Складнопідрядні речення з підрядним причини і мети.

Урок № 26

Тема: Складнопідрядні речення з підрядним причини і мети.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними  причини та мети, формувати вміння  впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до духовності, працелюбності, гідності, мудрості як найвищих життєвих цінностей; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення  теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині. Підрядне речення причини відповідає на питання  чому? з якої причини? через що?  Питання до підрядної частини ставиться  не від певного слова-члена головного речення, а від головного речення в цілому.

До головної частини підрядне речення причини приєднується  простими сполучниками  бо, оскільки, що; складеними  тому що, через те що, завдяки тому що, з тієї причини що, парними  тому... що, через те... що, а також сполучними виразами  завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; в силу того що; з тієї причини, що, з того приводу, що.

Підрядне речення причини може стояти перед головною частиною (напр..: Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. (Нар.творч.) А що їм добре, то й забули про мене. (Марко Вовчок.), після неї (напр..: Про курочку Рябу читайте щодня, бо то – наймудріша книжка. (Н.Кир’ян.), зрідка всередині головної частини.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

ІІІ. Виконання  вправ на закріплення.

*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони  складнопідрядні. У кожному з речень з’ясувати місце підрядної частини щодо головної, визначити її вид. Указати сполучники, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.

 Доростай, мій сину, до Людини, бо життя  дається лише раз. (П.Камінський.) Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті. (Л.Барабаш.) А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні. (О.Галета.) І знову Душа не здається і  дає Судьбі відкоша. А Душа над Судьбою сміється, бо вона головніша – Душа! (І.Драч.) За переконанням Г.Сковороди, праця не за природними нахилами завдає людині шкоди, через те що щастя не в почестях і  багатстві,  а в чистій совісті, незалежності й  сердечній веселості. (Б.Деркач.)

* Пояснювальний диктант. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.

І. А на душі у мене сумно трошки, що пісню дідусевої гармошки  послухати мені не довелось. (А.Зігора.) Чи не тому, що гомін гаю нас учить вірити в казки, цю казку так оповідають любовно в нас поліщуки? (Д.Фальківський.) Уже нема кому прибрати, причепурити нашу хату, бо і мене, і мій диван заворожив телеекран. (А.Качан.) Час – найлютіший кат якраз тому,  що він – найгуманніший лікар. (В.Пахаренко.) Я не клянусь, тому що я не зраджу. (Л.Костенко.) Лихо  в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б.Грінченко.) Вічності б у вічі подивитись, бо ж для чогось  в світі ми живем! (В.Кордонець.)

ІІ. Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла. (В.Сторожук.) Сьогодні сонце не зійшло, бо хмари геть усе заполонили. (С.Кічун.) Земля прагне цілющої зливи, просить ласки людської і сили, бо стомились від хімії ниви, Україно ти моя мила! (Г.Гуржій.) Озимини зелена рота  припала низько до землі, бо колеться  колючим дротом  холодного повітря  лід. (Є.Гуцало.) Уже тому, що ти жива,  Вкраїно ніжна й гордовита,  дзвінких пісень твоїх слова мені допомагають жити. (Б.Дегтярьов.)

* Переписати з дошки народні прислів’я, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити вид  підрядних частин.

Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш. Не клади пальця в рот, бо відкусять. Сама себе раба б’є, що нечисто жито жне. Не дивись високо, бо запорошиш око. Не розхитуй човна, бо вивернешся. Розгнівався, бо муха йому на ніс сіла.  Вкуси мене, вовче, бо я тебе не можу! Не кивай пальцем, бо й сам станеш старцем.

Народна творчість.

* Робота з підручником.  Виконання  вправи  121 (І, усно).

* Прочитати. Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними причини (усно).

В Червону книгу запишіть поетів: поети теж зникають на  землі. Я щаслива: моя свобода  завжди при мені. (Л.Костенко.)

* Диктант із коментуванням.  Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Ставало все краще на нашій Землі тому, що на ній – Україна. (І.Гончар.) Люблю  людей землі своєї,  бо й я землі своєї син. (В.Сосюра.) І мені так гарно стало, що минула ніч завій. (Д.Павличко.)  Пахучий сад і материнське слово, тумани сиві й роси світанкові – то все моє, бо тільки там я жив. (Б.Дегтярьов.) Ти не молися мовою чужою, бо на колінах стоячи, умреш. (Д.Павличко.) Серцю хочеться щирого вірша, бо фальшивого серцю не треба. (П.Паливода.) Земля прекрасна, тому що на ній живуть  дзвінкоголосі малюки. (Д.Бедзик.) Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся! (П.Тичина.) І десь у цім простім до болю світі ще є лелеки, бо маленькі діти іще ростуть на маминих руках. (І.Цабієнко.)

