Швидка перевірка знань на уроках української мови

6 голосних звуків

[а], [е], [и], [і], [о], [у]

Я, Ю, Є позначають два звуки

На початку слова, після голосного,  апострофа, знака м’якшення

Сонорні приголосні

[р], [л], [м], [н], [в], [й]

Дзвінкі  приголосні

[б], [д], [з], [ж], [дж], [дз], [г], [ґ]

Глухі  приголосні

[п], [т], [с], [ш], [ч],[ц], [х], [к], [ф]

Дзвінкі перед глухими

Не одзвінчуються (винятки: [к’і´х’тꞌі], [нꞌі´х’тꞌі], [во´хкий], [лехки´й], [дꞌо´х’тꞌу])

Глухі  перед дзвінкими

Одзвінчуються

 ([молод'ба΄], [про΄з'ба[, [воґза΄л])

[С] + [Ш]

[ш:]

([приͤ н'і΄ш:и])

[З] + [Ш]

[ш:]

([беͤ ш:у΄му])

[З] + [Ж]

[ж:]

([беͤ ж:и΄ру])

[Ч] + [С]

[ц] + [с]

([му΄цꞌсꞌа])

[Ш] + [Ц]

[с] + [ц]

([до΄сꞌцꞌі])

[Ч] + [Ц]

[ц:]

([доцꞌ:і΄])

[Т] + [Ч]

[ч:]

([закꞌв’і΄ч:ане])

[Т] + [Ш]

[ч:] ([коро΄ч:ий])

[Т] + [Ц]

[ц:] ([кори΄ц:е])

[НТ] + [СТ]

[нст] 

([аге́нство])

-ТЬСЯ

[цꞌ:а]  ([сꞌм’ійе´ ц΄:а])

-ШСЯ

[сꞌ:а]  ([сꞌм’ійе´ с΄:а])

-ДЖ- у слові джміль

1

-ДЗ- у слові відзвук

2

-НН- у слові насіння

1

Щ у слові хрущ

2

Ф у слові фікус  

 [ф’] (пом’якшений)

уподобання

уподо´бання

піцерія

піце´рія

начинка

на´чинка

індустрія

інду´стрія

металургія

металу´ргія

квартал

кварта´л

фаховий

фахови´й

черговий

чергови´й

чорнослив

чорно´слив

чорнозем

чорно´зем

феномен

фено´мен

джентльмен

джентльме´н

каталог

катало´г

олень

о´лень

дочка

дочка´

Разом

ра´зом

ознака

озна´ка

жалюзі

жалюзі´

дрова

дро´ва

колесо

ко´лесо

недруг

не´друг

сантиметр

сантиме´тр

відгомін

ві´дгомін

фольга

фо´льга

горошина

гороши´на

нести 

нести´ 

вести

вести´

циган

ци´ган

новий

нови´й

отаман

ота´ман

мережа

мере´жа

середина

сере´дина

подруга

по´друга

приятель

при´ятель

вишиваний

виши´ваний

помилка

по´милка

данина

дани´на

випадок

ви´падок

відомість

ві´домість

листопад

листопа´д

маркетинг

ма´ркетинг

зубожіння

зубо´жіння

оцет

о´цет

перекис

пере´кис

пізнання

пізна´ння

проміжок

промі´жок

форзац

фо´рзац

центнер

це´нтнер

у/в між приголосними

у

і/й між приголосними

і

у/в на початку речення  перед голосним

в

і/й на початку речення

 перед приголосним

і

у/в після голосної перед приголосною

в

у/в перед в, ф, хв, льв, св, тв

у

і/й при зіставленні понять

і

у/в після паузи перед  приголосною

у

Г, Ж, З + -ськ-

-зьк-

К, Ч, Ц + -ськ-

-цьк-

Х, Ш, С + -ськ-

-ськ-

Зміни приголосних не відбувається

казахський, цюрихський, баскський, 

тюркський, нью-йоркський, меккський,  герцогство, дамаскський, ла-маншський, малаккський, іракський, ацтекський,

падишахський

Подвоєння у власних назвах

відбувається

 (Марокко, Голландія,  Вінниччина

(винятки: Галичина, Гавана, Касабланка)

Подвоєння у загальних назвах

не відбувається 

(бароко, піца, еміграція (винятки:  тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, мірра))

