«Усі ми, коли хто глянув би на нас битим оком, схожі на мандрівців якогось потяга…»

«Усі ми, коли хто глянув би на нас битим оком, схожі на мандрівців якогось потяга…»

Система уроків за творчістю Франца Кафки

Сидорова О.В.,

учитель зарубіжної літератури

Тема. Розколотий світ Франца Кафки. Своєрідність  світосприйняття  художника та втілення філософських й естетичних поглядів, ціннісних життєвих орієнтирів у художньому просторі новели «Перевтілення». Особливості проблематики та поетики твору.

Мета : розкриття методологічних та естетичних засад модерністської філософії та поетики та особливостей  їх вияву у творчості Франца Кафки, осягнення авторської концепції  новели «Перевтілення», дослідження системи образів твору як засобу реалізації задуму письменника та вирішення ключової проблеми новели ,визначення ролі елементів нереалістичного письма у поетиці художнього цілого;

удосконалення навичок проблемного та компаративного  аналізу художніх творів , критичного мислення та творчої інтерпретації мистецьких здобутків , формування предметних та ключових освітніх компетенцій;

виховання гуманізму,  формування ціннісних життєвих орієнтирів, особистісного критичного  сприйняття оточення та потреби у перебудові життя за законами краси та любові.

Перебіг навчального процесу.

1. Мотивація навчальної діяльності . Літературне знайомство.

Учитель:послухайте, як сприймала  та оцінювала себе одна дивовижна людина та спробуйте сформувати власний погляд на неї, скласти певний психологічний портрет на основі почутого: 

«Я абсолютно безглуздий птах. Я — Kavka, галка. У вугляра в Тайнхофі є така…. Цій моїй родичці живеться краще, ніж мені. Правда, у неї підрізані крила. Зі мною цього робити не треба, бо мої крила відмерли. І тепер для мене не існує ні висоти, ні далини. В сум'ятті я стрибаю серед людей. Вони поглядають на мене з недовірою. Адже я небезпечна птиця, злодійка, галка. Але це лише видимість…».

« Перше, що ми бачимо, розплющивши очі, це присутність зла, такого сильного,  такого лицемірного, так тісно пов’язаного з нашим існуванням, що даремно сподіватися його перемогти…».

« Я часто думаю про те,що найкращим  способом життя для мене було б замкнутися разом з письмовим  приладдям  в одному з приміщень великого, недосяжного  ні для кого підвалу. Нехай би мені приносили їжу і ставили якнайдалі від мого притулку, перед вхідними дверима. Шлях за їжею був би моєю єдиною щоденною прогулянкою. Я б повільно й задумливо  їв, а потім знову сідав за роботу. Як би я тоді писав!..».

« Літературна праця - це ковдра, важка і тепла. Варто тільки  вибратися з-під неї, як загрожує застуда…».

Учитель: ця людина , в якій хтось , можливо, частково  упізнав себе самого або  віднайшов риси знайомих літературних героїв – австрійський письменник Франц Кафка, художник, якому, на думку більшості , вдалося, як нікому іншому, відчути пульс хворобливої та зреченої на небуття сучасності  та запропонувати несподіваний ракурс сприйняття людини, яку байдужий світ приговорив до самотності, породив жах від погляду у темну безодню  його єства…

Витоки такого світосприйняття – у реаліях життя письменника.

Відомо, що у Кафки дуже непросто складалися взаємини з власним батьком, у якому він так прагнув бачити близьку та люблячу людину. Багатство  надало  неабиякої самовпевненості колишньому дрібному австрійському торговцеві та засліпило йому серце, унеможлививши порозуміння з власним сином.

« За своє суттю, - писав пізніше Кафка, звертаючись до батька, - ти добра і м’яка людина,але не кожна дитина  здатна терпляче і без страху в душі  дошукуватися прихованої доброти».

