Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Урок № 24

Тема: Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Мета: дати поняття про такий різновид  підрядних речень способу  і ступеня дії, як підрядне порівняльне, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу та любов до рідної мови, прищеплювати переконаність у необхідності берегти чистоту мови; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати уяву, увагу, пам’ять, логічне та образне мислення, вдосконалювати навички  виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, конкретизація, аналіз.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити в кожному граматичну основу, вказати відокремлений член речення. Що вам відомо про порівняльний зворот?

І. Звиса роса, мов крапельки вівса. (Д.Луценко.) Лежать степи, як зморені мужчини. (І.Іов.) А сонце, наче мамина рука,  на липах гладить золотаві коси. (Л.Косило.) Стебла, наче арфи струни, ллють мажорний ніжний звук. (В.Івасик.) Вже ластівки, як до-ре-мі-фа-соль,  розсілися в зажурі  між дротами. (Г.Рибцуник.)

ІІ. Біжать, мов спринтери, хвилини. (О.Ковальчук.) Мелькають дні, як п’яти марафонця. (Л.Костенко.) Наче пензель, висока тополя на хресті непроїжджих доріг. (Г.Васильченко.) Мов струни ненатягнені бандури,  стікаються дороги до села. (В.Загороднюк.)  Течуть із сосен золотисті смоли, як сльози, й кров, і соки, і снага. (А.Малишко.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Різновидом  підрядних речень способу  і ступеня дії є  підрядні  порівняльні речення. Вони виражають  порівняння  ознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядні порівняльні речення відповідають на питання  як?  подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються   за допомогою сполучників  як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх. (Д.Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є.Гуцало.) У головній частині може бути  прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину. (О.Калашник.) Як з дуба рве  буря пожовклі листи, так  дух наш народний вривали. (М.Старицький.)

Підрядне порівняльне речення може  стояти після головного (напр..: Душа співа, як все співає. (Олександр Олесь.) Береза скине листя з себе, мов жінка скине хустку з пліч. (Є.Гуцало.) Чорний страх малює чортовиння,  ніби серце із грудей хтось вийняв. (О.Софієнко.), перед головним (напр..: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П.Середюк.) та всередині головного речення (напр..:  Колись я тут, мов схимник серед піль,  шукав себе у слові на відлюдді. (І.Гнатюк.).

Підрядне порівняльне речення буває неповним – з пропущеним присудком (напр..: Я стрів тебе, як день волошку в житі. (І.Редчиць.) А вітер в степу припадає, як вершник до гриви. (О.Галета.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче  на буйних вітрах. (Л.Забашта.) .

* Робота з підручником.  Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59). Завдання: знайти відповідь на питання: як підрядні порівняльні речення відрізнити від порівняльних зворотів?

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Робота біля дошки. Записати речення. Поставивши питання від головного речення  до підрядного, визначити тип складнопідрядного речення.

І. Лапатий кленовий листок прощальний кружляє танок, немов одчайдушний козак танцює веселий гопак. (В.Сторожук.) Мій час пливе так тихо-тихо,  як по ставку пливе  листок сухий. (Леся Українка.) Сонце стояло велике й червоне, наче на нього напнули  круглий пурпуровий  абажур. (В.Винниченко.) Згубилося сонце у хмарах, немов загубилося слово. (Є.Гуцало.)

ІІ. Поїзди розтягують тіло людства, як тісто невмілий пекар. (В.Кузьмич.) Під стукіт коліс і дерева біжать, немовби і їм проти ночі не спиться. (І.Гнатюк.) Пароплав сунув вниз  Дніпром поважно, повільно, з обережністю,  як  чоловік у слизьких калошах з мокрої гори. (В.Винниченко.) Тіні сунуться широкі, наче в синьому затоні фантастичні плинуть риби. (М.Рильський.) 

ІІІ. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Хатки біленькі виглядають, мов діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Неначе степом чумаки уосени верству проходять, так і мене минають годи. (Т.Шевченко.)

*Прочитати. Вказати  складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та  прості речення з порівняльними зворотами.  Пояснити, як їх розрізнити.

Так груба річ калічить наші душі, немов їржа  залізо роз’їда. (С.Жук.)  Лайка прорветься вустами, як греблею, ніби на гак почепили та й ребрами. (І.Іов.) Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Ю.Рибчинський.) Як у пустелі, спрага сушить  без добрих, теплих, світлих слів. (В.Бубир.) Бережіть, як ниву хлібну, рідну мову, люди! (В.Івасик.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Рідна мова – гордість мого роду. Це так просто, як води напитись. (І.Немченко.) Лихе слово  вуста обпіка, як недопалок. Думка злочинна, як тліючий торф, поступово випалює душу. (В.Кузьмич.) І непокірне слово, як шовкове,  стелилося з рясного рукава. (Б.Олійник.) Радію мові лагідній, дитячій,  вона, мов тепла хвилька, ніжно хлюпа. (М.Косякевич.) До мене вчора прилетів ваш голос, неначе в лісі  Мавку  я зустріла. (Н.Гришаєнко.)