Подвоєння у загальних назвах (на межі морфем)

відбувається (конрреволюція,

ірраціональний, сюрреалізм, імміграція)

Спрощення не відбувається

кістлявий, пестливий, хвастливий,

хвастнути, хворостняк, шістнадцять, шістдесят, зап’ястний, аванпостний,

баластний, форпостний, компостний,  

випускний, пропускний, вискнути,

рискнути, тоскно, скнара, скніти,

пискнути

АПОСТРОФ:

 пір/я, міжгір/я, довір/я

апостроф уживається

АПОСТРОФ:  моркв/яний, духм/яний, тьм/яний

апостроф не вживається

АПОСТРОФ:  без/язикий, пів/яблука, дит/ясла

апостроф уживається

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ:

нян/чити, Ман/чжурія, держал/це

знак м’якшення  вживається

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ:

мен/ший, бас/кий, держал/но

знак м’якшення  не вживається

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ:

піднос/ся, винос/те, злаз/те

знак м’якшення  вживається

ВЕЛИКА ЛІТЕРА:  БАЛЬЗАКІВСЬКІ ТРАДИЦІЇ

І слово з малої букви, ІІ – із малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: НАРОДИ ПІВНОЧІ

І слово з малої букви, ІІ – із великої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ГОГОЛІВСЬКІ ЧИТАННЯ

І слово з великої букви, ІІ – із малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

І слово з великої букви, ІІ – із великої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА

І слово з  малої букви, ІІ – із малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: КОНФЕРЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНІСТІВ

І, ІІІ, ІV слова з  малої букви,  ІІ – із великої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ФРАНКІВСЬКІ СОНЕТИ

І слово з  малої букви, ІІ – із малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

І слово з великої букви,  ІІ, ІІІ – із  малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

І, ІІІ слова з малої букви, 

Державної, України, Шевченка – із  великої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ГАЙМОРОВА ПОРОЖНИНА

І слово з малої букви, ІІ – із малої

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ОБ’ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ

І, ІІ, ІІІ слова з  великої букви

ВЕЛИКА ЛІТЕРА: ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР УКРАЇНИ

усі слова з  великої букви

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: північно/кримський

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: хитро/мудрий

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: усього/на/всього

через 2 дефіси

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: псевдо/теорія

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: людино/день

через дефіс

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: монголо/татарський

через дефіс

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: трохи вище/згаданий

окремо

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: військово/полонений

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: біло/сніжний

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: всесвітньо/відомий

окремо

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: лимонно/кислий

разом

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: кінець/кінцем, сама/самотою

окремо

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: абсолютно/сухий, різко/окреслений,

суспільно/корисний, суспільно/необхідний

окремо

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: день/у/день, раз/у/раз, рік/у/рік,  в/основному, в/цілому

окремо

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, теле-

разом

(телекомунікації)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

І ч. – пів-, напів-, полу-, 

ІІ – загальна назва

разом

(пів’яблука, напіврозгорнутий)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

І ч. – пів-, напів-  ІІ – власна назва

через дефіс

(пів-Європи)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-

разом

(абихто, дещо, аніякий)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ: віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-,

обер-, штабс-, унтер-

через дефіс

 (контр-адмірал, унтер-офіцер)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-,  -бо, -но, -то, -от

через дефіс

 (хто-небудь, хтозна-де, прийшов-таки)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

Ван-, Мак-, Сан-, Сен-

через дефіс

 ( Ван-Дейк, Сан-Мартін, Сен-Сімон)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

не + дієприкметник (у ролі означення) (без залежного слова)

Разом (недосконалий твір)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

не + дієприкметник (у ролі означення) (із залежним словом)

окремо

(не зовсім досконалий твір, не написаний мною твір)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

не + дієприкметник (у ролі присудка)

окремо

(трава не скошена)

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ:

складні прислівники з двома дефісами

будь-що-будь, віч-на-віч, всього-навсього, де-не-де, коли-не-коли,  пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: ар…єград

апостроф

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: пан…європейський

апостроф

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ:

Х…юстон

знак м’якшення

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: кеш…ю

апостроф

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ:

О…Кейсі

апостроф

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: аж…отаж

і

Існуюче законодавство

чинне законодавство

Існуючий порядок

заведений порядок

Існуючі кордони

сучасні кордони

Існуючі проблеми

наявні проблеми

У порядку виключення

як виняток

Вірна відповідь

правильна відповідь

Довгий час

тривалий час

Виглядати

мати вигляд

Заставляти когось щось робити

примушувати щось робити

Представити

відрекомендувати

Посилання в Інтернеті

покликання в Інтернеті

Являється відомим поетом

є відомим поетом

Здати іспит

скласти іспит

Давайте вчити мову!

