2002. – №9.

40.                   Шевчук С. В. Разом, окремо, через дефіс. Словник-довідник. — К., 2003.

41.                   Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії. – К., 1966.

42.                   Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії: Посібник для вчителів. – К., 1985.

43.                   Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К., 1997, 2000

44.                   Яворська С. Орфографічний розбір як вправа // Дивослово.  – 1997. – №4. – с.18-19.

45.                   Яворська С. Система роботи над орфографічними помилками//Дивослово. – 1998. –

№3. – с.22-24.

 

 

 

 

 

 

 

  Прочитайте. Яку з висловлених думок ви поділяєте? Чому?

Науковці детально досліджують особливості створення іміджу представника (представниці) певної професії. До уваги беруть зовнішній вигляд, мовлення, манеру спілкування, особливості поведінки.

Та є ознака, однаково важлива для кожного працівника. Це орфографічна й пунктуаційна грамотність, об’єднана містким словом правопис. Де б ти не працював у майбутньому, маєш уміти грамотно написати заяву, лист, план роботи, звіт. У цих документах важливий не лише зміст, а й графічне оформлення.

 

Орфографія – 1. Розділ науки про мову, який вивчає правила передавання усного мовлення на письмі. 2. Історично сформована система правил, що визначають написання слів відповідно до усталених норм. Орфографічні норми охоплюють правила написання слів та їхніх частин. Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів. Види орфограм:   1. Буквені: ü  Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя. ü  Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт). ü  Правопис прізвищ, географічних назв. ü  Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький), просьба (бо просити). ü  Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний. ü  Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль. ü  Правопис складних слів. ü  Правопис префіксів, суфіксів. ü  Вживання м’якого знака і апострофа. ü  Правопис відмінкових закінчень. ü  Правопис особових форм дієслів. ü  Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.   ü  Правопис прислівників. ü  Правопис часток.

• Яка значуща частина спільна в будові слів орфографія та графіка? Що в перекладі з грецької мови ця частина означає?

 

 

              

         ЗАПАМ’ЯТАЙ!

 

 

2. Небуквені: ü     Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України. ü     Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я. ü     Перенос слова: ходжу, триста, місто. ü     Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік. ü     Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.   Наслідком неправильного вибору орфограми і, відповідно, порушення норми літературної мови є орфографічна помилка. Правопис слова з’ясовують за допомогою орфографічного словника. Орфографія ґрунтується на певних принципах, які зумовлені фонетичною та граматичною будовою мови.

ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОГРАФІЇ

фонетичний	написання слова точно передає його вимову	голово, чотири, товариство
морфологічний	написання слова розходиться з його вимовою, певна значуща частина в усіх словах пишеться однаково, незалежно від вимови	премудрий, приєднати,  розпитати, безпека, законний,  піднісся, беззоряний.
історичний (традиційний)	написання слів узвичаєно традицією: пояснити його неможливо, тому необхідно запам'ятати	батько, мідь, щирий, борщ,  їжак, виїхати, левада, сметана,  кишеня.
смисловий (диференційний)	при написанні однозвучних слів необхідно брати до уваги їхнє значення, бо саме від нього залежить написання	Гончар (прізвище), гончар  (ремісник); рівне поле, місто  Рівне; удень (у денний час), у день (у певний день).

 

     Дослідження – спостереження 

Прочитайте. Визначте у словах буквені та небуквені орфограми.

1. Грамотність — це ввічливість автора тексту стосовно читача (С. Янковський). 2. Письмо з помилками — то як немиті руки чи зуби (Б. Стус). 3. Якби ж то були ін’єкції грамотності! Уколов у руку чи ногу — і йди складай ЗНО! (З розмови) 4. Закони літер — не разок намиста: одну хитнеш — і поміняєш суть (Б. Олійник). 5. Справжні помилки — ті, які ти вчасно не виправив (Конфуцій). 6. Вулицею «Нехай колись» прийдеш до будинку

«Ніколи» (Англійське прислів’я).

 

 

 

Записати подані слова під диктовку, з’ясувати, якою частиною мови вони є. Підкреслити орфограми, пояснити їх за допомогою правил.

Сім’я, осінній, Київ, давним-давно, дядько, квітонька, навесні, холодний, перелісок, в’їхати, слизький, вчиться.

 

Пошукове редагування
Перевірити    правильність    написання	слів	у	словосполученнях	за	допомогою

орфографічного словника. Визначити головне і залежне слово у словосполученнях.

Холодний серпинь, кольорово навкруги, учнівський зїзд, мидовий смак, голосно сміє ця, летять в горі, священий обов’язок, буяння природи, скиниш оком. Ростелить поле, малочні хмари.

 

                Прочитати лист. З’ясувати, що стривожило хлопця, який одержав листа.

Любий Сашко! Пишу тобі з високої печі. Тут я живу в нашого доброго знайомого півня Миколи Панасовича. Село дуже гарне. За селом простяглися поля, є лісок, протікає прут. Я подружився з вовком Васильком. Він вчиться в п’ятому класі.

У вовка є стріла. Ми плавали на ній на рибалку. Там так цікаво, що можна просидіти цілий день.

А я в чора з хлопцями пас коні і їздив верхи на стрілі. Дуже хотілося мені стрілою промчались полем на коні. З привітом Андрій невмійко.

 

 

Словниково-пошукова робота

             З          орфографічного          словника          виписати           3-5          прикладів           слів:                  

а) прикметників, які пишуться через дефіс; б) іменників з подвоєнням приголосних;                  

в) прислівників, які пишуться разом; г) дієслів, які пишуться з м’яким знаком.

 

Диктант – аналогія

 

Наведіть свій приклад на ту  саму орфограму.

Свято, спорттовари, доньці,  з’єднатися, радістю, обличчя, менший, розрісся,                  

хвастливий, агентство, вивчений, пів’яблука.

 

Передайте слова у звуковому записі.Звірте з довідкою. Назвіть орфограми. Легко, довго, догори, ходжу, хочу, боротьба, по-старому, яблуня, слива, Віра.

Довідка:  [ле´хко], [до´вго], [догори´], [ходжу´], [хо´чу], [бород'ба´], [постаро´му], [jа´блун'а], [сли´ва], [в’і´ра].

 

 

Прочитайте, знайдіть слова, які пишуться не так, як вимовляються.Чому слово віз написано то з малої, то з великої букви, хоч вимовляється однаково? Назвіть орфограми.  

Пізнім вечором батько з сином поїхали волами в поле по снопи. Наклали повнісінький віз.

— Ну, сину, — каже батько, дивлячись на зоряне небо, — хай воли попасуться, а як Віз перекинеться, збуди мене, — будемо їхати додому.

Та й ліг під копою спати.

Через деякий час віл підійшов до воза з снопами, чухався, чухався та й перекинув його.

А син побачив це та мерщій до батька:

— Тату, — гукає, — поїхали, вже віз перекинувся. (Народна творчість)

 

 

Диктант – попурі

             З’ясуйте      за      допомогою      тлумачного      словника      значення      слова       попурі.                  

(Попурі – це музична п’єса, складена з популярних мотивів, наприклад пісень). Запишіть речення. Пригадайте назви пісень, з яких їх узято. Укажіть орфограми, що зустрічаються у них.

Зеленеє жито женці жнуть («Зеленеє жито, зелене…»).Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками («Два кольори»). І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала («Пісня про рушник»). І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії («Червона рута»).

 

 

Дослідження – зіставлення 

У подані слова вставте по черзі букви, що в дужках. Поясніть, як змінюється значення цих слів.

Кі (с, з) ка, лі (с, з), ве (с, з) ти, па (с з), підві (с, з), га (т, д) ка, плі (т, д), мимохі (т, д) ь, воро (х, г), мі (х, г), гри (п, б), гру (п, б) ка, (х, г) ребти, ли (ш, ж).

                             

Тема 2. Велика буква. Велика буква у власних назвах

 

 

 

 

З великої букви пишуться	Приклади
Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми; назви дійових осіб у байках і казках	Ігор,       Лариса     Петрівна     Косач      (Леся Українка); «Лебідь, Рак та Щука»
Клички тварин	Собака Барсик, корова Марфа, папуга Кеша
Власні географічні назви (назви частин світу, країн, міст, сіл, річок, морів, озер, гір тощо)	Північ, Італія, Херсон, Дніпро, Чорне море, Біла Церква, Балхаш, Саяни
Назви найвищих державних посад	Президент України, Генеральний прокурор України
Назви історичних подій, свят, постів	Новий рік, Великдень
Назви вищих             державних      установ             та організацій	Президія Верховної Ради України, Академія наук України
Назви книг, журналів, пароплавів	Газета «Новий день», журнал «Всесвіт», крейсер «Аврора»
Назви орденів, відзнак	Орден Незалежності, медаль «За відвагу»
Перше      слово      у      складних       назвах культурних установ	Палац урочистих подій, Будинок культури, Клуб письменників

         ЗАПАМ’ЯТАЙ!

 

 

 

Казка «Як маленька буква стала великою»

Жила собі маленька буква. Її ніхто не хотів помічати: часто пропускали, недописували.

-        Чому мене не помічають, чому часто пропускають учні? – жалілася вона дядьку Алфавіту.

-        Ти маленька, тому й не помічають,  – поважно відповів старий.

І надумала тоді буква свої справи налагодити: «Спробую-но я із середини речення переміститися на початок».

І сталося диво. Почали всі поважати букву, писати її великою. Сподобалося це букві. І наважилася вона дати назву містам, селам, вулицям, річкам, морям та озерам, горам та долинам, прилаштувалася до імен, по батькові, стала на перше місце в прізвищах і навіть у кличках тварин посіла перше місце. Пішла про неї слава по всій Мовляндії. Запишалася буква, розтовстіла, виросла. І тепер всі слова, які починаються з неї, пишуться з великої літери.

-        Як маленька літера стала великою?

-        Отже,  велика літера пишеться у …( відповіді дітей).

 

     Хвилинка творчості

Заучування вірша, щоб краще запам’ятати правило. 

Ми літеру першу на весь її зріст Напишемо в назвах річок, сіл і міст. Київ, Дніпро і гори Карпати,

З великої букви нам треба писати.

Прізвище, ім’я, по батькові кожного з нас: Ольга Василівна, хлопчик Тарас.

Клички тварини, папуги ім’я З великої букви писатиму я.

 

 

Пошуково-дослідницька робота (робота в парах)

Дібрати до іменників, що означають загальні назви, іменники – власні назви                    (4 – 5 прикладів).

1) Персонажі казок: …                                                             2) Сузір’я: …

3) Європейські країни: …                                                        4) Східні країни: …

5) Острови (або півострови): …                                              6) Моря: …

7) Гори: …                                                                                8) Вулиці: …

9) Стадіони: …                                                                         10) Назви цукерок: …

11) Марки автомобілів: …                                                      12) Діячі спорту та культури: …

 

 

загальні назви, а в іншому — як власні.

1)   Орел — орел — «Орел».

2)   Роман — роман. 3) Дружба — дружба — «Дружба».

 

 

Книга Тараса Шевченка «Кобзар» відома всьому світові. Письменника Івана Франка ми називаємо Каменярем. (З газ.) Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустрічає Їжака.                  

(І. Франко.) Автором славетної опери «Тарас Бульба» є  Микола Лисенко. Дитячий журнал

«Соняшник» видається  в  Києві. (З журн.) Проживав у нас довго собака Пірат.                  

(О. Довженко.)

        Дослідження-пошук

Розкрити лексичне значення іменників.

Орел — орел, Швець — швець, Прут — прут, Земля — земля, Місяць — місяць, Зірка — зірка.

Скласти з поданими іменниками речення.

 

Тарас Григорович Шевченко, річка Либідь, Дніпро, майдан Незалежності, оповідання «Морозенко», байка «Вовк та Ягня», журнал «Соняшник», Україна, Ярослав Мудрий, Шевченківська премія, журнал «Всесвіт», Центральна Рада, газета «Голос України», Київ, Львів.

 

 

Уявити ситуацію, що ви з однокласниками вирішили дослідити космічний простір власною мандрівкою. Створити фантастичний твір у формі розповіді на тему «Мандрівка до космосу», використовуючи власні назви.

 

 

 

їхній правопис.

(О, о)рганізація (О, о)б’єднаних (Н, н)ацій, (Р, р)еспубліка (М, м) олдова,

(В,в)олодимир (В, в)еликий, (Б, б)алет «(З, запорожець за (Д, д)унаем», (Б, б)удинок                   (X, х)удожника, (Г,г)азета «(В, вечірні (В, в)істі», (У, у)країнська (П, п)равославна                  

(Ц, ц)ерква, (Д, д)ід (М,м)ороз, (П, п)резидент (А, а)кадемії (Н, н)аук (У, у)країни,                  

(М, м)авка, (В, в)еликий (В,в)із, (В, в)улиця (П, п)етра (С, с)агайдачного, (П, п)ерська                  

(3, з)атока, (М, міністерство (О,о)світи і (Н, н)ауки (У, у)країни, (Р, республіканське                   (В, в)иробниче (О, об’єднання «(П,п)оліграфкнига», (Г, г)отель «(З, з)олотий (К, к)олос»,                  (Н, Нобелівська (П, п)ремія, (А,а)рхімедова (Т, т)еорема, (С, с)вято (П, п) перемоги.

       Диктант – аналогія  

Пояснити вживання великої літери і лапок в іменниках.

Велика Ведмедиця, Балканський півострів, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова, Восьме березня (8 Березня), Республіка Болгарія, Голова Верховної Ради України, орден Дружби народів, Ягорлицька затока, медаль «За оборону Києва», острів Тендрівська Коса, Бузький лиман, оповідання «Харитя», Житомирський район, газета «Голос України», журнал «Хочу все знати», Київський будинок мод, Різдво, фірма «Монарх», Хорватія.

Продовжити ряд іменників на подану орфограму власними прикладами.

 

 

Дослідження – обґрунтування. Гра «Редактор»

Спишіть сполучення, замінюючи, де треба, малу букву на велику. Які назви треба взяти в лапки?

Острів (х)ортиця, (д)ень (п)рав людини, (ф)абрика (ч)ернівчанка, (ж)урнал (с)віт (т)варин, (ч)ернігівщина, (с)узір’я (к)озеріг, (п)івнічний (п)олюс, (в)інницька (о)бласть, (г)ора (г)оверла, (т)абір (л)ісова пісня, (в)еликдень, (т)ихий (о)кеан, (а)еропорт (б)ориспіль, (с)тудія танцю   (в)олошка,             (п)очаївська   (л)авра,           (п)ечиво          (ж)уравлик,    (к)інотеатр     (с)яйво,

(м)ультфільм (русалонька, (с)упермаркет (к)ишеня, сайт (о)стрів (з)нань.

 

Орфографічна хвилинка «Приведи все до ладу»

  Запишіть правильно власні назви групами: 1) усі слова в назві треба писати з великої букви; 2) з великої букви треба писати лише перше слово.

Сіверський (д)онець (річка), (к)ривий (р)іг (місто), (д)ень (з)нань (свято), (в)елика (в)едмедиця (сузір’я), (с)получені (ш)тати (а)мерики, (м)іністерство (о)хорони (з)доров’я, (п)івденний (б)уг (річка), (к)иївська (р)усь, (з)апорізька (с)іч, (в)ерховна (р)ада.

 

 

Дидактична гра «Хто швидше?»

Хто зможе дібрати 4 фразеологізми, прислів’я чи приказки, у яких є власні іменники? А хто зможе дібрати ще більше таких висловів? Скористайтеся додатковою літературою та допомогою рідних, друзів. На виконання завдання дається три дні.

І. Вітаю з (н)овим (р)оком; з (в)осьмим (б)ерезня; з (р)іздвом (х)ристовим;                   з (в)еликоднем; з (д)нем (у)чителя.

        ІІ. Одного разу Мишко з мамою Оленою Сергіївною та батьком Дмитром Івановичем поїхали на день народження до дідуся Івана.

§     Чиїм батьком був дідусь Іван – тата чи мами? (тата) §      Як називатимуть Мишка, коли він стане дорослим? ( Михайлом Дмитровичем).

 

 

складіть і запишіть речення.

Урочище (ж)овті (в)оди,          (п)івденне       (п)олісся, (г)алицько-волинська (д)ержава, (о)стромирове (є)вангеліє, (о)строзька (а)кадемія, (л)юблінська (у)нія, (к)орсунська (б)итва, (п)апа (римський, (р)имська імперія, (в)елике (к)нязівство (л)итовське.

II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

 

 

Для вас, допитливі

Як ви думаєте, чому пишемо по-різному такі слова, як Ампер і ампер, Герц і герц? Річ у тому, що з великої букви тут пишемо прізвища. А ті слова, які починаємо з малої літери, перестали бути прізвищами.

Про це та багато іншого можна дізнатися з книжки Івана Вихованця «Таїна слова». Розкажіть однокласникам, що вам найбільше сподобалося в цій книжці.

 

 

Кросвордний диктант

Записати слова - відгадки, пояснити правопис власних назв у них.

1)       У світі одна, всім потрібна вона. (Батьківщина)

2)       У світі одна – наша мати вона. (Україна)

3)       Навкруги вода, а з питвом біда. (море)

-   Напишіть моря України. (Чорне море, Азовське море)

4)       Текло, текло та й під лід лягло. (річка)     - Які ріки України знаєте? Запишіть.

5)       Синя стрічечка блищить і біжить собі, біжить,

    Щось тоненько гомонить. Не зупиниться й на мить. (річка)     - Запишіть назву річки, на якій стоїть ваше місто (село).

6)       Попри Київ, попід гори, у далеке Чорне море котиться ріка. (Дніпро)

7)       Про що розкажуть мені дні? Ти річку називай мені.

    Дні про життя твоє. Найбільша в країна вона. (Дніпро)

8)       Давно ця річка славна народи три єднає.     І в Чорне море плине. Простори України     І Київ прикрашає. (Дніпро)

9)       Колись на березі ріки народ щасливо жив.

    Роки летіли навіки, зростало плесо нив.

    На схилах річки – календар, щодень – знак на піску.

    Розгнівався потік та стер народу того дні. (Дністер)

10)   Прекрасне, горде й величаве Князів – русичів вічна слава

      Стоїть на березі Дніпра. У назві міста ожива. (Київ)

11)   Воно відомо в світі, каштани в ньому квітнуть,       Будинки тут високі, Дніпро тече широкий.

      Ворота Золотії стоять, мов чародії.

      Віддавна – це столиця, столиця білолиця.

      Ну, хто з вас здогадається, як місто називається? (Київ)

12)   Я і в місті, і в селі,

      Тут будинки в два ряди: 7, 16, 23.

      І привітне сонце загладь в віконце. (вулиця)

-   На якій вулиці ти живеш? На якій вулиці стоїть твоя школа?

13)   На Нілу берегах величних       Стоїть країна з давніх літ.

      Там фараонів тайна вічна

      Живе в гробницях пірамід. (Єгипет)

 

 

Гра «Коректор» чи Гра «Війна з помилками»

А тепер вже час пізнати, Як кіндерята з Кіндерштату

Вміють помилки виправляти. 

Ала, петро, Максм, Нтлочка, леонід, Стипан.

 

Дідусь сашко, Сестричка Оленка, лікар василь петрович коваль, Мама Оксана, байкар глібов.

 

якщо правильно – сидять тихо.

Серьожа (Сергій), Альоша (Олексій), Віктор, Вася (правильно –Василь), Олена (інколи вживається Альона, Лена), Аріна (правильно Орина, Ірина), Дєніс, Наталя, Артьом...

Кожне ім’я має свої неповторні грані, упродовж віків відшліфовані народом. Бережіть чистоту імен!

 

        Гра – естафета «Хто більше?»

Прослухайте фрагмент нашої умовної подорожі. Випишіть у колонку приклади на вживання лапок у власних назвах.

Отож подорожувати будемо автобусом «Турист». Спочатку ми відвідаємо місто Київ. Звичайно ж, побуваємо у Києво-Печерській лаврі, помилуємося Софійським собором. Обов’язково спустимося в метро. На Подолі побуваємо на станції метро «Контрактова площа». Проїдемо повз кондитерську фірму «Рошен». Екскурсовод розповість про історію заводу «Арсенал». 

Побуваємо на майдані Незалежності, а в магазині обов’язково купимо торт «Київський». У драматичному театрі імені І. Я. Франка подивимося виставу «Наталка Полтавка» за одноіменною п’єсою І. П. Котляревського. А по від’їзді з Києва, зручно вмостившись у кріслах автобуса,  екскурсовод візьме до рук газету «Голос України». Попереду на нас чекає рідний Корсунь – Шевченківський .

 

 

 

 

                             

Слово при вимові ділиться на склади. Склад — це звук або кілька звуків, що утворюються одним поштовхом видихуваного повітря (це або один голосний звук, або поєднання голосного з приголосними). У слові стільки складів, скільки голосних звуків: князь — 1 склад; на-род — 2 склади;  Я-ро-слав — 3 склади; ар-хі-тек-ту-ра — 5 складів. Поділ слова на склади не пов’язаний ні з поділом на фонеми, ні з поділом на словотворчі частини (корінь, префікс, суфікс), ні з виділенням у слові його основи та закінчення. За кількістю складів слова бувають: §     односкладовими: день, рік, пень, річ, смак, мить; §     двоскладовими: бі-жу, бджо-ла, схе-ма, вік-но, ма-ти; §             трискладовими: се-ре-да, пра-во-пис, на-го-лос, роз-ва-га; §             багатоскладовими: пе-ре-бу-до-ву-ва-ти, ви-дав-ниц-тво. Запам’ятай! Склад не виражає ніякого значення. При поділі на склади слід враховувати звукове значення букв я, ю, є, ї, адже в їхньому складі є відповідно звуки [а], [у], [е], [і].

Тема 3. Правила переносу слів. Склад слова

 

         ЗАПАМ’ЯТАЙ!

 

 

Дослідження – аналіз. Моделювання 

Прочитайте. Виділені слова поділіть на склади. Позначте закриті (з.) і відкриті (в.)склади за зразком.

                в.   в.    в.  з.

Зразок. Кни-га, зго-дом.

Перші    написи            наші    пращури         залишали        на        стінах.             Згодом             писали            на глиняних табличках. З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили у Малій Азії, в стародавньому Пергамі. Через те папір цей назвали пергаментом. Але таких книжок було мало, бо вони потребували довгої та копіткої праці й коштували дуже дорого (За О. Єфімовою).

До наведених схем доберіть по п’ять слів.

Двоскладове слово: перший і другий склад – відкриті. Двоскладове слово: перший склад – відкритий, другий – закритий.

Трискладове слово: перший і другий склади – відкриті, третій – закритий.

Із складів побудуйте слова, які стосуються книжки.

аб, ав, га, док, зац, ка, кни, лі, лю, ма, нок, ра, рін, ря, сто, те, тор.

        Дослідження - аналіз

Запишіть слова, згрупувавши їх за кількістю складів: односкладові, двоскладові, трискладові, багатоскладові.

Рій, бавовна, карась, білі, абетка, нагорода, автомобіль, байка, адреса, борошно, квиток, пісня, айстра, багаття, олія, напій, щілина, черговий, парасолька, окуляри, школярка.

 

Гра – естафета «Хто швидше?»

Використовуючи наведені склади, утворіть можливі в українській мові слова. Із утворених слів побудуйте вислів, що став крилатим.

Па-,  ви-,  -ї,  -зи,  як,  пле-,  -рость,  ло-,  -град-,  -кай,  -ву,  -те,  мо-,  -но-.

 

 

Диктант - спостереження

Поділіть слова на склади. Запишіть їх у два стовпчики: 1) закритий склад;    2) відкритий склад.

Стіл, зробити, єдина, їдкий, порізати, свист, пауза, пообідати, хрускіт, квас, фрукт,

весела, підбіг.

 

 

Вправа  з  ключем

І. Випишіть підряд у колонку тільки ті слова, у яких є закритий склад. Підкресліть цей склад.

Зима, січень, метелиця, наметений, біліти, іній, кукурудза, кучугури, замети, гребінь, ожеледь, дорога, війнути, завія, віхола, іскристий, ходжу, йшов.

ІІ. З перших букв виписаних вами слів повинен скластися синонім до слова хуртовина.

 

 

Естафета  для  кмітливих

 Знайдіть слово, що складається із закритих складів.

1)   Шийка, засклити, лісопилка, відрубний, приспів.

2)   Бондар, базар, засіка, взамін, море.

 Знайдіть слово, що складається із відкритих складів.Баркас, беркут, солома, лайдак.  Визначте слово, неправильно поділене на склади.

1) По-зич-ка, за-сі-ка-ти, па-ра-граф, вед-мідь, рай-он. 2) Зо-зу-ля, ба-ра-бан, кра-тер, книж-ка, ход-жу.

 Визначте слово, правильно поділене на склади.

А-ві-а-ці-я, пере-нос-и-ти, о-лі-в-ець, зів’ю.

Лінгвістична задача

 Чи є слова, які не можна поділити на склади?Так, це деякі службові частини мови: в, з, і.

 

 Чому у словах раджу, воджу, ґудзик перший склад ні в якому разі не може бути закритим? Назвіть звуки в цих словах.

 

 

Лінгвістичні сходинки  

Складіть слово з першого складу першого слова, з другого складу другого слова, з третього складу третього слова. Пригадайте прислів’я, в якому є утворене слово.

 Волосся, гусеня, екрани.  Лютий, година, малина.

 Калина, бджола, шукачі.

 Зозуля, пилосос, золото.  Пошана, дача, добуток.

 

 

Гра «Четверте зайве»

Полічіть у словах кількість складів, яка ознака об’єднує три слова з групи? Вилучіть «зайве» слово.

 Вівторок, п’ятниця, четвер, неділя.

 Учитель, школяр, студент, учень.

 Лікар, мельник, конструктор, маляр.

 Малина, лоза, барвінок, череда.

 Альбом, календар, книга, ручка.  Пиріг, бублик, ватрушка, батон.

 

Поділіть слова на склади і знайдіть «зайве» слово у кожному рядочку.