 Юний Кафка страждав через те, що не міг, як йому здавалося, відповідати високім батьківським стандартам, не міг «поплакатися  на батьківському плечі», страждав від незадоволення самим собою . Він ріс занадто слухняним і водночас невпевненим у самому собі, покірним і нещасливим, схильним до саморуйнування .

Закладене й виплекане у присмерку власної свідомості занижене само сприйняття вилилось у подальшій творчості письменника у дивовижні моделі поведінки його героїв. Так родом із дитинства автора радісна готовність до самогубства головного героя твору  «Вирок», який  з любов’ю  позбавляє себе життя, виконуючи рішення батька, що засудив його на смерть .

 Найбільш повно розкрити внутрішній світ письменника допомагають його твори  - одкровення його внутрішнього «я».  Кардіограмою серця сучасника Кафки, щоденником душі людини , оприлюднивши її  світовідчуття  , вважається новела Кафки « Залізничні пасажири»:

«Якщо глянути на нас очима простого смертного, то ми перебуваємо в становищі залізничних пасажирів, що зазнали аварії в довгому тунелі, а саме в тому місці, де вже не видно світла початку, а світло кінця ледь мріє, тому погляд весь час шукає його і весь час губить, та й чи існують початок і кінець, немає певності. А навколо себе чи з розгубленості, чи з підвищеної чутливості ми бачимо самі страховиська та, залежно від настрою і поранення кожного, звабливу або стомливу калейдоскопічну гру.

«Що мені робити?» чи «Нащо мені це робити?» — не питають у цих краях.»

 Спробуймо розібратися у філософській заглибленості, складності та водночас прозорості авторських символів.

• Наскільки виправданим є використання саме потягу для символічного втілення людського життя ?
•  Чи справді усі ми – лише пасажири, позбавлені можливості вплинути на рух життя?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, включіть поняття «пасажир» та «потяг» до асоціативних ланцюжків.

(Можливі варіанти виконання завдання :

Пасажир:знеособленість, тимчасовість, пасивність, випадковість, самотність, залежність.

Потяг: рух,стрімкість , невпинність, катастрофічність, обмеженість та визначеність, керованість)

• Що ж тоді  являє собою життя?

(Це подорож, непередбачувана, катастрофічна,безглузда, мінлива і водночас захоплююча)

• Чому автор спрямовує потяг у тунель? ( Тунель – це порожнеча , безкінечність , замкненість та вбивча темрява)
• Отже, як результат, форсується переконання у абсурдності життя, у яке приходить  людина, зреченості її на страждання, невимовний жах та відчуженість  у байдужому та ворожому світі.
•  Чи є місце у цьому потягу для Грегора  Замзи, героя новели  «Перевтілення»?

ІІ. Проблемний аналіз новели . Дослідження системи образів твору

Учитель : «Одного разу, ранком , прокинувшись після неспокійних снів, Грегор Замза побачив, що він перетворився на гігантську комаху…» Отак спокійно і тихо увійшла до твору фантастика. Незвичність почала співіснувати із звичним, отримала право на реальність, навіть перестала дивувати як самого героя, так і читача. Чому?

Учні висловлюють власні припущення

Учитель: По-переше, людина у світі Кафки  так і вважається всього лише комахою. Просто відбулася матеріалізація певного психологічного стану та його сприйняття оточуючими.

По-друге , перевтілення не стало абсолютним: змінилася лише оболонка, а свідомість залишилася людською, людським залишилось світосприйняття, і тому виникає певний дисонанс   із тим, як бачать та сприймають ситуацію читачі та  оточення Грегора.

Крім того, позбавлені можливості бачити один одного, близькі Грегора сприймають його стан як хворобу. І все, що відбувається, сприймається як результат хворобливої уяви не зовсім здорової людини.

Зрештою, сам Грегор  вважає себе комахою, він звик до зневажливо-відразливого ставлення до себе,тому його не надто дивує метаморфоза. Більше того, він думає : «Чи не могло б колись і з повіреним  статись таке, як сьогодні з ним?». Вирішивши, що могло б, призводить нас усіх до переконання  у тому, що це не виключний випадок, а прояв абсурду життя та всесильності зла, які поки що не готова долати людина.