учімо мову!

У цьому році

цього року

Приємного апетиту

смачного

Співпадіння обставин

збіг обставин

Тушити капусту

тушкувати капусту

Гладити білизну

прасувати білизну

Іти на рибалку

іти на риболовлю /  рибальство

На протязі 2 років

протягом двох років

Приймати участь

брати участь

Проблема  заключається в

проблема полягає в

Вона виглядає гарно

вона має гарний  вигляд

Читати по складам

читати по складах

Виключати світло

вимикати світло

Вільна вакансія

вакансія

Пам’ятний сувенір

сувенір

Багаточисленні зорі

численні зорі

Несподіваний сюрприз

сюрприз

Прейскурант цін

прейскурант

Абсолютний

цілковитий

Автентичний

справжній

Автономний

самостійний

Аналогічний 

схожий

Раціональний 

доцільний

Аеропорт 

летовище

Актуальний 

важливий 

Кардинальний 

істотний

Горизонтальний

поземний

Біографія 

життєпис

Консенсус 

згода

Прогрес 

поступ

Превентивний 

запобіжний

Сфера

царина

Фактор

чинник

Феномен

явище

Фіаско

невдача

Фіктивний

підробний

Фундатор

засновник

Глаголити

говорити

Град

місто

Десниця 

права рука

Зигзиця

зозуля

Корогва

прапор

Ланіти

щоки

Перст

палець

Піїт

поет

Рамена

плечі

Лицедій

актор

Ралець

подарунок

Рать

військо

Аж кипить у руках

дуже багато

Альфа і омега

початок і кінець

Бити лихом об землю

не зважати на сумні обставини

Бити у хвіст і в гриву

дуже сильно діяти

Вавилонське стовпотворіння

метушня, безладдя

Веремію закрутити

затіяти щось неприємне

Віддати пальму першості

визнавати чиюсь перевагу

Гордіїв вузол

складне завдання, заплутані обставини

Грати першу скрипку

бути лідером

Давати горобцям дулі

ледарювати

Дамоклів меч

               постійна небезпека

Десята вода на киселі

дуже далекі родичі

Жовтороте пташеня

недосвідчена людина

Кадити фіміам

прославляти когось

Каліф на годину

відчуття «корони на голові» 

під час тимчасового виконання  обов’язків начальника

На вербі груші

нісенітниці

Порости в пір’я

змужніти, набратися сил

Перейти рубікон

перейти межу

Прокрустове ложе

надумана мірка

Сізіфова праця

безрезультативна праця

Скорчити лазаря

прикинутися нещасним

Узяти в шори

розкритикувати когось

Як Пилип з конопель

несподівано, недоречно

Співати дифірамби

вихваляти

Випити гірку чашу

зазнати багато страждань

Неопалима купина

вічне

Притча во язицех

те, про що всі говорять

Манна небесна 

життєві блага, що дісталися без зусиль

Геростратова слава

ганебна слава

Езопівська мова

мова натяків

Канути в Лету

безслідно зникнути

Піррова перемога

сумнівна перемога

Скринька Пандори

умістилище зла

Лити воду на млин

діяти на чиюсь користь

Витинати фортелі

бути неслухняним

Горобина ніч

буряна ніч

Зав’язати голову

вийти заміж

Заганяти на слизьке

ставити когось у незручне становище

Золота молодь

розбещена елітна молодь

З притиском

суворо

І у хвіст і в гриву

дуже сильно

Міняти шило на швайку

робити щось без користі

Пустити червоного півня

підпалити щось

Сон рябої кобили

нісенітниця

Як із воску зліплений

виснажений, змарнілий

Перед К, П, Т, Ф, Х

с

Префікси РОЗ-, БЕЗ-

з

Префікс ПРІ-

прірва, прізвище, прізвисько

Надмірний вияв ознаки:  ПРЕ- чи ПРИ-

пре- (прегарний, презлий)