 Гуска, курка, півень, гусеня, качка, зяблик.

 Ромашка, волошка, троянда, лілея, мак.

 Каза,кінь, свиня, кицька, вівця.

 Березень, квітень, травень, червень, липень.

 

 

Вправа з ключем

І. Випишіть підряд спочатку всі односкладові слова, потім всі двоскладові, трискладові і т. д.

Обрій, сніг, озимина, вітер, бульдозер, екіпаж, екран, ось, лисенятко, йоржик, обмерзнути, заметіль, гойдалка, лід, сріблитися, уторований.

ІІ. Якщо ви правильно розташували слова, то з їхніх перших букв повинно скластися закінчення вислову М. Стельмаха: «Людина без мрії — це…». Запишіть вислів.

         Вправа з ключем

    І. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна розривати для переносу (юний);                  2) ті, при переносі яких можна залишити в попередньому рядку дві перші букви (юн-нат);                   3) ті, при переносі яких можна залишити три перші букви (юна-ки).

Армія, орел, умію, одуд, ґудзик, приступ, іти, село, обмию, оазис, крісло, згин, яма, раджусь, ящик, об’єм, збуджене, око, саджанці, околот, вздовж, отвір, ясно, дзвін, оса, зумію.

II. Якщо ви правильно згрупували слова, то з останніх букв повинен скластися вислів   Максима  Рильського. Запишіть його.

 

 

Хвилинка  творчості

 

Прочитайте (прослухайте) вірш  В. Бутрім. Поміркуйте, чому автор називає правила переносу золотими?

В одній країні граматичній,

Морфологічно-фонетичній  Жив Перенос — маленький знак,  Та неабиякий мастак!

Він був розумний і кмітливий  І знав закони особливі:

Міг переносити слова  З рядка в рядок, Ось так: тра-ва.

Коли в рядку не поміщались, Слова до Переносу мчались. 

В негоду, вранці і вночі: 

— Будь ласка, любий Переносе,

Перенеси нас, друже! — просять.

І Перенос не відмовляв, 

З рядка в рядок переставляв

Слова, ось так: ожи-на, лі-то,  Ве-селка, сон-це, зли-ва, ві-тер.  Але слова все йшли і йшли, Вже черги у дворі були!

Щоб не спинялась переправа,  

Він написав п’ять мудрих правил. І мудрих, і таких простих

Своїх п’ять правил золотих! Тепер в країні граматичній,

Морфологічно-фонетичній

Їх знає навіть і маля, Бо кожен бачить їх здаля. І я вам раджу: прочитайте І добре їх запам’ятайте.

Основні правила переносу слів 1.                  Частини слів з одного рядка в другий переносяться за складами: чи-та-ти, лі-те-ра. 2.                  Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: хо-джу, але під-живляти. 3.                  Не розривають при переносі йо: міль-йон. 4.                  Апостроф, м’який знак, знак переносу, розділові знаки (крім тире) не переносяться внаступний рядок: хлоп’-ята, низь-ко. 5.                  Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься: олі-вець, Ма-рія. 6.                  Не можна переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали, складноскорочені слова: І. Я. Франко, а не І. Я.-Франко; ДАІ, а не ДА-І. 7.                  У всіх інших випадках – довільний перенос: се-стра і сест-ра, близь-кий і бли-зький.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складання алгоритму поділу слів на склади.                     Послідовність поділу слова на склади

1.  Промовте слово.

2.  Вимовте голосні звуки, визначте їх кількість у слові.  

3.  Поділіть слово на склади, визначте їх кількість.

4.  Порівняйте кількість голосних звуків і складів у слові.

Візьміть до уваги!    Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: листки, синичка, гострий. Такі слова можна переносити по-різному: ли-стки, лис-тки,лист-ки; си-ничка, сини-чка, синич-ка.    Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з голосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: син-ичка, літ-ечко. Тут розірвано злиття ни, те.

1. Вкажіть рядок, в якому допущено помилку при переносі слів.

1.    Ра-джу, міль-йон, роз-бій, три-главий, хо-джу.

2.    Бур’-ян, морсь-кий, се-стра, больо-вий, поль-овий.

3.    Гай-ка, ріл-ля, при-йти, кіст-ка, по-дзвонити.

4.    Сіль-ський, полу-м’я, ткаць-кий, без-смертний, розі-гнати.

5.    Кукуру-дза, без-устанно, від-діл, братств-во, стат-тя.

 

2. Вкажіть рядок, в якому допущено орфографічну помилку. 

1.  Машинний, змінний, цінний, старанний, беззахисний.  

2.  Розніжений, розброєний, безземельний, беззаконний, південний.

3.  Іменник, бризкання, коріння, латаття, піддашшя. 4. Віддзеркалення, ссавці, стаття, цілинник, юннат.

5. Взуття, тертя, угіддя, надбання, наріччя.  

3. Поясніть, чому в наведених словах допустимий лише один перенос?

1.  Яч-мінь, юш-ка, їс-ти, ек-ран, зір-ка, сон-це, ко-лія, ра-дію, ра-діо.

2.  Бу-джу, ра-джу, во-джу, ка-джу, го-джусь, су-джу, їж-джу.

3.  Від-звук, від-жив, під-жар, під-звіт.

 

4.  Вкажіть рядок, в якому в усіх словах правильно позначені переноси.

1.        Осін-ній, са-джати, від-літати.

2.       

Рі-лля, май-оріти, ви-орати.

3.        Цукро-варіння, кольо-ровий, зір-вати.

4.        Жовтін-ня, га-йок, дос-тиглий.

  

Односкладовi слова:  бал… клас

Двоскладовi слова: школа, урок, дзвоник…

Трискладовi слова: учитель, освiта, пiдручник…

Чотирискладовi слова: однокласник,канiкули, гiмназiя…

Багатоскладовi слова: математика, дванадцятибальний, багатопрофiльний…

 

 

І. Гайок, гайка, зайшов, підійшов, Альохін, подзьобаний, підзеленити, відживити, раджу, синька, аеропорт, денний.

ІІ. Знайомий, знаймо, знайти, майор, майно, аудиторія, іони, іонний, авіація, саджанець, сходження, перехід.

Учитель показує «зачаровані» слова, в кожне з яких вставлений «зайвий» склад. Треба «звільнити» від чар слово, прочитавши його правильно, без зайвого складу.

ЦУПОКОР, ПЕРАЧИВО, ХАДУЛВА, ЦУСУКЕРКИ, ГРУКРИШІ, КАБРИКАО, ПАТУСТИЛА, БУБГРОЛИКИ, ПИНОРІЖКИ, ГОРІБРИХИ.

Тема 4. Звукове значення букв я, ю, є, ї. Орфоепічна помилка    (практично). Складні випадки наголошування слів. Співвідношення  букв і звуків у слові

 

позначають і два звуки, і один звук. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

Ягідка, яровина, ювілей, п’єса, подвір’я, Раїса, Яків, Юлія, Юхим, краї, сміятися, грає, читають, збирають, допомагають, будують, ясність, юність, думають, радіють, яскравість, ясонька, ялинонька, таємниця, взаєморозуміння, білченя.

 

Згадати і записати слова, які починаються буквами я, ю, є. Розташувати їх в алфавітному порядку. 1 група – імена, 2 група – географічні назви.  

Єва, Ярославль, Юрій, Юхим, Єгипет, Явдоха, Яків, Ярина, Європа, Яна, Ярослав, Єнісей, Ява, Югославія, Японія, Євген, Юлія, Якутія.

[йáблун´а], [йагн´á], [йун´], [зйасувáн´:а], [з´абле^ик], [с´áйут´], [здорóвйа], [суз´íрйа], [бурйáн], [в’івц´á], [пойáсне^ин´:а]. 

Взаємоперевірка: Яблуня, ягня, юнь, з1ясування, зяблик, сяють, здоров’я, сузір’я, бур’ян, вівця, пояснення.

 

     Вправа «Дешифрувальник»

 Прочитайте слова, подані в звуковому записі. Запишіть їх буквами. Букви я, ю, є, ї, ь підкресліть.

[jа´струб], [по´jас], [кри^ени´ц'а], [jурба´], [вjун], [л'у´ди], [jе^ино´т], [моjе´], [си´н'е], [jі´хати], [ви´jізд], [посаджу´], [пере^иджни´вниĭ], [дзво´ни^ек], [п’ідзо´рна], [шчо´гла], [дошч], [ґа´ва], [ґе^ирли´ґа], [маз'], [с'о´миĭ].

 

      Дослідження - спостереження

Випишіть з тексту слова з я, ю, є, ї. Зробіть їх фонетичний розбір.

Видатна шведська письменниця Астрід Ліндгрен була звичайною бабусею, яка заколисувала своїх онуків пригодами смішної дівчинки з великими черевиками на ногах, смішними кісками та неймовірною кількістю ластовиння на обличчі. А зараз кожна дитина знає і Пеппі Довгапанчоху, і товстуна з моторчиком та пропелером на спині – Карлсона, що мешкає на даху (З підручника «Зарубіжна література»).

 

 

Підкресліть слова з я, ю, є, ї. Скільки звуків вони позначають?

Двадцяте століття подарувало нам ціле сузір’я різноманітних літературних казок. Деякі письменники створювали їх спочатку для своїх дітей та онуків. Англієць Алан Мілн розповідав на ніч своєму синові про пригоди улюбленої іграшки – плюшевого ведмедика.

Саме так народився Вінні Пух та його друзі (З підручника «Зарубіжна література»).

 

	Диктант - групування
Поділіть слова на два стовпчики відповідно до того, яке звукове значення мають я, ю,

є, ї: 1) пом’якшує попередній приголосний; 2) позначає два звуки.

В’юн, ягня, яблуко, їжак, буряк, бур’ян, пісня, осінь, юнга, полювання, юрба, від’їзд, солом’яний, звірятко, полум’яний, їздити, кутя.

        Гра «Четверте зайве»

Знайти зайве слово. Скласти таке завдання для сусіди-однокласника. 

 Прем’єра, миттєвість, краєвид, інтер’єр 

 Верблюд, людство, миттю, в’юн 

 Левеня, яблуко, мрія, якір  

 

 

Вправа з ключем

І. Усно з’ясуйте звуковий склад поданих слів. Випишіть спочатку слова, у яких є звук [й], потім – у яких звука [й] нема.

Нюх, тім’я, абсолютно, шлях, об’їзд, їздити, алюр, жереб’ятко, абияк.

II. Якщо ви правильно виписали слова, то з їхніх перших букв повинна скластися друга частина старовинного прислів’я «Хліб і каша – ...».

 

 

Скласти із цими словами речення.  

       15, 21, 11, 18, 11, 27, 33          (Криниця)

       33, 2, 16, 24, 18, 33                    (Яблуня)

       33, 22, 15, 21, 1, 3, 11, 14        (Яскравий)

 

ЗАПАМ’ЯТАЙ!
Букви	Звуки	Приклади
щ	[шч]	щастя [шча´с′т′а]
ї	[йі]	їжак [йіжа´к]
я, ю, є	[йа], [йу], [йе]: -  після м’якого знака -  після апострофа -  після голосного -  на початку слова	Мольєр [мол′йе´р] здоров’я [здоро´вйа] заява [зайа´ва] яблуко [йа´блуко]
	[а], [у], [е] + м’якість чи пом’якшення попереднього приголосного	лялька [л′а´л′ка] бювет [б’уве´т]
дж, дз	[джˆдж^], [дзˆдз^], якщо входять до однієї морфеми [д] і [ж], [д] і [з], якщо належать до різних морфем	джміль [джˆм’і´л′] дзиґа [дзˆи´ґа] підживити [п’ідживи´ти] відзначити [в’ідзна´чити]
Знак м’якшення	Не є звуком. Указує на м’якість попереднього приголосного	день [де′н′]

 

 

Уявіть собі, що в українській мові немає букв я, ю, є, ї, щ. Як би ви записали такі

слова? Запишіть подані слова у фонетичній транскрипції. Полічіть, скільки букв і скільки звуків у словах. З одним із слів складіть речення. Розберіть за членами речення. Зробіть висновок, чи є повна відповідність між буквами і звуками.

Яблуко, їхати, юний, яма, п’ємо, щука, маяк.

       Гра «Мозаїка»

Від поданих слів утворіть нові, змінюючи першу літеру. Увести їх у речення,

ускладнені однорідними членами, звертаннями.

Нора, білка, пічка.

Довідка: кора, гора, , гілка, річка.

 

 

Завдання-жарт

Допоможіть дістатись кішці до мишки, для цього змініть у кожному наступному слові один звук так, щоб утворилосьнове слово. Слова записувати знизу вверх.

 

 

Запишіть речення, розставте розділові знаки. Підкресліть слова, у яких кількість звуків більша, ніж букв. Назвіть слово, у якому кількість звуків менша, ніж кількість букв.

Ялинка на Новий рік – це не просто символічна прикраса. Вона має здатність очищувати повітря та енергетику.

 

 

Слова-перевертні

Перегрупувавши голосні і приголосні, утворити нові слова:

Рис, літо, пілот, рамка, ікра, ручка, городи. Наприклад: рис-сир; літо-тіло і т. д.

 

 

Вправа з ключем

    І. Випишіть підряд у три колонки: 1) слова, у яких звуків і букв порівну; 2) слова, у яких звуків менше, ніж букв; 3) слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Явір, огороджений, опоряджую, ходжу, мряка, гребінь, щедрий, малюк, юрба, динька, знаємо, оцінювати, безкраїй, сяють.

   II. Підкресліть у кожному слові другу від початку букву. Якщо ви правильно розставили слова, то з цих букв, виписаних підряд, складеться народне прислів’я. Запишіть його.  

 

 

Лінгвістична задача

Чому римуються наведені пари слів, хоч кінцівки в них пишуться неоднаково? Запишіть ці слова в транскрипції.

Яр, жар; сад, ряд; пейзаж, пляж; в’юн, цвіркун; плющ, кущ; шхуна, дюна; йдеш, ллєш;

моїх, сміх; мовчу, дощу; коліща, свіча; печера, портьєра; хата, ягнята; люди, груди.

 

 

звуком (не буквою).

Джаз – г..., джміль – х..., дзень – д..., дзявкати – г..., дзьоб – л..., льон – с..., люк – л...,

лак – л..., їсти – с..., юшка – в..., тяма – я..., ясно – р..., цькувати – о..., щенята – о....

 

 

Виписати слова з буквами я, ю, є, ї. Записати їх фонетичною транскрипцією. У яких словах букви я, ю, є позначають один звук, а в яких – два звуки.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві. Сиплять ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,  Материнська добра ласка в неї за плечима.

                                              (В. Симоненко)

 

 

На партах лежать сигнальні карточки з цифрою 1, 2. Саме ці цифри стосуються нашої теми. Учитель називає слова, у яких букви я, ю, є, ї, щ, дж, дз позначають 1 і 2 звуки, а учні, врахуючи вивчені правила, роблять правильний вибір, піднявши вгору карточку з цифрою 1 або 2.

Люк, м’яч, єдність, ряд, гаї,  твоя, ательє, людина, дощ, цвях, життя, юрба, буря, лялька, підземельний, бур’ян, сиджу, ґедзь, воїн, бджола.

 

 

ЗАПАМ’ЯТАЙ! Наголос в українській мові
Вільний	Рухомий
не закріплений за певним складом	може переходити з одного складу на інший   у формах одного слова
ха'та, во'да, моро'зиво	се'стри — сестри' школя'р— школяра'
ЗАУВАЖТЕ ! 1.                  Деякі слова мають сталий наголос: ві'рш -ві'рші, ку'рячий - ку'рятина. 2.                  Ненаголошені [е], [и], [і], [о], [у] в переднаголошеному і післянаголошеному складах будуть мати наближення: [еи], [ие] (перед складом з усіма голосними, крім [е] - тоді [еи]), [іи] (у кінцевих складах та на початку слова, навіть під наголосом), [0у] (перед складом з наголошеним [у] чи [і]), [у°]: мене [меи- не'], миленько [меилен'ко], минають [миинайут'], інколи [іинколие], зозуля [зоузул'а], собі [соуб'і'], руно [руно].

1.                       Запишіть слова ві´рші, завда´ння, чергови´й, вира´зноу фонетичній транскрипції. Вимовте їх. Чому  у звукописі обов’язково потрібно позначати наголос?

2.                       Поділіть ці слова на склади. Вкажіть, які з них наголошені, а які – ні. Як вимовляються ненаголошені е, и в ненаголошених складах?

3.                       В українській мові наголос вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за порядком склади. Доведіть це на прикладі поданих вище слів. Назвіть по два – три слова з наголосом відповідно на першому, другому, третьому складах.

4.                       Наголос в українській мові також рухомий, тобто під час словозміни він може переміщуватись з одного складу на інший. Доведіть це на прикладі слова козак. Назвіть подібні приклади.

Готуючи повідомлення з історії, Петрик дізнався, що одним із семи чудес світу був колос Родоський. Йому стало цікаво, якої ж величини був той колос і чому це колосок назвали Родоським. Як ви гадаєте, чому засміявся Петрик?

 

 

      Кросвордний   диктант

Запам’ятайте, що наголос іноді може змінювати значення слова. Запишіть із довідки слова, що відповідають поданим тлумаченням. Прочитайте, правильно їх наголошуючи у кожному випадку.

ü  … – це невеликий шматок відколотої деревини. Велика промислова риба тропічних морів – це… .

ü  … – збірник історичних чи географічних карт. Блискуча гладенька шовкова тканина – це… .

ü  Духовий клавішний інструмент – це… . … – це частина організму людини, тварини чи рослини.  

ü  Частина колеса, обведена шиною, - це… . … – це їжа, розрахована на споживання вдень. Довідка: А´тлас – атла´с, о´бід – обі´д, орга´н – о´рган, трі´ска – тріска´.

 

 

Колись, дуже-дуже давно в далекiй кранi, де правила лагiдна i добра королева Фонетика, в мирi i спокої жили звуки. Все у них лагодилось само собою, бо варто їм було чогось захотiти, і вони все отримували.

Задумали вони побудувати палац казкової краси – звуки зiбралися i склали слова «Казковий палац», i вiн умить з’явився бiля того мiсця, де вони стояли. З’явилося бажання побудувати фонтан на площi, і знов потрiбнi звуки зiбрались і стали в певному порядку – ось їм i фонтан. Усе для них було легко.

Та ось одного разу виникла у них сварка через те, що звуки а, о, у, i, и, е образилися на iншi звуки, якi вважали, що їх бiльше, i тому вони мають право керувати ними, як їм заманеться, не питаючи згоди.

Звуки а, о, у, i, и, е вiдмовилися пiдкоритись, і тодi всi іншi звуки вирiшили пiти до королеви з проханням вигнати непокiрних з королiвства.

Прийшли всi звуки до королiвського палацу і розповiли Фонетицi про свою сварку i своє рiшення.

Фонетика була мудрою королевою, тому вона не стала сварити звуки, а лише запропонувала їм:

–Любi мої, ваша сварка шкодить лише вам. Щоб довести це, я вам пропоную спробувати скласти хоч одне слово без допомоги один одному, і тодi ви все зрозумiєте.

Що тут почалося! Як тiльки не ставали звуки, що тiльки не робили, все одно в них нiчого не виходило.

Тодi, вже цiлком змученi, запитали вони у королеви:

–Що ж нам робити? Невже а, о, у, i, и, е тепер найголовнiшi i можуть нами командувати?

Фонетика посмiхнулась i вiдповiла:

–Звичайно ж нi. Вони без вас такi ж безпораднi, ак i ви без них. Усi ви – i тi, й iншi – повиннi зрозумiти, що немає серед вас головних i неголовних, важливих i неважливих. Ви однаково потрiбнi i важливi, просто ви дуже різнi. А, о, у, i, и, е – голоснi звуки, їх чудовий голос чути далеко за межами країни, але для того, щоб заспiвати пiсню, їм потрiбнi ви – приголоснi звуки.

Хоч ви можете лише шумiти, свистiти і шипiти, без вас не буде гарної пiснi та і взагалі не буде слiв, а голос голосних звукiв буде дуже одноманiтним. Лише разом ви, голоснi і приголоснi, можете складати слова, речення, гарнi вiршi, пiснi, разом ви можете створювати навкруги цiкавий рiзноманiтний свiт, у якому кожному буде легко i радiсно жити.

З того часу звуки бiльше не сваряться, i їх королiвство стало найчудовiшим мiсцем у всьому. великому казковому свiтi мови.

 

Я – фея Фонетика. Мені дуже приємно, що ви цікавитеся життям мого королівства.

Напевно, ви вже знайомі з деякими моїми мешканцями? Спробуйте їх назвати?

–Так. Це звуки – Голосні та Приголосні.

Сьогодні я познайомлю вас ще з одними своїми помічниками. Але спочатку хочу трохи розповісти про них.

Якось я завітала у пташине царство. Мене привітав багатоголосий хор птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос інших нагадував шум дерев і шелест трави.

І уявила я своє царство – царство звуків. Звуки так само, як і пташині голоси, розрізняються: одні утворилися за допомогою голосу і шуму, але в них переважає голос. Це дзвінкі приголосні. У вимові інших звуків чути лише шум. їх називають глухими. Також я помітила,що деякі дзвінкі і глухі звуки – родичі. Вони дуже схожі між собою, як близнята. Коли пошепки вимовиш [б], чується [п]; або скажеш дуже тихо [д], а почуєш [т]. Так я їх і попарувала. Утворилося одинадцять пар.

Дзвінкі та глухі приголосні (парні)

[б] [д] [д’] [ж] [з] [з’] [дж] [дз] [дз’] [ґ] [г]

[п] [т] [т’] [ш] [с] [с’]    [ч]   [ц]    [ц’] [к] [х]

Дзвінкі приголосні, що не мають пари

[в]  [й]  [л’]  [л]  [м]  [н’]  [н]  [р]  [р’]

Глухий приголосний, який не має пари

[ф]

Без пар залишилося дев’ять дзвінких приголосних і один глухий. Ось вони, мої маленькі помічники:

 

 

 

 

 

 

 

Зустрілись якось Тверді і М’які Приголосні. Група Твердих Приголосних почала хизуватися перед М’якими. 

–       Ми завжди зберігаємо свою форму, – гордо заявив [г].

–       У нас надзвичайно стійкі переконання, – з металом у голосі промови в [ґ]. – Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам, – прохрипів [х].

–       І завжди в усьому впевнені, – додав [к].

Губні [б], [п], [в], [м], |ф| усі разом гордо закопилили губи і запишалися у своїй твердості і непохитності.

Навіть Шиплячі [ж], [ч], [дж] і ті щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість.

–       Я теж з вами, панове,— гаркнув [р], правда, тільки в кінці складу. А М’які скромно мовчали. Адже вони мали надто м’який характер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість і твердолобість. І тільки найм’якший [й], у якого ніколи не було твердої пари, як у інших М’яких Приголосних, тихенько промовив, звертаючись до Твердих:

–       А може, ви хоч іноді пом’якшуєтесь?

–       Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [і] та ще деяких сусідів і пом’якшитись, але щоб стати М'якими (!!!) – ні, цього ніколи не буде! – дружно ствердили Тверді Приголосні.

ЗАПАМ’ЯТАЙ! Щоб запам’ятати приголосні звуки вивчи віршик.

 

 

 

      Рубрика для допитливих «Чому А перша?»

 

У кімнаті робилося щось незрозуміле. Усі букви вийшли із азбуки і голосно сперечалися, допитувалися одна в одної про те, чому буква А перша в алфавіті – Ми хочемо бути першими! – кричали О та У.

–Що ж робиться? – шипіли шиплячі. – Буква, з якої починаються такі слова, як ангіна, акула, стоїть на чолі цілої азбуки!

–Таки все правильно, – мовчки думали приголосні букви. – Адже недаремно найдобріші фрукти – апельсин, абрикос, ананас – починаються з букви А.

Але голосніше всіх кричала Я:

–Чому ж таки перша А, а не Я?

–А тому, – спокійно сказала буква А, яка мовчала до цього часу, – що я найстаріша між вами, що найперше слово кожної маленької дитини починається на А.

–Що ж це за слово таке? – не вгавала Я.

–Агу, – сказала А. – І, окрім того, я схожа на капітана, що стоїть на своєму містку. А всім відомо, що капітан повинен бути завжди попереду всіх.

–Так, це правда, – сказав тихо і м’яко м’який знак. Всі подумали над тим, що говорили, поділились ще думками і згодилися. А і до цього часу перша у алфавіті.

 

Було це дуже давно. Жили собі у незвичайному царстві звуки. Все було б добре, коли б у їхньому царстві панував закон-порядок. Але звуки були незадоволені тим, що вимовляли їх так, як кому заманеться, а букв тоді ще не було. От і вирішили звуки обрати собі царя. Голосні обрали А, а Приголосні – Б. Кому з них бути царем? Почалися суперечки. Приголосних було більше, тому вони перемогли. Царем став Б. він сильніше любив Приголосні, догоджав їм. Коли збирав звуки на раду, то Приголосні садив на найпочесніші місця. А Голосні завжди сиділи десь у куточку. Не хотіли Голосні терпіти приниження. Змовилися вони й утекли. У царстві стався переполох, замість слів виходили якісь дивні звукосполучення.

Зрозуміли Приголосні, що без Голосних їм не обійтися. Пішли вони на розшуки. Багато царств обійшли, та все даремно. Приголосні розділилися на групи, продовжували пошуки. Одного разу втомлені Л, Ф, В, Т сіли перепочити. Раптом вони почули дивні слова, складені тільки з голосних. Зрозуміли Л, Ф, В, Т, що у цьому маленькому царстві проживають Голосні.

Тоді звуки вирішили намалювати себе і своїх друзів на папері. Вийшли дивні слова: «Ш..н..вн…. Г..л..сн..! Пр..с..м в..б..ч..нн.. . П..в..рт..йт..сь. Ч..к….м.. .»