*З-поміж поданих речень прочитати спочатку складнопідрядні з підрядними порівняльними, потім – речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як їх  розрізняти.

І. Говерла, як весільний коровай, стояла  на столі Карпат широких. (П.Воронько.) Білий берег так блищав проти місяця,  неначе од його  лився білий світ на саме море. (І.Нечуй-Левицький.) Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся, наче порив. (М.Рильський.) Дорогу так приполошило  цвітом, немов  проліг новий Чумацький шлях. (Г.Білоус.) Сяє дощик на зеленім листі,  наче сльози капають на лист. (Є.Гуцало.) На липах листя золоте тріпоче понад нами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками. (Олександр Олесь.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Обняв за стан клен липу кучеряву, немов  коханий суджену свою. (Л.Маленький.)

ІІ. Зоря мені насниться, мов пшениця  хлюпне крізь далі простору й років. (О.Дробаха.) В рідних степах сизогрива пшениця  хлюпа, як хвилями  тихий Дунай. (Д.Луценко.) За обрій жовті стерні потекли, немов бджолині стільники проллялись. (Є.Гуцало.) Минають швидко дні і губляться, як жайворонки в житі. (Є.Гончаренко.) Стурбовано думки  крилами лопотіли,  мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Чому мене так вабить рідна хата, збадьорює, мов подихом весни? (І.Турчин.) Завтра ще один деньок народиться, світлочолий, як в колисці хлопчик. (М.Сливко.) Листок з асфальту вибився  з-під ніг і визирнув,  мов хлопчик із віконця. (Л.Соловйова.) Пташиний щебет будить простір, як літній день дитяча гра. (П.Камінський.)

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильного інтонування. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).

І. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. (Нар.творч.) Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли. (М.Сіренко.) Бджоли гули, неначе гула  гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні. (І.Нечуй-Левицький.)  Розгублю в дорозі дні золотокосі, як розгубить вітер листя у саду. (Д.Фальківський.) А Кобзареві  мудрі очі витеплюють через роки серця юнацькі і дівочі, як сонце ніжні пелюстки. (І.Немченко.) Прощайте! Зичу вам у літо увійти, як входить корабель у гавань до мети. (М.Рильський.) Так для  сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє. (Леся Українка.) Роса розвішує дзвоники, а коники так сюрчать, неначе на свято коники при дзвониках будуть мчать. (Л.Талалай.) На овиді табун птахів літа, кружляючи так дивно, неначе з давнини віків махає велетень-людина. (М.Самійленко.) Я люблю поезію, як мати любить сина сповивати, як старий досвідчений коваль любить сталь. (П.Воронько.)

ІІ. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, як ниточка в прозорім полотні. (Д.Павличко.)  Гострим полиском  хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови з пліч. Пальми поникли покірно гілками сухими,  смутними, наче на них налягла невидимого Бога рука. (Леся Українка.) Поле зорано так, наче зорано предківську славу. (Є.Гуцало.) В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи  здоровими бульками, неначе старий дід  гарчав. (І.Нечуй-Левицький.)

* Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення прості й складні.

І. Сходи -  наче клавіші рояля. (М.Петренко.) Музики раптом стали, неначе струни порвали. (І.Нечуй-Левицький.) Мов крило лебедине, тиха музика лине. (Д.Луценко.) А лілії срібляста квітка на  синім плесі – як лебідка. (М.Луків.) Листя  з опаленими краєчками, ніби листи, вихоплені з полум’я, перечитує вітер. (П.Коробчук.) Обійми мов сплели свої земля і сонце в згоді.  (В.Сосюра.) Над хвиль золотавим розгоном неначе лечу я в блакить. (В.Сосюра.) Під горою синіє річка,  мов хто блакитною стежечкою оповив гору. (Панас Мирний.)

ІІ. У молочній піні мов застиг на гіллі  хвиль морських прибій. (Г.Хорташко.) Задумливо летять сніжинки, немов шукаючи когось. (А.Казка.)  Мов весла на воді, лишають птиці червоних лапок нерозмитий слід. (Н.Кир’ян.) У кутку стояв обірваний диван, мов горбатий старець примостився біля стіни спочивати. (Панас Мирний.) Пішли у світ мої печалі, як в буйну повінь два весла, забуті кимось на причалі. (П.Камінський.) Я так побачення чекав, ніби весну чека берізка.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправа 110 (ІІ).