 Так чим же спричинене перевтілення Грегора ?

( Відчуженістю, слабкодухістю, непомітністю маленької людини, безбарвністю її життя)

• Чи є щось незвичне в обставинах життя, зумовивших перевтілення ?
• Ні, отже,це могло трапитися з кожним,тільки навіщо.

Пригадайте, казкові метаморфози відбуваються для того, щоб щось сутнісно змінити в людині. Надати їй тих якостей, які допоможуть їй у боротьбі зі злом. Отже, зміна оболонки мала б призвести героя та людей, що його оточують, до сутнісних змін. Перевтілення  мало б стати  певним викликом героям, перевіркою їх особистісної якості та випробовуванням на людяність, якої так потребує головний герой у тих умовах, в які ставить його життя, і якої, як виявляється , так бракує тим, кого донедавна він вважав рідними людьми .

1.Перевіримо вірність висунутої гіпотези.  Працюючи в групах, знайдіть текстовий матеріал, що виявляє реакцію рідних на перевтілення Грегора  (батька, матері, сестри)

( Результати роботи груп:

«Батько з ворожим виразом обличчя  стиснув кулаки, наче хотів заштовхати Грегора назад до кімнати , потім затулив очі руками й заплакав. ..»

«А батько безжально наступав і сичав як дикун»

« Батько порятував його тим, що добре турнув ззаду , і Грегор ,стікаючи кров’ю, упав серед кімнати .»

Мати :

« Пустіть мене до Грегора. , він же мій нещасний син! Невже ви не розумієте, що я мушу піти до нього…»

« Робітниця на доказ думки про  смерть Грегора, посунула його тіло долі. Пані Замза підвела руку , ніби хотіла стримати мітлу, проте не зробила цього..»

Сестра : «Їй доводиться силувати себе не втікати, коли вона бачить його тіло».

« Його треба спектись. Іншої ради немає. Тоді треба спробувати викинути з думки, що то Грегор»)

• Чи так само примирюється із своїм новим становищем Грегор ? Хто він тепер:Комахо-людина чи Людино – комаха ?

 Висновки за результатами аналізу ситуації:

Спочатку Грегор чинить опір, намагаючись , скоріше  неусвідомлено, нарешті відчинити замкнені двері, за якими залишилось його життя. Проте, він  намагається не стільки порятувати справжність, реальність життя, що вислизає від нього, скільки повернути його звичний плин, вдавати, що нічого не трапилось. Та формальні зміни у ньому зумовлюють внутрішні. Він повинен би бів побачити справжню сутність оточуючого, а натомість він поступово знищує у собі , не без допомоги оточуючих, ознаки людського,  усе більше призвичаюючись   до нового стану :

Велика кімната починає лякати його, він усе частіше ховається під диван, згодом - повзає по стінах, висить на стелі, стає все більш дратівливим і агресивним .

Проте загострюються його ЛЮДСЬКІ відчуття, поглиблюються рефлекси, зростає потреба у духовній поживі .

- Грегор  з насолодою, з заплаканими від щастя очима швидко знищує той сир, який 2 дні тому виголосив неїстівним. Чому?

-  Чи згодні  ви з його поясненням:» Невже я став тепер менш чутливим?

( Він відчуває насолоду від того порозуміння, ілюзії родинного затишку, які мав донедавна)

- Вкажіть ті речі, які виявилися для Грегора  найбільш дорогими у момент, коли батьками прийнято рішення про вивільнення його кімнати від зайвого .

 -А що б ви відповіли на запитання героя : « Чи я тварина, якщо мене так хвилює музика?»

 Отже у свідомості Грегора протистоять  високі прагнення до людських стосунків, краси й гармонії та  комашина заземленість існування  здоланої абсурдним знедуховленим оточенням  істоти, яка вважалася людиною.

