Складнопідрядні речення з підрядними умови і допустовим.

Урок № 27

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними умови і допустовим.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядним умови та з підрядним допустовим; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, робити синтаксичний розбір таких речень; виховувати ставлення до людської гідності, гордості, волелюбності як до найвищих людських чеснот; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички правильного інтонування речень, розвивати емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладанання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант.  З’ясувати види підрядних речень. Накреслити схему одного з речень.

Не вірю в сльози я раба, бо сліз в раба немає. Не вірю клятві я раба, бо правди раб не знає. (О.Кониський.) Я йду до вас, щоб з вами заспівати. (О.Озірний.) А степ стогнав, бо стоптаний був бранцями. (О.Галета.) Збережімо бджолу на осонні, щоб прокинулась знову жива. (Н.Гуменюк.) Зібрала ніч поважно зорі в клунок, бо стукає світанок у вікно. (Г.Маковій.) Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л.Костенко.)

Словник. Осоння -  незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Поставити питання від головної частини до підрядної.

Коли зроблено плуг, він оратиме поле чи луг. Коли зведено дім, будуть мешкати люди у нім. Якщо квітнуть сади,  будуть  спіти улітку плоди. Буде більше у світі тепла, якщо дружба прийшла (За П.Вороньком.) Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним умови  називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на умову, при якій  стане можливим те, про що йдеться в головній частині. Підрядне речення умови відповідає на питання за якої умови? при якій умові? і з’єднується з головним сполучниками підрядності коли (коли б), якби (аби), якщо, як, як же, раз. У головному реченні цим сполучникам можуть відповідати слово-частка то, або обставинне слово тоді.

Підрядні умовні речення можуть стояти  перед головною частиною (напр..: Коли б ти нашого наслухавсь півня, тоді б ще краще заспівав. (Л.Глібов.), після головної частини (напр..: Даремно говорить про згоду, коли  нема ладу серед народу. (Б.Грінченко.), у середині головної частини (напр..:  Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися. (Т.Шевченко.)

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с.  68).

V. Виконання вправ на  закріплення.

*Прочитати. Довести, що подані речення є складними, сполучниковими, складнопідрядними. Поставивши питання від головної частини до підрядної, визначити тип складнопідрядного речення.

І. Коли говорить в вас душа, то слово щире і буремне. (В.Гете.) Людину тоді помічають, як знаходить вона себе. (Р.Кудлик.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.) Свобода слова – це чудово, коли є хист до того слова. (В.Красиленко.)

*Прочитати текст. Вказати складнопідрядні речення, в яких підрядне речення вказує на умову, за якої може відбутися дія, про яку йдеться в головному реченні. Визначити тип  складнопідрядного речення.

Орел і черепаха

На дубі сидів Орел. Поблизу черепаха розповідала своїй братії:

•      Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба жива була б досі, якби не почала  вчитися в Орла сеї гиблої науки.

- Слухай-но! Якби премудра твоя прабаба не взялася не за свою справу, то не загинула б, - обірвав її Орел. -  Літати не гірше, ніж повзати.

Сила:

Якщо людина прагне слави й насолоди, це може збити її у протиприродний стан. Найбільшої шкоди завдасть людині таке прагнення, коли  така невідповідність є  значною.

Г.Сковорода.

*Переписати з дошки  речення,  розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення. Визначити вид підрядних частин, вказати їхнє місце щодо головної частини складних речень. Підкреслити сполучники, за допомогою яких  підрядні частини з’єднуються з головними.

І. Коли ти твердо йдеш обраним  тобою шляхом, то ти щасливий. Ти робиш найкращу справу, якщо твердо ступаєш шляхом доброго глузду. Як я хочу бути улюбленим, то сам перший люблю. Якщо не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, тоді з усієї сили намагатимусь ніколи  ні в чому  їй не шкодити.

За Г.Сковородою.

ІІ. Коли стелеться доріжка, козакові не до ліжка. Не поможе й булава, коли дурна голова. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.  Якби всі свята святкували, не було б кому працювати. Був би ангел, коби не роги. Не поможуть і чари, як  хто кому не до пари. Якщо люб, то  гарний шлюб. Якби було все одно, то всі лазили б у вікно.