Кіно, метро, доміно, авто

мають чисту основу

Лід, степ, дід

мають нульове закінчення

Пальто, ситро

відмінюються, мають закінчення -о

Вода, водний, водогін

спільнокореневі слова

Будинок, розбудований, будівельник

спільнокореневі слова

Радити, радісний, зрадіти

не є спільнокореневими словами

Слово, від якого утворюється  інше слово

твірне

Слово, утворене від твірного слова

похідне

Майбутнє, пальне, ведучий

слова, утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу 

(прикметники → іменники)

 (морфолого-синтаксичний спосіб)

Льон, татусь, зробив

мають нульове закінчення

Виїзд, закуп, перехід

слова, утворені шляхом  відкидання суфіксів (безафіксний спосіб)

Принісши, розмовляючи 

мають чисту основу

Вода, приводити

не є спільнокореневими словами

Кролик, зайчик, вовчик, песик

суфікси мають однакове значення

На, годі, навіть, чи

мають чисту основу

Зроблено, розмотано, розбито

мають чисту основу

Тигреня, печеня

суфікси мають різне значення

Зелень, синь

слова, утворені шляхом  відкидання суфіксів (безафіксний спосіб)

Увечері, тут, по-особливому

мають чисту основу

Радіти, слухати, друкувати

мають чисту основу

але

сполучник

вдосталь

прислівник

завтра

прислівник

по-англійськи

прислівник

спересердя

прислівник

проте

сполучник

незважаючи на те що

сполучник

незважаючи на

прийменник

дарма що

сполучник

зопалу

прислівник

хвилююче

прислівник

заспокоївши

дієприслівник

якось

прислівник

якийсь

займенник

молотити

інфінітив

забороняючи

дієприслівник

пожовклий

дієприкметник

запланований

дієприкметник

завідуючий

іменник

дозрілий

дієприкметник

пошивши

дієприслівник

щастить

безособове дієслово

подушне

іменник

хорунжий

іменник

безвольний

прикметник

високоосвічений

прикметник

той

займенник

було

безособове дієслово

мій

займенник

абиде

прислівник

абихто

займенник

на добраніч

вигук

Не, ні, аби, ані, де, чи, що, як, і, й, ще, аж, б, би, ж, же, це, то, ось, от, будь, небудь, казна, хтозна, бозна, бо, но, таки, тільки 

частки

Ой! Фе! Хух! Овва! Вау! Годі! Тс-с!

Марш! Будь ласка! На добраніч! Дякую!

До побачення! От тобі й на! Агов!

Кукуріку! Тьох! Ха-ха-ха! Киць-киць!

вигуки

Завтра, зимою, літом, пішки, верхи, поперше, віч-на-віч, час від часу, день у

день, по-моєму, мабуть, безумовно,

звичайно

прислівники

Збентежений, умитий, пошитий, зачарований, розбитий, описаний, розмальований, розквітлий, згасаючий

дієприкметники

В, на, до, із-за, з-під, між, у зв’язку з, проти, відповідно до, при, з-поміж тощо, близько, навколо, завдяки

прийменники

І, й, та, а, але, проте, або, чи, то, хоч, якби, хоча, незважаючи на те що,

мов, тому що, щоб, оскільки, дарма що,

як, немовбито

сполучники

Шукаючи, задумавшись, вертаючись, написавши, розповівши, намалювавши,

описуючи, критикуючи

дієприслівники

Розбито, занесено, розклеєно, світає, щастить, морозить, лихоманить, немає,

було, є, фортунить, нудить

безособові дієслова

Малювати, писати, друкувати, освоювати, радіти, лежати, майструвати,

рекомендувать

інфінітиви

Увесь, усякий, кожен, жоден, інший, сам, ніхто, нікотрий, абищо, якийсь, мій, твій, свій, себе, я, ми, ти, ви, він, вони

займенники

Радість, учительська

іменники

Учорашній, англійський

прикметники

Семеро, одна друга, кількадесят

числівники

Хто? Що?

іменник

Хто? Що? Який? Чий? 

Скільки? Котрий? (не називає предмет, ознаку, кількість)

займенник

Скільки? Котрий?

числівник

Який? Чий?

