Управління освіти, молоді та спорту

Дубровицької РДА

Селецький НВК «ЗОШ I-III ст.-ДНЗ»ім.О.Ващишина

                              

                                               

 

Економічний словник

 

                                     

Дворак Ю.М. 

Дворак Ю.М. Економічний словник  

 

 

Рецензенти : 

Федорова М.І. – методист КУ Дубровицької районної ради «Дубровицький районний методичний кабінет»

 

Схвалено методичною радою Селецького навчальновиховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» ім.О.Ващишина ( протокол

№ 1  від 11 січня  2018 року)

 

 

 

 

 Пропонований посібник містить визначення  основних економічних понять. Усі матеріали дібрано відповідно до чинної програми МОН України та підручника  Крупська Л.П. Економіка 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень. Підр. для загальноосвітніх навч. Закладів/ Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І./-Х.:Вид-во «Ранок»,2011-192с. Посібник  призначено для   учнів 9-11х класів, учителів.

 

 

                                        

 

                                               Передмова

     Словник є одним із засобів накопичення результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу. Ще, М. Т. Рильський відзначав, що неможливо уявити собі культурну людину, яка не мала б потреби у словнику, ніколи б не заглядала до нього, ніколи ним не користувалась.

Довідкове видання містить впорядкований перелік слів, словосполучень з економіки з короткими їх характеристиками. В роботі використовуються скорочення, які характерні для довідкової літератури з економіки.      Даний словник стане в пригоді не тільки учням, але й учителям середніх шкіл, а також тим, хто самостійно вивчає основи економічної теорії.

Звичайно, знання економіки не гарантує успіху в житті. Але воно створює той фундамент, той рівень мислення, який дає впевненість у собі й формує здатність робити правильний вибір.

Активні операції банку – це операції з розпорядження банками наявних у їх розпорядженні ресурсів.

Альтернативна вартість – вартість найбільш пріорітетного блага, від якого доводиться відмовлятися, щоб отримати певну кількість обраного блага.

Амортизація – це поступове оновлення основного капіталу за допомогою відрахувань з доходу підприємства.

Аграрні відносини – це частина економічних відносин, які виникають у сільському господарстві щодо володіння й використання землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Абсолютна рента – це різниця між ринковою вартістю продукції та вартістю яку пропонує виробник.

Антициклічне регулювання економіки – це цілеспрямовані дії держави, а також великих корпорацій і фінансових структур спрямовані на регулювання циклічних коливань і стабілізацію ринкової кон’юнктури.

Адміністративні методи – це механізм прийняття владою законів, підзаконних актів, інструкцій, положень та здійснення контролю за їх виконання.

Аналіз - це такий метод, за допомогою якого ми пізнаємо досліджуємо певний об’єкт чи предмет, збираємо на нього інформацію, і за допомогою висновків охарактеризуємо його.

Акція – пайовий цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Аверсія ризику — негативне ставлення до ризику, аж до невизнання його значення й ролі. А. р. виявляється також як протидія ризикованій діяльності.

Банк – це спеціальний фінансовий інститут, що акумулює кошти та інші нагромадження ( золото, цінні папери ), видає кредити, випускає в обіг цінні папери, здійснює грошові розрахунки та інші операції.

Банківська система – це законодавчо визначена сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній та основі.

Банківська справа – це специфічна комерційна діяльність, яка передбачає отримання прибутку. 

Банківські гроші – це неповноцінні  грошові знаки, які емітуються банками на основі кредитування економіки. Вони відіграють важливу роль у кругообороту грошової маси , тим самим розвитку економіки.

Банкрутство — визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Бартер – прямий безгрошовий обмін товарами.

Безробіття – це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Безготівкові гроші – це записи на банківських рахунках і депозити в комерційних банках (банківські гроші). За безготівковими розрахунками в банках відбувається списання грошей з одного рахунку на інший (при поданні певних документів).

Біржа – це певний заклад, приміщення у якому укладаються угоди про купівлю-продаж цінних паперів, валюти, товарів та інших предметів, що реалізуються за стандартними ознаками та зразками. 

Біметалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплювалася за двома металами ( золота та срібла )

Благо - усвідомлена людиною здатність предмета задовольняти певну потребу.  

Бухгалтерський прибуток  ( економічний ) – це різниця між загальним виторгом і явними витратами фірми. 

Бюджет споживача - це певна кількість грошей, яка належить споживачеві і які він може використати у будьякий час для покупки товарів т послуг. 

Бюджетна лінія – лінія, яка відображає безліч наборів двох благ, доступних покупцеві за певного рівня доходу й цін.

Валюта – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання вартості товару.

Валютна інтервенція - це пряме втручання Національного банку у валютний ринок. Вона переважна використовується НБУ для того, щоб вгамувати ринок на попит чи пропозицію валюти і тим самим збереження стійкості національної валюти.