Листочки з дивним текстом розвішали по всьому царству. Коли Голосні побачили написи, то відразу здогадалися, що мало бути на місці пропусків. Кожен Голосний намалював себе. Всі разом Голосні вирішили повернутися. Щоб жити у злагоді, звуки придумали створити склад букв, який вони назвали Алфавітом. З того часу звуки стали позначатися певними літерами. Але одна буква могла виражатися двома звуками (щ) або дві букви могли означати один звук (дз, дж). Букви і звуки про все мирно домовились і видали чіткі закони-правила. Царем обрали звук А, а царицею стала літера А. В алфавіті ця буква стоїть на найпочеснішому першому місці. (Л. Лазарчук)

•  Чи знаєте ви скільки літер є в українському алфавіті? ( 33)

•  Хто зможе без підготовки пригадати алфавіт?

•  А скільки звуків в українському мовленні? ( 38) • Як це сталось, невже немає стільки літер , щоб позначити усі звуки на письмі?

 

 

Запитання-жарти

1.      Чого нема в дельфіна, але є в кита, акули, краба?

2.      Чого нема в яблуні, але є у вишні, черешні, груші?

3.      Чим закінчується літо і починається осінь?  4. Що стоїть посеред городу? А посеред лісу?

5.      Чого немає в дині, але є в кавуні. гарбузі?

6.      Чим відрізняється шиття від життя? А лиман від лимона?

7.      Який алфавіт складається з шести літер? (абетка)

8.      Від яких назв двох букв стає гаряче? (пе че)

9.      Як написати слово робота чотирма літерами? (труд)

10.  Що треба зробити, щоб майка злетіла? (майка – чайка)

11.  Який молочний продукт можна перетворити на рослину? (сир – рис)

12.  Що стоїть між підлогою і стелею? (і)

 

 

 

Лінгвістична гра «Приведи все до ладу»

У мене була таблиця про голосні і приголосні звуки. Та вона розсипалася: частини розсипалися і змішалися. Відновіть цю таблицю, склавши окремо частини на яких визначено ознаки голосних і приголосних звуків.

        Вправа  «Незакінчене речення»  

1.  Наука, яка вивчає звуки мови, називається... (Фонетика)

2.  В українській мові  є … (38) звуків

3.  Усі звуки поділяються на ...(голосні та приголосні)

4.  Голосні утворюються за допомогою… (голосу)

5.  Голосних у нашій мові ….. (6)

6.  Приголосні складаються з… (голосу й шуму або тільки шуму)

7.  Їх у мові …. (32)

8.  Звуки ми… (чуємо), а букви … (пишемо) 

 

разом кілька гармат? (За-л-п.)

 Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пе-че.)

 Що знаходиться всередині школи? ( Звук [о].)

 Що стоїть між підлогою і стелею? (Звук [і].)

 Чим закінчуються і зима, і весна? (Звуком [а].)

 Чим закінчуються і вечір, і ніч? (Приголосними.)

 Як написати слово робота п’ятьма літерами? А чотирма? (Праця, труд.)

 Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити [м] на [ч].)

 

      Гра  «Упіймай звук»

Вимовте подані слова парами. З’ясуйте, що вони означають і якими звуками різняться?

Гора, кора; пологий, вологий; бетон, батон; мило, мало; казка, каска; гриб, грип; мимохідь, мимохіть.

 

Завдання - конструювання

Спишіть, вставте голосні; прочитайте прислів’я.

Н..   к..д..й   сл..в   н..   в..т..р.

Л..пш..   м..вч..т.., н..ж   св..рк..   р..зп..ч..т.. .

П’..ть   р..з..в   п..д..м..й, ..д..н   р..з   г..в..р.. .

 

 

Прочитайте слова, скажіть, за якою ознакою вони розрізняються.Казка – каска, міг – міх, ґава – кава, плід – пліт.

 

ü   мир – вир – жир – тир;

ü   доручати – докучати;

ü   мити – лити – вити – пити;

ü   досвід – дослід;  

ü   драти – брати – грати – орати;

ü   біг – біль – бір; 

ü   ліс – ліз – лід – лінь – лік – ліг – літ; ü        струс – струп – струн – струг.

 

 

 

Визначте кількість букв і кількість звуків у словах.

Сьогодні, правильно, високорозвинутий, дзвінкий, щелепа, дзижчати, завдання, сільськогосподарський, кількакілометровий, щука.

       Гра «Трансформер»

Від наведених слів відкиньте лише один перший звук (не букву). Утворені слова запишіть. Дзвінок, джміль, їду, щадити, щільний, тьохкати, нюхати, якати, яр.

 

 

Вправа з ключем

І.  Випишіть підряд у три колонки:  1) слова, у яких звуків і букв порівну;  2) слова, у яких звуків менше, ніж букв;  3) слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Явір, огороджений, опоряджую, ходжу, мряка, гребінь, щедрий, малюк, юрба, динька, знаємо, оцінювати, безкраїй, сяють.

ІІ. Підкресліть у кожному слові другу від початку букву. Якщо ви правильно розставили слова, то з цих букв, виписаних підряд, складеться народне прислів’я. Запишіть його.

 

менше, ніж букв;  3) у яких звуків більше, ніж букв.

1)                       Юрба, остуджений, сяйво, злагодженість, дощ, їзда, кукурудза, їздець, щирість, згуртованість, українець, пуща, каньйон, зм’яклий, зумієш.

2)                       Узгір’я, ясність, вдячність, броджу, пахощі, ключ, зграя, щось, ґудзик, джура, знавець, зв’язківець, сьогодні, країна, колись, щогла, згоджуюсь, юшка, надзвичайний, ходжу, сім’я.

ІІ. У кожному слові підкресліть другу букву, з них прочитаєте: 1) арабське прислів’я;

2)   початок вислову М. Рильського: «…не купити».

 

 

ü  тільки шуму;

ü  тільки голосу;

ü  шуму і голосу або тільки шуму.

2) В українській мові налічується:

ü  однакова кількість твердих і мя’ких приголосних звуків; ü22 тверді і 10 м’яких приголосних звуків; ü 10 твердих і 22 м’які приголосні звуки.  

3)   Дзвінкі приголосні утворюються за допомогою:

ü  тільки голосу;

ü  шуму і голосу; üтільки шуму.

           Вправа з ключем

І. Випишіть підряд слова в три колонки – з першим: 1) сонорним; 2) дзвінким; 3) глухим приголосним.

Час, любов, навіки, зал, блукаю, хотів, цікаво, жолоб, мотив, віч-на-віч, попідтинню, гроші, ґрунт, тугодум, розсада, ймовірний, свято, врешті-решт, де-небудь, ледве-ледве, кров, по-нашому.

ІІ. Якщо ви правильно виконали, то з останніх букв прочитаєте вислів В. Сосюри.

 

м’якими приголосними звуками.

Поєдинок, сонце, земля, соняшник, море, якір, юнга, нюанс, солов’ї, весна, тьохкав, ішов, близько, верба, ясен, рідня, серйозна.

II. Якщо ви правильно виписали слова, то з їхніх останніх букв прочитаєте другу половину прислів’я «Немає в світі, ...». Запишіть його повністю.

 

 

Вправа з ключем

І. Випишіть підряд слова у дві колонки: у ліву – тільки із м’якими приголосними, у праву –з пом’якшеними. Букви, що позначають м'які та пом’якшені приголосні, підкресліть.

Дім, залюбки, покіс, об’єм, батьки, бюджет, місто, зір, вітер, помаленьку, льонар, бюро, боротьба, екіпаж, гірко, шків, ряст, вогонь, гравюра.

II.             У якій колонці вживається буква ь?

III.          Якщо ви правильно розподілили слова, то з їхніх останніх букв прочитаєте вислів                    М. Рильського. Запишіть його.

 

       Дослідження - моделювання

Запишіть слова в алфавітному порядку, враховуючи першу, другу і наступні букви.  

Сосна, зачарування, сила, гарбуз, знахідка, менеджер, конкурс, місце, техніка, садівництво, шпала, балка, агротехніка, мінімальний, забутий, спектр, вдячний, ластівка, гнучкий, холод, авіаційний, юність, щогла, ясний, банк, праця, інший, єдність, фантазія, ракурс, випадок, імовірний. порядку.

Польща, Румунія, Росія, Білорусь, Угорщина, Молдова, Словаччина.

         Вправа з ключем

    І. Розставте слова за алфавітом.

Гак, вузол, в’язання, дружність, доповідач, доповісти, вступ, вінок, галявина, дзюркіт, гомін, гам, вітер, ворона, горобець, дріт, динамо, гантелі.

ІІ. Якщо ви правильно розставили слова, то з їхніх останніх букв повинне скластися

давне латинське прислів’я. Запишіть його.

 

 

ü  Свійський, медикамент, павільйон, гідроплан, висловлення, портовий, середина, зачарування, накип, місцина, мореплавство, конкурс, гнучкий, волжанин, віднині, біжучий, білило, авіатор.

 

ü  Стільник, судно, сюїта, сага, саджанець, скління, скатерка, спектр, спадати, скіфський,

сенсація, серпанок.

 

 

тварин (звірів, птахів, комах, риб).

1.     Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, ґедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель.                  

2.     Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.

 

 Гра «Географічний ланцюжок» Запишіть назви міст України за алфавітом.

Вінниця, Васильків, Київ, Боярка, Рівне, Ковель, Житомир, Жмеринка, Львів, Харків, Одеса, Чернігів, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Чернівці, Кривий Ріг, Ужгород, Луцьк,

Алушта, Джанкой, Полтава, Луганськ, Батурин, Суми, Яготин, Черкаси.

  

України. Запишіть правильно.

1. Волинська. 2. Вінницька. 3. Дніпропетровська. 4. Донецька. 5. Житомирська.                  

6. Запорізька. 7. Закарпатська. 8. Івано-Франківська. 9. Київська. 10. Кіровоградська.                  

11. Луганська. 12. Миколаївська. 13. Одеська. 14. Полтавська. 15. Рівненська. 16. Сумська.

17. Тернопільська. 18. Хмельницька. 19. Херсонська. 20. Харківська. 21. Черкаська.                  

22. Чернівецька. 23. Чернігівська. 24. Львівська.

 

Чому про скорочену назву КДУ(Київський державний університет, читається [кадеу]) кажуть, що вона утворена з початкових букв, а про скорочену назву УПА(Українська повстанська армія, читається [упа]) кажуть, що вона утворена з початкових звуків?

 

На які дві букви в українській мові не починається жодне слово? Дослідіть.

 

 

Розшифрувавши цей лабіринт, ви прочитаєте строфу поезії Д.Білоуса. Ключем для криптограми є алфавіт, порядок розташування букв у ньому.

 

17 19 3 1 - 27 7 20 12 22 18 33 6 24 29 12 , 20 19 15 16 1 6 7 18 1 18 1 22 16 19 3 1 .

Ключ. Мова – це пісня душі, покладена на слова.

 

1  ряд. Розмістіть в алфавітному порядку прізвища  давньоруських князів.

 Олег, Аскольд, Святослав, Ігор, Всеволод, Володимир, Ольга, Святополк, Данило, Ярослав.

 

2  ряд.   Розмістіть в алфавітному порядку прізвища  українських гетьманів. 

Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Павло Полуботок, Данило Апостол.

3  ряд. Розмістіть в алфавітному порядку прізвища  видатних українських художників.

Шевченко Т. Г., Мурашко М. І., Васильківський С. І., Костадні І. С., Касіян В. І.,                  Їжакевич І. С., Яблонська Т. Н., Божій М. М..

 

 

Пригадати види мистецтва, визначення слів – антонімів та чому казки називаються літературними та виконати завдання:

 

1      варіант. Розташувати  в алфавітному порядку види мистецтва.

Архітектура, музика, будівництво, художня література, образотворче мистецтво.

 

2      варіант. Підберіть антоніми до кожного з слів  і розташуйте в алфавітному порядку.

Добро, щастя, веселий, роботящий, мир, сміх.

 

3      варіант. Запишіть в алфавітному порядку назви літературних казок.

«Про жар – птицю та вовка», «Василина Прекрасна», «Фарбований Лис», «Розумна жінка», «Снігова королева», «Хуха - Моховинка», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Кіт у чоботах».

                                                                                                                   

 

 

Хвилинка для спостережливих

Прочитайте, звертаючи увагу на вимову голосних звуків у виділених словах. Що ви помітили?

Каже горох: «Хто йде, не мине – скубне мене».

Поскаржився й кленок: «Кожен з мене теше клинок».

 

 

Дослідження - обґрунтування

Перепишіть, вставляючи пропущені букви е або и. Поясніть їхнє вживання. Орфограми підкресліть.

Віт..р січе в обличчя. Нам..ло снігу – січневого снігу. Важкувато стало пташкам, що з..мують у нас. Але вони не дуже сумують. Ось, весло цвірінькаючи, хв..лясто прол..тіла зграйка жвавих щигл..ків, ч..жів і коноплянок. Помчали десь по лопухах чи б..різках поснідати насіннячком.

А яке гарне д..р..вце горобини! Ч..рвоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують.

Це наші з..мові гості. Вони прил..тіли з далекої півночі, щоб тут п..р..бути зиму.                   

(О. Копиленко.)

 

 

Лінгвістична задача

Прочитай міркування Питайлика.

Переписував я в зошит гарний вірш Володимира Сосюри:

Перлами – росою, Сонцем, далиною Вмиваються поля.

І раптом зупинився: далиною. Чому тут буква и, а не е? Мабуть, помилка. Адже під наголосом виразно чути е: далекий. Та й в інших споріднених словах пишемо е: далеч, далечінь, далечина.

Але        стривай-но:    у          словах далекий,        далеч корінь дал- і   суфікс -ек-,    -еч-, а в слові далина той самий корінь, але суфікс уже -ин-, як і в словах долина, вершина, ширина, низина. Отже, слово далиною треба писати з буквою и.

Прочитавши Питайликові міркування, поясніть самі, чому в слові свіжина після жпишемо и, а в слові свіженький –е.

 

 

Пшениця, тривога, дерев’яний, кленовий, киянин, затишний, кривавий, хитатися, блищати, земля, веселий, мережити, лебединий, стерегти, звичайний, очерет, оживати, широкий, підперезаний, клекотіти.

 

 

ü  1 склад – наголошений у слові новела; 2 склад – відкритий у слові липень; 3 склад –          наголошений у слові легкий. (Великий).

 

ü  1 склад – ненаголошений у слові гризун; 2 склад – наголошений у слові робити.  

       (Гриби).

 

ü  1 склад – останній у слові залізо; 2 склад – наголошений у слові зуби; 3 склад –          наголошений у слові поляна. (Зозуля).

Вимовте сконструйовані слова, запишіть їх звукописом.  

Як вимовляються голосні звуки у ненаголошеній позиції? Чи є ця вимова чіткою?

 

 

Дослідження – передбачення на основі спостереження

Прочитайте пари слів. За яким принципом вони поєднані? Позначте у них корінь. Підкресліть голосні у коренях та висуньте гіпотезу, як перевірити, який голосний (е чи и) треба писати в ненаголошених складах у корені слів. 

Великий – велетень, стежина – стежка, гриби – гриб, крило – крила. (Це спільнокореневі слова або форми тоо самого слова). 

 

[е] чи [и] став наголошеним. 

Вечеря, дешевий, серпневий, широкий, щебече, квартирант, дзеркальний, тернистий, низенький, стежина, тижневий, шептати, плече, заметіль, занепадати, гребінець, село, дев’ятий, тепло, скрипіти, колесо.

 

 

Дослідження - зіставлення
Порівняйта написання й вимову слів кожної колонки. Зробіть висновок, коли звук [о] у
вимові наближається до [у]. Запишіть слова першо   Зозуля  Голубка Кожух  Собі	ї колонки звукописом. Сорока Порядок Дорога  Сором
Гра «Лінгвістичний волейбол»
Доберіть правило, за яким пишеться слово(учитель називає слово, а учні у відповідь

називають правило).

Шелест, бриніти, дрижати, черепок, ожеледиця, тривога, теревені, криниця, перелаз, передплата, пелена, гриміти, зелений.

 

 

 

Заповніть порожні графи таблиці «Ненаголошені голосні [е],  [и],  [о] в коренях слів». Складіть усне розлоге висловлювання за матеріалом таблиці.

 

 

Як перевірити написання [е],  [и],  [о] в коренях слів	Приклади
Змінити форму слова
	Вишневий – вишня,  голубка – голуб
У сполуках –ере–, –еле–
У сполуках –ри–, –ли–
	Травень – травня, хлопець – хлопця

 

спільнокореневі слова, утворивши форми слова. Село – села, вечірній – вечір.

Літера е пишеться у сполуках – ере – , –еле – . Березень, лелека.

Літера и пишеться у сполуках – ри –, – ли –. Крилатий, блиск.

Літера е пишеться в словах, коли е випадне. Травень – травня, липень – липня.

Правильність написання слів можна перевірити за словником. Бензин, бетон, пшениця, кишеня, лимон.

 

 

Ярило

Великий грім Ярило прокидається навесні після довгого сну. Сідає верхи на чорні хмари, як на коня. Їде над землею, б’є її золотою різкою-блискавицею. Земля прокидається, одягається в розкішну сукню із квітів і зелені. Усе навколо оживає: поля, діброви.                    (За О. Воропаєм).

Лінгвістичний волейбол

Перепишіть, вставляючи пропущені букви е чи и. Доберіть до кожного перевірні споріднені слова або форми слів і запишіть їх поряд.

Зразок: далеч – далекий, блищати – блиск, грудень – грудня.

Дал..чінь, в..селий, в..шневий, т..хенький, т..хнічний, з..рнина, д..витися, п..линка, п..кти, щ..пати, щ..пити, ч..твертий, ч..тець.

Січ..нь, хлоп..ць, нож..к, щигл..к, чов..н, пів..нь, майст..р, пласт..р, глеч..к, стол..к, промов..ць.

 

 

Поясніть, чому так.

Шел..ст, бр..ніти, др..жати, ч..р..пок, ож..ледиця, тр..вога, т..р..вені, кр..ниця, п..р..лаз, п..р..дплата.

 

 

[е] і складіть з ними речення.

 

 

Лігвістичне  завдання  для  допитливих

Ілля виконував домашне завдання з української мови. Потрібно було вставити у словах на місці пропусків літери е або и . Він добирав перевірні слова…

*           Яке правило застосовував хлопчик, аби перевірити, яку літеру необхідно писати ? 

Нарешті Ілля дійшов до слова левада. Що воно означає,  учень знав, адже, гостюючи в бабусі, не раз пас на леваді корів. 

*           Чи знаєте ви, що  означає це слово ?                                                                     

Левада – це обкопана чи огороджена ділянка землі з сінокосом, садом чи городом.  Вимовляла бабуся перший склад у цьому слові нечітко, ось так: … *   Запишіть це слово у фонетичній транскрипції. ([ле^ива′да]).

То як же первірити ненаголошений голосний у корені цього слова ? Дібрати спільнокореневі. Та які ? Лити, лив чи, може, лев ? Іллля усміхнувся сам до себе. Ні, звичайно ж ,  ні  лити,  ні  лев  не можуть бути перевірними, бо … *   Продовжте останнє речення.    

Ці слова не спільнокореневі.     

– Що ж робити в такому разі ? – розгубився Ілля.  

*           Що ви порадите учневі?

 

УВАГА! У деяких словах (переважно іншомовного походження) написання е – и не можна перевірити жодним способом, їхній правопис треба запам’ятати або ж звіряти за орфографічним словником.   ЗАПАМ’ЯТАЙ!

Слова з [е]: бензин, бетон, деталь, демократ, жетон, медаль, метро, левада, пенал, чемпіон. Слова з [и]: кишеня, кипарис, лимон, лиман, пиріг, цибуля, шинель і шинеля, диригент, речитатив. Слова, що мають два варіанти написання: келих і келех, коригувати і корегувати.

 

–                Отакої! – здивувався Іллля і додав: – Це ж так складно – запам’ятати велику кількість слів. 

–                Зовсім не складно, – обізвалася його сусідка, восьмикласниця Марійка, що прийшла до Іллі й почула нарікання. – Це навіть цікаво розвивати пам’ять, логіку, вибудовувати асоціації. 

*           До поданих слів доберіть тематично споріднені, у коренях яких є ненаголошені [е] або

[и].

Дослід,  оркестр, білет, війна, країна, годинник, море, зоопарк, картина, школа, хвороба,  лікар. 

Довідка: Експеримент, дельфін, диригент, жирафа, лотерея, вернісаж, ветеран,

директор,  президент,  радикуліт,  секунда,  терапевт.

 

 

Гоб…лен, в…гетаріан…ць, анамн…з, р…читатив, пр…вілей, діам…тр, в…тер…нар, д…тектив, абор…ген, клав…син, гейм…р.

 

Запишіть слова, що відповідають поданим тлумаченням. Обґрунтуйте написання е в кожному слові. Позначте орфограму.

ü  Витканий уручну килим – картина. (Гобелен).

ü  Відомості про попередній стан хворого. (Анамнез).

ü  Людини, яка не вживає м’яса. (Вегетаріанець).

ü  Відрізок прямої, що сполучає дві точки кола і проходить через його центр. (Діаметр).

ü  Лікар, який лікує тварин. (Ветеринар).

ü  Корінний житель країни чи якоїсь місцевості. (Абориген).

ü  Протяжне проказування, середнє між співом та декламацією. (Речитатив).

ü  Особлива перевага, яку закон надає окремій групі людей. (Привілей).

ü  Книга або фільм, присвячений розслідуванню заплутаної таємничої справи.

(Детектив).

ü  Старовинний струнний щипковий інструмент. (Клавесин).

ü  Людина, яка грає в комп’ютерні ігри. (Геймер). Ключ.Багато читай!  

 

 

Ож..ледиця, др..жати, ож..вати, л..генький, ел..гантний, в..шневий, ж..рненький, кл..котіти, ст..пи, евр..ка, н..зенько, адр..сат, кр..ниця, ож..вати, нап..кти, дал..чінь, р..ве.

ІІ. Підкресліть у кожному слові першу букву — прочитаєте ім’я та прізвище автора повісті «Зачарована Десна».

 

 

Вправа з  ключем

І. Записати слова у дві колонки: а) з ненаголошеним е; б) з ненаголошеним и.    

З..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі, вересень, п..ніцилін, кр..латої, м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос.пед, бр..ніти, непотріб, весло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу, п..ньок, м..тро.

ІІ. У кожному слові підкресліть останню букву — прочитаєте народну мудрість. 

 

 

І. Записати слова у дві колонки: а) з ненаголошеним е; б) з ненаголошеним и.    

Мат..матика, м..лкий, ос..литися, ж..брак, оп..тати, ж..раф, нав..сати, активний, нам..рзати, ан..кдот, н..ктар, тр..вожний, ризикувати, ет..кет, бр..ніти, артистичність, ен..ргетичний.

ІІ.  У кожному слові підкресліть першу букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову Василя Сухомлинського:  «Треба тонко відчувати три  речі : ...»

 

 

         Вправа з  ключем

І. Випишіть слова в дві колонки: 1) зі вставленою буквою е; 2) зі вставленою буквою и.

Ун..кати,  узагальнення,  дал..ч,  вел..ч,  скр..піти, оголош..ний, пр..пишний,  розстеляти,  кур..во,  вп.льнувати,  к..шеня,  пш..ниця, ст..рати, кил..мок, січ..нь.

             ІІ.      З       других       букв       записаних       слів      прочитаєте       закінчення      вислову                   

М. Рильського: «Слова дружнього...».

 

 

І тільки пісня не вм…рає, коли звучить у ній любов. (В.Сосюра.) Зоря моя вечірняя прост…лає останні смуги нап хисткій воді. (О.Гончар.) Ум…рає зажурене літо. (В.Сосюра.) Хто не слухається розукму, того розд…руть його ж таки власні вчинки. (А.Кримський.) Багряні хребти підп….рали небо. (О.Гончар.) Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поп…ру, і помажу, і піч поцяткую. (Ю.Яновський.)

 

 

праву. Поясніть орфограми у виписаних словах.

Бл…зенько, ос…литися, хв…люватися, оп…нитися, справ…дливий, греб…лька, розп…тати, р…вти, тр…мати, зш…вати, дал…чінь, неприм…ренний, поч…нати, вир…нати, сп…нити, дят…л, ст…лити, ущ…мити, тр…вога, оц…нкований, в…ршина.

 

 

слова, написання яких перевіряється за словником.

Розд…влятися, т…хнічний, гал…рея, пробл…матичний, кр…вавий, стр…міти, заб…рати, невм…рущий, завм…рати, т…рплячий, прод…ш…вити, мат…мат…ка, усвідомл…ний, зб…р…гти, кр…тичний, б…р…жливий, нем…лосердний, пов…ртатися, ущ…мити, неприм…ренний, справ…дливий, м…нулий, тр…мтіти, дзв…нить, ос…литися, зв…чайний, гр…міти, дж…р…ло, вс…р…дині, в…селка, ш…л…стіти, принц…повий, р…кторат.