ІІ. Оскільки дражливе слово викликає лютощі, людина гаряча здіймає сварку. Людина лагідна незгоду втихомирює, тому що розважлива відповідь гасить гнів. Ніколи не прагни товариства людей лихих, через те що серця їхні привчені до насильства. (З Біблії.) А більший меншого тусає та ще й б’є, затим, що сила є. (Л.Глібов.) Орлові Муха скаргу подала: “Мене всі б’ють, тому що я мала”. Орел їй відповів суворо, та правдиво: “Тебе всі б’ють, бо дуже ти шкідлива”. (В.Симоненко.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним мети називається таке складне речення, в якому підрядне речення вказує, з якою метою відбувається дія, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення мети відноситься до головної частини в цілому і відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? Воно пов’язується з головним реченням сполучниками щоб (аби), для того, щоб; з тим, щоб; з тією метою, щоб; в ім’я того, щоб ( напр..: Ось тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух. (Є.Гуцало.)

Підрядні речення мети можуть стояти  перед головною частиною (напр..:  Щоб уволю всього мати, слід багато працювати. (Нар.творч.) Щоб глянути ясніше уперед, не раз, не два дивлюсь я у минуле. (В.Сосюра.), після головної частини (напр.: Люби природу, о люби, щоб буть самим собою! (В.Сосюра.)зрідка всередині головної частини (напр..:  А по небі нічка ходить і,  щоб краще було спати, мрії нам з-над хмар приводить. (Б.Лепкий.). Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку. (Панас Мирний.)

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с.  66).

V. Виконання  вправ на закріплення.

* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, з’ясувати їх місце щодо речення головного.

І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей  од біди  голосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.)

ІІ. На те щука  в річці, щоб карась не дрімав. На те й лихо, щоб з ним битись. Їж та хвали, щоб ще дали. Щоб запитати, не треба гроші мати. Не живемо, щоб їсти й пити, а їмо й п’ємо, щоб жити. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.

      І. Благослови, рідна нене, старими руками, щоб  вороги в полі мліли перед козаками! (П.Куліш.) Тарас за мене мучився й боровсь, щоб я зродився зерням України. (В.Кочевський.) Дай же, людство, вогню, щоб Тарасову пісню зустріти! (А.Малишко.) У завзятій,  важкій боротьбі ми поляжем, щоб волю і славу, і честь, рідний краю, здобути тобі! (І.Франко.) І співати мало: “Ще не вмерла...” І радіти мало, що не вмерла. Треба жить, щоби жила вона. (Д.Кремінь.) Усі свої сили, і душу широку, й життя я віддам до останнього кроку, аби ти щаслива була, Україно! (П.Воронько.) Щоб множилися радощі народні, до праці серце хай нас спонука. (Д.Луценко.)

ІІ. Щоб од серця одлягло, буду слухать тихі речі. (В.Милорадович.) Ти вірші мені почитала б, сердечні, прості рядки, щоб стишити мій неспокій, прогнати думи важкі. (Г.Лонгфелло.) Мабуть, щоб в очі сонцю не дивитись, ховаємось ми в тінь, а не від спеки! (А.Зігора.) Горем об землю кинула б, щастя щоб віднайти. (Г.Поліщук.) Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати. (М.Ткачук.) Підійшла черешня тихо до воріт, простягнула пишні  віти білосніжні, щоб плодом прийдешнім чарувати світ. (Г.Хорташко.) Дуби стоять кремезні, як Атланти, і на могутніх бронзових плечах  тримають споконвіку неба шати,  щоб килим лугу в спразі не зачах. (Д.Луценко.)

ІІ. Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати. (М.Сингаївський.) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. (Л.Костенко.) Шукаю слова нестерті, щоб стати на повен зріст. (Т.Коломієць) Я тихо-тихо заспівала, щоб серце з туги не вмирало. (Н.Гришаєнко.) Щоб твоя щасливо літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі. (С.Жадан.) Чумацький Шлях, як вус Енея, пірне в небес глибінь бездонну, щоб там, в невинних снах Астраї, знайти свою зорю – Дідону. (В.Герман.)

* Диктант із коментуванням. Cкласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за  схемою, поданою на с. 115 підручника).

      І.  Збіжаться люди із села, щоб розпитать про все на світі. (Т.Вишталюк.) Я собою заступлю тривоги, щоб у дім твій не знайшли доріг. (П.Камінський.) Будують дім до сонця вікнами, дверми вхідними і порогом,  щоб поселилися навік у нім  тепло і лагідність природи. (М.Косякевич.) Людям краще щоб було жити, попід косами лягло жито. (А.Малишко.) Весняний день пряде свою куделю, снує, мов диво, ниті дощові, щоб зарясніли паростки живі. (Т.Коломієць.) 

ІІ. Ой візьміть мене, лебеді, разом з собою, понесіть мене, лебеді, в теплі краї, щоб зігрілося серце, обпечене горем, на цій рідній, великій, прекрасній землі. (Н.Калениченко.) Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли.  Я розмовляти мушу, щоб  з туги не оніміти. Я друга побачити мушу, щоб день мені став ясніший. (Д.Павличко.) Скільки надії ще треба, щоб мрії збулися. Скільки ще сил нам набратись, щоб все пережить. (Л.Матусяк.) Ми пагінці плекаємо кущів, щоб відновить красу троянди ними (В. Шекспір.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 63-64, 66), написати творчу роботу на тему  “Що я можу зробити для України“, використавши у її тексті кілька складнопідрядних речень з підрядними причини та мети або вправа  128 (ІІ).