Народна творчість.

* Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними умови (усно).

Грім не гряне – ледачий не встане. Спать до обід – присниться ведмідь. Гірко поробиш – солодко з’їси. Зачепилася за пень – простояла цілий день. Пошли дурня Богу молиться – він лоб розіб’є.  Дай дурню товкач – він вікна поб’є. Нема в голові – на базарі не купиш.  Знає кума – знає півсела.

Народна творчість.

*Попереджувальний диктант. Пояснити  вживання розділових знаків. Вказати сполучники, якими з’єднуються частини складнопідрядних речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну. (В.Сосюра.) Одна любов у мене – Україна. Коли вже треба впасти на коліна, то тільки перед нею упаду! (П.Перебийніс.) Коли гідність є й воля, все можем надбать. (В.Каюков.) І легко синам шляхи топтати, і добре синам, як є рідна мати! (А.Малишко.) І завжди ми голубимо надію, якщо стає нам важко у житті. (М.Ткачук.) Якби я турбувався сам про себе, вже б онімів давно від самоти. (Д.Павличко.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, кров і бруд? (П.Тичина.)  Коли сумління винесеш на сміття, його вже не придбаєш за купон. (І.Немченко.) Вівчарка, хитрість бачачи таку, сказала Вовку: “Ти в кошару лізь, але, як хочеш говорити любо, залиш надворі пазурі і зуби”. (В.Симоненко.)

ІІ. Коли хочеш ти добро зробити, поспішай його зробити швидше. (Б.Грінченко.) Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Тож, коли хто з вас цікавий, сядь і слухай давню казку. (Леся Українка.) Найкраща музика – це тиша,  коли лиш серце громом дише. (І.Драч.) Не журись, коли  недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка.) Якби пам’ятником стало все, що кидали на тебе, він шпилем би звівсь у небо. (П.Безруч.) Людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває. (Г.Васильченко.) Листок дерева здатен говорити лише тоді, коли доторкається до іншого листка. Душа людська здатна жити лише тоді, коли доторкається до іншої душі. (В.Пахаренко.)

*Диктант із коментуванням. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Гони, вигонь з душі покірного раба, коли між волею й неволею змагання. Коли між розумом й безумством боротьба, скоріш  з душі раба вичавлюй без вагання! Носитимеш кайдани на руках, якщо раба з душі ти випхати не в силах. (М.Барчук.)  А вже як життя лічиш своє понеділком та неділею, то до всього тобі байдуже. (Марко Вовчок.)   Допоки в серці жевріє надія, живе людина,  думає і діє.  Якщо ж у неї вогник  віри згас,  людина не живе – нудьгує, скніє. (К.Лесьєв-Лесь). У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю щира й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.)

ІІ. Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С.Жук.) Коли душа скипілася у тузі, причалюємо серцем до матусі, свої печалі віддаємо їй. (Т.Бартош.) Лише тоді, коли гризе скорбота,  йдемо ми за порадою до неньки. (А.Зігора.) Як я малим збирався навесні іти у світ  незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені  червоними і чорними нитками. (Д.Павличко.) Коли б я вміла килим ткать, то я б життя твоє зіткала. (Н.Калениченко.) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими  обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка.) Коли сльотить негода  за вікном, люблю при світлі лампи за столом, міцного чаю випивши з малиною, за книжкою засісти старовинною. (М.Луків.) Тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха. (Б.Грінченко.)

* Подані прислів’я записати в завершеному вигляді. У кожному з речень визначити частини головну й залежну. Підкреслити вказівні слова - частку то,  обставинне слово тоді.

Як відступиш від грамоти на аршин, то  ... . Якби тітка мала вуса,  то ... . Коли хліб на возі, то...  . Якби я був паном, то ... .  Як ти не коваль,  то ...  . Коли моє не в лад,  то ... . Коли б ковбасі крила,  то ... .  Як зазиміє,  то ... . ... як є з чого нове будувати.  Як бороду голять, то ... .  ... то ходив би у злоті. Якби ми знали,  то ... . Як золотий хвіст, то ... .

Народна творчість.