 

 

 

 

 

 

ЗАПАМ'ЯТАЙ ! Існують чотири типи уподібнення приголосних звуків.  1.  За дзвінкістю   Однією із особливостей правильної української вимови є одзвінчення глухих      приголосних. Це помітно у таких словах: Футбол [фудбол]                          Анекдот [анеиґдот]                              Вокзал [воґзал] Отже [одже]                                 Лічба [ліджба]                                       Якби    [йаґби]    2.  За глухістю   На відміну від російської мови, в українській дзвінкі приголосні в кінці слів не    оглушуються. Вмовляємо їх дзвінко: Сторож [сторож]                         Дуб [дуб]                                          Гриб [гриб] Виняток із правила становить дзвінкий [г], який у вимові перед глухим приголосним    може уподібнюватись до парного глухого. Оглушення в українській мові відбувається    тільки у 5 словах (та в похідних від них): Вогко   [вохко]                            Легко   [лехко]                                  Кігті     [к’іхт′і] Нігті     [н′іхт′і]                           Дьогтю [д′охт′у]   Крім того, може інколи оглушуватися префікс з- перед глухими приголосними: Зсипати [с:ипати] 3.  За м’якістю   Під час уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку    уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний випливає на твердий: Пісня    [п’іс′н′а]                         Радість [рад′іс′т′]                             Свято    [с′в’ато] Уподібнення за м’якістю стосується звуків д, з, с, л, ц, н (Де зусиль ціна?). Якщо вони    стоять перед наступним м’яким або пом’якшеним, теж стають м’якими. 4.  За місцем і способом творення   Це, напевно, найскладніший випадок уподібнення. Його можна просто вивчити: -ться         [ц′:а]     сміється [см’ійец′:а] -шся          [с′:а]     хвилюєшся [хвил′уйеис′:а] -сш-          [ш:]       винісши [вин′іш:и] -тч-           [ч:]        отчий [оч:ий] -жці          [з′ц′і]     книжці [книз′ц′і] -тці           [ц′:і]      тітці [т′іц′:і] -чці           [ц′і]       сестричці [сеистриц′:і] -зж-          [ж:]        зжати [ж:ати]

Тема 7. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних

 

 

 

                  

У країні Фонетиці мешкали різні за характером звуки. Серед них особливо вирізнялися агресивні шиплячі та свистячі. Перші весь час шипіли й жалили, а другі – сичали і дзижчали. Коли шипячі і свистячі сварилися між собою, то з'єднувалися в один клубок, що й роз'єднати їх було важко. 

* Запишіть у дві колонки шиплячі та свистячі звуки:

[ж],   [ц],   [с],   [ч],   [з],   [дж],   [ш],   [з′],   [ц′]

Як і решта звуків, шиплячі й свистячі у словах завжди мусили бути на своєму місці. Тому нерідко опинялися поруч. Перебуваючи поряд, вони ставали дуже подібними. І цей процесс у мовознавстві так і назвали – уподібнення.

Висновок: «З ким поведешся, того й наберешся»

1.        Дзвінкі оглушуються.

2.        Глухі стають дзвінкими.

3.        Префікси роз-, без- звучать перед глухими з [с].

4.        Шиплячі звучать як свистячі.

5.        Відбувається уподібнення за м’якістю.

 

 

Руханка «Так – Ні» 

Якщо ви згодні з твердженням, плескаєте в долоні. Це буде означати «Так». Якщо не згодні, то нічого не робите, це означатиме «Ні».

ü  Усі дзвінкі звуки оглушуються (ні).

ü  Шиплячі при уподібненні звучать як свистячі (так).

ü  Виняток із правила становить дзвінкий [г], бо може уподібнюватись (так).

ü  Усі глухі звуки при уподібненні стають дзвінкими (так).

ü  Слова уподібнюються тільки за глухістю й дзвінкістю (ні).

ü  Уподібнення за м’якістю притаманне українській мові (так). ü Тільки словник допоможе правильно написати слова (ні).

ü  Голосні звуки допомагають перевіряти написання слів (так).

 

 

 [проз’ба] , [р’уґзак] , [одже] , [е^икзаме^ин] , [ве^илиґде^ин’] , [л’іджба], [поле^ихк’іс’т’]

 

 

       Творча робота

Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.

Зразок: екзамен — Костя на екзамені, футбол — турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.

Гра  «Знайди порушника»
	Знайдіть і виправте помилки, підкресліть орфограми.

Швитко наближаєця сьвітанок. Здалеку повіяло вохкістю. Лехкий вітерець кружляє у танку сніжинки. Дід Мороз поспішає на воґзал. У рюґзаку  в нього новорічні  подарунки. Цього року він виконає мою прозьбу. У мене буде рідісне свято з пісьнями і дарунками.

 

 

Перевір себе. Тести 

1.  У     котрому         рядку   в          словах             неправильно   вставлені       сумнівні          приголосні? а) Нігті, дьогтю, кігті;   

б) вокзал, рюкзак, казка, рибка;    

в) лехко, вохко, бородьба, прозьба.

2.  Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку:

а) просьба, казка, кузня;   

б) вокзал, рюкзак, кігті;    

в) дігтяр, ходьба, айсберг. 3. Уподібнення приголосних звуків не відбувається в рядку:

а) боротьба;   

б) грядка;    

в) молотьба.

4.  Позначте рядок, в якому на місці пропущених літер потрібно вставити однакову літеру у всіх словах:

а) соло...кий, бри...кий,. боро...ьба;   

б) бря...кіт, сли...ький, дорі...ка;   

в) ле...кий, во...кий, бі...ти.

5.  Глухі приголосні [т], [с], [к] перед дзвінкими приголосними вимовляються: а) як [д'], [з'], [ґ];

б) як [д], [з], [ґ];

в) без змін.

6.  Написання слів із приголосними без змін, що уподібнюються, перевіряється: а) добором синонімів;

б) добором форми або спільнокореневого слова, в якому приголосний стоїть перед голосним; за словником;

в) введенням слова з сумнівним словом у склад речення.

7.  У якому рядку всі слова записано правильно?

а) Боротьба, молотьба, просьба, книжка, ложка.

б) Стомитись, дуб, вохкий, легкий, нігті.

в) Безжурний, пісчаний, дужчий, молодший, зцідити.

г) Пухкий, вущий, сфотографувати, без клопоту, з шибок, безкисневий.

написання поданих слів.

Гря(д,т)ка, (з,с)каламутити, кла(д,т)ка, ле(г,х)кий, (з,с)кам’яніти, (ш, з,с)шити, (ш,ж,з,с)чепити, за(д,т)хлий, (з,с)кип’ятити, (з,с)причинити, до-помо(г,х)ти, ві(д,т)танути,

(з,с)проектований, стере(х,г)ти, бе(з,с)крилий, моло(д,т)ьба, ро(з,с)фасувати, мере(ж,ш)ка, (з,с)сушити, пі(д,т)сіяти, (с,з)сипати, бе(з,с)цінний, (з,с)фокусувати, бе(з,с)порадний, бе(з,с)чинство, на(д,т)щерблений, на до(ш,с)ці, ві(д,т)щепнути, коро(б,п)ка, (з,ж)жувати, зустріне(ш,с)ся, (з,с,ш)чищати, запоро(ж,з)ці, кори(т,ц)це, ві(д,т)по-відник, б'є(ш,ж,с)ся, пі(д,т)порядкування, коро(т,ч)ший, (з,с)чорнілий, (з,с)кріпити, (з,с)цілення, мимохі(д,т)ь (мимоволі), повся(ґ,к,г)денно, (з,с)кісний, бе(з,с)перестанку, бе(з,с)відмовний, (з,с)клеювати, бе(з,с,ш)шовний, рі(д,т)кий, бе(з,с)посередній, (з,с)цементувати, чере(з,с)смужжя, мабу(д,т)ь, хто-небу(д,т)ь, мимохі(д,т)ь (минаючи щось, між іншим).

 

 

Фольклорна  мозаїка  «Народ  скаже, як  зав’яже»

Записати прислів’я, вставляючи пропущені букви. Слова, в яких відбувається уподібнення, записати фонетичною транскрипцією)

1. На діжку меду ложка дьо...тю [д′охт′у].

– Як ви розумієте цей вислів?

Дьоготь — темна густа рідина з різким неприємним запахом.

Навіть невелика кількість дьогтю зіпсує запахом цілу бочку меду.

Говориться з досадою від того, що незначна, але неприємна дрібниця зіпсувала все хороше (справа, настрій, враження тощо).

2.  Важко у навчанні – ле...ко в бою [лехко].

3.  З книгою подружи….я, розуму набере….я [подружис′:а] [набе^ирес′:а]. 

4.  Осла знати по вухах, ведмедя — по кі…тях, а неука — по мові [к’іхт′ах].

 

 

Знайдіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних. Випишіть їх і затранскрибуйте. Чи відрізняється вимова та правопис виписаних слів?

Рюкзак, розкласти, житловий, вітчизна, Рябко, двигтить, зсипати, зубки, ідеться, зчистити, ложка, чесні, кузька, коробки, зцідити, коритце, стежка, футбол, пасешся, близько, швидко, освітній, казка, рубка, анекдот, сережка, сліпий, кузня, доріжка, ягідка, навесні, берізка, діжка, сміх, безпека, бабка, молотьба, ліжко, пісня, дігтяр, просьба, шубка.

 

Сніданок, книжці, донечці, зсунути, безжурний, сережка, швидко, легко, молотьба, дивуєшся, віднімається.

Гра «Знайди порушника»

 Підкресліть слово, у якому дзвінкий звук уподібнюється до глухого. Багаття, зсипати, брунька, господа, жоржина.

Хлюпатися, нігті, розгубитися, нишком, миттю.

 Підкресліть слово, у якому твердий звук уподібнюється до м’якого.

Клювати , моторошний, струмінь, днювати, узвар.

Причіпок, пізній, завзяття, наздогад, кліпати.

 Підкресліть слово, у якому глухий звук уподібнюється до дзвінкого.

Стіл, крадькома, вокзал, хурделиця, одвірок.

Гарний, футбол, дотепний, чарівний, тьмяний.

 

 

Лінгвістична   задача  «Чому так?»

ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати подані нижче слова.

1. Мишці – (у) мисці. 2. Казці – (у) касці. 3. Кізка – кіска.

 

Лінгвістична   задача
	Життєва ситуація. Уявіть, що вчитель фізкультури попросив вас повідомити (усно)

 

ваших однокласників про проведення шкільних олімпійських ігор. Чи зможете ви правильно вимовити назви видів спорту в поданому оголошенні?

 

 

 

Дуб, горб, лісоруб, будка, обпікся, швидко, кладка, хід, розвідка, прудко, берізка, чорногуз, гарбуз, низка, верболіз, казка, боягуз, в’язка, стежка, доріжка.

 

 

Фольклорна  мозаїка  «Народ  скаже, як  зав’яже»  

 

ü  У (в) лютому зима в (у)перше з весною зустрічається.

ü  Питає лютий, чи добре в(у)зутий. 

ü  Лататий сніг – на непогоду й(і) відлигу. 

ü  Який перший день зими – така й(і) у(в)ся зима буде. 

ü  Лютий дороги підморожує, ще й(і) снігом припорошує. 

ü  Сніжна віхола танцює, а ставок у(в) лід закутий. 

ü  Скатертина біла (в)весь світ накрила. 

ü  Два брати (в)весь вік живуть, один на одного дивляться, а докупи не зійдуться. 

ü  Що (у,в) світі найбагатше? 

ü  Ні в(у) огні не горить, ні в(у) воді не тоне. 

ü  У(в) нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. 

ü  Сидить дід за подушками, стріляє в(у) бабу галушками. 

ü  Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл у(в)сіх людей підвів.

 

 

Не спитавши броду не сунься в воду. Два коти у одному мішку не помиряться. Дружні сороки і орла закидають. Люби рибу не в сковороді, а у воді. Лякали щуку, що в озері втоплять. Крукові й мило не допоможе.

 

 

Указ, іграшка, вперед (уперед), вчений (учений), вчитель (учитель), указ, влада, вдень (удень), імовірно (ймовірно), взаємини, уважний, йти (іти), взяв (узяв), вважати (уважати), ввічливість (увічливість).

 

Спокій (і,й) тиша, зрада (і,й) підступність, далекі (і,й) близькі, вечір (і,й) ранок, очерет (і,й) лобода, багатий (і,й) бідний, сьомий (і,й) восьмий, страви (і,й) напої.

Лексична   хвилинка
	Звуки міняють значення слів,

Треба, щоб їх розрізнять ти умів. Вправа - завдання, що виконав ти, Управу на когось можна знайти. Цінне досягнення в чомусь – це вклад, Спосіб життя називають уклад.

Небажаних зустрічей ти уникаєш.

У слово вчителя вдумавсь – вникаєш.

І не міняєм [в] і [у] у словах,

Щоб збереглася їх сила жива:

Влада, вказівка, урок, установа. Внутрішній, вплив, узбережжя, умова, Вдалий, взуття, упаковка, удар.

Вдячний, взаємний, узгір'я, удав.  Вдумайся в значення кожного слова – Стане у тебе багатшою мова! 

 

 

Розгляньте слова. Скажіть, чи можливі в них чергування і — й, у — в. Як підказку використайте рядки із книгти «З живого джерела».

Вправа, урок, угода, інститут, Іваненко, Власенко.

 

 

Перепишіть словосполучення, розкриваючи дужки та виправляючи помилки.

Оселились (у, в) Києві, прийшов (і, й) запитав, гетьман (і, й) запорожці, дерева (і, й) кущі, працював (у, в) вечері, (у, в) кімнаті, Іван (і, й), Марічка, сіли (у, в) автобус, час (і, й) ти, Олексій ввійшов в хату; у обох сестер; в другому рядку; стрибнув в воду;Оля і Інна; Оксана й Юрій; поїзд прибув в Варшаву; тобі й йому; ось й зима.

 

 

вибір за допомогою правила.

Наші предки

Ми (у, в)країнці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку (у, в) лісах, полювали на звірів, ловили (у, в) озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощували хліб. Навчилися (у, в)сяких ремесел. Слов’яни вірили (у, в) багатьох богів. Вірили наші предки, що існують нечисті сили: лісовики, домовики, русалки. 

Слов’яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляни, а далі назад – древляни. Кожне плем’я мало свої землі (і, й) свого князя. Пізніше слов’янські племена згуртувались навколо Києва (і, й) утворили свою державу – Київську Русь.(За М. Грушевським).

 

 

Скажіть, чи правильно розподілено слова по колонках. У першій колонці мають бути виписані слова, в яких не може відбуватися чергування у — в, а в другій — слова, в яких чергування може відбуватися.

 

Лесин ясен

(В, у) (У, В)країні збереглося немало дерев-старожилів. Одне з них – (у, в) Луцьку. Це ясен (у, в) три обхвати. Йому 200 років. Цей ясен – (в, у)люблене дерево Лесі (В, У)країнки. Воно охороняється законом.

 

 

Прочитати мовчки текст. Доберіть заголовок. Замість пропусків вставити і-й, у-в. Доведіть правильність вибору і можливі варіанти.

Працю …чителя ні з чим не можна порівняти. Ткач ...же через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє вогненному потоку металу. Хлібороб через декілька місяців може милуватися колосками … жменею зерна, що вирощене … полі. А …чителеві необхідно старанно працювати цілими роками, для того щоб угледіти результат творіння свого. Буває, … десятиріччя минають … починає ледве-ледве випливати те, що ти задумав. Нікого так часто не відвідує почуття задоволення, як …чителя. Кожна крихітка людської краси твоєї – то його недоспані ночі, сиве волосся. Часто … чителеві подумати про себе ніколи, адже змушений дбати про інших. Праця педагогів – це дуже напружена праця серця … творчість розуму. (В. Сухомлинський)

 

стилістичну помилку в такому реченні: Хлопчина в своєму гніві нікого не слухав.

Попереднє слово закінчується на голосний, тому Петрик обрав прийменник в, а не у.  Чому ж учителька знайшла тут помилку?

Красива й елегантна

Прийменник «в» може виступати в українській мові у п’яти варіантах: в, у, ув, уві, вві. Сполучник «і» перетворюється, коли треба, на свій приголосний варіант, і це дає змогу усунути збіг двох, а то й трьох голосних.

Не менш, ніж «у», має різновид і прийменник «з». Кажуть звичайно: з тобою, але зі мною чи зо мною З усіх можливих різновидів того самого прийменника завжди мимохіть вибираєш той, який зручніший.

Так само змінюються й деякі інші прийменники, приєднуючи до себе голосний звук або випускаючи його. Кажуть: під тобою і піді мною, над тобою й наді мною, перед тобою і переді мною.

Недаремно українську мову у світі вважають однією з наймилозвучніших. Велику роль у цьому відіграє також її здатність урівноважувати сполучення голосних так, щоб можна було говорити легко і плавно, без найменших зусиль вимовляючи всі її звукосполучення.

 

 

1. Ніч прийшла до хати … оніміла – … шибках ні світла, ні тепла (А. М’ястківський). 2. За обідом Йосипа посадили …середині, між старою … старим (Панас Мирний). 3. Рикаючи … трясучи головою, спинився лев (Леся Українка). 4. Голова … нього хитається … такт пісні, … слова …дуть за словами, немов верблюди … пустині (М. Коцюбинський). 5. Климко …шов …же восьму добу (Г. Тютюнник). 6. …се життя її (людини) минає … боріннях мислі … духу, … сумнівах

… ваганнях, … діяннях. Бо людина невимірна … своїх прагненнях (Р. Іванченко).

 

 

 

 

1.        У якому рядку між словами слід вживати прийменник в :

А) був (у, в) архіві, приїде (у, в) травні, плавати (у, в) океані, сидіти (у, в) бар лозі;

Б) сидіти (у, в) ямі, позичити (у, в)Андрія, приходив(у,в)четвер,потреба (у, в) спілкуванні;

В) зайди (у, в) академію, вчитися (у, в) інституті, жити (у, в) Ірпені, їздити (у, в) Угорщину.

Г)  Небо (у,в) блискавках, уроки (у,в) школі, я був (у,в) школі.

2.        У якому рядку між словами слід вживати сполучник й :

А) золото (і, й) срібло, місяць (і, й) зорі, сидіти (і, й) мріяти,сміх(і, й) сльози;

Б) червоне (і, й) біле, приходить (і, й) допомагає, дощ (і, й) сніг, весела (і, й) щаслива; В) помідори (і, й) огірки, фрукти (і, й) овочі, діти (і, й) онуки, викладачі (і,й) інженери;

Г) зима (і, й) літо, масло (і, й) молоко, день (і, й) ніч.

3.        Прийменник у слід уживати у словосполученнях яких рядків?

А) Експонат (в, у) музеї, птах (в, у) небі, участь (в, у) форумі;

Б)  поїхати (в, у) відрядження, наймиліше (в, у) світі, здали (у, в) архів;

В)  побувати (в, у) Львові, квітник (в, у) саду, залишиться (у, в) спогадах;

Г)  прийшов (в, у) дім, прочитав (в, у) журналі, зустрілися (в, у) фойє.

4.        Чергування і — й дотримано в яких рядках?

А) Троянди й виноград, атом і ядро, мить і вічність, сучасник і свідок;

Б)  злагода і єдність, дуб і береза, гуде й шумить, Олена і Єгор; В)  тихо і тепло, мороз й сніг, графіка і орфографія, Ірина й Ярослав;

Г)  любов й ненависть, гори й яри, ґречний й привітний, день й ніч.

5.        Знайдіть рядок, у якому не дотримано правил чергування у — в:

А Виріс в селі, десь в саду, позичив вчора;

Б загубився у хвилях, бувала у Львові, відобразити у творі; В прочитала в оголошенні; кинувся у вогонь, працювала в цеху; Г записався в гурток, послабила увагу, зайшла в учительську.

6.        Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях слід ужити прийменник зі.

А) (з, зі, із) моста, відчинятися (з, зі, із) скрипом;

Б) вітер (з, зі, із) сходу, (з, зі, із) зброєю в руках, розпочати (з, зі, із) гри, написав (з, зі, із)

помилками;

В) іти (з, зі, із) мною, борщ (з, зі, із) щавлю, прибути (з, зі, із) Львова, товар (з, зі, із) знаком якості;

Г) (з, зі, із) шкури вилазити, вийшов (з, зі, із) села, виготовити (з, зі, із) шовку, капає (з, зі, із) стріхи.

7.        Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні у — в; з — зі; і — й.

А) Ішли літа; перекладати зі словником; день у день, дивитися у вікно;

Б) жити в Уфі; діти в школі; поговори зі мною; світ учить розуму;

В) купалася у хвилях; одна дорога й озеро; Володимир і Ярослав; росла в гаю;

Г) прочитала у книжці; тести із англійської мови; вокзал в Одесі; переконала в своєму.

8.Позначте рядок, у якому чергування і — й, у — в відповідає правопису.

А) Піднявся вгору, вірю у тебе, уклали угоду;

Б) дощ іде, море і степ, дні й ночі;

В) батьки і діти, купатися в хвилях, в будень і свято;

Г) у нього в очах, навчається в інституті, сказав усе.

9.      Прийменник (в) треба писати в реченні у рядку:

А) Десь (у,в) натхненні молодім Каменяр будує дім.

Б) Небо безхмарне, ніби виполоскане (у,в) синьці.

В) Не спитавши броду, не лізь (у,в) воду.

Г) Стоїть на видноколі мати – (у,в) неї вчись.

10.  Визначте речення, у якому порушена милозвучність.

А) І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т.Шевченко).

Б) Мітить у п’ятки, а попадає в ніс (Народна творчість).

В) Чую луну трембіти, бо в ній спів Карпат і Веховини (І.Чендей).

Г) Рідна мова – це найособистіша сфера обстоювання свого «я»... (І.Дзюба).

11.  Укажіть рядок, у якому фонетичні варіанти слів впливають на їх значення:

А) вголос-уголос;

Б )вдача–удача; В) урожай–врожай;

Г) узимку-взимку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 9. Практичне заняття №1. Орфографічний практикум

 

 

 

 

 

Розігрування інсценівки

 

Якось зібралися Слова на народу. Стали вони одне перед одним вихвалятися, які корисні та поважні. Без Слів не обійдеться жодна людина, адже ні думки висловити, ні побажання приятелям, ні почуття передати. Що і казати – дуже потрібні людям Слова. Але забули вони запросити на свою нараду Наголос. І він дуже образився. Як тільки почали Слова виступати, попросив слова Наголос і сказав:

–  Що ви без мене? Як забажаю, зміню значення у декого з вас!

Слова були такими гордими, що навіть не звернули уваги на крик Наголосу. Вперед вийшов Замок і сказав:

–  Я нікого не боюся. Я такий міцний, що можу впоратися навіть з великим військом загарбників. Вони не пройдуть через мої кремезні стіни. То що для мене якийсь Наголос? Це тільки маленька рисочка!

  Наголос розсердився й перескочив з першого складу на останній. Враз зник величний Замок. Замість нього на землі залишився лише іржавий замок..

Застрибав Наголос по словах: от вже замість яскравого Атласу з’явився навчальний атлас, замість великої Сім’ї – маленьке сім’я.

І скільки ще слів спотворив Наголос. Засмутилися Слова – не можуть вони без Наголосу! Відвели і йому почесне місце на своїй нараді. З тих часів всі ставляться до Наголосу з великою повагою.

 

 

Весела подорож до країни НАГОЛОСУ

 

1.    Запишіть назви міст за місцем наголосу. Перший ряд – на перший склад; другий – на другий; третій – на третій.

Київ(1), Вінниця(1), Черкаси(2), Миколаїв(3),Харків(1), Херсон(2), Одеса(2), Чернівці(3), Запоріжжя(3),Житомир(2), Суми(1), Полтава(2), Шарівка(1), Богодухів(3), Тернопіль(2).

2.    Подані слова записати в алфавітному порядку, позначити наголос.

Асиметрія, випадок, олень, апостроф, сантиметр, діалог, кілометр, одинадцять,дефіс, вимова, ворота, завдання, читання.

3.    Прочитайте й поясніть значення слів, визначте частини мови.

Кругом – кругом (імен.-присл.), коси – коси(імен.-дієсл.), жили – жили(імен.-дієсл.), гори – гори(імен.-дієсл.), ворона – ворона(імен-прикм.), п’ята – п’ята(імен.-числ.), роботи – роботи(імен.).

 

Голосні звуки                           Приголосні звуки [а], [ш], [у], [н], [к], [і], [м], [о], [і], [н], [в], [р], [з], [о], [р], [м], [е], [щ], [и] [а], [к], [ш], [у], [б], [д], [ф].

 

 

Вправа «Мозкова атака»

 

1.      Що таке звук? ...............................................................................................

2.      Що таке фонетика?.......................................................................................

3.      Як використовуються звуки мовлення?.....................................................

4.      Що таке звукопис?........................................................................................

5.      Що означає звук?...........................................................................................

6.      Що є обов`яковим у звукописі?....................................................................

7.      За допомогою чого утворюються звуки?.....................................................

8.      Як утворюються голосні звуки?....................................................................

9.      Як утворюються приголосні звуки?..............................................................

10.  Чи відрізняється кількість звуків мови і мовлення?....................................

11.  Скільки звуків в українській мові?................................................................

12.  Скільки голосних і приголосних звуків?.......................................................

 

 

Гра «Відремонтуй слова!»

Л…с г…ст…й, др…м…ч…й, т…мн…й,

Сп…к…нв…чн…й л…с р…ст…,

Н… пр…б`…тьс… н…в…ть с…нц… Кр…зь г…лл… й…г… г…ст…. Н… л…с…х др…м…ч…х, т…мн…х,

Н… н…з…йм…н…х ст…п…х Сп…ч…в…л… …кр……н…

В з…л…т…х, д…т…ч…х сн…х.

Вправа  з  ключем

І. Записати слова у алфавітному порядку. 

Село, кілометр, мед, атом, очерет, Рахів, Борис, вальс, ніж, автобус, радіус, обух, алебастр, дуб, учитель. ІІ. З останніх букв слів можна прочитати прислів’я.  ІІІ. Скласти висловлювання з 5 – 6 речень на дану тему.

 

[ Щука], [ йжак], [ дощч ], [ мрії ], [лівий], [к`інь ], [ веч`ір ], [ с’іл’], [ н’іч’ ]

 

 

 

речення, визначити частини мови.

Ґазда................, ґрунт................., дзиґа...................., ґатунок......................, ґвалт................ , леґінь ..................., ґудзик ..............., ґирлиґа.............................

 

 

       Завдання   «Трансформери»

 Скласти слова, пояснити їх значення.

Краунаї, нцесо, дістьра, диймоло, тародоб, м`ясі, бубася, дирона, набатьщиків, ннязна, яроздов.

 

 

       Гра «Шифрувальники»

Запиши звукописом.

Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там й чимало сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!

Була сосонка не дуже велика , але й не маленька, саме мірненька та така зграбнесенька, круглесенька, зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять, прості та ясні. (Олена Пчілка «Сосонка»)

7.      Слова в українській мові мають довільні правила перенесення з рядка в рядок.

8.      Всі слова в реченні мають логічний наголос.