Валютна біржа – це організаційно оформлений і регулярно оформлений функціонуючий ринок, на якому відбувається торгівлями валютами різних країн світу.

Валютна система – це сукупність інститутів, механізмів і міжнародних організацій, за допомогою яких здійснюються розрахунки в межах рамках світового господарства.

Валютний курс – це ціна національної грошової одиниці виражена в грошових одиницях інших країн.

Розрізняють валютні курси фіксовані і плаваючі.

Валютний ринок – це сфера купівля і продажу іноземної валюти.

Валовий внутрішній продукт – це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду ( найчастіше це один рік ).

Валовий дохід (ТR) – це загальна виручка продавця від продажу всього обсягу продукції.

Валове утримання  — сумарний обсяг зобов’язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

Валовий збиток — максимальний збиток, що зумовлює потребу виплати всієї страхової суми.

Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена через грошову одиницю іншої країни або міжнародну грошову одиницю (наприклад, євро). Має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності у стосунках із суб’єктами інших держав. В Україні В. к. визначається Національним банком України.

Вексель – письмове боргове зобов’язання, яке надає власнику право вимагати від боржника зазначену в цьому зобов’язанні суму платежу після закінченого ним терміном. 

Величина попиту – кількість товару, яку бажають і можуть придбати покупці в певний час за певною ціною.

Величина пропозиції – це конкретна кількість якогось товару, яку згодний запропонувати продавець або

група продавців за певний проміжок часу при певних умовах за тією чи іншою ціною.

Взаємозамінними - називаються ті товари, які споживач може замінити один товар на інший, при цьому корисність від цього залишатиметься сталою. До таких товарів наприклад можна віднести мінеральну воду та сік. Цей приклад показує нам, що якщо на ринку товарів підвищиться ціна на мінеральну воду, то споживач може її запросто замінити соком, при цьому корисність від покупки не зменшиться.  

Виробництво - це процес, коли людина взаємодіє з природою, під час якого створюються життєві блага, які необхідні для життя, розвитку та існування людського суспільства.

Виробничі відносини - це взаємозв’язки, що виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Виробничі      ресурси      –        це      лише та      частина економічних ресурсів, яка бере участь у певному циклі виробництва й у певний проміжок часу.

Витрати виробництва – це всі затрати виробника на виробництво певного виду продукції.

Виробнича собівартість - це собівартість яка охоплює виробничі витрати підприємства в цілому.

Відтворення трудових ресурсів -  це процес постійного і безперервного поновлення працездатного населення.

Відрядна заробітна плата – це форма , що заохочує збільшення обсягів виробництва продукту. Її застосовують тоді, коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва.

Відтворення    –        це      безперервність     процесу виробництва товарів і послуг, на основі якого здійснюється оновлення елементів економічної системи.

Відсоткова ставка – форма вираження ціни позики у відсотках. Вимірюється відношенням річного доходу, що нараховується на позичковий капітал, до всього позичкового капіталу.

-номінальна – фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу (тобто відсоткова ставка без урахування інфляції).

-реальна – ставка, що скоригована на відсоток інфляції.

Власність - це сукупність відносин між суб’єктами господарювання щодо привласнення засобів і предметів виробництва.  

Внутрішній ринок – це ринок всередині даної країни, який обмежений певними рамками та кордонами. 

ВНП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за участю лише національних факторів виробництва ( належать даній країні та її громадянам ) як у межах своєї країни так і за кордоном.

Глобалізація – це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, умовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій.

Глобальна економіка – це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею.

Глобальні проблеми  - це проблеми пов’язані з природними, природно антропогенними, та антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами їх вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

Гранична норма заміщення - це та кількість товару, від якого відмовиться даний споживач, для того щоб отримати інший задля того, щоб зберегти сталий рівень загальної корисності.

Граничний дохід (МR) – це приріст валового доходу продавця , який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції.

Граничні витрати (МС) – додаткові витрати фірми на виробництво кожної додаткової одиниці продукції.

Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки.

Готівкові гроші – це наявні гроші, вони постійно переходять від покупця до продавця при купівлі товарів і послуг.

Грошова маса – це обсяг випущених в обіг грошей і кошти на депозитах в комерційних банках.

Грошова база  ( монетарна база ) – це всі готівкові гроші країни ( перові і металеві) включаючи готівкові гроші банків, які знаходяться в резерві.

Грошова політика – один із напрямків діяльності держави, який передбачає здійснення контролю над грошовою масою в країні.

Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської діяльності.

Грошовий агрегат -  це певний показник грошової маси, що показує ступінь її ліквідності.

Дебітор – сторона, що отримує позику.