прикметник

Як? Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? 

З якою метою? Наскільки? Якою мірою?

За якої умови?

прислівник

Що робити? Що зробити?

дієслово

Ведмідь

ведмедя

Змій

змія

Зелений гай

Зеленого Гаю 

Красний лиман

Красного Лиману 

Кривий ріг

Кривого Рогу 

Піджак

піджака

Чисельник

чисельника

Робітник 

робітника 

Курінь

куреня

Плащ

плаща

Ліс

ліса

Туман

туману

Холод

холоду

Гнів

гніву

Ведмідь

ведмедя

Змій

змія

Курінь

куреня

Плащ

плаща

Ліс

ліса

Червоний став

Червоного Ставу 

Широкий яр

Широкого Яру

Давидів брід

Давидового Броду

Мороз

Мороза

Франко

Франка

Спосіб

способу

Сир

сиру

Ансамбль

ансамблю

Дорошенко 

Дорошенка 

Дмитро 

Дмитра 

Париж

Парижа

Київ

Києва

Новгород

Новгорода

Гектар

гектара

Грам

грама

Грип

грипу

Кашель

кашлю

Крик

крику

Момент

моменту

Грип

грипу

Малюнок

малюнка

Ніж

ножа

Олівець

олівця

Процес

процесу

Мінімум

мінімуму

Журнал

журналу

Волейбол

волейболу

Піджак

піджака

Чисельник

чисельника

Робітник 

робітника 

Алмаз  (коштовний камінь)

алмаза 

(коштовний камінь)

Акт  (документ)

акта 

(документ)

Апарат  (прилад)

апарата

 (прилад)

Вал  (насип)

валу 

(насип)

Елемент  (абстрактне)

елементу

 (абстрактне)

Інструмент

(збірне)

інструменту  (збірне)

Блок

 (частина споруди, машини)

блока

 (частина споруди, машини)

Фактор  (маклер)  

фактора  (маклер)  

Рахунок (документ)

рахунка 

(документ)

Аерозоль

чоловічий рід

Нежить

чоловічий рід

Кір

чоловічий рід

Сибір

чоловічий рід

Керч

жіночий рід

Ярмарок

чоловічий рід

Нехворощ (різновид полину)

жіночий рід

Ступінь

чоловічий рід

Розкіш

жіночий рід

Какаду

чоловічий рід

Накип

чоловічий рід

Шампунь

чоловічий рід

Рукопис 

чоловічий рід

Бюро, меню

середній рід

8 (Р. в.)

восьми (вісьмох)

1 (З. в.)

один (одного)

7 (М. в.)

(на) семи (сімох)

60 (Д. в.)

шістдесяти (шістдесятьом)

70 (О. в.)

сімдесятьма (сімдесятьома)

100 (Д. в.)

ста

700 (О. в.)

сьомастами (сімомастами)

600 (Р.в.)

шестисот

28-ий (З. в.)

двадцять восьмий (восьмого)

6/8 (Р.в.)

шести восьмих

Обидва (М. в.)

(на) обох

7.25 (19.25)

сьома (дев’ятнадцята) година,  двадцять п’ять хвилин

7.40 (19.40)  

сьома (дев’ятнадцята) година  сорок хвилин

17:20

сімнадцята година двадцять хвилин; 

шоста година двадцять хвилин ополудні; двадцять на шосту ополудні;  двадцять по шостій ополудні

00:05

дванадцята година п’ять хвилин; п’ять на першу ночі; п’ять хвилин по півночі

14:30

чотирнадцята година тридцять хвилин;

друга година тридцять хвилин по обіді; пів на третю по обіді; пів до третьої по обіді

21:45

двадцять перша година сорок п’ять

хвилин; дев’ята година сорок п’ять хвилин вечора; за п’ятнадцять дев’ята вечора; 

за чверть дев’ята вечора;  чверть до дев’ятої вечора

13:00

тринадцята година;  перша година опівдні

18:50

вісімнадцята година п’ятдесят хвилин;

шоста година п’ятдесят хвилин ополудні; за десять до шостої ополудні; 

десять до шостої ополудні

2,3,4 + іменник

Н. в. мн.

Півтораста +  іменник

Р. в. мн.

Дробові +  іменник

Р. в. одн.

