"Смисл назви оповідання “Скрипка Ротшильда” А.П. Чехова."

Тема  уроку:Смисл          назви оповідання “Скрипка     Ротшильда”            А.П. Чехова.

Мета:формувати   в          учнів  навички        роботи          з          художнім     текстом, його   аналізу, добору    з          нього необхідних  прикладів,  підвести       учнів  до розуміння прагнень       письменника,        вчити висловлювати       свої    думки, вести діалог.

Хід      уроку:

І.          На       початку        уроку учитель        задає запитання,  за        допомогою яких з’ясовує перші      враження    учнів  після  прочитання             твору,            створює невимушену атмосферу.          Дає     можливість висловити   свою  думку, вияснити      незрозуміле. Але учитель        повинен       повести        розмову       так, щоб    діти    вчилися        вислуховувати інших,    щоб    обмін            враженнями не       перейшов    у          безпредметну       розмову.      Можливі такі         запитання:

Чи       сподобалось          вам    оповідання?           (здебільшого         учні відповідають,        що оповідання      їх         зацікавило)

Які      думки           у          вас      виникли       після  читання?

Здивування –          Бронза          робить          мірку ще      з          живої Марфи.

Жаль  Марфи,         яка     все      життя не       відчула         ласки.

Чи       справді         людина        розуміє         свої    помилки      тільки            перед смертю?

Страх,            що      я          схожа            на       Бронзу.

Що      для     вас      залишилось            незрозумілим?

Хто      з          героїв            найбільше   сподобався,           хто      викликав     інші почуття?

Чи       легко було  читати           оповідання?

Як       би       ви       назвали        оповідання?

варіанти       назв   “Бронза”,     “Трунар”,     “Смерть        Марфи”,       “Ротшильд  і Бронза”, “Смисл  життя”

ІІ.         Слово            учителя.

А.П.    Чехов            –          майстер        короткого    лаконічного            оповідання, у          якому            немає жодного     зайвого        слова.           Він      письменник з          хитринкою, читати           його   не просто.   Читаючи       твори Чехова,         ми дивимося    на       звичайнісінькі        речі по-новому.    Те,      що      спочатку здається       смішним,     виявляється            сумним,       а страшним виявляється            зовсім           не       те,       що      прийнято     вважати        страшним. Чехов не      “розжовує” свою  основну        думку           читачеві.      Він      просто описує          випадок, подію,   і           хоче,  щоб    читач сам     здогадався,            хто є          ким    в          оповіданні.

Письменник           довіряє         читачеві.      Він      упевнений, що      читач достатньо розумний й            спостережливий,  що      сам     усе      зрозуміє,     йому  не       треба підказувати.           Свою головну        думку           Чехов            формулює   у          назві багатьох       оповідань,  п’єс.   Недарма він           називає        багато           своїх  творів іменами       головних      героїв:           “Іонич”, “Ванька   Жуков”,        “Дядя            Ваня”, “          Вишневий    сад”.  Інші    назви вказують      на головну  думку           автора, читач,            прочитавши            тільки            назву твору “Зловмисник”,

“Стрибуха”, “Людина      у          футлярі”,      “Товстий      і           тонкий”, “Хамелеон”, здогадується       про     те,       що      прагнув        виразити      Чехов, на       що      звернути      увагу.

Спробуємо  на       уроці пояснити      смисл            назви оповідання “Скрипка Ротшильда”.

ІІ.         Бесіда           –          діалог.

(Учитель       створює        творчу           атмосферу, коли  кожний         учень має     змогу висловити свою   думку,          припущення.          Ні        в          якому            разі    не нав’язує       свою  думку           –          учні повинні           самі    дійти  до       істини, або     задуматися над     питаннями  уроку, продовжити         роботу          над     твором удома.)

Назвіть          основних     героїв            твору.

(Яків   Бронза          –          трунар,         Марфа          –          його   дружина,     Ротшильд –          єврей-музикант).

Хто      головний     герой ?

(           Яків    Бронза,         тому  що      розповідається      про     нього,           про     його дружину, уподобання)

Тоді    чому  оповідання не       названо        його   іменем?

(           Можливо,   Бронза          –          не       головний     герой.

Тема  оповідання ширша          ніж     розповідь    про     долю одного          героя.

Можливо,    скрипка        головний     герой)

Зачитайте     уривки,         у          яких   автор пише про     скрипку.       Спробуйте прокоментувати   їх.