Держава – усі урядові установи, що мають юридичну та політичну владу для здійснення, в разі необхідності, контролю над учасниками економічної діяльності для досягнення державних цілей (оборона, екологія, соціальна допомога, освіта тощо).

Державний бюджет – це основний фінансовий план відтворення і використання загальносуспільних грошових засобів.

Державний борг – накопичені за кілька років дефіцити бюджету.

Дефіцит бюджету – сума, на яку витрати держави перевищують доходи за поточний рік.

Державне регулювання економіки – це управління соціально-економічним розвитком країни.

Державна власність - це така форма власності, де всіма засобами виробництва та ресурсами володіє держава.

Депозитні гроші – це один із різновидів банківських грошей, які знаходяться на рахунках в банках.

Демомінація – це обмін всіх старих грошових знаків на нові у певній пропорції цін, тарифів, заробітної плати, та інших чинників.

Девальвація – це знецінення грошової одиниці порівняно з іноземною валютою.

Депозит ( вклад)  — це кошти (готівка або безготівкові) у національній або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові згідно із законодавством України та умовами договору.

Дефляція – зворотний процес, що характеризується зниженням середнього рівня цін та зростанням купівельної спроможності грошової одиниці.

Дефіцит пропозиції – ситуація, у якій величина попиту за існуючої ціни перевищує величину пропозиції. Диференційна рента 1 - це дохід власника землі, яку він надав у користування іншій особі на кращих землях ( більша родючість грунтів , краще розташування ділянки тощо).

Диференційна рента 2 – це дохід власника землі яку він надав у користування іншій особі на землях, де потрібно робити вкладення у її родючість.

Диференціація доходів – це різниця в рівні грошових доходів різних класів, верств і груп населення, зумовлена неоднаковими відношенням засобів виробництва, створеного продукту, економічної та політичної влад.

Дивіденти  — 1) частина прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів; 2) доходи, отримані суб’єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, зокрема, від їх продажу, і доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами).

Дисконт  — 1) різниця між теперішньою ціною і ціною на момент погашення або ціною за номіналом цінного паперу; 2) різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами постачання.

Дисконтування — визначення теперішньої вартості майбутніх доходів і витрат. Дисконтування здійснюється множенням фактичного розміру платежу на дисконтувальний коефіцієнт. Використовується в актуальних розрахунках зі страхування життя.

Дохід – це різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послу і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції.

Дохід підприємницький – це дохід отримуваний від підприємницької діяльності.

Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному вираженні для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального станів людини.

Додана вартість – це вартість прирощена на певному підприємстві.

Домогосподарства – це економічні одиниці, що складаються з одного чи більше осіб, які займаються спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовує зароблені при цьому кошти на поточне споживання товарів та послуг.

Дотації – це допомога держави у грошовій формі, яка надається виробнику за кожну вироблену одиницю продукції.

Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів.

Економіка – суспільна наука, що досліджує всю сукупність економічних відносин, які виникають між суб’єктами господарювання в процесі життєдіяльності.

Економічна теорія - це суспільна наука, котра вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб’єктів, що спрямована на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Економічні інтереси - це усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольняти конкретні потреби, що обумовлює певний тип їх господарської поведінки.

Економічна система - це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки. що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Економічні        суб’єкти     –        учасники    економічних відносин (домашні господарства, підприємства, фінансові установи, держава тощо).

Економічні об’єкти – усе, через що виникають економічні відносини: товари та послуги, капітал, праця, земля тощо.

Економічне       зростання -        збільшення обсягу утворюваних корисностей а, отже, і підвищення життєвого рівня населення.

Екстенсивний тип зростання – це такий тип економічного зростання, при якому збільшення виробництва досягається за рахунок додаткового залучення ресурсів ( матеріальних, земельних, фінансових і трудових ). При цьому рівень технології і продуктивності праці залишається незмінним або зростає дуже повільно.

Економічна вигода – реалізація економічних інтересів, отримання найбільших доходів є основними причинами розвитку міжнародних економічних зв’язків. Світове господарство є основним і єдиним організатором поза яким не може розвиватися жодна країна незалежно від її економічного розвитку.

Економічні потреби – потреби для задоволення яких необхідна свідома діяльність людей, спрямована на виробництво товарів і послуг.

Економічні блага – результати людської праці, створені в процесі виробництва для подальшого обміну та споживання.

Екологічна криза – це незворотні антропогенні зміни екосистеми, глобальне порушення природної рівноваги й деградації природного середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання.

Економічні коливання – повторення піднесень і спадів рівнів економічної активності, які відрізняються один від одного тривалістю та інтенсивністю.

Економічні індикатори (барометри) – статистичні показники, динаміка яких стало відповідає зміні економічної кон’юнктури. Аналіз цих показників дозволяє прогнозувати майбутнє економічного розвитку.

