Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

Урок № 29

Тема: Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

Мета: пояснити  характер взаємозв’язку головного й підрядних речень у складнопідрядних  реченнях з кількома підрядними, дати поняття про  послідовну, однорідну й неоднорідну підрядність; формувати вміння визначати вид підрядності; виховувати повагу до неординарності людського мислення, неповторності людського “я”; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички  синтаксичного розбору складнопідрядних речень, креслення схем речень; розвивати увагу, уяву, емоційну сферу.

Тип уроку:  урок  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Підготовка  до сприйняття нового матеріалу.

* Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Скільки підрядних частин у кожному реченні? Накреслити схеми речень, за допомогою стрілок показавши зв’язки між їхніми частинами.

Залишу я синові у спадок  батьківське терпіння і хоробрість, щоб збагнув із вдячністю нащадок,  як життя плекалося і добрість. (Д.Луценко.) Коли б ти знала, де я був, що я губив і що здобув, який безмежний бачив світ! (П.Воронько.) Якщо не можна  вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі. (Л.Костенко.) 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75).

ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Накреслити схеми речень, визначити  види  взаємозв’язку головного й підрядних речень.

Я допускаю, що в мені живе душа коня, бо на зелені трави мене весною тягне, хоч під осінь люблю я в білім золоті вівса купатися. (Д.Павличко.) Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз, гарячих сліз, нестриманих, раптових,  що рвуться з глибини самого серця джерелами живущої во ди. (Леся Українка.) Коли притомить нас дорога, нап’ємось грому молодого, як п’ють з беріз холодний сік. На тоненьких гілках надії, які завжди зеленіють в моїй душі, спочиває сьогодні лазорівка – голуба синиця, щоб завтра податись у мандри. (Є.Гуцало.)

*Пояснювальний диктант.  Визначити  види зв’язку між головною й підрядними частинами в кожному з речень. Накреслити схеми речень. Зробити синтаксичний розбір  одного  з речень за схемою, поданою на с. 84 підручника (усно).

І. Я так давно не чув, як перепел вночі  запідпадьомкає, як в лузі деркачі  охриплим голосом  задеркотять жагуче. (М.Рильський.) Щоб не пекли дрібні образи дрібненьку душу день при дні, я згоден вибухнуть відразу, неначе бомба на війні. (В.Симоненко.) Спасибі, мамо,  що в голодний день ти, мов у казці, де дарують царства, передала єдине із багатства – найвищу пробу золотих пісень. (Б.Олійник.) І хоч не всякий долетить туди, де на шпилях безсмертна слава сяє, залишаться пісні, немов сліди, котрими дух нових доріг шукає. (Б.Лепкий.) 

ІІ. Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі, як зійде ранок золотий, що хвилі ніжні і прозорі змивають берег кам’яний.  Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє і день тріпоче по весні, що бідне серце в грудях мліє, як вгледить щастя уві сні.

З тв. Олександра Олеся.

* Робота з підручником. Виконання вправи 146.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.  П.9, вправа 147 (І, ІІ).