Для довідок.  ... вона від тебе на сажень.  ...дурна голова. ... то дядьком була б. ... нема біди в дорозі. ...все б на подушках лежав.  ... кліщів не погань. ... я з своїм назад.  ... кращої птиці на світі не було б. ... жаба оніміє. Треба старе руйнувати ... . Хай вуса тихо сидять. Коли б не дірка в роті, ... . ... вас би не питали. ... дорогий гість.

*Усно перебудувати речення, замінивши дієприслівниковий зворот на підрядне речення умови.

Боячись вовка, не ходи в ліс. Не взявши сокири, не збудуєш хати. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Добра добувши, кращого не шукай. Не зазнавши біди, не цінуватимеш щастя. Не поберігши тіла, погубиш душу. Не жалкуй масла, заваривши кашу. Затративши чуже лико, ремінцем мусиш оддати. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. Не давши слова -  держись, а давши – кріпись. Одержавши диплом, не думай, що ти вже агроном.

Народна творчість.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Підрядні речення допустові виражають твердження, всупереч якому  дія головного речення все ж відбувається. Такі підрядні речення відповідають на питання незважаючи на що? Підрядні допустові речення пояснюють  усю головну частину. Вони можуть стояти  перед головною частиною (напр..:  Хоч копійка у кафтані, зате на сто рублів чвані. (Нар.творч.) Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту. (В.Сосюра.), після головної частини (напр..: Зима літо з’їдає,  хоч  сама перед ним і тікає. (Нар.творч.) А я упізнаю хустину легку за плечима, хоч стільки у ріках злетіло води! (Б.Олійник.), у середині головної частини (напр..:  Стид, хоч він не дим,  очі виїсть. (Нар.творч.) Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову ти  парками й садами. (Д.Луценко.)

З головною частиною підрядні допустові речення поєднуються  сполучниками хоч (хоча), дарма що, хай, нехай, як не, куди не, незважаючи на те що.

Якщо підрядне допустове речення стоїть  перед головною частиною, у реченні можуть бути  протиставні сполучники а, та, зате, проте, але, однак (напр..: Хоч кілка на голові теши, а він своє.  Хоч  жити з ним в курені, однак він до серця мені.  Дарма що в голові пусто, аби грошей густо. (Нар.творч.) Хоч труд важкий у хлібороба, але висока в хлібі проба! (Л.Забашта.) Хоч звечора й держало заморозками, проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний.)

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с.  70).

VІІ. Виконання вправ на  закріплення.

*Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) складнопідрядні  речення. У кожному  визначити частину головну й підрядну, до підрядної частини поставити питання, визначити її вид. Визначити місце підрядного речення щодо головного, вказати сполучники, якими підрядні частини приєднуються до головних.

І. Іду  до Говерли, хоч шлях нелегкий. (В.Герман.) Хоча була дорога й нелегка,  космічні подолали ми безодні. (Д.Луценко.) Хоч надвечір’я вже минуло, душа наповнена теплом. (Н.Калениченко.) Жива краса жовтневої пори, дарма що осінь землю млою вкрила. (Д.Луценко.) Хоч як поквапишся, та все ж сонця ти не підженеш. (Д.Білоус.)

ІІ. І хоч сльози із верб ще котились, уже чистим ставав небосхил. (Г.Савчук.) Цей день – не літо і не осінь, хоч моріжок ген-ген одцвів. (Т.Коломієць.) Хоч я -  маленький світ, але усі світи вбираю в себе я, як музику світання. (В.Сосюра.)

*Пояснювальний диктант. Визначити ти складнопідрядних речень. Якими частинами мови є виділені слова?

Хай нічого не виходить, а ти, Марку, грай.  Хоч бачить око, та зуб не йме. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Хоч хліб з водою,  аби, серце з тобою. Дарма що погано скроєний, зате міцно зшитий. Хоч до сала його прив'яжи, а він буде, як драбина.  Хоч ми брати, а кишені наші не сестри. Хоч в голові пусто, та  грошей густо. Хоч він чорт, хоч він біс, аби яйця ніс. Хоч і по-свинськи, зате  здорово!

Народна творчість.