Економічна політика – це система економічних ідей, цілей держави, завдань та засобів їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.

Економічні ресурси – це потенційні можливості елементів, які необхідні для функціонування виробництва.

Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів ділової економічної ефективності протягом декількох років або десятиліть. Це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. 

Економічно активне населення (ЕАН) – сукупність зайнятих та безробітних, що активно шукають роботу.  

Економічна     ефективність      виробництва      – співвідношення       результатів виробництва        та      витрат ресурсів на їх виробництво за певний проміжок часу.

Економічний кругообіг – взаємозалежний рух ресурсів, товарів, послуг і прибутків між основними суб’єктами економічної діяльності. До основних суб’єктів економічної діяльності належать домашні господарства, підприємства та держава.

Економічний потенціал країни – сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольняти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва та споживання.

Еластичність товару - це здатність товару не змінювати свій попит при різних чинниках.

Еластичність   попиту       за      ціною         -        це      така еластичність попиту, коли при зміні відсоткового попиту змінюється і ціна товару.

Електронні гроші – це один з різновидів депозитних грошей, які знаходяться на рахунках в банках, переказ яких здійснюється за допомогою комп’ютерної мережі.

Емісія грошей – випуск в обіг грошей у готівковій і безготівковій формах відповідно до законів грошового обігу. Призводить до збільшення грошової маси в обігу.

Європейські директиви  — правові документи, що являють собою нормативну базу страхового регулювання у країнах ЄС. 

Європоліс  — уніфікований документ, що засвідчує наявність договору страхування певного класу в країнах Європейського Союзу.

Єдиний державний реєстр страховиків — це система обліку, збору, нагромадження та вилучення з Реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової діяльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків.

 

Зайнятість – діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій та інших формах.

Зайняте      населення –        це      люди,          забезпечені оплачуваними робочими місцями.

Засоби праці - це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці ( машини, механізми, природні ресурси).

Заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому вираженні, який є за договором про працю сплачує працівникові за роботу, яку виконано, або за надані послуги.

-          номінальна – сума грошей, яку отримує працівник за свою працю за певний проміжок часу.

-          реальна – кількість товарів та послуг, які можна придбати за отриману номінальну заробітну плату.

Загальна корисність (ТU) - це вся корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом. Загальна корисність характеризує суму усіх граничних корисностей.

Застава — це спосіб забезпечення зобов’язань. Кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання першочергово (відносно інших кредиторів) спрямувати необхідну частину вартості заставленого майна на сплату боргу. Майно, що передається під заставу, має бути застраховане.

Закон зростання альтернативної вартості – із зростанням виробництва одного з товарів за умов повної зайнятості ресурсів альтернативна вартість кожної наступної одиниці цього товару зростає.

Закон попиту – за інших рівних умов зі збільшенням ціни величина попиту зменшується, а зниження ціни веде до його збільшення. Це означає, що ціна товару і величина попиту перебувають в оберненій залежності.

Закон пропозиції – із підвищенням ціни величина пропозиції зростає; якщо ціна знижується, то зменшується й величина пропозиції.

Закон Госсена I ( закон спадної граничної корисності): у процесі збільшення кількості споживаного товару або послуги його корисність від споживання кожної додаткової одиниці зменшується.

Закон Госсена II: при раціональній поведінці споживача          на      ринку       здійснюється        умова          рівності граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару.

Закон Оукена: перевищення рівня фактичного безробіття над його природним рівнем на один відсоток призводить до скорочення реального ВВП на 2,5 відсотка порівняно з його потенційним рівнем.

Земля — перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил .

Ізоканта - це така крива, які показує всі можливі комбінації ресурсів, які можуть або використовуються для виготовлення певної кількості продукції.

Ізокаста - це кокретна лінія, яка відображає різні комбінації затрат капіталу і праці , при яких загальні затрати виробництва є незмінними.

Інвестиції  — довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство, справу, різні галузі господарства, переведення грошей у менш ліквідну форму з метою отримання прибутку.

Інвестор  — юридична або фізична особа, яка здійснює довготермінове вкладення капіталу в певну справу з метою отримання прибутку.

Іноземна валюта – це грошова одиниця  іноземних країн. У  сфері фінансових відносин розрізняють таке поняття як конвертованість валюти ( тобто можливість її обміну на валюту інших держав, або на золото ).

Індекс споживчих цін – це індекс Лайспейреса, розрахований для «кошика» споживчих товарів та послуг на основі якого визначається величина прожиткового мінімуму.

Інфляція         –        це      знецінення грошей       унаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у зростанні цін.

Історичний метод - це такий метод, який включає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного періоду часу, і на основі даних робляться певні висновки та гіпотези.