9.      Орфоепія – наука про мову, що вивчає правильну вимову слів.

10.  Орфографія – розділ мовознавства, який вивчає правила передавання усного мовлення на            письмі.

 

 

          Вправа з ключем

І.  Поділіть слова на склади й поставте в них наголос. Випишіть підряд у три стовпчики слова з наголосом: 1) на першому  складі; 2) на другому складі; 3) на третьому складі.

Ізвечора, ланцюжок, травень, аромат, могутній, мальовничий, озеро, йоржик, ущільнений, розкраяти, апельсин, європеєць.

II. З перших букв має скластися друга частина прислів’я: «Хто знання має, … »                   

Запишіть прислів’я повністю.

 

 

Вправа з ключем

І. Слова розставте за алфавітом, враховуючи не тільки перші, а й наступні букви.

Велосипед, базальт, гіпс, базар, годинникар, палац, багатство, боротьба, палиця, воля, вишкіл, бешкет, безперестанку, гірше.

II. З останніх букв прочитаєте закінчення вислову французького філософа Вольтера:

«Заздрість — ...».

 

 

Вправа  з  ключем

І.  Подані в звуковому записі слова запишіть буквами. Розставте їх  строго  за алфавітом  (спочатку  це зробіть на  чернетці).

[гайі], [йегер], [зграйі], [дз'об], [джерело], [хл'упати], [йасніти], [криштал'], [йасен], [йеднайе], [гаразд], [йідал'н'а], [боршч], [втрет'е], [вт'агтис'], [самотойу], [зйасований], [злам], [снар'ад], [вйал'іс'т'].

II. З останніх звуків (не букв!), вимовлених підряд, повинні утворитися п'ять слів (три іменники, прикметник і сполучник) — продовження вислову видатного педагога Василя Сухомлинського: «У праці — ...». Вислів запишіть повністю.

 

Тестові    завдання

1.  У якому слові звуків більше, ніж букв:

а) людина;                       б) щічки;                            в) яблунька;                       г )дзвонить.

2.  У якому слові букв більше, ніж звуків:

а) Юлія;                           б)  знають;                         в) синь;                               г) сядьмо.

3.  Правильно поділено для переносу всі слова в рядку:

а) те–чія, сво–я, щас–тя;                                           б) ву–хо, о–ко, над–звичайний;

в) лісос–теповий, прий–ду, квар–тал;                     г) фон–тан, при–тримувати,П.Г. Ти–чина. 4. В алфавітному порядку записано всі слова в рядку:

а) млин, малий, ніч;     б) квітка, кварц, квітень;    в) їжа, їжак, іній;     г) свято, свій, сонячний.

5.  Продовжіть твердження:

В українському алфавіті букв і звуків відповідно:

а) 33 і38;                   б) 33 і36;                 в) 32 і38;            г) 32 і 36.

6.  Позначте рядок, у якому всі слова не можна переносити:

а) ягня, паросток, казка, голуб, його;                          б) олень. алея. яма. іти, твоя;

в) Юля, літак, дзвінок, льон, поле;                             г) юнак, їжа, пісня, їжак, Іра.

7.  Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

а) просба, боротьба, дьогтю, зцідити, ягідка;     

б) розказати, вогкий, вокзал, спитати, книжка.  

в) ніхті, скинути, дочці, ложка, борідка;  

г) молотьба, безшумний, безжурний, роскопати, сфотографувати.

8.  Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою с:

а) бе…соння, …цілення, …шкребти, …чинити, …чорнілий;

б) …клеїти, …копіювати, …творити, …ходити, …кісний;

в) бе…журний, …садити, ро…трусити, ро…садити, …цідити;

г) …шити, …чепити, бе…шовний, бе…журний, …фотографований. 9. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків:

а) стрибати, веселка, стіна, вітчим, грається;      б) пункт, зерно, житнє, чуття, мишці;

в) застій, плести, ремінь, обшир, безжалісний;    г) зсунути, розшитий, Устя, зціпити, грієшся.

10.  Вкажіть, у якому рядку всі слова написано правильно:

а)  сфотографувати, без клопоту, з шибок, з черги, душчий;

б)  безжурний, пісчаний, дужчий, молодший, ложка;

в)  стомиться, сцідити, косьба, просьба, книжка;

г)  борідка, ягідка, квітка, юшка, дужка.

11.  Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку:

а)  згрупувати, згаснути, здогадатися, змарнувати;

б)  скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити;

в)  збирати, збити, склепати, зпекти, звернути;

г)  схилити, ствердити, сплутати, сплющити, списати.

12.  Спрощення приголосних відбувається у всіх словах рядка:

а)  проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний;        б)  совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний;

в)  шіс..надцять, очис..ний, доблес..ний;          г) учас..ний, швидкіс..ний, запʼяс..ний; 13. Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:

а)  подорож, (на) стежинці, просьба;                                б)  ящірка, казка, співачці;

в)  насіння, стіжки, зчистити;                                            г)  боротьба, пісня, легко.

14.Уподібнення приголосних відбувається в усіх словах рядка:

а)  свято, потружці, ллється;                                              б)  кінський, милуєшся, доріжка;

в)  мороз, кігті, боротьба;                                                   г)  камінчик, кузня, екзамен.

15. Спрщення в групі приголосних треба позначати в усіх словах рядка:

а)  благовіс..ний, капос..ний, заздріс..ний;      б) жаліс..ливий, аванпост..ний, одно мас..ний;

в)  реміс..ник, комендант..ці, безвиїз..ний;      г)  корис..но, передвік..ниця, журналіс..ці. 16. Позначте рядок, у всіх словах якого на місці пропуску треба писати букву е:

а)  жовт...нь, ос...ні, бр...ніти, хлоп...ць;              б) вер...сневий, кл...котіти, тижд...нь, т...мніти;

в)  л...стопад, майст...р, кл...новий, зуп...нити;   г)  з...рновий, бл...скучий, чов...н, кор...неплід.

17.  Позначте рядок, у всіх словах якого на місці пропуску треба писати букву и:

а)  в...ликий, міт...л, леб...диний;                         б)  кл...котіти, бр...ніти, тр...вога;

в)  кр...вавий, х...тренький, заст...лати;               г) сел...зень, віт...рець, в...шневий.

18.  Спосіб перевірки написання сумнівного голосного голосного у слові попелястий міститься в рядку:

а)  змінити форму слова;

б) дібрати спільнокореневе слово, в якому сумнівний звук випадає;

в)  звернути увагу, що сумнівний звук входить до сполучення -ере, -еле;

г)  дібрати спільнокореневе слово, в якому сумнів ний звук є наголошеним. 19. Усі слова містять на місці пропуску літеру е в рядку:

а) ситц..вий, в..сна, бр..ньчати;                         б) пол..тіти, поч..нати, с..литися;

в) переп..линий, справ..дливість, віт..р;           г)  т..ртушка, скат..рть, ж..ве.

 

20. Встановіть відповідність.

а) дерево, серед, пелена;                                     

б) широкий, великий, крило;

в) семеро, малесенький, вихователь;                 

г) хлопець, червень, мітел.

1.  Слова, сумнівний ненаголошений в яких можна перевірити наголосом;

2.  Слова, що мають повноголосся;

3.  Слова, що мають при змінюванні випадний е;

4. Слова, що мають ненаголошений и в групах ри-, ли-;

Олень, кропива, кидати, нести, донести, винести, захворіти, зубожіти, разом, вірші, чорнозем, каталог, феномен, завдання, довідник, фольга, донька, камбала, новий, зручний, котрий, напій, випадок, щавель, ремінь, обіцянка, вантажівка, абихто, порядковий, черговий, начинка, фартух, вітчим.

             Лівою     рукою     обхопіть     зап’ястя     правої    руки     –                                  

« зап’ястний » проведіть від зап’ястя до згинів пальців правої руки – “ пестливий ”, потім проведіть по фалангах пальців –  „ кістлявий ”,загніть і розігніть кілька разів пальці правої руки – „ шістнадцять, шістдесят, шістсот ”,зробіть рух, ніби щось збираєте – це символ „ хворостняк ”, і нарешті робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словами „ хвастливий, хвастнути ”

 

спрощення приголосних. Такі слова із словника він виписав, а далі… По телевізору почався цікавий фільм, й Іванко , одним оком дивлячись у зошит, а другим телевізор, написав: проїзний вовк, пісний учень, обласні смуги, безжалісний квиток, срібний суд, добросовісний суп, полезахисні змагання, чесний перстень.

Виправ помилки!!

 

 

Математичний тест

 

У поданих реченнях знайти слова, у яких відбулося спрощення приголосних. Використовуючи умовні арифметичні знаки (+ у слові приголосний не випадає, - у слові приголосний випадає), записати відповіді.

На крилах радісних вітрів спадає листя яворів.

Минув мені рік шістнадцятий, сімнадцятий починає.

Ллє небо жовтня запізнілі сльози.

Ой про нашу чесну справу буде мир гриміти.

Ранні пташки зеренце гають, а пізні – сльози ллють.

Де велика рада, там пісний борщ.

Он на стрункій та високій осині листя пестливо тремтить.

Чесне діло роби сміло.

Хвастливий хлопець ніколи не стане гарним парубком.

Вередлива коза дуже вовкові корисна.

 

 

Знайти і пояснити, у яких словах допущено помилки.

Совістний, доблесний, областний, радісний, шістнадцять, хрустнути, шістсот, баластний, проїздний, зап’ясний, вискнути, хваснути.

 

 

 

Проаналізуйте слова: у яких із них відбулося спрощення у групах приголосних? Перепишіть, позначаючи орфограми.

Щасливий, корисний, виїзний, зловісний, якісний, кількісний, заздрісний, безжалісний, безкорисливий, доблесний.

 

        Орфографічна   хвилинка

Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви, з’ясуйте правила правопису.

1. Зелене поле географічної карти пом…реж…не ч…рвоними прапорцями (Остап Вишня).2. До лісосіки, де вуглярі артіл…ю гасили вугілля, ми добралися, коли со…це за гори сідало (В. Бандурак). 3. В…л…чезний, але н…в…сокий зал здавався приплющ…ним, скл…пі…я підтримували чаву…і колони (О. Бойченко). 4. Ніч. Вадим, піднявши коміра старен…кої ш…нелі, йшов уздовж пасажирс…кого поїзда. Завірюха ду…чала. Сил…ний вітер з морозом о…палював обли…я, руки (О. Бойченко).

 

 

Дослідження - обґрунтування

Поділіть слова на дві групи (відповідно до того, відбувається спрощення чи ні). Де потрібно, вставте пропущені букви. Складіть взаємопов’язані речення, використовуючи максимальну кількість із наведених слів.

Тиж..невий, шіс..надцять, шіс..десят, п’я..десят, сер..це, сон..це, аген..ство, гіган..ський, пес..ливий, студен..ський, блис..нути, випус..ний, прекрас..ний, чес..ний, влас..ний, корис..ний, улес..ливий, зап’яс..ний.

 

 

 Дослідження - аргументація

Запишіть речення. Поясніть правопис слів, у яких відбувається спрощення.

1. Виникнення повір’їв, пов’язаних із півнем, пояснюється тим, що він уособлював світло й вогонь, був провісником сонця й дня. 2. Богинею-захисницею острова Мілос вважалася Афродіта. 3. Якщо ти хоч раз був учасником свята Івана Купала, то запам’ятаєш його на все життя. 4. Прекрасна літня ніч оповила своїм теплом. 5. Корисно зранку пройтися босим.

 

 

Дослідження - конструювання

Замініть виділені слова одним словом. Чи у всіх словах відбулося спрощення?

Графік, що складений на тиждень.

Перемога, що принесла радість. Робота, що дає користь.

Нарада, що пов’язана з виїздом.  

Зустріч, що принесла щастя.

Обличчя, що світилося радістю.

Змагання, які відбулися в області. Випадок, що трапляється рідко.

 

 

 

 

 

 

    Лінгвістична гра «Спіймай помилку!»

Прочитайте і скажіть, чи всі слова записані правильно.

Безкористливий, полезахистний, безвартістний, ненависний, гігантський, швидкісний, перехрестний, кореспонденський, виїздний, хвастливий, доблестний, вістник.

 

 

Вправа з ключем

Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки:1) слова без змін; 2) слова, у яких були пропущені букви.

Швидкіс.ний, якіс.ний, улес.ливий, освідчитися, хвас.ливий, контрас.ний, щас.ливий, блис.нути, агентство, волейболіс.ці, заїз…ний, їж…жу, учас …ник, заздріс.ний, ус.ний, випус.ний, стис.нути, щотиж…ня, студен…ський, студентство, очис.ний, скатер…ка, буревіс.ник, п’ятдесят.

Ключ: У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В. Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона…» (…вклала часточку свого життя).

 

 

Хвилинка творчості

За опорними словами складіть невелику розповідь на тему «Як я допомагаю батькам». Щодня, щотижня, чесно, корисний, радісний, святковий, кожний, тижневий, прекрасний, власний.

 

 

Гра «Третє зайве»

Знайдіть третє «зайве» слово; вставте, де треба, букви.

 Асистен..ський, президент..ський, велетен..ський;  Хвас.ливий, пес.ливий, щас.ливий;  Чес..ний, ус..ний, компос..ний.

 

 

Диктант - конструювання

1.                       Від поданих слів утворіть прикметники, поясніть їх правопис. З одним словом складіть речення.

Якість, тиждень, жалість, форпост, баласт, хвастун.

2.                       З наведених словосполучень утворіть такі, щоб в одному зі слів словосполучення відбулося спрощення приголосних.

Коні для виїзду, радість відкриття, праця для користі, усміх щастя, честь учня, лестощі подруги, квиток для проїзду, плата за тиждень, пляма від масла.

3.                       Доберіть до іменників прикметники, в яких відбулося спрощення приголосних, і запишіть їх.

Зразок: нарада обласна.

Життя, час, воїни, мати, праця, справа, дівчина, гуртожиток, вчення, рік, звістка, людина.

4.                       Утворіть від поданих слів прикметники і складіть з ними речення. Поясніть причини спрощення груп приголосних.

Честь, радість, щастя, товариш, жалість, масть, місто, серце, совість, вартість, виїзд, пристрасть, студент, баласт. 5. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх.

Совість, пісня, захист, проїзд, злість, хрускіт, волейболістка, швидкість, перехрестя, гігант, пестити, хвастатися, доблесть, кількість, почесть, пристрасть, власність, капость, виїзд, студент, компост, альпініст.

 

 

Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це, студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний, повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути, ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять, ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.

 

 

Вправа з ключем

І. Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки: 1) ті, у які вставили букви; 2) ті, у які не вставляли букв.

Умис..ний, агентс..во, контрас..ний, заїз..ний, хвас..ливий, шотлан..ський, улес..ливий, пропагандис..ський, випус..ний, чотиритиж..невий, студен..ський, виїж..жаю, п'я..десят, ох..нути, стис..нути, осві..читися, анархіс..ський, корис..ний, (у) поїз..ці.

II. З других букв слів прочитаєте закінчення вислову італійського вченого Галілео Галілея: «Говорити  туманно  вміє  всякий, ...».

 

Фольклорна  мозаїка  «Народ  скаже, як  зав’яже»

Відновити  прислів’я. Прокоментувати орфограми.

1)  Слова, пироги, масні, пісні, а. 

2)  Праця, ліки, корисніша, будь-які, за. 

3)  Корисливий, і, заздрісний, рідні, то, два, брати. 

4)  Як, то, труд, життя, радісний, щасливе. 

5)  У, груші, хвастливого, на, родять, вербі. 

6)  З, рибки, кістлявої, юшка, несмачна.

І. Розподільче письмо. Записати подані слова у два стовпчики: а) зі спрощенням у групах приголосних; б) без спрощення у групах приголосних.

Очис(т)ний, шіс(т)надцять, надкіс(т)ний, перс(т)ні, ус(т)ний, аген(т)ство, знавіс(т)ливий, контрас(т)ний, студен(т)ський, нещас(т)ний, хвас(т)ливий, однотиж(д)невий, під’їз(д)ний, гіган(т)ський, блис(к)нути, соліс(т)ці, зап’яс(т)ний, корис(т)ний.

ІІ. Якщо завдання виконане правильно, із других букв слів, записаних у першому стовпчику, складеться початок прислів’я: «… роби сміло».

 

 

       Тренувальний   диктант

Під диктовку записати текст, позначити вивчені орфограми, підкреслити слова, в яких відбулося спрощення у групах приголосних.

пов’язані з опрацьованим на уроці матеріалом.

Яка ж ти прекрасна земле в промені солнця! Голуба зелена квітчаста. Звідси далеко на схід розкинулася україна.

Передранішній вітер злехка хвилює тирсу. Бліде небо михтить зірками до блакиті, що оповила стипову далечінь.

Далі на схід розкинулась контрасна хвиляста рівнина. Ще далі чарівне Поділля з доблестним народом. Від прип’яті до десни вишумлює Полісся з рідкістними мешканцями флори і фауни, а далі Київщина, лісостеп, полтавські ріки, що горнуться до дніпра, за яким степи аж до самої Херсонщіни. (М. Коцюбинський).

 

Тема 11. Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків. Чергування [о]-[а], [е]-[і], [е]-[и], [о][е]-[і], [е]-[о] після шиплячих. Спільнокореневі слова та форми слова

 

Як чергуються голосні

В переливах слів ми раді 

Відтінити тут одне; 

Там, де і в закритім складі, 

У викритім — о та е.                                                          

У відкритому — коня.

 Поміркуй над цим, прикинь — У закритім складі кінь  Не поїдем навмання. 

У закритім складі гість, 

У відкритім — гостя жди. 

У закритім складі шість. 

У відкритому — шести. 

На кінець тут приклад дам: 

Лебідь — лебедя; обід — обода, 

Невід — невода, чобіт — чобота... 

А є й виняток: хобот — хобота. 

А й ще сучасніший: робот — робота. (Д. Білоус) 

О, Е Пишеться походять з давньоруського пшениця, четвертий, щеміти. Пишеться складами з	після	[ж], [ч], [ш], [дж] ж, ч, ш, щ та й перед м’якими приголосними, а також перед складами з е та и (що и): честь, джерело, печериця,                            перед твердими приголосними та (що походить із давньоруського ы): бойовий, бджола, чоботи, жолудь, чотири, щодня.
	е після о а, о, у, и

 

Виняток:   вечоріти, чорніти, чорниці (ягоди), чорнило, жерло, печера, червоний, чепурний, черствий, щедрий.

       Дослідження-аргументація

Із запропонованими географічними назвами складіть речення, поставивши ці слова у формі місцевого відмінка.

Київ, Львів, Чернігів, Канів, Фастів, Тетерів, Тернопіль.

 

 

Диктант-аргументація

Списати слова, вставляючи замість крапок пропущені букви. Поясніть свій вибір.  

Бер..гти, зб..рігати, л..тіти, л..тати, т..рти, розт..рати, с..ло, с..лянський, в..ля, в..льний, вих…д, вих…дити. 

 

 

Розподільний диктант

Хвилинка творчості

Створити невелику розмову з другом  про святкування Благовіщення у вашій родині. 

 

Прослухати. Розподілити слова у дві колонки: 1) слова, в яких відбувається чергування голосних; 2) чергування приголосних.

Пекти — випікати, крига — крижина, котити — катати, берег — узбережжя, нести — носити, клонити — кланятись, свекруха — свекрушин, мести — замітати, вечоріє — вечір, брести — бродити, гонити — ганяти, деру — задирати, воля — вільний, жінка — жінчин, нога — нозі, рух — у русі.

         З однією парою слів скласти речення. Назвати частини мови, якими виражені члени речення. Поставити до них запитання.

 

 

             Словниковий диктант

         Переписати слова, вставляючи пропущені букви. Підкреслити орфограму. Перевірити правильність написаного за орфографічним словником.

   Зб..рати, м..настир, вип..кати, солдатський, г..няти, завм..рати, ву..ко, шк..льний,

щ..ка, к..ня, Льв..в, л..ду, підп..рати, ру..ці, вим..сти.

До виділеного слова дібрати синоніми.

 

                  Гра «Четвертий зайвий» (робота в групах)

       Із кожної колонки випишіть «зайве» слово, доберіть до нього споріднені слова. Поясніть свій вибір.

син	сова	літак
синочок	совеня	літо
синій	совок	літати
синівський	совиний	приліт

 

                  Робота за таблицею «Розрізняй»

 

 

Будинок
Спільнокореневі слова	Форми слова
будувати будівельник будівничий збудований	будинком будинку у будинку

                      Мовний ланцюжок    

  Доберіть до слів спільнокореневі. Позначте корінь. 

 

Сад, школа, хмара, вода, клас.

 

 

                                                       Запам'ятай! 

 Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні   корені.

Наприклад, слова міст і місто – не споріднені, бо в них корені різні за значенням.

 

 

                              Дослідження-спостереження

   Виберіть спільнокореневі. Позначте корінь, обґрунтуйте відповідь. З одним  словом (на вибір) складіть і запишіть речення.

   Бережок, бережливість, бережливий, бережно.

     Дорога, придорожній, дорожній, доріжка, дорогий.

     Сова, совок, совеня, совиний.

     Сирість, сирий, сирник, відсиріти.                

                            Запам'ятай!   Є спільнокореневі слова і форми слова. 

  Слова книжка і книжкою не є спільнокореневими. Це форма одного й того самого слова!

 

 

                       Завдання-пошук 

 Прочитайте вірш, визначте його стиль мовлення. Які мовні засоби на це вказують?

Знайдіть у тексті спільнокореневі слова і форми одного слова. Відповідь обґрунтуйте. Позначте в словах суфікси пестливості, з’ясуйте їхню роль у тексті.

  Текст для 1-ї групи                                                 Текст для 2-ї групи Листопад. Падолист.                                                Вишиваю вишиваночку

Тихий сад. Вітру свист.                                           Я для братика Іваночка. Ходить садом листопад,                                          Вишиваночка у вишеньках 

Підміта чистенько сад.                                            Ягідками ніжно вишита. 

                                                                                                    М.Сингїівський

                  

                       Вибірково-розподільна робота

Запишіть в один стовпчик спільнокореневі слова, а в другий — форми слова, позначте в них основу і закінчення.

 Черговий, поза чергою, на черзі, дотримуватися черги, позачерговий, чергувати, кімната чергового, чергування, черговий лікар.

 

                     Конструювання нових слів «Хто більше»

Використовуючи корені -рад, -лук, -лис, -кур, -рік, утворіть різні за лексичним значенням слова. Поясність лексичне значення утворених слів.

Наприклад: paд, — радість, радіти, радо.

 

 

                       Кодований диктант  

 Запишіть номери слів, у яких корінь стоїть на початку слова.

1. Сад   2. Зацвітає   3. Квіти   4. Посадити   5. Квітник   6. Писати   7. Напис   8. Садовий  9. Побачити   10. Росток      Відповідь: 1, 3, 5, 6, 8, 10. 

     

 

                    Дослідження-спостереження

 

Змініть форму поданих слів або доберіть до них спільнокореневі так, щоб у коренях чергувалися приголосні звуки. Запишіть слова парами.

I.     Юнак, друг, рух, відвага, дух, зайчиха, око, плуг, потіха, місяць, лелека, горох, сніг.

II.  Молоко, крига, горіх, вік, пух, берег, щука, стріха, язик, нога, мачуха, осика, порох. Підкресліть літери, що позначають приголосні звуки, які чергуються. 

Виділені іменники замініть спільнокореневими прикметниками, що вказують на приналежність предмета особі.

Книжка Маринки. Олівець Ольги. Любов матінки. Стрічка Надійки. Слід мухи.

  Підкресліть літери, що позначають звуки, які за такого творення чергуються. 

 

 

 

 Коректор

1. Дорога – при доро…і, придоро…ній. 2. Рух – у ру…і, ру…ити. 3. Молоко – у моло…і, моло…ний. 4. Рука – у ру…і, ру…ний, ру…ник. 5. Рік – у ро…і, рі…ний, торі…ній. 6. Сонце – соня…ний, соня…ник. 7. Обгородити – обгоро…увати. 8. Їздити – в’ї…ений.   9. Мостити – вимо…ений.

     Твірний   диктант

Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс -ськ- (-зьк-, -цьк-).

Які зміни відбулися у фонетичному складі слова?

Буг, Кагарлик, Перемишль, Ніжин, Золотоноша, солдат, Норвегія, Добромиль, Підкамінь, таджик, черкес, завод, Париж, француз, викладач, ескімос, Прилуки, Волга, Оболонь, Бахмач, журналіст, козак, Одеса, Рига, Сиваш, Ірпінь, Овруч, комендант, калмик, Кавказ, Гадяч, Ворзель, Черкаси, ненець, альпініст, Ладога, Виш-нопіль, Калуш, емігрант, босяк, Волинь, Острог, Поділля, Ільмень, якут, узбек, волох, Запоріжжя, Кременчук, чех, казах, брат, Ельбрус, Дрогобич, Ятрань, Полісся, студент, парубок, Прага, Бучач, чумак, гігант, Забайкалля, Онега, латиш.

 

    Я – редактор

         Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви. Знайдіть і поясніть усі випадки чергування приголосних. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

1. Десь поїзди шви…кі триво…ать даль гу…ками й рясніє далина копрами, наче гай. Там я колись ходив з…леними сте…ками, там молодість моя, доне…кий рідний край. 2. Вітер коли…е билину, сонце в росин…і сія, верби в воді по коліна. Це Батьківщина моя!                  

(В. Сосюра). 3. Я поса…у при хаті ружі, троянди і півонії. Я доспіваю в світі здруж…нім нескінч…ні симфонії. І пол…чу за летом соколів, і дал…ч переможу, хвалою радості в…сокою главу жит…я продовжу. Мені доро…че слів співочих, що ніби мовлять для віків, т…плінь очей ясних жіночих, і цвіт глодоських ви…ників, і все, що людяне у людях, що я шукав, любив до сліз, — воно не в кам‘яних погруддях, а в ні…нім листя…ку б…різ                  

(Т. Масенко). 4. Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у міся…ну ніч, наче віійс…ко мечами двусі…ними хоче знять вражі голови з пліч (Леся Українка).