Кілька, декілька, кільканадцять, стонадцять, кількадесят,  мало, багато,  чимало  +  іменники 

на позначення предметів,  що піддаються лічбі

Р. в. мн.

5-10, 11-19, 20-90, 100, 200-900 +  іменник

Р. в. мн.

Обидва, обидві + іменник

Н. в. мн.

5 і більше + іменник

Р. в. мн.

Півтора, півтори +  іменник

Р. в. одн.

Кілька, декілька, кільканадцять, стонадцять, кількадесят,  мало, багато,  чимало  +  іменники 

на позначення предметів, 

що не піддаються лічбі

Р. в. одн.

Збірні +  іменник

Р. в. мн.

Німий, глухий, сліпий, хворий

Ступені порівняння прикметників  не утворюються

Малесенький, гарнесенький, вовчище, дідище, прадавній, архіделікатний

Ступені порівняння прикметників  не утворюються

Самий кмітливий

Ступінь порівняння утворено неправильно

(найкмітливіший)

Більш довший

Ступінь порівняння утворено неправильно

(більш довгий)

Гнідий, буланий, вороний, чалий

Ступені порівняння прикметників  не утворюються

Брат старший за мене 

Ступінь порівняння утворено правильно

Самий добрий

Ступінь порівняння утворено неправильно

(найдобріший)

Найбільш довший

Ступінь порівняння утворено неправильно

(найбільш довгий)

Більш розумний

Ступінь порівняння утворено правильно

Кращий

Ступінь порівняння утворено правильно

Кремовий, малиновий, бузковий, салатовий, кавовий

Ступені порівняння прикметників  не утворюються

Кароокий, білосніжний, темно-жовтий

Ступені порівняння прикметників  не утворюються

Сиплять чи сиплють

сиплють

Граєш чи граїш

грають

Борються чи боряться

борються

Ловлють чи ловлять

ловлять

Сплять чи сплють

сплять

Бачуть чи бачать

бачать

Іржать чи іржуть

іржуть

Чарівна ніч

узгодження (повне)

Створювати тести

керування (сильне)

Дівчина років шістнадцяти

узгодження (неповне)

Дуже ніжно

прилягання

Писати ручкою 

керування (сильне)

Малювати на ватмані

керування (слабке)

Місто Ніжин

узгодження (неповне)

Хто? Що?

підмет

Кого? Чого? Кому? Чому? Кого? Що? Ким? Чим? На кому? На чому?

додаток

Як? Де? Куди? Звідки? Яким способом?

Чому? Навіщо? Подібно до чого?

 У якій мірі? Коли?

обставина

Хто він такий? Що він таке?  Що з ним робиться?

присудок

Який? Чий? Котрий?

означення

Земля відпочиває.

простий підмет

Ми з батьком майтрували.

складений  підмет

Я наполегливо працюю.

простий присудок

Я став невидимим.

складений іменний присудок

«Гімн» І. Франка лунає в кожній хаті.

простий підмет

«Ще не вмерла Україна» витає  в просторі.

складений  підмет

Вона гордість класу.

складений іменний присудок

Ваза стояла на столі.

простий присудок

Можна виступати.

складений дієслівний присудок

Хтось із дівчат побіг.

складений  підмет

Вони напоготові.

складений прислівниковий присудок

З’їсти зуба на власному висловленні.

простий присудок

Я старшокласник (-ця).

складений іменний присудок

Будемо чекати гостей.

простий присудок

Третій день

узгоджене означення

Річка праворуч

неузгоджене  означення

Читання лежачи

неузгоджене  означення

Бажання співати

неузгоджене  означення

Замерзла земля

узгоджене означення

Копиці сіна

неузгоджене  означення

Радісна звістка

узгоджене означення

Не з’їсти борщу 

прямий додаток

Складати розклад

прямий додаток

Мандрувати світом

непрямий додаток

Випити води

прямий додаток

Просили не втручатися

непрямий додаток

Подарувати другу

непрямий додаток

Чужим не розбагатієш

непрямий додаток

Їхати верхи

обставина способу дії

Сидить за столом

обставина місця

Воду налито по самі вінця

обставина міри і ступеня

Прийти вчасно

обставина часу

Підійшли розглянути її портрет

обставина мети

Лежить на столі

обставина місця

Трохи накричати

обставина міри і ступеня

Відпочивати влітку

обставина часу

Робити на зло

обставина мети

Їхати повільно

обставина способу дії

Вирушили в дорогу, відпочивши

обставина умови

Прийшли на заняття,  незважаючи на поганий настрій

обставина допусту

Закричати від страху

обставина причини

Одна граматична основа

просте речення

Дві  граматичні основи

складне речення

Просте речення (є підмет і присудок)