(Учні   зачитують    уривки,         намагаються          зрозуміти    їх         зміст:

-                     “Окрім          ремества,    невеликий   прибуток     давала          йому  також            скрипка”      –вперше      автор згадує           про     скрипку        поряд            із            словом         “прибуток”.

-                     “Коли            Бронза          сидів  у          оркестрі,      то        в          нього            насамперед            пітніло          йбагровіло  обличчя,      було  жарко,            пахло часником     до       задухи,         скрипка верещала…”     Такі    деталі,            як        “пітніло,       багровіло    обличчя”,    жара, запах часнику,      вереск            скрипки        –          насторожують       читача,          відвертають            його            увагу від      самої гри     скрипки.      Та        й          верещати     це       не            значить         грати.

-                     “…він клав   поруч            себе   на       постіль          скрипку        і,          коли            всякі  дурницілізли          в          голову,         торкав           струни,         скрипка            в          пітьмі            бриніла,       і           йому  ставало легше”     Слова,           які            оточують     скрипку        –          постіль,        дурниці,       “издавала   звук”(в оригіналі)    Це       також            не       гра,    не       творчість.     Скрипка       і            Яків    існують         окремо одне         від      одного.        Хоча   скрипка            відкрита,      вона   готова           відчути         стан    героя. Яків  замкнений  у            собі,   його   душа ніби    у          панцирі,       мов    у          в’язниці.)

Чому  Яків    подарував   скрипку        Ротшильду?           Доведіть      свою  думку.

Варіанти       відповідей  учнів:

Зрозумів,     що      нікому          не       робив            добра

Скрипка        –          це       його   душа, яка     звільнилася            з-під  бронзи перед            смертю,        її треба          комусь          передати,    щоб    вона продовжувала      жити

Стало жаль  Ротшильда,            відчував       свою  вину   перед            ним

Відчув,          що      вони  з          Ротшильдом          схожі:            обидва         невдахи.)

Бронза          нікому          за        все      життя не       зробив          добра,          прожив життя марно,          а

Ротшильд    ще      має     можливість зробити        добро           своєю            грою  й музикою,     створеною

Яковом.

Прочитайте останній       абзац.           Поясніть       його   смисл.

Ротшильда  запрошують           “наперерыв»купці           та        чиновники  – тобто він      став модним,        а          насправді    слухачі          не       зовсім розуміють   його   гру.

Справжня    творчість      вільна,          а          Ротшильда  «заставляли»грати          по 10       разів. Кількість      вражає          –          якщо  це       справжній   шедевр         – то        чи       можливо     його повторити     стільки          разів, чи       не знеціниться             він?

Що      означає        образ            скрипки?

Поясніть,      чому  оповідання не       названо        “Скрипка     Бронзи”?

Діти    висловлюють         свої    думки:

Скрипка        –          це       душа, вона   випробовує            героїв,           залишається поза   часом            і простором.           Вона  існує  завжди         й          усюди. Обов’язково           знайдеться  хтось,            хто передасть        її          іншим.

Скрипка        –          це       смичковий  інструмент, який   не       має     ладів, треба мати ідеальний    слух,  щоб    грати на       цьому           інструменті, скрипка        має     “душку”.

Можливо,    Чехов            тому  і           ввів    в          оповіданні  гру      на       скрипці. Вона  має     свою  душу.

Мені   здається,      що      лише скрипка        може почути          сумну            мелодію душі   людини, яка           зрозуміла    абсурдність            свого буття.            І тільки            Ротшильд    зможе           повторити цю        мелодію,     тому  що      він сам     невдаха.

А          я          вважаю,       що      Ротшильд,   як        та        скрипка,       єдина            людина, яка     почула          мелодію душі        Якова.

Важлива       не       стільки          скрипка,       скільки         мелодія.      Ця       сумна мелодія        без     слів втілює  абсурдну     долю і           Якова,           і Ротшильда.)

Домашнє     завдання:

Відповісти    на       запитання:  “          Чому оповідання Чехов            назвав “Скрипка Ротшильда”?”

Знайти           цитатний      матеріал      до       теми  “Яків  і           Марфа”

Написати      міні-твір       на       одну  з          тем:    “Світ   реальності   та        світ спогадів

Якова”,         “Смисл         прізвиська   Якова”,         “Для  чого   жив    Яків?”