Синтаксис складного речення. 9 клас. Рідний край - це те, що одвічно болить... Складнопідрядне речення з кількома підрядними

Синтаксис складного речення

9 клас

Рідний край – це те, що одвічно болить,

Те, що болем підносить людину.

Складнопідрядне речення

 з кількома підрядними

Тема.  Рідний край – це те, що одвічно болить,

            Те, що болем підносить людину.

Складнопідрядне речення з кількома підрядними.

Мета:  закріпити й поглибити знання учнів про складнопідрядне речення з кількома підрядними, удосконалити вміння ставити розділові знаки, складати схеми; розвивати логічне мислення, пам’ять, творчі здібності; формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку:   урок-практикум на основі краєзнавчого матеріалу.

Обладнання: дидактичний матеріал, схеми, картки, виставка книг     письменників рідного краю, презентація «Складне речення».

Епіграф:      Рідна земле, дай мені снаги

                      Скрізь, у всьому буть самим собою.

                                                                  В. Тарасенко

Перебіг уроку

І. Організаційна частина (побажання успіху).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення ключових питань ( робота в групах).

Група І.

Відтворити теоретичні відомості про однорідну та неоднорідну супідрядність.

Група ІІ.

Відтворити теоретичні відомості  про послідовну підрядність, її особливості.

Група ІІІ.

Відтворити теоретичні відомості про змішану підрядність.

 /Використання матеріалу презентації «Складне речення/

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку, коментар епіграфа. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сформулювати мету сьогоднішнього уроку нам допоможуть експерти, скориставшись формулою «Сьогоднішній урок навчить нас…»

 Коментар епіграфа до уроку.

IV. Систематизація та узагальнення знань.

1.Графічний диктант.

Складнопідрядне речення з одним підрядним графічно позначите цифрою 1, складнопідрядне речення з кількома підрядними -2.

1) Хто рідний дім свій забуває, той зневажає рідний край (Л. Дудник).

2) І я щасливий, що живу, що на землі топчу траву, що в пеклі різних веремій лишився світлим розум мій (О. Дудник).

3.       Полтавщина – край пісень і легенд, край письменників, мислителів і вчених, чиї імена перлами сяють у скарбниці світової мудрості (з газети ).
4.       Щоб глибоко збагнути душу народу, треба знати його історію, його майстрів слова ( з журналу).

5) Людина тим і велика, що прямує дорогами, які ми називаємо життям.

6) В небеса мені вростати, доки мнеться рута-м’ята, доки поле це люблю, люблю до болю (В. Мирний).

( 1, 2, 1, 1, 2, 2 )

2. Робота з картками.

Записати речення, поставити та пояснити розділові знаки. Скласти схеми, вказати вид підрядності.

(Диференційовані завдання виконуються в групах учнями, заздалегідь поділеними на пари).

Картка 1 ( І – ІІ рівень)

Володимир Тарасенко пишається тим що є сином  полтавської землі яка подарувала йому любов до всього світу ( з газети).

Картка 2 (ІІІ рівень)

Може світ від того в нас і світлий

Що не згасли грона черемшин

І що зорі в небі не поблідли

Світяться із сердець – людських вершин  ( М. Павленко)

Картка 3 ( IV рівень)

Любов до Вітчизни починається з любові до берізки перед порогом хати, до стежини на городі, яка втоптана дитячими ногами, до верби перед ставом, у дзеркало якого ти вдивлявся змалку (з підручника).

1.        Складання схем до речень.

1) Полтавщина – золота, чарівна сторона. Це історія мого народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та правдива на весь світ народна пісня. (З газети)

2) Справді, чи є ще десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де в один із весняних днів ліс раптом спалахує синім пролісковим вогнем, де в привільному степу п’янієш раптом від дивних пахощів різнотрав’я? (Т. Нікітін) 

3) Теплий туман стелиться берегами Сули, яка несе  свої води через усю Оржиччину, що славиться хліборобами, котрі в тяжкі хвилини оберігали спокій цього краю. (З газети)

2.        Творче завдання за рівнями.

Середній рівень.

Скласти речення за поданою схемою, використавши матеріал творів місцевих письменників.

(         ),    [             ] ,  (         ).

Достатній рівень.

Описати місцевість, де ви живете, використавши в структурі тексту речення з неоднорідною супідрядністю. Розказати про історію виникнення назви вашого рідного краю.

Високий рівень.

За поданим початком дописати твір-мініатюру «Селище мого дитинства», у структурі якого використати складнопідрядне речення з послідовною підрядністю.

