Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту

Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Бершадський медичний коледж

 

 

 

Методична розробка теоретичного заняття

з дисципліни «українська мова»

на тему:

«Сприймання

чужого мовлення.

Відтворення готового тексту»

Викладач: Цісар Алла Михайлівна

 

 

Розглянуто і схвалено

 на засіданні циклової комісії гуманітарних

 та соціально-економічних дисциплін

 Протокол  №___ від _______2015 р.

 Голова ЦК____________Клєвцова В. В.

 

Бершадь -  2015

Тип заняття – теоретичне заняття

Спеціальність  - «Сестринська справа» 5.12010102

Курс  - І, ІІ група

Кількість годин – 80 хв.

 

І. Науково-методичне обґрунтування теми

Актуальність теми. Розвиток зв’язного мовлення студентів  є однією із стрижневих проблем  лінгводидактики. ЇЇ актуальність зумовлюється пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Комплексними заходами щодо всебічного розвитку і функціонування української мови”, спрямованими на модернізацію освіти, оновлення змісту, вдосконалення форм, методів і технології навчання рідної мови, розвитку культури мовлення та мовленнєвого спілкування.

      Мовленнєве спілкування є одним із основних видів діяльності, воно є універсальною умовою розвитку особистості. У процесі різнопланового спілкування людина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує, в його цілісності і різноманітності; формує і розкриває свій власний внутрішній світ, свій образ „Я”; засвоює і створює культурні цінності, виступає при цьому активним суб’єктом взаємодії. Водночас, як засвідчує практика, поширення  комп’ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними для студентів як у сім'ї, так і в навчальних закладах, обмежує безпосереднє спілкування  з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості.

        Аудіювання дає можливість не лише сприймати матеріал, а й аналізувати його, що в подальшій роботі з даним матеріалом суттєво полегшить завдання. Сприймання й відтворення почутого(прочитаного) має свої правила та особливості. Але вже ж таки – вміння правильно працювати з текстом значно покращить і, можливо, полегшить навчання студентів у вищому навчальному закладі.

       Мовлення відіграє вкрай важливу роль в усіх сферах суспільного життя. З ним пов’язана комунікативна природа психічного розвитку людини, воно є невід’єм-ною складовою інтелектуальної, емоційної та вольової активності. Оволодіння мовленням є домінантним чинником самосвідомості особистості,  передумовою її творчих проявів. Практика свідчить, що мовлення багатьох студенів недосконале, невиразне, а отже, для вирішення цієї проблеми важливо з’ясувати співвідношення зовнішнього і внутрішнього мовлення, особливості труднощів студенів у засвоєнні писемного мовлення, особливості розповідних форм монологічного мовлення студенів тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

• класифікацію переказів;       
• особливості  культури мовлення;    
• класифікацію  стилів мови; 
• правила роботи з текстом.

 

ВМІТИ:

• розуміє зміст висловлювання, адекватно сприймаючи його основну думку, особливості побудови й мовного оформлення;
• оцінює почуте, висловлює власну думку;
• використовувати       знання       із      синтаксису  складного   речення на практиці;
• користується різними видами аудіювання;
• користується видами запису почутої інформації;
• складаєанотацію напрочитане;оцінює текст ізпогляду йогозмісту,форми,задуму ймовногооформлення;редагуєнаписане ізурахуваннямвимог до культуримовлення.
• вміти працювати та самостійно складати опорні схеми та таблиці.

 

ЦІЛІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ:

• виховувати прагнення до знань, до активної життєвої позиції, оптимістичного світобачення;
• розвивати й удосконалювати усне та писемна мовлення студентів, асоціативне та образне мислення.

 

МЕТОДИЧНА МЕТА:

•       використання інтерактивних форм та методів навчання на заняттях з української мови;
•       предметні компетенції навчання

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
І. Попередні дисципліни (ті, що забезпечують)
1	Ділова українська мова	Оформлення та робота з текстом	Оформляти текст відповідно правил пунктуації, орфографії тощо.
2	Основи психології	Загальна характеристика мислення. Розумові операції. Інтелектуальні властивості особистості.	Розрізняти розумові операції
3	Українська та зарубіжна культура	Основні здобутки представників української мови та культури.                Мова і мовлення як невіддільні складники культури народу.             Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.	Визначати культурні та етичні цінності мовленнєвого спілкування
ІІ. Наступні дисципліни (ті, що забезпечуються)
1	Етика й естетика	Етика спілкування	Аналізувати ставлення  співрозмовника
2	Сестринська справа	Основи медичної етики	Спілкування медичного працівника та пацієнта
ІІІ. Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни)
1	Українська мова	Пунктограми у складному реченні. Пряма та непряма мов.  Стилі мови.	Пунктуація при оформленні тематичних тез, виписок тощо