 

 

Капітал – всі засоби виробництва, створені людиною у попередніх виробничих процесах і можуть бути застосовані для подальшого їх використання.

-          фізичний – це сукупність матеріальних благ (машин, будівель і споруд, транспортних засобів, інструментів), які використовуються у виробництві товарів і послуг із метою отримання прибутку.

-          фінансовий – це кошти, призначені для придбання машин, устаткування, транспортних засобів та інших видів реального капіталу. Фінансовий капітал є джерелом для розширення фізичного капіталу.

Карта кривих байдужості – сукупність кривих байдужості, кожна з яких характеризує певний рівень корисності. Чим вище розміщена крива байдужості, тим більше задоволення приносять представлені нею комбінації товарів.

Коефіцієнт Джині – це макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових доходів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютно рівного їх розподілу між громадянами країни.

Конкуренція – економічне суперництво між учасниками ринкового господарства за якнайвигідніші умови виробництва та збуту товарів і послуг, за отримання найбільшого прибутку.

Конвертованість – вільний обмін національної грошової одиниці та інші валюти за чинним курсом.

Корисність блага – здатність економічного блага задовольнити одну або декілька потреб людини.

Корисність     товару        –        це      здатність     товару задовольняти      споживача і         приносити йому певну корисність. Не можна корисність порівнювати з користю.

Комерційні банки – це кредитні установи, які здійснюють універсальні банківські операції для підприємств всіх галузей господарства та фізичних осіб за рахунок коштів залучених у вигляді внесків.

Кредит – економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу фінансового капіталу на засадах поверненості, строковості та платності.

Кредитор – сторона, що передає капітал у грошовій або натуральній формі іншому суб’єкту.

Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які їх реалізують.

Кредитні відносини – це відносини, що виникають між кредитором і позичальником при здійснюванні кредитних операцій.

Кредитні операції – це вид активних операцій банку пов’язаних  з наданням клієнтом позик.

Крива виробничих можливостей (КВМ) – це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Крива Лоренца – крива, яка демонструє фактичний розподіл доходів у суспільстві й дає наочне уявлення про його відхилення від лінії абсолютної рівності в розподілі доходів і про ступінь нерівності їх розподілу.

Крива байдужості – лінія, усі точки якої показують різні комбінації двох благ (товарів), що мають рівну (однакову) корисність для певного споживача. Крива байдужості відображає аналіз бажань або уподобань споживача.

Крос-курс – котирування двох іноземних валют, жодна з яких не є національною валютою учасника угоди, який установлює курс.

Лізинг — це довгострокова оренда приміщень виробничого    призначення,      машин,       обладнання, транспортних засобів з можливістю їх подальшого викупу.

Лізингові компанії – це кредитно-фінансові установи, які виступають фінансовими посередниками і спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування та передачу їх в оренду фірмам орендарям для виконання виробничої діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом певного періоду часу.

Ліквідація      —      процедура припинення функціонування суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом за рішенням арбітражного суду.

Ліквідація збитків — термін означає комплекс робіт з визначення й виплати страхового відшкодування в страхуванні майна і відповідальності.

Ліквідність  —  ступінь легкості, із якою певні товари можуть бути перетворені на готівку.

Максимальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути вищою за встановлений ліміт.

Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки.

Макроекономічна рівновага – стан ринкової системи, який характеризується збалансованістю різних чинників: доходів та витрат, попиту та пропозиції, виробництва та споживання.

Маса прибутку - абсолютний розмір прибутку у грошовому вираженні. Норма прибутку характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу.

Мінімальна заробітна  платня – це грошовий еквівалент, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації, за умови здійснення трудового процесу в межах суспільнонормативної інтенсивності праці.

Міжнародна економічна інтеграція – це правове оформлення процесу зближення та взаємопроникнення в національні господарства спрямованих на створення єдиного господарського комплексу.

Міжнародна міграція робочої сили – це об’єктивне переміщення працездатного населення одних країн в інші з метою пошуку роботи та отримання вищої заробітної плати.

Міжнародна організація праці ( МОП ) – це спеціалізований заклад ООН, заснований 1946 року з метою розвитку співпраці у вирішенні проблем зайнятості, покращення умов праці, розширення соціального забезпечення та встановлення загальних стандартів рівня життя.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку ( МБРР ) – це спеціалізований заклад ООН, заснований 1944 року , згідно з рішенням Бреттон-Вудської конференції з метою сприяння та допомоги в реконструкції й розвитку економік країн-членів МБРР наданням кредитів та гарантів.

Міжнародний валютний фонд  (МВФ) – це спеціалізований заклад ООН, заснований 1944 року.  Функціонує з 1948 року як міжурядова валютно-кредитна організація, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин.

Міжнародний поділ праці – вища форма суспільного поділу праці, що виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції послуг і подальшогому обміні ними.