Вранішнє сонце, заглянувши в дзеркальну воду швидкоплинної Сули, сповістило про новий день. Своїм промінням воно освітило селище, яке приваблює нас тихими скверами й мальовничими околицями.

3.        Робота з текстом у групах.

Прочитати текст. Визначити його тему, стиль, тип мовлення. Виписати складнопідрядні речення з кількома підрядними. Указати тип підрядності.

І група.

Оржиччина… Чи є у світі земля, миліша від отчої, де білокрилими лелеками прилітає і відлітає дитинство, де синьоокими волошками розквітає й осипається юність, де життєві дороги сходяться до барвінкового небосхилу? Краю мій, устелений диво-рястом і усіяний серпневими зорепадами, сонячною повінню залитий по вінця, аж до крайнеба хлюпоче-вруниться те проміння на високих тополях, що підпирають гордими чолами глибоку синяву хмар. Це  вони, ці гнучкі дерева та ще розпашіла осіння горобина ведуть у твої, Оржиччино, священні куточки химерно крученими шляхами.

А обіч тих доріг і ще, куди не впаде погляд, з гаїв, лісосмуг, лісів та перелісків кивають розлогим віттям у глибокій зелені дерева, ніби запрошують вони відвідати цей край. І тоді ще більше душа відкривається неосяжним оржицьким землям із золотими решетами-головами соняшників, русоокою кукурудзою, пінистою гречкою, свіжо вмитою росами городиною. Дивишся і не намилуєшся тією красою, що дарувала рідною краєві матінка-природа, що дорога тобі з дитинства (із кн. «Відгомін Оржицьких степів»).

ІІ група.

Де закінчується Полтавська область і починається Черкаська, на чистоводній річці Чевельчі, де ранніми веснами полохають дзеркальну гладінь каченята, а довгоногі чорногузи шукають у мулі свої загублені чобітки, вимальовуються на тлі свіжої блакиті охайні будиночки. Тут, де права притока ріки Суха Орлиця розсипалася невеликими ставками і болітцями, блукає відгомін далеких часів, коли татарам сподобалася жива дзюркотлива ріка і вони в захопленні вигукнули: «Чевель-тюрк!», що означало «рухлива», «жива», «діяльна». Так і прижилася ця назва, величаючи справді неспокійну річку.

Багато води утекло з неї через Орлицю в Сулу з того часу, як стали селитися тут козаки з Яблунівської сотні Лубенського полку. І назвалося сільце за ім’ям земського комісара Лубенського повіту Миколи – Миколаївкою. Але, певно, неповторна назва річки була настільки примітною, що згодом і село стали називати Чевельчею (із кн. «Відгомін Оржицьких степів»).

ІІІ група.

Серед двох рядків молодих дерев вигнулась неширока асфальтова дорога від Онішок через вузеньку річку Оржиця до невеличкого селища, що звелося з пониззя на горб, де зустрічали подорожнього старезні вікопомні верби, приземисті, з покрученими гілками, полопаною корою. Здавалося, що вони були свідками далекої минувшини, яка прогула над цим історичним краєм та й заснула між старими корчами. Та чи пам’ятають вони найперше поселення при березі річки Оржиці, що мала ширину в 2-3 версти з островом і лісом посередині ще з часів неоліту? Ні, бо вік дерева, як і вік людини, обмежений виміром невблаганного часу.

Можливо, тут селився на деякий час кочовий народ кіммерійців, що першим навчився обробляти залізо і виготовляти з нього знаряддя праці та зброю, чи з’являлися скіфи, які залишили нам уламки посуду, мечів, прикраси із зображенням тварин і птахів? Хто те знає? Та тільки, коли давні слов’яни посіли високий правий берег річки на 134 км вниз по течії, то на їх долю випало дуже неспокійне сусідство кочовиків з причорноморських степів. Манило їх багатство хліборобського краю, у якому колосилася пшениця, розводилася худоба, ловилася риба, оброблялося дерево і залізо (із кн. «Відгомін Оржицьких степів»).

V. Підсумок уроку.

Бесіда.

•     Як ви гадаєте, чи виконали ми завдання, поставлене на початку уроку?
•     Що нам допомогло в роботі?

-   Які труднощі виникли у вас протягом уроку? Чому?

VI. Домашнє завдання

І-ІІ рівень – скласти речення за схемами «Складнопідрядне речення з кількома підрядними».

ІІІ-IV рівень – виписати із книги О. Хало «Відгомін Оржицьких степів» шість складнопідрядних речень із кількома підрядними. Накреслити їх схеми. Указати вид підрядних речень і тип підрядності, пояснити розділові знаки.

Додатки

Краєвиди Оржицького краю