IV. План та організаційна структура теоретичного заняття

 

№ п/п	Основні етапи заняття їх функції та зміст	Цілі	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення: (контролю, наочності, інструктивні)	Час
1	2	3	4	5	6
І	Підготовчий етап
	Визначення актуальності теми, навчальних цілей та мотивація. Повідомляння теми та плану заняття.	ІІ	розповідь, бесіда, створення психоемоційного настрою, асоціативний кущ	Вислови та прислів’я про мову й мовлення, опорні   схеми й таблиці	10хв.
ІІ	Основний етап
	Виклад лекційного матеріалу за планом: 41. Виклад лекційного матеріалу: Сприймання чужого мовлення Читання Терміни в тексті 4.2 Робота з пам’ятками та таблицями	I         I     ІІІ     ІІІ	презентація творчого проекту, бесіда, робота з опорним конспектом,  таблицею, випереджаюче завдання, робота з опорним конспектом	матеріали до мультимедійного проектора:  тема та план заняття; питання до презентації; творчі проекти.	30хв.
	Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу Усвідомлення лекційного матеріалу в процесі практичної роботи	ІІІ	аудіювання, бесіда, робота з опорним конспектом, тестові завдання	бесіда; опорний конспект; ілюстрації до тексту; тестові завдання	20хв.     5хв.
ІІІ	Підсумковий етап
	Рефлексія.     Підведення підсумків заняття.	IV	Бесіда за питаннями, підсумкове оцінювання студентів за критеріями знань, навиків, вмінь, презентація	Евристична бесіда, стилістичний редактор, опорний конспект	10хв.
	Домашнє завдання.		1. Вивчити теоретичний матеріал теми № 2 2. Опрацювати текст «Свята Софія» і записати план в зошит	Рекомендована література (основна, додаткова, електроні джерела)	5хв.

 

V. Матеріали методичного забезпечення

 

Наочні посібники:

1. міні-підручник з української мови (частина 1)

2. схеми і таблиці;

3. вислови відомих людей;

4. прислів’я й приказки про мову й мовлення

5. ілюстративний матеріал

 

 

Роздатковий матеріал:

1. пам’ятки;
2. картки;
3. опорний конспект.

 

 Технічні засоби навчання:

матеріали для мультимедійного проектора:

1. мультимедійний проектор;
2. комп’ютер;
3. студентські проекти;
4. презентації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ. Використана література

ОСНОВНА:

1. Бєляєв О. В. Українська мова/ підручник для 10 класу. – К., 2014.
2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.
3. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994.

 

ДОДАТКОВА:

 

1. Збірник диктантів.-Д.,1999.
2. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998.
3. Орфографічний словник української мови. - К., 1999.

 

МЕТОДИЧНА:

1. Мілєрян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних ВУЗах: методичний посібник – Київ: 2008 – 80с.
2. Положення про Всеукраїнський конкурс на кращу методичну розробку з питань організації навчально-виховного  процесу ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації   

України, затверджене Головою Асоціації О.В.Туманського, 16.10.2011р.

 

           ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ:

1. http://ukrbukva.net/4740-Vivchennya-temi-D-lov-paperi-ta-zagal-n-vimogi-do-h-skladannya.html
2. http://refoteka.ru/r-205872.html
3. http://pidruchniki.com/16280414/dokumentoznavstvo/zagalni_vimogi_skladannya_oformlyuvannya_dokumentiv

VІ.    З М І С Т   З А Н Я Т Т Я

 

1.   Організаційна частина

1.1 Привітання студентів. Перекличка.
        1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності та форми одягу студентів.

2.        Повідомлення  теми та  мети заняття

      Мотивація навчальної діяльності 

Оголошення епіграфа  (слайд № 1, 2)

 Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою.

В. Сухомлинський

Створення психоемоційного настрою (слайд № 3)

   Прочитайте вислови. Що їх об’єднує.

1. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

2. Слухай тисячу разів, а говори один раз.

3. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).

Які б ще вислови Ви сюди б додали.

3.   Актуалізація опорних знань  (слайд № 4)

  «Асоціативний кущ» Цей метод залучає власний досвід студенів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології.