Міжнародна торгівля- сфера міжнародних товарногрошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Міжнародна кооперація – процес формування сталих виробничих зав’язків між підприємствами різних країн, у результаті якого здійснюється спільна діяльність із випуску елементів готової продукції.

Мікроекономіка - це частина економічної теорії, яка вивчає діяльність конкретних економічних суб’єктів на мікрорівні.

Мінімальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути нижчою за встановленний ліміт.

Монополія – абсолютне переважання на ринку єдиного виробника (продавця) товарів та послуг, що дозволяє йому отримувати монопольний прибуток шляхом установлення монопольних цін.

Монополізація ринків – одна з актуальних і складних проблем сучасності, для розв’язання якої в багатьох країнах приймаються спеціальні антимонопольні закони.

Монопсонія – ринок одного покупця та великої кількості продавців.

Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента виконує один метал ( або золото або срібло ), при цьому в обігу функціонують розмінні монети та знаки вартості, що обмінюються на грошовий метал.

Надлишок пропозиції – ситуація, у якій величина пропозиції за існуючої ціни перевищує величину попиту.

Національна економіка – цілісна, інтегрована сукупність усіх господарчих суб’єктів та економічних зав’язків між ними, що встановлюються на основі загальнодержавного поділу праці.

Національний дохід – це фактично зароблений дохід усіх економічних суб’єктів країни.

Національна валюта – це грошова одиниця певної країни, об'єднання країн.

Національний ринок – це сфера обміну за посередництвом якої здійснюється реалізація товарів та послуг, обіг капіталу, купівля-продаж робочої сили.

Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує найманий працівник за годину, день тощо використання його праці працедавцем.

Носій ризику — суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.

Норма резервування – частка депозитів, яку комерційні банки       зобов’язані тримати      у        вигляді обов’язкових резервів у центральному банку.

Нуліфікація – це оголошення державою знецінених грошових знаків не дійсними.

 

Оборотний капітал ( підприємства, фірми, інших установ) – це такий капітал, який бере участь у виробничому процесі і отриманий дохід дальше переноситься на створення продукції. Цей капітал є повністю в русі і призначений для розширення виробництва. До нього входять купівля засобів виробництва, ресурсів, праця людей.

Облікова (дисконтна) ставка – та відсоткова ставка, за якою центральний банк надає позики комерційним банкам та здійснює переоблік векселів.

Об’єкти оподаткування – те, із чого  стягують податки: юридичні та фізичні власники доходів (фірми, власники майна, споживачі товарів та послуг).

Олігополія - це ринкова структура, що характеризується дуже невеликою кількістю продавців, пов'язаних взаємною залежністю, а поява нових продавців утруднена або неможлива.

Олігопсонія – перевищення кількості продавців товару над обмеженою кількістю покупців.

Опціон – стандартизований терміновий біржовий контракт, що засвідчує право однієї особи придбати у іншої особи чи продати іншій особі визначену кількість цінних паперів у визначений в контракті строк у майбутньому з фіксацією ціни під час укладання контракту.

Оподаткування – величина, із якої нараховується податок.

Орендна плата – регулярні платежі за тимчасове користування капітальними благами.

Оцінка ризику — аналіз обставин, які всебічно характеризують ризик на підставі інформації, що подається в повному обсязі. О. р. здійснюється як перед підписанням страхового договору, так і після настання страхового випадку. 

 

 

 

 

Паперові гроші – це певний номінальний знак котрий наділений примусовим курсом НБУ і виконує роль загального емітента.

Перший закон Енгеля формується так: при незмінних цінах на всі товари та послуги частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення лише за умови зростання доходів сім'ї.

Підприємець – суб’єкт, що поєднує в собі новаторські, комерційні та організаційні здібності для пошуку та розвитку нових видів, методів виробництва, нових сфер застосування капіталу.

Підприємливість – здатність до самостійних, неординарних, нетипових дій господарюючих суб’єктів.

Підприємництво – самостійна, ініціативна, пов’язана з ризиком діяльності суб’єкта господарювання щодо виробництва товарів, робіт, послуг із метою отримання прибутку.

Підприємство – самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність із метою отримання прибутку.

Пластикова карточка – це носій електронних грошей з іменним документом що видається банком і є засобом платежу.

Платіжний баланс – співвідношення суми платежів, здійснених певною країною за кордоном, та надходжень, отриманих нею з-за кордону за певний період.

Повна собівартість - це така собівартість, яка містить у собі витрати підприємства на виробництво та продаж продукції. Для її обчислення використовують собівартість додавання витрат, які знаходяться поза виробництвом.

Податки – це обов’язкові (примусові) платежі, що вносяться до державного (місцевих) бюджету юридичними та фізичними особами.