 

    Дослідження - спостереження 

Поясніть фонетичні зміни у поданих словах:  

       Дружний, височина, Ольжин, печений, на дорозі, подрузі, ходжу, ловлять, важкий, квітничок, запашний, вранці, місяченько, колише, скошений, юначе, пишний, кричати, кришити, на річці, в яблуці, в аптеці, лечу, пуща, річ, мовлять, гребля, знайшов, вовк, вузький, птаство.

 

 

 Творче   конструювання

До наведених нижче слів доберіть якнайбільше споріднених. З’ясуйте правила чергування приголосних звуків.

Друг, вік, рука, вухо, вага, сухий, міх, крик, здригатися, щука, Полтава, їздити, садити, латиш, жінка, чех, Гадяч, Кривий Ріг, місто.

 

             Лінгвістична казка

Назвіть слова, у яких відбувається  чергування приголосних.  

Римляни, латиняни, українці…

Римляни добре відчували милозвучність мови. Хто, як не вони, кохалися в науці красномовства. Однією з особливостей латинської мови було, зокрема, чергування звуків к — ц. Тому, наприклад, слово «амікус» («друг») у родовому відмінку ставало «аміці», грецьке «кесар» у римлян звучало «цезар».

Ця особливість латинських звуків нагадує деякі факти з давніх слов’янських мов. Таке чергування було властиве і найдавнішій слов’янській мові. Ще з давніх-давен слов’яни відмінювали: владика — владиці, рука — руці. В українській мові дотепер дожила й міцно тримається ця давня звукова особливість (За А. Матвієнко).

 

    Дослідження - конструювання

Намалюйте таблицю чергування та заповніть її, увівши до неї наведені слова та розподіливши за стовпчиками. Визначте частину мови, до якої належать подані слова, та поясніть у яких відмінках спостерігається чергування приголосних.

Книга, подруга, перемога, допомога, луг, ріг, барліг, стежка, доріжка, берізка, схованка,

знахідка, бібліотека, аптека, вухо, горох, порох, волох, рух.

 

 

 

Твірний   диктант

         Поставте іменники у формі давального чи місцевого відмінка. Із трьома з них складіть речення.

      Рушник, чоловік, поріг, зачіска, берег, поверх, язик, луг, бік, суперечка, кожух, молоко, техніка, крига, безпека.

    Моделювання

Напишіть по два приклади дієслів, що ілюструють правила чергування в українській мові:

г — ж, к — ч, х — ш, з — ж, с — ш, т — ч, ск — щ, д — дж, ст — щ, зд — здж.

 

Запишіть речення, підкресливши слова, у яких відбувається чергування  приголосних.        

Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань (Гр. Тютюнник). Я схилився на канапку і невдовзі задрімав (О. Кониський). Неначе з неба ллється чаруюча мелодія, неначе літня хвиля лоскоче тепле тіло (Іван НечуйЛевицький). Нічого немає в світі смачнішого від хліба, кажуть у народі (С. Плачинда). Сива паморозь блищала на землі, як сіль (Гр. Тютюнник). Удвох собі походжають, мов ті голуб’ята (Т. Шевченко). Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко). Англійський письменник Роберт Стівенсон стверджував, що свої літературні твори він бачив уві сні (К. Гофельманн).

 

 

            Повторіть основні випадки чергування приголосних в українській мові.  Свої відповіді аргументуйте прикладами.Змініть слова так, щоб у них відбулося чергування приголосних.

Книга, їздити, носити, платити, крик, нога, погодитися, сказати, лоскотати, довго, юнак, друг, просити, великий, берег, бібліотека, вухо, молоко.

 

 

 Завдання - пошук

Запишіть уривок із книги О. Воропая «Звичаї нашого народу». Знайдіть слова, у яких може відбуватися чергування. Підкресліть їх, поясніть правопис.

                                                   Клечальна неділя

В Англії в XVI—ХVІІ століттях першого дня травня вранці хлопці та дівчата з музиками і співами йшли до лісу й ламали гілля, збирали квіти. Коли поверталися додому, вони квітчали двері та вікна своїх будівель.

В Індії дівчата також зранку ламали гілку, приносили у село та клали на камінь, на березі струмка.

У слов’ян у цей день топили печі, вбиралися у святковий чистий одяг і чекали церковного дзвону. Коли його чули, йшли до церкви. Біліли сорочки, іскрилися дукати на запалених сонцем дівочих шиях, блищали кольорові намиста, розвивалися по вітру барвисті стрічки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 13. Позначення м’якості приголосних на письмі. Позначення  м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є. Сполучення ьо, йо.  Основні правила вживання знака м’якшення

  

 

           Вправа   з  ключем

Вставте м’який знак та відкрийте ключ

Куз..ня, (на) яблун..ці, (в) хатин..ці, велетен..ський, біл..ший, мен..ший, Об.., чотир..ма, ател..є, чотир..ох, ірпін..ський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин, промін..чик, цвірін..чання, різ..кий, низ..кий, Іркутс..к, Хар..ків, порт..єра, кур..єр, різ..бяр, дз..вякатиЮ повір..те, оглянис..

Ключ: підкресли ті слова, у яких на місці крапок треба вставити знак м’якшення. З перших букв підкреслених слів утвориться речення.

 

 

 

 

 Лінгвістична задача 

Макс намалював квітку, кожна пелюстка якої – слово,  що закінчується на ь. Чи правильно він записав усі слова? 

Якщо ні, то виправте. Яких правил не знав учень?

 

Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який. Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак   

 

 

 

 

Знайдіть третє «зайве» у групах слів

1.  Ковал..ов, з  омка, колоровий.

2.  Бо  овий, с  огодні, батал  он. 3. Ц  ого, утр  ох, трил  он.

 

 

 

о	б	а	н	б	ь	о	п	к	ж
р	а	й	о	о	з	н	ь	о	к
й	л	ь	б	й	о	в	и	й	ф
п	о	л	ь	о	м	а	й	о	д
і	л	ь	ю	д	о	в	к	к	а

Магічні клітинки. Знайдіть і виділіть по одному слову зі сполученням йо та ьо.

 

 

 

 

      Розподільний  диктант

Випишіть послідовно спочатку слова, у яких пишемо знак м’якшення, а потім – у яких не пишемо.  

Дібровон..ці, едел..вейс, хатин..ці, Олен..чин, ремін..чик, снігурон..ці, освіт..ній, нян..чити, лікар.., аргентинс..кий.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв слів кожної групи прочитаєте назви двох українських річок.

 

       Дослідження-спостереження

          Зробіть звуковий запис слів. Поясніть, у чому полягає різниця між словами у першому та другому рядках.

Раса, сад, лада, лан, суди, стан, раба, син, знати, зліз.

Ряса, сядь, ляда, лань, сюди, стань, ряба, синь, зняти, злізь.

    

      Дослідження-відновлення

Перепишіть речення; на місці крапок, де треба, вставте пропущені букви. Поясніть правила вживання м’якого знака. 

1.Новий директор пос..лився при школі у двох маленьких кімнатах. Сухомлинс..кий вставав рано і, щоб не розбудити дру¬жину й малих дітей, навшпин..ках виходив з квартири. 2. З багат..ма вчителями він був знайомий,та за д..ні спіл..ної роботи вони ще біл..ше здружили.. . 3. Слухаєш.. Василя Ол..ксандровича на педраді і дивуєш..ся: н..вже у н..го вистачит.. терпцю? 4. Відчу..я краси слова облагороджує духовний с..віт людини ще в ран..ому дитинстві. У ц..ому відчут..і — одно з дж..рел людс..¬кої культури. 5. Питан..я, що стояло с..огод..ні на повістці ден..ій, було дуже важливе. 6. Сухомлинс..кий знав педагогічні праці Комен..с..кого так само, як мат..рин..с..кі пiс..ні. (З тв. І. Цюпи)

                  

    Диктант - переклад 

З’ясуйте вживання м’якого знака.

Барельеф, безземелье, белорусский, вольнодумец, Горький, газель, греческий, доброволец, древнеписьменный, жизненность, западноказахстанский, Зелинский, импульсный, йеменский, кабельщик, ремень, лежень, мультипликатор, миллион, навьючить, павильон, прядиьщица, спектакль, углевод.

        Диктант-відновлення

Перепишіть, замість крапок поставте, де потрібно, м’який знак і поясніть правопис кожного слова.

Тон..ший, мен..ший, молот..ба, с..огодні, борот..ба, сіл..с..кий, п’ят..десят.., вісім..десят.., лікар.., батал..йон, Хар..ків, кріз.., Гор..кий, тр..ох, п’ят..ох, піс..ня, т..мяний, чебрец.., на таріл..ці, Натал..ці.

У головному місті Абетка, країни Мова жили собі 33 українських літери. Серед них був і Знак М’якшення. Цей знак відчував себе нещасним, бо не міг стояти першим у бодай одному слові і дуже сумували через це. Інші  літера зневажали його .Образився тоді цей знак і пішов геть з Абетки. Зітхнули з полегшенням літери цього міста. Та дарма...

Раптом у мовному місті все пішло шкереберть, бо у багатьох слів Знак М’якшення є важливим і необхідним. По-перше, всім прийшлося ходити пішки, бо зник автомобілЬ. Зникли майже всі місяці, рік без Знака М’якшення це лише Лютий і Листопад. Всі інші місяці пішли геть, слідом за своїм знаком. Так і жили абетківці: то дощ, то сніг, то мороз, то вітер, бо восени та взимку лише така погода. Зникли всі свята, бо вони святкуютЬся у місяцях із Знаком М’якшення. Все, що було близЬко, стало дуже далеким. Зник лЬон і жителям не було у що одягтисЬ. І ще багато чого змінилось у гірший бік...

Тоді літери визнали свою помилку і провину. ВибачившисЬ, покликали вони Знак М’якшення назад. Тоді і місті Абетка знову все стало на своє місце.

 

 

 Творче завдання.   Гра  « Квітка семицвітка»

Записати слова , підкреслити букви перед знаком м’якшення.  

 Опис квітки льону за малюнком і запитаннями.

1.  Яке в льону стебло?                        

2.  Які листочки має льон?  

3.  Якого кольору пелюстки?

4.  Яка серединка льону?

           5.Де росте льон?

 

 

     Метаграми

Запишіть пари слів-відгадок. Поясніть, чим вони відрізняються. * Готуйте з мене кашу, плов, У суп насипте трішки.

Коли ж знак м’якшення припишем, Страшенна буде кішка!

(Рис — рись).

*Лінивому не розгадать ніколи, Кмітливому на відповідь — хвилина.

А буде наша загадка така:

Три букви означають те, що й поле.

Додай знак м’якшення — і вже тварина З родини оленів. Струнка й прудка.

Що це таке?

(Лан — лань).

 

 

Хвилинка творчості

                Прочитайте вірш. Зробіть звуковий запис виділених слів.

        ПОРТРЕТ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко З картини, що там на стіні.

Читає пісні його залюбки ненька,

Розказував батько мені: Як вівці він пас — ще малий був хлопчина,

А виріс — великий дав дар:

Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,

Цю книгу, що зветься "Кобзар". Як книгу святу берегли ми завзято,

З собою забрали у світ,

Як слово Тараса завжди зберігати,

Великий усім заповіт. Буду й я любити Вкраїну рідненьку,

То може й мені ще не раз

З картини ласкаво всміхнеться Шевченко, Наш Батько, великий Тарас.

                                                     Леся Храплива-Щур

 

             Розподільний   диктант   з    ключем

 Розподіліть слова з м’якими і пом’якшеними приголосними в дві колонки.

Коліно, олівець, гілка, місто, бульйон, щітка, білка, зірка,  кістка, віник, акація, фіалка, рапіра, річка, кішка.

Підкресліть першу літеру в словах з м’якими приголосними і причитайте назву збірки віршів Т. Шевченка. 

 

 

Лінгвістичний    конструктор

З’єднавши частини в одне ціле, складіть прислів’я про Тараса Шевченка. Запишіть звукописом запропоноване вчителем прислів’я (Шевченкові пісні молодіють, бо люди з ними живуть, працюють, мріють).

 Шевченко Тарас                                  той розуму набирається

Пани Шевченка карали,                      бо люди з ними живуть, працюють, мріють

 Шевченкове слово                               і ніколи не забуде

 Хто з Шевченком знається,                в віках не старіє

 Шевченкові пісні молодіють,             а словом мудрим

 Ми Шевченка славить будем              – наче сонце для нас

Шевченко дужий був не силою          але мудрості не відібрал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Пояснити вживання апострофа.

1.  І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній новій, не забудьте пам’янути не злим тихим словом (Т.Шевченко).

2.  Там, де Ятрань круто в’ється, з-під каменю б’є вода – там дівчина воду брала  чорноброва, молода. (Народна творчість).

3.  Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горщику (Панас Мирний).  

4.  Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (М. Коцюбинський).  

5.  З роботою над пам'ятником пов'язано в мене було чимало щасливих хвилин (В. Козаченко).  6. Діти потайки одне від одного кілька разів на день ходили до гнізда кропив’янки, розглядали яєчка й турбували пташок (О. Копиленко).  

7.                  Ми з Харитоном залазили в болітце п'ять разів і піймали ще сімдесят в’юнів та черепах                   (І. Сенченко).  

8.                  Батька свого Данько майже не пам'ятав, але часто бачив його в снах, найчастіше на човні, у тихе лунке надвечір’я (О. Гончар).

 

 

          Дослідження -спостереження            Вставити апостроф.

1) Тьм _ яно виблискує ріка в передсвітанковій млі. 2) Осіннім соком духм_янів моріг                    (М. Бажан). 3) Сагайдак, сяючий і патлатий, з_явився на бруствері й подав команду (О. Гончар). 4) Горами, долами й верхами т_яглися св_яточно прибрані люди. 5) Я п ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій (М. Коцюбинський). 6) Страшне дуб_я гордо повигинало свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки (Панас Мирний). 7) За матір_ю вибігла з хати молода дівчина (І. Нечуй-Левицький). 8) Ще годині о дев_ятій ранку Юрко вже був готовий працювати (Ю. Смолич).

 

 

Дослідження - вибір

До поданих слів добери антоніми. Поясніть уживання апострофа

Приїзд -  ___________,  роз' єднати - _______, розв’язати - ________, Роз'їхатися - _________, з ненавистю - ___________, твердий - _________.

Свято, цвях, морквяний, рясно, зв'язок, рум’яний.  

       Від поданих іменників утворіть іменники, запишіть і поясніть їх правопис.

Зразок: трава – трав’яний, голуб – голуб’ячий.

Трава -  ________________, морква - ___________, дерево - ___________, Солома - ______________, олово - ____________, голуб - _____________,

Риба - _____________,  мавпа - _____________, жаба - _____________.

 

        Вправи з ключами

Випишіть слова у дві колонки: у ліву - з апострофом, у праву - без нього.

В..єтнам, хутор..янин, об..єм, б..юст, б..є, лл..ється, Ілл..я, об..єкт, р..яно,  об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру - отримаєте назву твору Б. Олійника.

 

           Вправа   з   ключем

Випишіть слова у дві колонки: у ліву - з апострофом, і праву - без нього.

Дит..ясла. духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, міл..йони, В..єтнам, бур..як.

Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву - прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки.

 

        Вправа   з   ключем

Запишіть слова у дві колонки: 1) у яких вживається апостроф; 2) у яких не вживається апостроф.

 

Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я.

 

        Вправа   з   ключем

Розташуйте слова у два стовпчики: в перший з апострофом, у другий без нього.

Інтерн..ю, ф..юзеляж, різьб..яр, верб..я, ад..юльтер, ад..ютант, н..юанс, к..ювет, нав..язливий, Омел..ян.

Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому отримаєте ім'я та прізвище ″каменяра″ України, автора збірки ″З вершин і низин″, п'єси ″Украдене щастя″.

                       Дослідження -відновлення

    Верхів...я, п...юпітр, п...єдестал, присв...ята, ін...єкція, м...язи, тьм...яний, торф...яний, роз...ятрити, довір...я, Г...юго, ад...ютант, мавп...ячий, тім...я, Прип...ять, під...їзд, мор...як, повітр...я.

Гра «Сила слова»

Підготуйте діалог , використовуючи опорні слова з апострофом:

Здоров’я, ім’я, Лук’ян, кам’яний, п’ять, в’язниця, люб’язність.

       Твірний диктант

        Від поданих слів утворіть прикметники, поясніть правопис:

Морква, олово, торф, дрова, риба, Різдво, дерево, трава, кров, мавпа, камінь.

              Від поданих слів утворіть дієслова 2-ї особи однини, поясніть правопис.

   Лити, вити, бити.

               Від поданих слів утворіть дієслова із префіксами об-, від-, роз-, під-, з-, поясніть правопис.

   Їхати, єднати, їсти, юрба, ятрити. 

 

                Розподільний диктант

Розподіліть на два стовпчики слова, що пишуться з апострофом і без нього, обґрунтуйте свій вибір.

З’явитися, повір’я, прислів’я, пов’язаний, дзюрчати, цвях, серйозно, курйозний, обов’язок, торф’яний, ім’я, возз’єднання, мавпячий, відіменний, ллється, рум’яний, жаб’ячий, жираф’ячий, святковий, різдвяний, реп’ях, тьмяний.

 

                       Гра «Відгадай загадки»

Кожен з вас має можливість виділитись не тільки знаннями правил, але і кмітливістю.  1. Голий, а з поясом? 

(Черв’як.)

2.  Скільки бий — воно не  плаче, веселіше тільки скаче? 

(М’яч.)

3.  Яка річка складається з префікса  й числівника? 

(Прип’ять.)

4.  Перед ким ми завжди в  боргу?

(Перед матір’ю.)

5.  Без чого людина не проживе  й п’яти хвилин? 

(Без повітря.)

6.  Що в руки беремо і  по голові б’ємо?  (Цвях.) 

 

 

 

Вправа – гра «Третє зайве»

1  група.

Св..ятослав, В..ячеслав, П..єр.

Міжгір..я, р..яд, повітр..я.

2  група.

Зв..язок, цв..яшок, тьм..яний.

Риб..ячий, черв..як, мавп..ячий.  

3  група.

Р..ясно, з..яблик,

Р..ябка, р..ядно, бур..ян.

 

 

                             Вправа – гра  «Фонетичні  загадки»

1)      Приголосний, дзвінкий, не маю пари. Знайдіть мене у слові мати.

2)      Приголосний, дзвінкий, без пари. Разом із голосними, що є у слові хата, позначають однією буквою.

3)      Приголосний, глухий. Моя пара – [д].

4)      Голосний, ненаголошений. В алфавіті позначають першою літерою.

 

М

’я

т

а

                          Завдання:

1  група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’язи». 

2  група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’яч».

3  група. Складіть фонетичну загадку до слова «м'ясо»

                                                                                            

Тема 15. Подвоєння внаслідок збігу та на позначення подовжених  приголосних. Збіг приголосних на межі значущих частин слова.  Подовження м’яких приголосних в іменниках, прикметниках,  прислівниках

 

 

 

Запам’ятай!

 

Два однакові приголосні звуки можуть збігатися на межі значущих частин слова: відділити, щоденник, глибинний, розрісся, спорттовари. У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (ян), -ин-, -ін-, літеру н не подвоюємо: глиняний, бджолиний, солов'їний. Подвоюємо літеру н у прикметниках з ненаголошеним суфіксом енн-, що надає слову значення «дуже»: широченний, здоровенний. У прикметниках, що вказують на неможливість або можливість здійснення якоїсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси -анн-, -янн-, -енн- пишемо з подвоєними літерами: незрівнянний, непримиренний. З подвоєними буквами пишемо також слова священний, благословенний, натхненний, старанний.

Приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л']( [н'], [ж'], [ч'], [ш'] подовжуються в таких випадках: -                      в іменниках середнього роду на -я: читання, життя, колосся; -                      у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я: суддя, Ілля, стаття; -                      в орудному відмінку однини іменників жіночого роду, що закінчуються на приголосний, перед -ю: піччю, тінню, сіллю; -                      у різних формах дієслова лити та споріднених дієсловах: ллєш, доллємо; - у словах бовваніти, ссавець та споріднених з ними; - у прислівниках на -ання: зрання, навмання.

 

 

     Конструктор

Від поданих дієслів утворіть іменники й запишіть їх. Поясніть подовження приголосних в утворених словах.

Зразок: жити - життя

Жити - ___________, читати - ____________, писати - ____________, говорити - _________, ходити - ___________, збирати - ___________, гадати - ___________, садити - ___________, збирати - ____________, відкрити - ___________, уживати - _________, оголосити - __________, видати - ___________, бажати - __________, доповнити - ___________.

 

Лексико-орфографічна робота

1.                       Записати слова під диктовку. Пояснити за допомогою правил умови подвоєння приголосних.

Наддніпрянщина, піддашшя, безсистемністю, заполоччю, напруженість, юннати, юністю, дерев’яний, орлиний, вощаний, окаянний, рахманний, спросоння, виллємо.

2.                       Пояснити значення виділених слів за словником (вощаний — просочений воском, зроблений з воску; заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання; рахманний — смирний, тихий, спокійної вдачі).

 

                  Дослідження - пояснення

            Прочитайте. Підкресліть слова з подвоєнням приголосних. З'ясуйте умови подвоєння.

1)                      Надворі осіння ніч, а в хаті тепло й світло. 

2)                      Денна зміна почала спускатися в шахту. 

3)                      Буйна зелень і ранні квіти вкривали пологі схили. 

4)                      Стінний годинник пробив тричі. 

5)                      Усе було якесь туманне.  (І. Кузьменко). 

6)                      Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував. (Ю. Грабовський).

7)                      Сам той Ох на корх заввишки. (Леся Українка).

8)                      Вози, кінні й піші, чоловіки й жінки — спинилися й збилися в купу.                   (М. Коцюбинський).

 

 

1)             Іван       Петрович        старістю       майже щодня відвідував       сторожа-садівника.                  

2)             Євгенові Вікторовичу доручено організувати відділ охорони здоров’я в цьому відсталому кутку (І. Ле). 3) Легко й швидко йшла Меланія через подвір'я (О. Гончар). 4) Валя почала читати популярну статейку про радіо (С. Васильченко).5) Художня правдивість, щира любов до народу забезпечила Панасові Мирному безсмертя (З газети).

З'ясуйте правопис ненаголошених є, и у виділених словах.

1) Над головою проніс_я, клекочучи лют_ю, снаряд (М. Бажан). 2) Дівчата рухалися міжряд__ями, повільно наближаючись до шляху (О. Гончар).  3) Степовий орел знявся в піднебес_я.; 4) На від_алі чверті кілометра від берега пароплав від_ав якір (М. Трублаїні).                   5) Їжився височен_ий цупкий, жовтий комиш (М. Коцюбинський).                      

Перевір  себе. Виконайте тест

Завдання 1 має чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

Виберіть правильну  відповідь.

1)   Виділіть рядок, у якому всі слова вживають з апострофом.

А  бо..йовий, під.їзд, п..ятий;

Б   з..ініціювати, дит..ясла, в..язка, в..ялений; В   в..є, кров..ю, пан..європейський, пів..яблука; Г   гр..ядка, мавп..ячий, інтерв...ю, п...є. 

                         

Завдання 2 — 3 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

Виберіть правильну відповідь.

2)   Виділіть рядок, у якому всі слова вживають з апострофом. 

А  бо..йовий, під.їзд, п..ятий;

Б   з..ініціювати, дит..ясла, в..язка, в..ялений; В   в..є, кров..ю, пан..європейський, пів..яблука; Г   гр..ядка, мавп..ячий, інтерв...ю, п...є.

3)   Позначте рядок, у якому всі слова пишемо з апострофом.

А  моркв..яний, дев..ять, м..ясо, верф..ю;                                                               

Б  матір..ю, з..єднати, пил..яти, в..їхати;                                                          

В  цв..ях, під..яремний, любов..ю, подвір..я;                                                     

Г  ім...я, сім..я, тім..я, козен...я;                                                                          

Д  пів..ягоди, верб..я, сузір..я, надвечір..я.

Завдання 4 має сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Виберіть правильні відповіді.

              Укажіть рядок, у якому в усіх словах відбувається подвоєння або подовження.

А  Щоде..ник, настін..ий, дерев'ян..ий, осін.й; Б  бов..аніти, л..є, мит..ю, сав..ець;

В  розумін..я, камін..я, збагачен..ий, височен..ий; Г   навчан..я, попідтин..ю, заздріст..ю, стат..ю;

Д  розніс, я, колос, я, повелос..я, волот., я;

Е   л..яний, від..ихатися, ріл..я, зіл..я;

     Є   без..вучний, закон..ий, резон..ий, міл..ю.

Завдання 5 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою, і запишіть її в таблицю.

5) Установіть відповідність.

1.  сіл.., кріл.., л..он, л..ох               А слова, у яких вжито апостроф.

2.  верб..я, пір..я,  бур..ян, п..є       Б слова, у яких відбулося подвоєння.

3.  осінній, віддаль, щоденник        В слова, у яких відбулося подовження.

4.  попітинню, сіллю, волосся         Г слова, у яких наявне спрощення.

                                                        Д слова, у яких слід вживати мякий знак.

 

   Прочитайте текст. Позначте речення, що містить слова з подовженням і подвоєнням.

1. Уперше бачить Віталій цю величезну майстерню кораблів. 2. Усім найпотаємнішим, самою душею своєю суттю відкривається йому завод, не може очей відвести хлопець від новозбудованого красеня корабля, що, наближаючись, швидко росте, уже в півнеба виростає перед ним на стапелях.         3. Наче  не буденний, не водяний, а який-небудь космічний гігант націлився грудьми в небо для старту. 4.  Де ж побуває на ньому Віталій?                  

(За О. Гончар).

 

                    Диктант  -  переклад

Знание, сталью, ночью, поколение, Закарпатье, ветви, скатертью, судья, значение, Илья, статья, совестью, честью.