*Попереджувальний диктант.  Визначити тип підрядних речень, вказати їх місце щодо речення  головного. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Хоч нас рубали до основи і сіяли смертельний страх,  не пропала наша мова в Сибірах і на Соловках. (Л.Воловець.) Звучить нова мелодія про волю,  хоч багатьом ще сниться Колима. (І.Турчин.) Ми опирались чаду й скверні, хай випасали нас людці. (І.Драч.) Нехай і не таланить нам, та все ж на світі варто жити. (Б.Дегтярьов.) Козакові журитись негоже, хай нас мало в облозі ворожій. Наша правда в огні виграє, хай нас мало, та ми іще є. (Г.Лютий.) І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.)  Хай навіть лють, неначе карою, на душу каменем лягла, а ви добром-кресалом з каменю  добудьте світла і тепла. (А.Бортняк.)  Ми хочем жить, хоч попелом, димами, руїною покрився рідний  край. (Б.Лепкий.) Шукай себе, перемагай зневір’я, нехай сімнадцять літ чи сімдесят. (П.Воронько.) Я народився ще в імперії, хоч і не знав, що це – вона. (Д.Кремінь.)

ІІ. Художник не дума про гроші, хоч змага з боргами  гірка. (В.Загороднюк.) Хоч у двері злидні викинь, вони лізуть до вікон. (Р.Бернс.) Прошу тебе, людино, не здавайся, міцній, борись, хай важко, але стій, упавши раз, уперто піднімайся, крокуй, іди, та плакати не смій! В прокрустове нехай втискають ложе, ти ж виростай і в білий світ лети. (М.Карапка.) Хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужність  визнати себе неуком. (І.Павлов.) На жаль, не став я бездоганним, хоч розпинав себе і ганив. (С.Реп’ях.) Нехай когось у розкошах купають, ми підемо туди, де нас чекають. (М.Волощук.) Каже хтось, що в курені рай з милим,  хай курінь той навіть з лободи. (Б.Дегтярьов.) Хай лютує, казиться зима, все долають людські теплі руки. (В.Сосюра.)

*Диктант із коментуванням.  Скласти схему  вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома. (Н.Забіла.) Іще погожі дні, хоч вже про осінь йдеться. (Г.Гордасевич.) Іще таким спокійним світ стоїть за спиною поета, хоч рання осінь крадькома  уже підкралась і до нього. (Л.Талалай.) Троянди паморозь іскриста вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти. (М.Рильський.) Я – мертве дерево, хоч ще живе коріння. (О.Данилевська.) Хоч слабкіш стає твоє коріння, та печаль давно прогнати слід. (Б.Манюк.)  Хай опадає лист в саду на землю в срібному інеї – я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею. Нехай зима мій волос вкрила – у серці квітень розцвіта. (В.Сосюра.) Хай час і труд побілять нам волосся, ми юності нікому не здамо! (М.Рильський.)

ІІ. Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, він стократ уже відкритий. (І.Гнатюк.) Хоч правда у воді не тоне і не згорає у вогні,  вона задовго до Платона оголосила бій брехні. (Б.Дегтярьов.) Відверто йшов на чесний поєдинок,  хоча й не скрізь, признаюся,  везло. (Д.Луценко.) Хоч кожен з нас несе по кілька ран – гуде хода  твердим солдатським кроком. (П.Воронько.) Цвірінь! Хоч і не бачимо співця, а вгадуємо в ньому горобця. Хай спів не всіх такий, як в солов’їв, але у кожного щось є оригінальне і своє. (М.Білокопитов.)

* Навчальний диктант.  Самостійно накреслити схеми складних речень.

Японські художники середньовіччя, коли досягали високої майстерності й гучної слави, змінювали свої імена. Це для того, щоб не засліпитися славою, не піддатися принадам зовнішнього світу, не втратити  глибинного сприймання життя,  такий спосіб зберігаючи своє мистецьке “я”, свою внутрішню свободу. Оце – мудрість! (О.Гончар, 40 сл.)

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ.  Домашнє завдання.  П.8 (с. 68, 70), вправа 136  або  дібрати й записати  5-8 народних прислів’їв – складнопідрядних речень з підрядними умовними й допустовими.