• Хто ж, людина чи комаха, приймає рішення піти з життя?
• Що, по - вашому, вбило Грегора, що стало тим смертоносним яблуком, що скривавило його душу позбавило сенсу життя?
•  Чому, до речі , саме яблуко вкладає  свого часу до рук розлюченого батька автор?

(  Яблуко - плід Дерева пізнання істини життя про добро і зло, Саме з яблука бере початок людське земне кохання . Рідні Грегора так і не дізналися його смаку, не змогли Любов’ю  порятувати хворі душі, вберегти життя )

• Чи був інший вихід із ситуації, у якій опинився Грегор? Чи поважаєте ви рішення героя ?

2.Альтернативна думка :

« Грегор перетворився на комаху. Яку? Чи не все одно? Виявляється, ні.  Адже він не став тарганом, він був жуком, а в жуків є крила, і тому вони не лише можуть повзати серед пилу й сміття, а здатні летіти , куди заманеться.

 Світ Кафки чорно-білий, крила, якими природа наділила комаху , так і залишились невикористаними . Але ж життя набуває кольорів, завдяки почуттям та думкам людини, яка на нього дивиться . А почуття можна змінювати, як фарби на палітрі життя. У кімнаті Грегора двері були зачинені, проте там було вікно, а у Грегора були крила ..»

- Що ви з цього приводу думаєте?

ІІІ. Компаративний проблемний аналіз новели Кафки «Перевтілення» та однойменної новели Р. Бредбері.

1.Учитель зачитує фрагмент твору :

«Сміт , чиє тіло вкрилося холодною, жорсткою зеленою шкарлупою, здавалося абсолютно мертвим, але приставлений до панцира стетоскоп, фіксував пульс життя, ніби-то усередині цієї потворної мумії жило серце ще не народженого немовляти…Повіки Смута затягло шкірою, губи та ніздрі зрослися. Повітрю нікуди було проникати до цього саркофагу.

 Коли стетоскоп торкався панцира, лунав неголосний скрегіт, немов метал торкався панцира велетенського жука…

 Сміт мертвий, не дихає,закостенів, але у цій мумії живе серце…»

Сміт понад три місяці перебував у такому дивному стані,зовні схожому на смерть, проте з ознаками життя,що ледь чутно нагадувало про себе биттям серця під панцирником.  Через деякий час системних спостережень вчені дійшли висновку: «Сміт зовсім не агогнує і не помирає.  Він усе усвідомлює. Він - замкнена кровоносна  система, здатна до самостійного очищення, що місяцями не потребує живлення ззовні, самодостатня та смертоносна для мікробів…  То , може, це надлюдина?»

Час розвіяв сумніви стосовного нового стану Сміта: «луска зеленої оболонки злітала з тіла, готуючись вивільнити те, що здавалося ідеальним.  Проте Сміт «вилупився зовні таким, яким був до перевтілення. А коли залишився на самоті, пройшов доріжкою далі від людей, що могли його бачити, кинув недокурок , заплющив очі та без найменших зусиль піднявся над землею та незабаром загубився серед зірок».

• У чому сутність перевтілення героя Бредбері? Що відрізняє його від Замзи ? Чого так і не зрозумів герой Кафки?
•  Яку роль відіграло оточення у метаморфозах життя героїв ?

ІV.Творчі завдання .

1.Створення колажу «Внутрішній світ Грегора Замзи» із застосуванням пропонованих символів.

2.Складання філософського етюду « Перевтілення»

3.Порівняльна характеристика образів «маленьких людей» А.Чехова  («Людина у футлярі» ) та Ф.Кафки  («Перевтілення «) .

V. Домашнє завдання .

1.Прочитати новелу Бредбері « Та все - таки він  наш». Винайти перетин проблематики  новели Ф Кафки «Перевтілення» та твору Бредбері. 2.Продовжити складання порівняльної характеристики  маленьких людей на сторінках творів світової літератури