Хвилинка   творчості

  

       Утворіть від дієслів іменники. Складіть невелику розповідь "Один день мого шкільного життя".

Читати, оповідати, малювати, запитати, знати, бажати, змагатися, навчати.

 

 

     Творче   завдання 

І. Замініть слова за зразком. Доберіть до іменників прикметники. Зразок. Гілка — гілля сухе.

Насінина, волосина, колос, промінь, вуглина.

ІІ. Відгадайте загадки. Відгадки розберіть за будовою.

 

На вазі не зважиш, на базарі не купиш.

На стелі в куточку висить сіно, не руками звито.

Цока, цока на стіні: — Не спізнись, — гука мені. Відгадки: знання, павутиння, годинник.

 

 

 

 

                      Я  -  редактор

          На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.

Новел...а, вет…о, барок...о, експрес.., мот...о, тер...аса, гал...ерея, ел...егія, однотон…ий, кавалер...ія, баронес...а, грам...атичний, іл...юзорний, лібрет…о, еф…ективний, бас…ейн, бон…а, кас...ета, гум...анізм, мас...ажер, безрес...орний, клас...ифікатор, мадон...а, агрес...ивний, кол…егія, вендет…а, іл...юстрація, брут...о, кас…овий, імпрес..аріо, кол…ектор, мас…а, терас...а, кол...аж, лоб…і, мас…он, ім...тація, гол...івудський, крос...ворд, ак...редитація, дон...а, шас…і, ак…умулювати, буд...изм, імпрес…іонізм, компрес...ор, кол...екція, ас...амблея, гол...андка, ем…ігрант, монограм...а, ім....атеріалізм, ак…уратний, гідромас…аж, голограм…а, ім…унізація, фін...и, коміс…аріат.

                другу – без подвоєння.

1. Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз’єднан..ий, олов’ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев’ян..ий, умотивован..ість, без..ахисний, аграрно-сировин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий.

Ключ. Підкресліть у кожному  слові першу букву – прочитайте вислів В.Сухомлинського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 16. Практичне заняття № 2. Орфографічний тренінг

 

 

 

Записати слова у дві колонки: у першу з подвоєнням букв, у другу —                       без  подвоєння.

Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресо-ван..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз'єднай..ий, олов'ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев'ян..ий, умотивован.лсть, без..ахисний, аграрно-сиро-вин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий.

Прочитайте слова, подані в звуковому записі. Запишіть їх буквами у дві колонки:
у ліву —  з м’яким знаком, у праву — без м’якого знака.

 

[іспан'ц'і], [пром'ін'чик], [р'ід'н'і], [пот'м'ан'ілий], [ідут'], [активн'іс'т'у], [ц'в'ах], [спал'н'а], [нен'чин], (на) [йалин'ц'і], (на) [йалинон'ц'і].

II. Якщо ви правильно записали слова, то з їхніх початкових букв прочитаєте першу половину вислову І. Франка, який кінчається словами «...— великі дві сили». Запишіть вислів повністю.

 

Випишіть підряд слова у дві колонки: у ліву — тільки із м’якими приголосними, у                  праву — з пом’якшеними. Букви, що позначають м’які та пом’якшені приголосні,                  підкресліть.

Дім, залюбки, покіс, об'єм, батьки, бюджет, місто, зір, вітер, помаленьку, льонар, бюро, боротьба, екіпаж, гірко, шків, ряст, вогонь, гравюра.

II.                        У якій колонці вживається буква ь?

III.                     Якщо ви правильно розподілили слова, то з їхніх останніх букв прочитаєте вислів   Максима  Рильського. Запишіть його.

 

 

                     До основ поданих слів додайте суфікс -н(ий). Запишіть підряд тільки ті                           слова,  у яких відбулося подвоєння букв. Подвоєні букви підкресліть.

Мідь,  чавун,  ешелон,  основа,   сіно,   низина,   гриб,   екран, день, урожай, істина, школа, лимон, сила, оборона.

II. Якщо ви правильно виконали вправу, то, з перших букв виписаних слів прочитаєте початок прислів’я, яке кінчається словами  «…роби сміло».

 

	Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього,
	щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.
	Чіл..не, област.., р..ясно,  різ..бяр,  ад..ютант, нян..ка,  асфал..т, арф..яр.	духм..яний,
	Утворіть за допомогою суфікса –ськ(ий) прикметники. Випишіть слова підряд у                         три колонки: 1) на –зьк(ий); 2) на –цьк(ий); 3) на –ськ(ий).

      Запоріжжя, Сиваш, Одеса, Галич, Острог, Збараж, Устилуг,  Олика,   Лохвиця,   Ревуха,   Олександрівка,   Литовеж,   Ушиця,  Калуш,  Бучач,  Яруга,  Арзамас.

    II. Якщо ви правильно утворили прикметники, то з їхніх початкових букв прочитаєте три слова.

І. Вставляючи пропущені букви і та и, випишіть слова в чотири колонки:	позичені
1) незапозичені слова з буквою і; 2) іншомовні слова з буквою і; 3) неза                  слова з буквою и; 4) іншомовні слова з буквою и.

Водог..н, нак..п, щ..тка, с..роп, шк..в, кр..льце, ш..фер, пос..в, зч..плювач, ф..гура, ж..рафа, ф..н..ш, обш..р, к..птява, дзв..н,  шпр..ц,  в..граш,  хр..н, оч..стка,  кор..ння,  рад..ограма, м..ля. 

ІІ. З останніх букв виписаних слів повинні скластися чотири слова – звернення видатного педагога В.О.Сухомлинського до школярів.

 

	Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього, щоб
	дізнатися, що зашифровано в завданні.

      Різ..ба, Парас.чин, дикан..ський, стан..мо, заховайс.., у куз..ні, прал..ня,   гарнен..кий, тіт..ці, рибон..ки, брен..кати. 

   ІІ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте назву одного з творів Івана Франка.

 

Подані слова запишіть у дві колонки: 1) без подвоєння букв;                                                    2) з подвоєнням букв.

Анте(н)а,  нежда(н)о, і(м)іграція, жи(т)євий, узгодже(н)ість, інтерме(ц)о, ю(н)ат, тума(н)ість, жада(н)ий, з'єдна(н)ий, благослове(н)ий, осер(д)я, зволоже(н)ість, шо(с)е, роздорі(ж)я, згада(н)ий, побукве(н)ий, огневий, то(н)а.

II. Підкресливши другі букви записаних слів, запишете  афоризм  М. Рильського « Хто…, той  не  вартий  свого  майбутнього». 

Виправте помилки, яких припустилися учні.

Чесність — іст(и, і)нний ар(и,і)стократизм нашого часу. Гу(м, мм)анізм властивий багатьом людям. На арені ц(и, і)рку виступав і(л, лл)юз(и, і)оніст. Найбільше                   с(и, і)нонімічних українських назв має зірка Ор(и, і)он. Фен(и, і)кс — казковий птах, який раз на п’ятсот років прилітав з Арав(и ,і)ї до Єг(и, і)пту.

 

             Лізинг     —     довготермінова    оренда    машин,    обладнання,     споруд    виробничого

призначення. Лізинг є способом фінансування інвестицій і активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем. При лізингових операціях орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди. Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних вкладень, альтернативною традиційному банківському кредитуванню і використанню для придбання основних фондів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі фонди без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов’язаних з моральним старінням засобів виробництва. (Із “Фінансового словника”).

 

                     Вправа  -  трансформація  

        Перепишіть слова і вставте (де треба) пропущені знак м’якшення і апостроф.

Поясніть правопис власних назв.

П..ємонт, Ц..юрих, Г..юго, Женев..єва, Монтеск..є, М..юллер, Барб..юс, Ал..яска, Д..юма, Б..юкенен, Рив..єра, Базел.., Суец.., Булон.., Ак..яб, Ваш..нгтон, Б..єрнсон, Рафаел.., Дел..фи, Фур..є, Лавуаз..є, Н..ютон, Кордил..єри, П..яченца, Севіл..я, Рот..є, Руж..є, Іх..ямас, Нел..сон.

                   

                       Гра «Ланцюжок»

 

Випишіть у дві колонки іншомовні слова й українські. З останніх букв виписаних слів прочитаєте вислів Р. Роллана.

 Кенгуру, комплекс, нашвидку, ескадрилья, інструктор, молот, портьєра, авангард, спів, соловейко, журі, прогрес, поет, вітер, річ, філігрань, екіпаж, колесо, покіс, політ, силікати, азимут, радощі, таксист, трансмісія.

 

            

Розподільний   диктант 

Слова з апострофом та м’яким знаком записати у дві колонки.

 

Бульйон, мільярд, інтерв’ю, п’єдестал, досьє, прем’єра, портьєра, монпансьє, каньйон, комп’ютер, миш’як, віньєтка.

 

Гра «Пошук»

 

 Заміни українськими синонімами іншомовні слова.

Журнал, тираж, резонанс, бар’єр, азарт, девіз, п’єдестал, пейзаж, візит, бюст, ін’єкція, експеримент, дефект.

Для довідок.  Розголос, відвідини, погруддя, часопис, краєвид, запал,  наклад, перепона, гасло, підніжжя, укол, дослід, хиба

                   

                       Вибірковий диктант

     Випиши слова іншомовного походження, підкресли орфограму, поясни написання та лексичне значення цих слів.  

Гаряче повітря танцює тарантелу по скелях… Все наситив своїм диханням сироко

(М.Коцюбинський). Хай же линуть акорди кудлаті  і сплетуться із сяєвом зір                  

(Д. Фальківський).    Я прямував сюди щороку.    Не знаю, що мене вело: чи глас віків, чи далі спокій, чи пишний холод рис бароко, чи шляхом сонним серце йшло (М. Філянський).

Гра

«Коректор»

 

Попрацюйте в ролі коректора. Прочитайте слова, запишіть їх, виправивши допущені помилки.

Вол’єр, М’юнхен, павільон, амидопирін, кольє, сімфонія, премьєр, барельєф, тона, нето, бруто,  ассистент, Великобрітанія, терраса.

 

        Слова, подані в транскрипції, записати орфографічно

[компйу́теир], [атеил′йе́], [барйе́р], [пул′с], [адйута́нт],[б’іл′йа́рд], [кастан′йе́ти], [б’удже́т], [ва́н:а],[валеирйа́нка], [ір:еиа́л′н′іс′т′], [бл′уз].

 

     Назви одним словом (усно) 

У майстерні художника

1.  Картина, де природа є її основним змістом, називається ….

2.  Картина, героями якої є різні предмети побуту, фрукти, овочі, квіти, гриби, називається ….

3.  Якщо бачив, що з картини

    Дивиться хто-небудь з нас,

    Чи то тато, чи то мама,

    Або в робі верхолаз,

    Льотчик або балерина,

    Або принц в плащі стариннім,

    А не сцена й не балет, -     То подібна цій картина

    Називається …. (За О. Кушнером)

4.  Твори мистецтва, що написані будь-якими фарбами, називаються ….

5.  Фарби, що розводяться водою, і роботи, написані ними, називаються …

6.  Малюнки, написані олівцем або тушшю, називаються ….

7.  Малюнки в книжці – це ….

                   Диктант «Мовчанка»

 Слова запишіть,  підкресліть орфограми.  

Груп..а, кас..а, (и,і)нжир, кол..ектив, фін.., Пар..ж, ком..с..я, ван..а, д..сц..пл..на,

л..брет..о, ін..єкція, Міс..урі, Калькут..а, гол..андець, ф..з..ка, д..станц..я, рад..о, хок..ей, ал..ея, прем..єра,  Мол..єр, кан..йон, рад..ус, такс...

 

Тож почнімо з найактивнішої групи. Ви називаєте певні слова на правило «дев’ятки». Інші члени вашої групи мають продовжити ряд таких прикладів («ланцюжком»). А групасуперник стежитиме за тим, чи на всі 9 літер наведені приклади доречні, за необхідності готує власні приклади на це правило.

Проходить ланцюжкова гра між членами груп. Учні відповідають із мікрофоном у руках.

 

 

У кого багатий словниковий запас, той має можливість повніше пізнавати й відчувати красу світу. Перенесімось уявою до далеких країв, узявши із собою найголовніше – силу знань.

Хто з вас найсміливіший мандрівник – знавець орфограми     «Літери іншомовного           походження?» Вам незвичайне пізнавальне завдання; як працювати над ним –вказано на картках.

 

 

 

Перепишіть слова, замість крапок вставте пропущені літери з або с. Підкресліть префікси і поясніть їх правопис.

Бе..козирка, бе..посередній, бе..коштовний, не..проможний, бе..одня, ..характеризувати, в ро..палі, бе..пека, бе..пощадний, бе..хмарний, во..величити, во..з’єднання, ро..садник, ..фабрикувати, бе..силля, ..хвалити, ро..пач, ро..клад, бе..карний, ..цементувати, ро..суд.

 

                Твірний диктант  

Запишіть текст, додоючи префікси з-, с-

На зиму зерно ..сипають у ..ховища. Багато його потрібно буде для весняної сівби. У   ..ховищах   ..творюються   всі   умови   для ..берігання зерна. Тут уважно стежать за тим, щоб воно не ..сохлося, не ..воложилося і не зігрілося. Перед висіванням зерно перевіряють на

..хожість.

 

 

                 Дослідження-відновлення     

               Перепишіть, замість крапок вставте пропущені букви. Підкресліть префікси і поясніть їх правопис. Перевірте написання цих слів за орфографічним словником.

Бе..кінечний, бе..козирка, бе..коштовний, бе..одня, бе..парний, бе..пека, бе..пощадний, бе..просипний, бе..соння, бе..страшний, бе..таланний, бе..хмарний, бе..шовний, во..величити, во..з’єднання, ві..казати, ві..копати, ві..палити, ві..писати, ві…садити, ві..ділити, мі..колгоспний, мі..планетний, мі..спілковий, мі..судинний, на..вечір’я, на..кусити, на..пис, на..сипати, на..тесати, о..клеїти, пр..гарний, пр..дки, пр..дмет, пр…міальний, пр..поганий, пр..сований, пр..красно, пр..азовський, пр..балтійський, пр..близити, пр..вілей, пр..колоти,    пр..стрілити.

Префікс пре- Префікс пре- вживають на позначення збільшеної міри ознаки. Він рівнозначний семантиці слова дуже: премилий (дуже милий), премудрий (дуже мудрий), премудро, премудрість, пре болючий                                           УВАГА! Іноді для підсилення вираження якості вживають ще слово без префікса: дивнийпредивний, білий-пребілий, далеко-предалеко, гаряче-прегаряче, цікаво-прецікаво. Такі складні прикметники й прислівники пишемо через дефіс. Крім того, префікс пре- пишемо: •     у словах: презирливий, презирство; •     у словах старослов’янського походження: преосвященний, превелебний, преподобний.                                                             Префікс при- Префікс при- вживається на позначення наближення, приєднання або неповноти чи результату дії: •     прибути, прибігти, прилетіти, приклеїти, прибудувати; •     присолити, приморозити, прикрити, присісти, пригубити; •     приборкати, прив’язати; •     а також у похідних від них словах: притулок, пристрій, причал, прибуття, прикраса, привабливо, примружливо, привчивши, пристаркуватий, прив’ялений. Префікс при- пишемо в прикметниках, утворених від іменників із прийменником при, та в похідних від них словах: •     при Карпатах — прикарпатський, Прикарпаття; •     при Дніпрі — придніпровський, Придніпров’я; •     при Чорному морі — причорноморський, Причорномор’я; •     при кордоні — прикордонний, прикордонник; •     при місті — приміський; •     при вокзалі — привокзальний. РОЗРІЗНЯЙТЕ!  привільний                                                                превільний прихорошитись                                                       прехороший прибілити                                                                пребілий притихлий                                                               претихий пристаркуватий (не дуже старий)                       престарий (дуже старий)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Правопис слів іншомовного походження, у яких пре- і при- не є префіксами: •     Пишемо пре-: президент, президія, преамбула, презентація, претензія, прерогатива, прецедент, претендент, прейскурант тощо. •     Пишемо при-: привілей, примітив, призер, призма, примат, примула, примадонна, принцип тощо.     Префікс прі- Префікс прі- пишемо тільки в трьох словах: прірва, прізвище, прізвиська.

            

Дослідження-спостереження

           Прочитайте. Зверніть увагу на вимову префіксів у виділених словах.  

1. Веселися, рідний краю, земле           пребагата. (Народна творчість.) 2. І діти сміються, і вітер привітно в каштанах шумить. (В. Сосюра.) 3. Хвала ділам,             прекрасним без       прикрас.                             (М. Рильський.)

 

                Творча хвилинка

         Доберіть до поданих слів антоніми, утворіть з ними словосполучення.

Зразок: відліт — приліт, приліт птахів.  

Відв’язати, від’їхати, прегарний, відчепити, пресумний, віднести.

            

         Твірний диктант

        Допишіть до кожного із слів префікс пре- або при-. Поясніть свій вибір.

Багатий, вабити, везти, веселий, вітати, в’язаний, дивний, довго, дорожній, крутити, писаний, солити, тиск, чудовий.

 

              Реконструювання

  Перепишіть, вставляючи в префікси пре-і при- пропущені букви. Поясніть свій вибір.

1. Пр..красне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням. (Ю. Яновський.) 2. Вишеньці моїй пр..добре у саду. (Є. Гребінка.) 3. Пр..співує старий, косить. (Т. Шевченко.) 4. А яка ж то була радість, коли орач виймав кусок пр..черствілого хліба. (М. Стельмах.) 5. Сонце підбилося вище і пр..грівало. (Григорій Тютюнник.) 6. Уляна дивилася на комісара Шредера з непр..хованим пр..зирством. (О. Довженко).

 

        Дослідження-зіставлення

 Перепишіть, вставляючи пропущені букви е та и. Орфограми підкресліть.

1. З..мля моїх батьків пр..красна і родюча. (В. Сосюра.) 2. Дол..тіли ми пр..красно! Пр..з..млились дуже вчасно! (Г. Бойко.) 3. Пр..гріло сон..чко, обсохла з..мля. (М.Коцюбинський.) 4. Сер..д Росі неначе л..жав нев..личкий острівець з пр..здорового каміння.                  

(І. Нечуй-Левицький.) 5. Стоять два пр..в..л..чезні дуби. (Марко Вовчок.) 6. Зел..нь поступово пр..тьмарювалась. (О. Гончар.) 7. А пр..мудрим умам, роботящим рукам п..р..логи орать.                  

(Т. Шевченко.) 8. Потім настала довга-пр..довга з..ма. (Григорій Тютюнник.)

Візуальний диктант

 

    Запишіть опис  під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим текстом.  

У мене в кімнаті висить велика репродукція картини М. Мурашка «Вид на Дніпро». Який приємний пейзаж!

Ясний літній день. Голубе небо. Тихо, безвітряно. Сонце пестить землю, лагідним теплом зігріває світлу дніпрову широчінь.

Ліворуч стоять два дерева над кручею. Листя на них темно-зелене, пишне. Внизу біжить доріжка серед густої соковитої трави.

Але всю увагу приковує до себе Дніпро. Величний, прекрасний, він несе свої води аж ген до обрію. Вода тиха, спокійна, хвилечка ледве мерехтить на ній. Вдалині розкидані острівці, позолочені жовтим піском. Видніється поросла кущами піщана коса.

Світлий, радісний настрій створює картина. Хочеться побувати на схилах Дніпра, помилуватися його пречудовими краєвидами, його вічною красою.

 

 

                              Правопис префіксів роз-, без-, воз-, через-

         Кінцевий приголосний цих префіксів вимовляється по-різному залежно від початкового звука кореня: чітко й виразно (безіменний, розораний, безводний, безграмотний, розбитий) або ж уподібнюється шиплячому чи свистячому кореня (розшумітися, розчаруватися, розчинитися, розступитися; безсмертя, безсумнівно, безшумно, безцільно).

Але пам’ятай: префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з кінцевим з- (за морфологічним принципом): розквітати, розпалити, розхвалити, розчистити, розмістити;

безкорисливий, безкраїй, безсніжний, беззахисний, безжирний; возвеличити, воздати, возз’єднати; черезплічник, черезсідельник.

Гра «Складалочка»

         Вчитель називає слово, а діти придумують слово з префіксом  роз-, без-.

Малювати, мити, писати, плести, горнути, шум, око, вода, хмара, барви.

Слово називає той, хто отримав у руки сніжок. На екрані з’являються названі слова.

 

Ро                       малювати                              бе                            барвний

Ро                        мити                                      бе                            хмарний

Ро           З          плести                                    бе         З                 водний

Ро                        горнути                                  бе                           шумний

 

Вправа «Заміни одним словом із префіксом  без»

               

Людина, яку ніщо не турбує.  ( безтурботна)

Пилосос, який працює без шуму.  (безшумний)

Кондиціонер, який не видає звуків.  (беззвучний)

 

а) з префіксом роз-:

*… країй

*… хмарний

*… славний

*… трусити

б) з префіксом  без-:

*… валитися

*… пустити

*… страшний 

*… сипати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 19. Уроки грамотності. Застосування набутих протягом курсу  знань на практиці.    Складні випадки правопис
Запам̕’тай!
Орфограми небуквені	Орфограми буквені
Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів —  уживання апострофа:           верф’ю, солов’ї, кав’ярня —  скорочення слів: б-ка (бібліотека), р-н (район), упоряд., арк. —  по-китайськи, по-німецьки —  ні з прислівниками: нізащо, нітрохи —  правопис прикладок: звіробій-трава, жуккороїд, дівчина-красуня —  складні   іменники:       прем’єр-міністр, кіловат-година	Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови —  правопис     ненаголошених     о,     е,     и: великий, село, мирити —  спрощення в групах приголосних: радість — радісний; проїзд — проїзний; тиждень — тижні —  правопис з–с у префіксах з-, с-: сфотографувати, схотіти, збити —  зміни приголосних при словотворенні: юнак — юнацький, Париж — паризький, німецький — Німеччина

 

             Словниковий диктант з додатковим завданням

        Запишіть слова, підкресліть орфограму, визначте, яка вона — буквена чи не буквена.

Близькість, людськість, конферансьє, няньчин, Харків, панщина, боротьба, доньчин, на доріженьці, НЛО, п’ятдесят, шістсот, бур’ян, провалля, Великдень, зелено-пурпурні, морквяний, верб’я, ад’ютант, торф’яний, Святослав, комп’ютер, невблаганний, листопад, багряно-сизий, синьоокий, відлуння, левада, директива, дефект, гусеня, косимо, Ріо-деЖанейро.

 

         Робота в групах «Хто перший?»

        До кожної назви орфограми доберіть 10 прикладів.

Спрощення в групі приголосних; уживання апострофа; написання складних прислівників разом, окремо й через дефіс; написання складноскорочених слів; подвоєння приголосних на стику морфем; правопис префіксів пре-, при-, прі-; уживання великої літери в географічних назвах; написання не з дієприкметниками (разом і окремо).

 

Пояснювальний   диктант   із   додатковим   завданням

        Запишіть текст. Знайдіть і назвіть орфограми, ужиті в ньому. (Після відповідей учнів учитель доповнює перелік орфограм, не названих школярами.)

Унаслідок окраїнного положення української національної території її кордони й величина зазнавали впродовж століть великих змін. І сьогодні наша національна територія не скрізь ще усталена. На південному заході вона межує з румунами, що опанували землі між Карпатами й Дністром, розірвавши наш зв’язок із південними слов’янами. Далі на південний захід іде наш давній кордон з угорцями.

Українці межують на півдні з морем, і це єдиний наш природний кордон. На заході ми межуємо багато років зі словаками й поляками. Північний кордон — це кордон із білорусами й росіянами. Кордон на сході зазнав великих змін, він і досі не усталений. (За

«Енциклопедією українознавства»)

                

 

                  Я  -  редактор

Учитель диктує слова, учні записують лише приголосний з чи с.

Розказати, безкінечний, збити, сходити, розколоти, спланувати, стирати, розпустити, безпощадний, сховатися, склеїти, беззбройний.

Відповідь: 1 з, 2 з, 3 з, 4 с, 5 з, 6 с, 7 с, 8 з, 9 з, 10 с, 11 с, 12 з.

 

      

                Творче   завдання

Учитель нагадує значення префіксів пре-, при-, пере-.

Доберіть по 5 прикладів до кожного префікса. Обґрунтуйте свій вибір.

       

 

Вибірковий   диктант

       Випишіть із прослуханих речень слова з не або ні. Поясніть написання.

А скільки зніс ти кривди і неправди, народе мій, у рабстві живучи! (І. Вирган) Тихий шум мені навіяв безліч дум про давні роки незабутні й про омріяні, майбутні, у які ростимуть і цвістимуть оці незаймані ліси. І хотілось добігти до бору, не таємно, а всім напоказ підійнятись на шпиль косогору й доторкнутись до неба хоч раз. (Із тв. П. Воронька).

 

 Дослідження  -  відновлення

Запишіть слова в алфавітному порядку, вставляючи пропущені букви. Яка це орфограма? Запис перевірте за словником.

Г..рой, ч..кати, ц..буля, б..нзин, п..нал, арт..лерія, т..атр, пр..дмет, ч..мпіон, м..телик,

інт..рес, ап..тит, д..таль, к..рувати, пр..зидія, в..дмідь, хр..бет, бр..гада, м..нати.

 

 

                       Розподільний    диктант

          І. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м'яким знаком, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

Ковал..чук, щонаймен..ший, учительство, камін..чик, різ..бяр, сон..ця, медал..йон, чотир..ма, лял..ці, с..міх, бат..ківський.

  ІІ. Підкресліть у першому стовпчику останню букву — прочитаєте ім'я героя     твору Уласа Самчука «Марія».

 

 

Вправа  з  ключем

             І. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

Улюбленец.., козац..кий, різ..бяр, адміральський, їд..те, Н..ютон, аквалан..гіст.    ІІ.  Підкресливши перші букви, прочитаєте назву країни.

 

І. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з апострофом, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні. 

Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, мільйони, В..єтнам, бур..як.

