Синхронізоване календарне планування 9 клас

№

Іст. Укр

Всесв.

іст.

Тема уроку

Дата

Примітки

1

1

Повторення. Вступ.

Сутність Нового часу. Новий час в історії України. 

“Довге ” XIX століття.

2

2

Практичне заняття. Есе «Європейські зв’язки України в Ранній Новий час» зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно- територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок XIX ст.

Розділ 1. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

Знаю:

•     хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
•     напрямки походів Наполеона І.

Розумію:

•     причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
•     Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
•     поняття «конституційна монархія».

Умію:

•     показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
•     розкрити передумови і сутність Французької революції;
•     визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;
•     пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

3

1

Початок Великої французької революції кінця ХVIII ст.

4

2

Завершення Великої французької революції кінця XVIII ст.

5

3

Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта.

6

4

Наполеонівські війни та їх підсумки.

7

5

Практичне заняття. Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона

8

6

Узагальнення.

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання

(1815–1870 рр.)

Знаю:

•                дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розумію:

– поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Умію:

• пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

• охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
• простежити становлення парламентської демократії в Європі;
• визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
• визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

9

7

Початок становлення індустріального суспільства

10

8

Практичне заняття.  Суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення

11

9

Велика Британія

12

10

Франція.  Бельгійська революція.

13

11

Австрійська та Російська імперії.

14

12

Революції 1848–1849 рр.

15

13

Об’єднання Німеччини.  Об’єднання Італії

16

14

Сполучені Штати Америки.

17

15

Утворення незалежних держав у Латинській Америці   (оглядово)

18

16

Узагальнення.

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIX ст.

Знаю:

•     дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
•     хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

•     вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
•     роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
•     програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
•     роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
•     розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
•     поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

•     показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
•     охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
•     пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

19

3

Наддніпрянська  Україна в системі міжнародних відносин

20

4

Наддніпрянська  Україна в складі Російської імперії

21

5

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України

22

6

Початок українського національного відродження

23

7

Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

24

8

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України.

25

9

Соціальні протести

26

10

Практичне заняття. Програмові документи Кирило- Мефодіївського братства

27

11

Узагальнення

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ- у першій половині XIX ст.

Знаю:

• дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
• період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

• причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
• визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

28

12

Соціально-економічне становище земель підавстрійської України. Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

29

13

Початок національного відродження.«Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

30

14

Практичне заняття. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів.

31

15

Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини.

32

16

Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.

33

17

Соціальні рухи. Скасування панщини.

34

18

Узагальнення.

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Знаю:

•     дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

•     суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
•     причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
•     пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху.

Умію:

• охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
• узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

35

19

Освіта та наука. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

36

20

Музика і театр.

37

21

Розвиток української мови і літератури. Тарас Шевченко. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

38

22

Практичне заняття. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

39

23

Практичне заняття. Історичні джерела про повсякденне життя українських селян.

40

24

Архітектура та образотворче мистецтво

41

25

Наш край наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ

42

26

Узагальнення знань за розділом 3 «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

43

27

Узагальнення.

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX – на початку XX ст.

Знаю:

– час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

– дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

– вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

– поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

– показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

– охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

– визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;

– пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд

44

17

Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки.

45

18

Практичне заняття: Еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської  діяльності

46

19

Франція.  

47

20

Німеччина.

48

21

Велика Британія .

49

22

Італія .

50

23

Сполучені Штати Америки.

51

24

Російська імперія.

52

25

Австро-Угорщина – дуалістична монархія.

Розділ 4. Пробудження Азії. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Знаю:

– час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розумію:

– поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Умію:

– показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

– охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

– пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;

– визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..

53

26

Японія. 

54

27

Китай.

55

28

Спроби модернізації Османської імперії

56

29

Практичне заняття. Британське панування в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів

57

30

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст.

58

31

Узагальнення.

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Знаю:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

• особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
• причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
• роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
• поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

• охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
• визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
• пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
• охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

59

28

Кримська війна 1853–1856 рр. Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр

60

29

Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

61

30

Модернізація сільського господарства

62

31

Модернізація промисловості. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців.

63

32

Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. ХІХ ст. Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України.

64

33

Національний рух і суспільно-політичне життя у 70–80-х рр. ХІХ ст. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців.

65

34

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський

66

35

Практичне заняття. Історичні джерела про українофільський етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.

67

36

Узагальнення знань за розділом 4 «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

68

37

Узагальнення.

Розділ 5. ЗахідноУкраїнські землі у  складі Австро-Угорщини в другій половині

XIX ст.

Знаю:

•     дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

•     особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
•     поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

•     показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
•     охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
•     пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
•     визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
•     обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

69

38

Соціально-економічний розвиток. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

70

39

Суспільно-політичне життя у 60–80-х рр. ХІХ ст. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»).

71

40

Культурно-освітнє товариство «Просвіта»

та Літературне/Наукове  товариство ім. Т. Шевченка

72

41

Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.

73

42

Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.   

74

43

Практичне заняття. Особливості україно-фільського та політичного етапів національного відродження.

75

44

Наш край  у другій половині ХІХ

76

45

Узагальнення.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Знаю:

•     дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

•     тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
•     вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
•     значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
•     поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

•     показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
•     охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
•     пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
•     визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
•     обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

77

46

Соціально-економічний розвиток в складі Російської імперії. Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

78

47

Політизація українського національного руху на території Російської імперії.  Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

79

48

Події російської революції 1905–1907 рр. на українських землях.

80

49

Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах.

81

50

Суспільно-політичне становище у 1907–1914 рр. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

82

51

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Національний рух у 1908–1914 рр

83

52

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

84

53

Узагальнення.

85

54

Економічне та суспільно-політичне життя підавстрійської України.

86

55

Піднесення українського національного руху Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

87

56

Практичне заняття. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

88

57

Узагальнення.

Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Знаю:

– важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;

– найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;

– основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

– тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

– поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

– охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

– визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

89

32

Освіта. Урізноманітнення форм і напрямів освіти.

90

33

Наука і техніка XIX

91

34

Література і мистецтво 

92

35

Узагальнення.

Розділ 7. культура України в середи ні XIX – на початку XX ст.

Знаю:

• дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

• суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
• розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
• роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
• позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
• роль церкви в суспільному житті українців;
• причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
• поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

• показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
• охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

93

58

Освіта та наука. Наукові товариства. Видатні вчені..

94

59

Вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя.  Зміни у світовідчутті людини. Емансипація жінки.

95

60

Література. Особливості розвитку культурного життя.

96

61

Театр і музичне мистецтво. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика

97

62

Архітектура та образотворче мистецтво. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі.

98

63

Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові.

99

64

Практичне заняття. Традиції та побут української сім’ї.

100

65

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст

101

66

Наш край  на початку ХХст.

102

67

Узагальнення знань за розділом 7 «Повсякденне життя та культура Україні в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

103

68

Узагальнення.

104105

69-70

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX cтоліття