Податкова ставка – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю джерела оподаткування. Її обчислюють як відношення вилученої частини доходу до загальної його суми.

Податкова система – певний порядок стягування податків, у межах якого визначаються: суб’єкти, об’єкти, оподаткування, податкові ставки та механізм стягування податків.

Політологія – наука, яка вивчає політичну систему й політичне життя суспільства, проблеми внутрішньої політики та міжнародних відносин.

Попит - це та кількість товарів та послуг які споживачі бажають і можуть купити на ринку за певну ціну в певний момент часу.

Попит на працю – це потреба роботодавців у робочій силі для здійснення та виробництва товарів, послуг.  

Попит на ресурс – це та кількість ресурсів, які спроможні купити підприємства певної кількості в певний момент часу.

Повноцінні гроші – це гроші,  які в собі мають вартісну оцінку ( монети із золота, срібла, бронзи ).

Посередник — страховий брокер, або агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Послуга – економічне благо, що не має товарної форми. Вона надається у вигляді цілеспрямованої корисної дії або обслуговування.

Поточні ціни – фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.

Потреба – прояв необхідності отримати певне благо, відчуття нестачі чогось, бажання це мати.

Планова економіка –        жорстко-централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Праця     –        сукупність фізичних     та      розумових здібностей, які       використовуються         у        виробництві різноманітних економічних благ. 

«Правило величини 70» дозволяє швидко підрахувати кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін. Для цього потрібно число 70 поділити на щорічний рівень інфляції.

Прибуток – частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Приватна власність - це така форма власності на товари та послуги, якими володіє одна особа.

Приватизація — це роздержавлення державної власності і передання її у приватну - одній особі.

Природній рівень безробіття - це оптимальна кількість безробітних, яка не спричиняє негативного впливу на економіку.

Природні ресурси - це всі ресурси природи ( мінеральні, рудні та інші), які використовують для виробництва товарів та послуг.

Проблема вибору – ситуація, за якої з кількох можливих          варіантів       потрібно     вибрати      один,           який забезпечить максимальну ефективність.

Профіцит бюджету – перевищення державних доходів над витратами.

 Пропозиція - це та кількість товарів та послуг, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринок за певну ціну впродовж певного часу.

Протекціонізм – захист внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції.

Продукт виробництва – життєве благо, створене виробничими факторами (капіталом, працею, природними ресурсами, підприємницькими здібностями).

Продуктивність праці – це кількість товарів і послуг, вироблених одним суб’єктом (робітником, бригадою, цехом, підприємством, країною) за одиницю часу.

 

 

Рента – ціна, яку сплачують за використання землі або інших природних ресурсів, кількість яких обмежена.

Рентабельність – відношення прибутку до величини витрат за певний період часу, виражене у відсотках.

Ревальвація – це підвищення курсу національної  грошової одиниці відносно іноземної валюти.

Ризик  — ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової) користі або прямих збитків через появу непевної (випадкової події, яка зачіпає інтереси осіб, причетних до тієї чи іншої справи, або всіх членів суспільства).

Ринок - це певна сукупність економічних відносин між    домогосподарствами,       фірмами,    підприємствами, державою щодо купівлі та продажу товарів та послуг.

Ринок     інформації          –        сукупність економічних відносин із приводу збирання, обробки, систематизації інформації та продажу її кінцевому споживачу.

Ринковий механізм - це сукупність певних економічних законів, елементів, які повинні утворювати спосіб організації ринкової економіки як саморегулюючої системи, а також це механізм функціонування цін і розподілу ресурсів , здатність продавця продати товар за вищу ціну, а споживачу купити за нижчу.

Ринкова ціна - це ціна, яка самостійно встановлюється на ринку за допомогою попиту та пропозицією.

Ринкова          інфраструктура –        це      сукупність різноманітних установ та інститутів, які забезпечують функціонування ринку.

Ринкова кон’юнктура – це відношення попиту і пропозиції.

Ринкова рівновага – така ситуація на ринку, коли кількість товару, яку готовий продати виробник, дорівнює кількості товару, яку готовий придбати покупець за наявною ціною.

Рівновага споживача - це певна комбінація придбаних товарів споживачем, яка максимізує його корисність при обмеженому бюджеті.

Рівноважна ціна - це така ціна на товар, яка задовольняє дві сторони : покупця та продавця.

С  

Санація — система заходів, які здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання підприємства банкрутом та його ліквідації. С. має на меті оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Світове господарство – це внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торгівельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Світовий ринок – це сукупність національних ринків пов’язаних між собою стійкими формами товарногрошових відносин.

Світова економіка – закономірний результат інтернаціоналізації господарських зв’язків і формування сукупності взаємопов’язаних та взаємозалежних національних економік.