ІІ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву — прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки. 

 

          Вправа  з  ключем

І. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з апострофом, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозва-р..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар., яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція. 

ІІ.  Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я. 

 

 

Вправа  з  ключем

І. Записати слова у дві колонки: а) з ненаголошеним е; б) з ненаголошеним и.    

З..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі,    вересень,        п..ніцилін,      кр..латої,

м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос.пед, бр..ніти, непотріб, весло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу,

п..ньок, м..тро.

ІІ. У кожному слові підкресліть останню букву — прочитаєте народну мудрість. 

1.  Прийменник в на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка:

   а) наймиліше … світі, прийшов … школу;

   б) птах … небі, участь … форумі;

   в) запевнили … добросусідстві, повернутися … понеділок;

   г) вишня … цвіту, побувати … Львові.

2.  Визначити, у словах якого рядка наявне явище уподібнення:

    а) колядка, казка, шибка;  

    б) легко, вікно, дерево;  

    в) розказати, випадок, схема.

3.  Знайти рядок, де в усіх словах відбувається спрощення:

    а) тиждень, компост, контраст;  

    б) область, хвастати, зап’ястя;  

    в) радість, перехрестя, проїзд. 

4.Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишеться м’який :

    а) порт..єра, міл..йон, він..єтка, кан..йон; 

    б) міл..ярд, Н..ютон, р..юкзак, сер..йозно;

    в) комп..ютер, кар..єра, прем..єра, миш..як;

    г) б..юро, к..ювет, конферанс..є, Мол..єр.

5.  Укажіть рядок, у якому всі слова написано правильно:

    а) устний, чесний, шістнадцять;

    б) проїзний, бехжалістний, шістсот;

    в)доблестний, якісний, баластний;

    г) перехресний, радісний, зап’ястний. 

6.  Виділіть рядок, у якому всі слова вживаються з апострофом:

    а) пор…ядок, бур…я, п…ята; 

    б) під…їхати, зв…язок, цв…ях; 

    в) об…єм, подвір…я, в…ялий.

7.  Знайти слово, у якому м’які приголосні подовжуються:

    а) терт…я;

    б) вістр…я;

    в) узбереж…я;

    г) лист…я.

8.  Виділити рядок, у якому подвоєння приголосних внаслідок збігу префікса і кореня:   

    а) ці..ний, від..ілений, ден..ий, без..емельний; 

    б) без..убий, від..аний, об..ігти, без..вучний; 

    в) настін..ий, розріс..я, широке..ний, від..зеркалення.

9.  Указати рядок, у якому в усіх словах подвоєння приголосних внаслідок збігу:     а) волос..я, сон..ий, вугіль..я, л..є;

    б) без..вучний, облич..я, мід..ю, туман..ий;

    в) поніс..я, від..ячити, осі..ній, юн..ат. 10. Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишеться и.

а) ф..олетовий, Грец..я, кол..бр.., п..лот;

б) р..ф, фабр..ка, математ..ка, Мекс..ка;

в) реж..сер, тр..умф, д..спут, Алж..р;

г) кред..т, гард..на, ..строр..я,с..мпат..я.

11.  Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

а) нет..о, віл..а, клас.., шас..і;

б) грип.., груп..а, сум..а, лібрет..о;

в) Андор..а, марок..анський, піц..а, метал;

г) Калькут..а, ван..а, мадон..а, ман..а.

12.  Поставити іменники в орудному відмінку однини.

                     Повість, сіль, ніч, ясність, папороть, зелень, совість, роль, деталь.

 

ІІ варіант

1.  Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка

а) зустрінемося …вівторок, купити … магазині;  

б) зануритися … воду, брати участь … святі;

в) описати … казці, вишня … цвіту;

г) село … садках, світлиця … рушниках.

2.  Визначити, у словах якого рядка наявне явище уподібнення:

    а) боротьба, нігті, вокзал;  

    б) близько, слово, танець;  

    в) товаришці, безперечно, козак.

3.  Знайти рядок, де в усіх словах відбувається спрощення:

    а) честь, доблесть, швидкість;  

    б) свист, цілість, пестити;  

    в) користь, щастя, хвастати.

4.Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишеться апостроф

а) порт..єра, міл..йон, він..єтка, кан..йон; 

б) міл..ярд, Н..ютон, р..юкзак, сер..йозно;

в) комп..ютер, кар..єра, прем..єра, миш..як;

г) б..юро, к..ювет, конферанс..є, Мол..єр.

5.      Укажіть рядок, у якому всі слова написано правильно:

    а) серце, пестливий, студенський;

    б) проїзний, безжалісний, шістсот;

    в) доблестний, якісний, баластний;

    г) щасливий, гігантський, хворостняк.

6.      Виділіть рядок, у  якому всі слова вживаються з апострофом:

    а) в…ється, моркв…яний, інтерв…ю; 

    б) м…яч, бур…як, без…язикий; 

    в) в…язати, хлоп…ячий, підгір…я.

7.      Знайти слово, у  якому м’які приголосні не подовжуються:     а) щаст…я;

    б) облич…я;

    в) стат…я;

    г) клоч…я.

8.      Виділити рядок, у якому подвоєння приголосних внаслідок збігу префікса і кореня:   

    а) без..вучний, під..ивитися, об..ігти, від..ати; 

    б) стін..ий, без..емельний, глиби..ний, беззакон..ий; 

    в) без..бройний, стара..ний, карти..ний, під..аний.

9.      Указати рядок, у якому в усіх словах подвоєння приголосних внаслідок збігу:

    а) ві..дати, годин..ик, розрі..ся, місь..ком;

    б) насі..ня, щоде..ний, ніч..ю, ві..даний;

    в) воло..ся, відмін..ий, суд..я, без..емельний.

10.  Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишеться і:

а) ф..олетовий, Грец..я, кол..бр.., п..лот;

б) р..ф, фабр..ка, математ..ка, Мекс..ка;

в) реж..сер, тр..умф, д..спут, Алж..р;

г) кред..т, гард..на, ..строр..я,с..мпат..я.

11.  Укажіть рядок, у якому приголосні не подовжуються:

а) нет..о, віл..а, клас.., шас..і;

б) грип.., груп..а, сум..а, лібрет..о;

в) Андор..а, марок..анський, піц..а, метал..;

г) Калькут..а, ван..а, мадон..а, ман..а.

12.  Поставити іменники в орудному відмінку однини.

                     Даль, мить, свіжість, печаль, вічність, паморозь, деталь, герань, мідь.

 

 

Лінгвістична гра «Питання на засипку»

Хід  гри:

На кожне питання команди по черзі дають відповіді (капітан), на обговорення –                  

30 секунд. Якщо відповідь невірна, питання переходить до супротивника. За кожну правильну відповідь – команди отримують зірочку, яка дорівнює еквіваленту 10 секунд, які дуже необхідні під час розв’язання головного питання на засипку. Перемагає сильніший!

І раунд «У світі звуків» (Фонетика)

1.  Вимову окремого звука позначають літерою, узятою…

а) в лапки;               б) в дужки;                 в) у квадратні дужки.

2.  Скільки в українській мові звуків?

а) 33;                     б) 38;                          в) 32.

3.  Приголосний й:

а) завжди м’який;   б) твердий;                в) пом’якшений.

4.  Найменша одиниця мови та мовлення – 

а) слово;                    б) склад;                   в) звук.

ІІ раунд «Буквоїжка» (Графіка)

1.Графічний знак, який служить для позначення звука на письмі:

а) «ь»;                          б) літера;                  в) знак наголосу.

2.Буква ї позначає:                

а) завжди 2 звуки;       б) один звук;             в) 1 або 2 (за ситуацією).

3.  Скільки букв в українському алфавіті?

а) 32;                              б) 33;                         в) 36.

4.  Склад, що закінчується приголосним звуком, називається?

а) відкритим;                 б) закритим;               в) прикритим.

ІІІ раунд «У печері чаклунки Орфоепії»

1.  Орфоепія – це …

а) розділ науки про мову, що вивчає правильну вимову слів;

б) правила передачі усного мовлення на письмі;

в) вивчає звуки мови та мовлення.

2.  Які голосні звуки в ненаголошених складах вимовляємо чітко:

а) [е], [и];                   б) [о], [у];                        в) [а], [і], [у].

3.  У якому словнику перевіряємо правильність вимови слів:

а) в орфографічному;           б) в орфоепічному;          в) у тлумачному.

4.  Коли голосний [о] наближається до [у]:

а)   під       наголосом;                                                                             б)         у          ненаголошеній       позиції;                    в) лише перед складом з наголошеним [у ].

ІV раунд «Випробування Вір – Не вір» (Орфографія)

1.  Як перевірити правопис сумнівного глухого приголосного у слові [бород'ба]?

а) пишемо так, як  чуємо;      б)  перевірити за словником; в)  змінити слово так, щоб після нього був голосний.

2.  Поясніть явище спрощення – це – 

        а) чергування звуків;            б) випадання звука;      в) уподібнення звуків.

3.  У сполуках -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч- (лялька, ненька, сопілка):

а) завжди пишемо ь;            б) ніколи;                        в) коли вони походять від -льк-, -ньк-.

4.  З якою орфограмою пов’язане «правило дев ’ ятки»? 

а) із вживанням (’);            б) правописом слів іншомов. походження;             в) «ь».     

                                                   

V раунд «Магічний чорний ящик»

 - Треба вгадати,які скарби містяться в ящику.  

1) плакат інформаційного характеру з метою реклами (афіша). 2) предмет, який говорить мовчки (книга).

VІ раунд   Гра з наставниками «Спецзавдання»

Грають гості конкурсу,чий вболівальник  першим дасть вірну відповідь,принесе додатковий бал своїй команді. 

1.      Написання слова, частини слова, яке відповідає певному правилу, називається:

а)  анаграмою. б) панорамою. в) орфограмою.

2.      На скільки видів поділяються орфограми?

а) 2. б) 3. в) 4.

3.      У якому слові не потрібно писати м’який знак?

а) місяц.. б) мен..ше. в) близ..кий.

4.      У слові беззубий подвоєння відбувається на межі:

а) кореня і суфікса. б) префікса і кореня. в) префікса і суфікса.

5.      Які літери у словах гончар, багатий позначають ненаголошені голосні та виступають орфограмами?

а) и, й. б) г,н. в) о,а.

6.      Дефіс, апостроф, перенос слова належать до:

а) буквених орфограм. б) небуквених. в) мішаних.

7.      Словник, що містить інформацію про правильне написання слів, називається:

а) орфоепічним. б) орфографічним. в) тлумачним.

8.      Неправильне написання слова в українській мові має назву:

а) орфоепічна помилка. б) орфографічний недолік. в) орфографічна помилка.

9.      У якому прикладі частку не треба писати разом із іменником?

а) не друг. б) не воля, а рабство. в) не сум, а радість.

10.  Яким знаком позначається орфографічна помилка?

а) V. б) Л. в) I.

VІІ раунд   «Питання на засипку»

Розшифрувати фразу (приказку) і записати її. Обрати тільки букви українського алфавіту (часу надається команді стільки,скільки вона заробила під час змагань).

              *SХ#FЛЭ♫ІЫ+БN-;WВ@С   Ь~ЪО₪М♪У₤5ГzOrЛYО»

В?R=АGQ!                  (Хліб-всьому голова!)

Якщо обидві команди вчасно та правильно розв’яжуть останнє завдання,то нагороджуються всі учасники. 

Підрахунок балів – зірочок. Журі оголошує підсумки. Переможці отримують «Дипломи» та подарунки.

Грамотно пиши !

Висловлюйся зв`язно ! Будь привітним !

                           

                                               Біля брами

Вартові підозріло поглядають на нас, пропонують перше завдання-випробування.

Прочитати вислів, пояснити його зміст, вставити пропущені букви.

Словом можна вбити і ож…вити, поранити і вилікувати, посіяти тр…вогу й безнадію, ро…сіяти сумнів і засмутити, викл…кати посмішку і сл…озу, над…хнути на працю.

                                      В. Сухомлинський.

 

                                                        У дідусів

Зразу ж ми потрапили на садибу двох дідусів Иха та Еха. Привітно, щиро і довірливо зустрічають вони нас. Але ж похриплі бідненькі, бо все змушені нагадувати учням, коли писати е, а коли и.

А тут ще отримали листа старенькі від словникових слів, які стурбовані тим, що учні так часто помиляються. Щоб їх заспокоїти, напишемо словниковий диктант.

 

                                          Словниковий диктант

 

Апельсин, абрикос, алича, баскетбол, ведмідь, вулиця, велосипед, пшениця, неділя, чемпіон, лимон. Дистанція, депутат, балерина.

  

                                            Яке дзижчання

Раптом чується з-за сусідньої огорожі щось схоже на дзижчання чи сичання ( -ЖДН-,  -ЗДН-, -СТН-, -СТЛ-).

Щоб потрапити у вітальню до хазяїв, потрібно розчинити шестеро дверей, а ключем  до кожних буде назва одного з винятків з цього правила: (шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, зап’ястний).

 

 

                        Гра «Одним словом»

 

 

1.        Папірець-документ, що дає право їздити в міському транспорті цілий місяць.

(проїзний).

2.        Людина, яка часто посміхається. (радісна).

3.        Людина, яка каже правду. (чесна).

4.        Людина, яка любить хвалитись. (хвастлива).

5.        Річ, яка зроблена гарно і досконало. (якісна).

6.        Речі, протилежні за кольором. (контрастні).

7.        Різноманітний вантаж. (баласт – баластний).

 

                              У господі Мовчуна

      Ми просто не можемо обійти господу хазяїна, який виспівує : Я один в сім’ї один Кажуть, надто вже м’який, Хоч мовчу, та не дивак, В слові я – не зайвий знак.

 

1.   Хто цей господар ? ( М`який знак).

2.   Чому називає себе Мовчуном ?

 

Хитромудро дивиться він на нас і посміхається. Напевно, добре знає, як легко, не знаючи правил, помилитись в його написанні.

Напишемо ж вибірковий диктант, щоб зникла глузлива посмішка з його обличчя.

 

 

Доньчин голос милий мамі.

Де тонше, там рветься. Пісня душу звеселяє.

 

Я думаю, що м’який знак уже не кепкує з вас, але він ще якусь пісеньку наспівує : Тьмяна нічка наступає,

Різьбяр в хату поспішає.

 

 

Лінгвістична казка

 

           Мовчун щось розспівався. Радий гостям.

- Чому він наспівує цю пісню ? (Тьмяним, різьбяр – це винятки).

Ми прямуємо далі, а навздогін чуємо хитруватий голос : «Не забудьте прихопити мої винятки до мого сусіда !»

 

 

                                   Зупинка-перепочинок

    Ви зрозуміли, що бажаними гостями у будинках мешканців цього містечка ви будете тоді, коли грамотно виконуватимете всі завдання. Але не менш важливо мати грамотне зв’язне усне мовлення, бути ввічливою людиною.

1.                Назвіть слова ввічливості. (Добрий день, будь ласка, до побачення, дякуємо, на добраніч.)

2.                Поставте правильні наголоси в поданих словах : читання, писання, завдання, запитання, виразний, помилка, вірші, одинадцять, загадка, черговий, дочка, донька, чотирнадцять

3.                Згадуючи останню пісню Мовчуна, скажіть, хто є його сусідом ? (Апостроф.)

4.                Як пишуться ці слова ( тьмяний, різьбяр) щодо апострофа ? ( Без апоастрофа.) Чому?

                                            

                                                                  У саду

    Ми потрапляємо до Апострофа.   Господар зустрічає нас на пасіці.

Він гордовитий, сповнений самоповаги, гідності, бо ж один такий неповторний в українській мові. Обіцяє пригостити медом, якщо  правильно поставимо апостроф у словах : розв’язати, черв’як, святковий, рясно, рюкзак, матір’ю, з`їхати, приїхати, ад'ютант.

 

                                          На роздоріжжі

                  Знак - покажчик шляху тут якийсь дивний. Миготить нечіткістю, нерозбірливістю. Лиш ледь прочитується запитання : «Пригадайте правило, де зустрічається багато винятків».

(Учні згадують винятки з орфограми – подовження приголосних Називають групи слів).

1.                  Ілля, рілля суддя, стаття ( але статей).

2.                  Зіллє, виллє, розіллє ( але лити).

3.                  Зрання, спросоння, попідвіконню, попідтинню, навмання.

4.                  Ганна, овва, бовваніє, ссавці, лляний

                                         

                                                     Суперечка

              Затримавшись на роздоріжжі, ми й не помітили, як відстали від гурту і випадково підслухали суперечку трьох друзів.

 

                                        Діалог-суперечка

 

-          Ви не можете до мене дорівнятись. Я прекрасний, премудрий, я – сама досконалість, - говорив перший.

-          А я найбагатший. Все, що захочу, вмить притягну до себе, - вихвалявся другий.

-          А коли я захочу, то такі прізвиська вам дам, що перестанете вихвалятись, - мовив третій. 1. Які друзі розмовляють між собою ? (Префікси Пре-, При-, Прі-.) 2. Чому вихваляються ?

 

 

Бабуся Капетефеха

 

 Роздумуючи над цим діалогом, ми й не помітили, як до нас підійшла бабуся. Вона назвала себе – КАПЕТЕФЕХА і розповіла сумну історію про те, як у неї випав зуб, і вона тепер  говорить :  ф-, ф-, ф-… 

-          З якою ж орфограмою пов’язане її ім’я та історія? (Написання префіксів с- і з- .)

 

 

                           Розподільний диктант

 

З –                                            С -

Збити                                   Списати

Зшити                                 Сказати

Зцідити                              Стягнути

Зчесати                               Сформувати

Зсунути                               Сходити

 

Ось ми і на околиці містечка Орфографія, Звичайно, не всіх мешканців ми відвідали, бо багатьох ще зовсім не знаєте. Багато нових орфограм будете вивчати в наступних класах.

                                   Перевір   себе.   Тести.      ОРФОГРАФІЯ

1.      Визначте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити м’який знак:

а) шампін йон, т..мяний, тон..ший, кін..ця;

б) бал..зам, дон..чин, мен..шість, яблун..ці, дівчин..ці;

в) п’ятисот, пан .ство, хустин..ці. фал..ш, волин..с..кий;

г) різ..бяр, джерел..це, сільський, молот..ба, сяд..мо.

 

2.      З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити м’який знак:

а) брун.ка. п’ят.десят. в’яз..кість, ц..вірін..кає, у мас..ці;

б) дівчин..ці, учотир..ох, няньчити, с..вятковий, Хар..ків;

в) близ..кість, батьківщина, у кишсн .ці, міл..йон, приз..ба;

г) молот .ба. майбут..нє, рибал..ці, рибал..с..кий, кін..чик.

 

3.      Назвіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку: 

а) донецький, користю, сімдесят, вузько, банці;

б) тьмяний, рученька, сміється, користю, склянці;

в) учительство, їдальня, німецький, лялці, веселиться;

г) багатьма, мільйон, ремінь, літні; батьківський.

 

4.      Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться без м’якого знака:

а) кров.., степ.., мен..ший, вел..можа, кіл..це;

б) нен..ці, поділ..с..кий, баб..ці, склян..ці, учительство;

в) бояз кий, рід..кий, секретар.., дал..ній, німецький;

г) кін..чик, куз..ня, гіл..ці, кухар.., доч..ці.

 

5.      Визначте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити апостроф:

а) п..ть, р. ябий, моркв..який, без..язикий, п..єдестал;

б) ріадв.лний, ін..єкція, зв..язок, Лук..яненко, в..янути;

в) транс..європейський, пів.лблука, торф ..яний, черв..як;

г) ал.лнс, к-.ювет, вар..сте, без..ядерний, цв..ях.

 

6.      З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставши апостроф:

а) довір.я, львів..янин, верб..я, комп..югер, в..яз; б ) реп ..ях , зв..язок, міжгір.я, сер.йотний, медв. яиий; в) зів..янути, помор..яни, різьб..яр, пів..ящика, цв..ях;

г) св..ятковий, Лук..янчук, двох..ярусний, торф..яний, бур.ян.

 

7.      Назвіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

а) кур’єр, дев’ять, з’явитися, Лук’ян, двох’ярусний;

б) з’єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, цвях;

в) вітряк, духмяний, різдвяний, торф’яний, моркв’яиий;

г) без’ядерний, надвечір’я, п’явка, міжбрів’я, кров’ю.

 

8.      Укажіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

а) дев’ятнадцять, підв’язати, м’язи, бур’ян, кур’єр;

б) з’єднаний, м’ясо, з’явитися, об’єм, під’їхати;

в) роз’яснити, дит’ясла, пів’яблука, підв’язати; 

г) рум’яний, дзвякнути, цвях, розмякшнти, подвір’я.

 

9.      Визначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс:

а) по/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли;

б) по/псрше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло;

в) будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно;

г) хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, у/перше, на/вигляд.

 

10.  З’ясуйте, у якому рядку допущено помилку в правопис і прислівників:

а) день у день, без кінця* краю, рік у рік, не до вподоби, казна-де;

б) на зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку;

в) у стократ, по-друге, як-небудь, віч-на-віч, навиворіт;

г) по-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.

 

11.  Укажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться з двома літерами нн:

а) гума..о, активно, людя..о, со..о;

б) відмі-.о, стара..о, несказа..о, щоде..о;

в) голос..о, негада..о, дореч..о; нездола..о;

г) невгамовно, впсвне..о, відда..о, радіс..о.

 

12.  Визначте рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

а) ближчий, дужчий, сміється, піщаний, у шапочці;

б) стомишся, дуб, казка, нігті, легкий;

в) боротьба, вишчий, зцідити, книжці, дочці;

г) молотьба, легший, дорожчий, нижчий, річці.

 

13.  Укажіть рядок, у якому в усіх словах слід вписати літеру и:

а) пр..блуда, пр..білий, пр..білений, пр.віз;

б) пр..хороший, ир.хорошений, пр..спокійний, пр.мсрзання;

в) пр..знатися, пр. .їхати, привітність, пр. .кидатися;

г) прибічник, пр..дорогий, пр..жорстоко,пр.демлити.

 

14.  Укажіть, у якому рядку всі слова написано правильно:

а) сфотографувати, дужчий, з черги, дьохтю;

б) безжурний, пісчаний, без клопоту, молодший, ложка;

в) ягідка, сцідити, стружка, просьба, книжка; 

г) борідка, стомиться, юшка, дужка, квітка.

 

15.  З’ясуйте, у якому рядку допущено орфографічну помилку:

а) інтелігентний, швидкісний, чесний, нещасний, захисний;

б) контрастний, обласний, шістнадцять, сутиістний, студентський;

а) пестливий, кістлявий, благочесний, пискнути, агентство;

г) тижневий, хвастливий, крикнути, шістдесят, п’ятнадцять.

 

16.  Назвіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

а) колектив, апарат, сума, трупа, панна;

б) манна, нетто, міра, бароко, контрреволюція:

в) комісія, тона, вілла, ірреальний, інтермецо;

г) Руссо, Ніцца. Шнллер. Голландія. Міссурі.

 

17.  Укажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и:

а) кред..т, гард..на. ц.ферб.іат. дж.гіт. метод..ка;

б) р..туал. диспетчер, інцидент, ц.фра, в.кінг;

в) диверсант. д..ктор, б..льярд. Р..м, д..ригент;

г) р. нг. конт-.нент, експеримент. К..тай. б..ографія.

 

18.  Укажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку: 

а) згрупувати, згаснути, здогадатися, змазати, змарнувати;

б) скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити;

в) спинити, зчепити, скинути, сфотографувати, зносити;

г) збирати, збити, зпекти, звернути, зникнути.

 

19.  З’ясуйте, у якому рядку допущено орфографічну помилку:

а) машинний, змінний, цінний, старанний, беззахисний;

б) розніжений, розброгний, безземельний, беззаконний, південний;

в) іменник, бризкання, коріння, латаття, піддашшя;

г) віддзеркалення, ссавці, стаття, цілинник, юннат.

 

20.  Відбувається спрощення в групах приголосних на письмі в усіх словах рядка:

а) проїз..на, безжаліс..но, гігантський, ряс..ний;

б) доблес-.ний, цінніс..ний. захис..ник, студен..ський;

в) безжаліс..нин, тріс..нути, форпос..ний. улес..ливий;

г) блис..нути, сутніс. ний. блашвіс..ний. благочес..ний. 

Використана література

 

1.      Глазова О. П., Дика Н. М. Рідна мова. 5 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста:       Видавництво «Ранок», 2003. – 358 с.

2.      Кандибал Світлана Олександрівна. Формування пізнавальної активності учнів на уроках      української мови та літератури і в позаурочний час. – 2018. – [Електронний ресурс]. –      Режим доступу:https://vseosvita.ua/library/formuvanna-piznavalnoi-aktivnosti-ucniv-na-urokah-     ukrainskoi-movi-ta-literaturi-i-v-pozaurocnij-cas-87299.html

3.      Матеріали персональногосайту Linguana. Центру навчання та дозвілля з Богданою Бабак. –     [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://linguana.com.ua/ukrayinska-mova 4. Москаленко Олена Миколаївна. Фонетика. Орфографія. Будова слова. Наголос.         

    Словотвір.Дидактичні вправи для 5,6,7 класів. – 2018. – [Електронний ресурс]. – Режим       доступу: https://vseosvita.ua/library/vpravi-z-fonetiki-dla-ucniv-5-7-klasiv-60353.html

5.      Рудницька О. Б. Розробки уроків з української мови для 5 класу (ІІ семестр) /  Журнал       «Бібліотечка «Дивослова»». – 2013. –  № 11 – 12. – 104 с.

6.      Рудницька О. Б. Розробки уроків з української мови для 5 класу (І семестр) /  Журнал       «Бібліотечка «Дивослова»». – 2013. –  № 9 – 10. – 104 с. 7. Усі уроки рідної мови в 5 класі. С.А. Омельчук, А.І. Ляшкевич, М.В. Кравець, Харків. 

    Видавнича група «Основа», 2005 рік.