двоскладне

Просте речення (є лише підмет або лише присудок)

односкладне

Односкладне речення (я, ми, ти, ви)

означено-особове

Односкладне речення (УНТ)

узагальнено-особове

Односкладне речення  (він, вона, воно, вони)

неозначено-особове

Односкладне речення (стан навколишнього середовища, внутрішній стан людини)

безособове 

Односкладне речення  (дієслова на -но, -то)

безособове

Односкладне речення  (дієслова буття, фортуни)

безособове

Просте речення (крім головних,  є другорядні члени речення)

поширене

Просте речення (немає другорядних членів речення)

непоширене

Складне речення (наявність сполучників сурядності між частинами)

складносурядне

Складне речення (наявність сполучників підрядності  між частинами)

складнопідрядне

Складне речення (і, й, та (і))

ССР, єднальне

Складне речення (або, чи, то, хоч, або…або, чи…чи, то…то)

ССР, розділове

Складне речення (не стільки… скільки, не те щоб… але й)

ССР, градаційне

Складне речення (а, але, проте, зате, однак, та (але)

ССР, зіставно-протиставне

Складне речення (частини залежні одна від одної)

складнопідрядне

Види СПР

означальне, з’ясувальне, обставинне

СПР (який? хто?)

означальне

СПР ( кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?)

з’ясувальне

СПР (незважаючи на що?, хоч, дарма що, незважаючи на те що)

обставинне (допусту)

СПР (..?, так що)

обставинне (наслідку)

СПР (де? куди? звідки?)

обставинне (місця)

СПР (коли? відколи? з якого часу до якого часу?)

обставинне (часу)

СПР (як? яким способом?)

обставинне (способу дії)

СПР (у якій мірі? наскільки?)

обставинне (міри і ступеня)

СПР (як? подібно до чого?, мов, ніби, наче, неначе, неначебто)

обставинне (порівняльне)

СПР (з якою метою? навіщо?)

обставинне (мети)

СПР (з чому? через що? з якої причини?)

обставинне (причини)

СПР (за якої умови?)

обставинне (умови)

Складне речення (відсутність сполучників між частинами)

безсполучникове

Безсполучникове  (з однорідними частинами)

СБР (одночасності, послідовності, зіставлення, протиставлення)

Безсполучникове  (з неоднорідними частинами)

СБР (місця, часу, мети, причини, умови, наслідку, допусту, з’ясувальні,

приєднувальні, пояснювальні, коментуючі)

Складне речення (частини поєднуються безсполучниковим і сполучниковим зв’язком)

складне речення з різними видами зв’язку

[   ], [   ].

СБР

[   ], і [   ].

ССР

[   ], (що…).

СПР

[   ], і [   ], [   ], (який…).

СР з різними видами зв’язку

ССР (двоскладні частини поєднані сурядним зв’язком, не мають спільного вставного слова, другорядного члена речення, частки, підрядної частини)

кома вживається

ССР (частини мають спільний другорядний член)

кома не вживається

ССР (частини мають спільну частку тільки / лише)

кома не вживається

ССР (частини мають спільне вставне слово)

кома не вживається

ССР (частини мають спільну підрядну частину)

кома не вживається

ССР (у ІІ частині – висновок)

уживається тире

ССР (частини дуже поширені, далекі за змістом, мають багато розділових

знаків )

уживається крапка з комою

ССР (частини є спонукальними)

кома не вживається

ССР (частини є називними)

кома не вживається

ССР (частини є безособовими)

кома не вживається

ССР (у ІІ частині – різка зміна подій)

уживається тире

ССР (частини є питальними)

кома не вживається

ССР (частини є окличними)

кома не вживається

СПР (ПЧ знаходиться в препозиції щодо ГЧ)

складений сполучник комою не розділяється

СПР (частини поєднані підрядним зв’язком)