Система національних рахунків (СНР) – сукупність показників, що дають комплексну картину загального стану національної економіки та характеризують виробництво, розподіл та використання створеного валового продукту.

Сімейний дохід – це сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних, духовних потреб індивідів, суспільства загалом.

Стагфляція – стан економіки та соціальної сфери, який характеризується загальним спадом виробництва (стагнацією) у поєднанні зі зростанням цін та високим рівнем безробіття.

Субсидії – відшкодування з державного бюджету витрат підприємств або домашніх господарств.

Сукупний попит – відображає різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці всі разом готові придбати за кожного можливого рівня цін.

Сукупна пропозиція – загальна кількість товарів і послуг, які можуть бути запропоновані за різних рівнів цін.

Товар – продукт праці, який задовольняє певну потребу людини. Він виготовляється для обміну й реалізується шляхом купівлі- продажу.

Транснаціональні корпорації (ТНК) – великі компанії, що мають щорічний обіг від 1000 млн. дол. США, філіали щонайменше в шести країнах світу, частину активів за кордоном- не менше ніж 25 відсотків.

Торговельний обіг – сума вартості обсягів експорту та імпорту.

Торговельне сальдо  - різниця між вартісними обсягами експорту та імпорту.

Трансферти – це одностороння та безповоротна передача товарів, послуг, грошей, прав власності та активів від одних економічних суб'єктів до інших, що здійснюється на безоплатній основі.

Трудові ресурси – наявне працездатне населення на певній території, країни, яке володіє фізичними і розумовими здібностями та знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Трудомісткість показує, скільки часу потрібно для випуску одиниці товару або для виробництва продукції на грошову одиницю.

Трудовий капітал – це сукупність всіх затрат виробника на підвищення кваліфікації робітників для отримання більшого доходу.

Фірма – економічний суб’єкт, який здійснює певну господарську діяльність із метою отримання прибутку.

Фінансовий ринок  — ринок кредитів і фондових цінностей, в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів. Складовою частиною Ф. р. є страховий ринок.

Фінансовий капітал – це кошти призначені для придбання машин, устаткування, транспортних засобів та інших видів реального капіталу.

Фіксальна політика – цілеспрямоване регулювання податків і державних витрат для досягнення вибраних макроекономічних завдань.

Франчайзинг — змішана форма великого і малого підприємництва, за якої великі компанії укладають договори з малими фірмами (нерідко «дочірніми») на право здійснення діяльності від імені франчайзера на умовах, визначених останнім.

Фрахт — плата власникові транспортного засобу за перевезення вантажів та пасажирів по будь-яких шляхах сполучення. Особливо часто термін застосовується на морському і річковому транспорті.

 

Холдинг— корпорація, страхова компанія, яка управляє і спрямовує діяльність інших підприємств шляхом придбання контрольних пакетів акцій, зокрема страхових компаній.

Цикл економічний – коливання рівня ділової активності в певний проміжок часу.

Ціноутворення - це процес встановлення ціни на товар чи послугу.

Цінова війна – поступове зниження цін з метою витіснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Ціна рівноваги – ціна, за якою продавці готові запропонувати певну кількість товару, а покупці за цією ціною – купити таку саму кількість товару протягом певного часу.

Цесіонер  — особа, якій передається право власності.

Чек – це письмове розпорядження власника рахунку в банку про передачу певній особі на рахунок певну кількість грошей у зазначений час.

Чистий національний продукт – сумарна вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених протягом року, за винятком суми амортизації.

Чистий прибуток – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємця після розрахунків із бюджетом за податковими та обов’язковими платіжними зобов’язаннями.

Чистий дохід – виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який є основною складовою доходу.

Чиста монополія - це такий вид ринку, при якому існує тільки один продавець і йому нема замінників.

 

 

 

Список використаних джерел і літератури 1.Горленко Г.О. Практикум з економіки для 10-11 класів. – Камянець-Подільський:Абетка-Нова,2002.

2.Довгань Г.Д. Економіка. 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень: Розробки уроків. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011

3.Довгань Г.Д. Основи економіки у визначеннях, таблицях, схемах. – Х.: Вид-во «Ранок»,2014.

4.Основи економіки: Посіб. Для 10-11 кл. / За ред.

Ю.В.Ніколенка. – К.: ЦУЛ,2003.

                  5.Радіонова     І.Ф.     Економіка.     Рівень    стандарту.

Академічний рівень : Підр. Для 11 кл. – Кам’янецьПодільський : Аксіома,2012

6. Радіонова І.Ф. Економіка. Профільний рівень : Підр.

для 10 кл. /І. Ф. Радіонова, В. В. Радченко. – Кам’янець-

Подільський : Аксіома,2010

7.Сухарський В.С. Економічний словник-довідник. –

Тернопіль6 Навчальна книга – Богдан,2002