кома вживається

СПР (ПЧ з'єднується з ГЧ складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим часом як)

кома ставиться лише перед складеним сполучником

СПР  (збіг сполучних засобів у ПЧ)

кома ставиться між ними лише в тому разі, якщо при опущенні другої ПЧ СПР не потребуватиме перебудови

СПР  (перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не)

кома не вживається

СПР  (ПЧ складається з одного сполучного слова)

кома не вживається

СПР  (перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім)

кома не вживається

СПР (частини дуже поширені, далекі за змістом, мають багато розділових

знаків )

уживається крапка з комою

СПР (ПЧ (з'ясувальна) відноситься до слова в ГЧ, що вимагає роз'яснення)

уживається двокрапка

СБР (частини рівноправні)

уживається кома

СБР (І частина вказує на час, умову дії)

уживається тире

СБР (у ІІ частині наслідок, висновок)

уживається тире

СБР (ІІ частина доповнює, пояснює, конкретизує І)

уживається двокрапка

СБР (частини зіставляються або протиставляються)

уживається тире

СБР (частини порівнюються)

уживається тире

СБР (частини дуже поширені, далекі за змістом, мають багато розділових

знаків)

уживається крапка з комою

СБР (ІІ частина вказує на причину, указану в  І частині)

уживається двокрапка

СБР (у ІІ частин різка зміна подій)

уживається тире

Використання  емоційно забарвленої,  просторічної, побутової лексики,

фразеологізмів, звертань, вставних слів,  простих неповних, неускладнених, односкладних  речень; суб’єктивізм

розмовний стиль

Використання слів у переносному значенні, неологізмів; образність; експресивність; суб’єктивізм; ритмомелодика

художній стиль

Використання стандартної канцелярської лексики, складних, простих ускладнених

речень; відсутність емоційно забарвлених

слів, синонімів; гранично точний, логічний виклад матеріалу; об’єктивність

офіційно-діловий стиль

Логічність, аргументованість викладу; науковість; цитування; відсутність емоційноекспресивної лексики; чіткість, ясність,

точність; об’єктивність; інформативна насиченість; стислість; наявність

узагальнень; використання термінологізмів, складних, простих ускладнених речень

науковий стиль

Синтез елементів наук., офіц-політ., худ., розм. стилів; використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики, 

термінологізмів, афоризмів,  риторичних питань, вигуків, повторів; оцінний тон

мовлення; доступність викладу матеріалу;

зворотний порядок слів; інтригуючі заголовки

публіцистичний стиль

Урочистість, піднесеність, символізм; використання церковної лексики;

використання повних, простих і складних речень; інверсованість; образність

конфесійний  стиль

Використання етикетних формул, звертань; інформаційна цілеспрямованість;

авторське «Я»; наявність певної композиції

епістолярний  стиль

Опис зовнішності, інтер’єру, пейзажу

текст-опис

Повідомлення  про  якісь  події, що  розгортаються  в  часі

текст-розповідь

Висловлювання  про  причини  якостей, ознак, подій

текст-міркування

Структура власного висловлення

І. Теза → Аргумент 1 → Аргумент 2 → Приклад 1 → Приклад 2 → Висновок. ІІ.  Теза → Аргумент 1 →  Приклад 1 → Аргумент 2 → Приклад 2 → Висновок.

Кількість абзаців

4-6

Кількість слів

100-250

Орієнтовний час для написання власного висловлення

45 хвилин

На мою думку, я вважаю,  переконаний (-а), що…

теза

По-перше, по-друге, з одного боку,  з іншого боку, аргументом на користь моєї думки може бути…

аргументи

Наприклад, прикладом цього є…

приклади

Отже, таким чином, підсумовуючи, можна зазначити:…

висновок

Максимальна кількість балів

20

Максимальна кількість балів за тезу

2

Максимальна кількість балів за аргументи

2

Максимальна кількість балів за приклад із літератури, мистецтва

2

Максимальна кількість балів за приклад з історії, суспільно-

політичного життя, власного життя

2

Максимальна кількість балів  за логічність і послідовність

2

Максимальна кількість балів  за висновок

2

Максимальна кількість балів  за орфографічну й пунктуаційну нормативність роботи

4

Максимальна кількість балів  за лексичну, граматичну, стилістичну

нормативність роботи

4