 

4. Вивчення нового матеріалу 

4.1 Виклад лекційного матеріалу  (слайд № 5, 6)

 Сприймання чужого мовлення

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва діяльність – це сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на народження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається на функціонально-комунікативній основі, тобто в процесі мовленнєвої діяльності.
         Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання і розуміння) читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: (слайд № 7)

 аудіювання – 45%,

 говоріння – 30%,

читання – 6%,

письмо – 9%.
         (слайд № 8)Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними.
         Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на сонові сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).
         Таким чином, сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для людей багатьох професій вміння сприймати-розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов’язків.
        Аудіювання не слід змішувати зі слуханням.

(слайд № 9)Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення.         Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно «згортати»», «спресовувати» зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі «смислові згустки», «змістові матриці» спроможна зберегти пам’ять).  Дію цих механізмів можна вдосконалювати тренуванням.
         Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі проведення усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових), а також під час підготовки до творчих робіт.

 (слайд № 10)
        Аудіювання    – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації), для цього необхідно бути уважним, уміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.
          Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його вміння виділяти головне тощо. Проте успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.
         (слайд № 11)Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого значення це набуває із запровадженням такої форми підсумкової державної атестації з української мови, як переказ із творчим завданням.
         Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

         Детальне аудіювання передбачає найповніше докладне сприймання змісту повідомлення з усвідомленням смислу кожного з його елементів. Детальне сприймання тексту часто вимагається тоді, коли проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам’ятати кілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.

         Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному і детальному, потребує висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу тексту з творчим завданням.
         Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці: (слайд № 12)

Глобальне	Детальне	Критичне
Усвідомлення загального змісту повідомлення	Детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлення	Визначення власного ставлення до почутого

                                               

                                Читання

     (слайд № 13)    Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на сонові одержаної інформації з наступним говорінням або письмом).
         Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки. Зорове та мислительне сприйняття слова або частини речення випереджає їх «озвучення» у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події? Здогадка ґрунтується на ключових словах, на поєднанні в реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті ситуації, розуміння якої залежить передовсім від життєвого досвіду читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації). Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.
          Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює «згортання» текстової інформації – заміну змісту мікротекстів (частин тексту) на «смислові згустки» - стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі «ядра змісту» у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їх теж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереження забезпечує розуміння й запам’ятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть процесу розуміння прочитаного.
         Отже, розуміння прочитаного здійснюється за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів відпрацьовується підсвідомо, проте формувати й удосконалювати ці механізми можна за допомогою спеціальних вправ. За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.
       У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми: (слайд № 14)

 

 

 

 

   

        Одержати знання         Читати, щоб навчитись                Одержати

                                                     щось робити                         естетичну насолоду

          Відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються й різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове. Види читання можна показати за допомогою таблиці: (слайд № 15)

Види  читання	Що потрібно усвідомити	Характер читання
Ознайомлювальне	Чи варто це читати? Кому текст адресовано? Який зміст має кожен із розділів (абзаців) і текст у цілому?	Швидке перегортання сторінок, читання заголовків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотації, змісту видання
Вивчальне	Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, а що – другорядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?	Повільне, вдумливе читання тексту або його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації
Вибіркове	Про що говориться в тексті? Яка інформація є корисною? У яких частинах (розділах) тексту її вміщено?	Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зрозумівши зі змісту найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.
Вивчальне читання ще називають поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця в поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.
Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи інший вид читання – вивчальне (поглиблене).
Останнім часом виділяють ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.
       Читач має навчитися свідомо вибрати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

                                              Терміни в тексті

(слайд № 16)
Будь-який термін уводиться в науковий текст згідно з суворими «правилами гри». Ці правила включають такі основні положення:

1) системність;
2) однозначність;
3) точність;
4) відсутність експресії;
5) стилістична нейтральність.

Найпоширенішими способами творення термінів є суфіксальний та префіксальний. Наприклад: ділення, архаїзм, полігібрид.

4.2  Робота з пам’ятками та таблицями

Випереджувальне завдання студентські презентації пам’яток

                                Як працювати з текстом

1.    Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку.
2.    Поділить текст на логіко-смислові частини.
3.    Доберіть заголовок до кожної частини і отримайте план тексту.
4.    Поставте до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: «Про що тут йде мова?».
5.    Знайдіть у тексті відповідь на поставлені запитання. Запишіть її стисло власними словами або словами автора і отримайте тези.
6.    Доповніть тези конкретними матеріалами, фактами із тексту, цитатами і отримайте конспект.
7.    Складаючи план, тези чи конспект, записуйте прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.
8.    Виділяйте у конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлюйте їх один від одного.
9. Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна виписати нові замітки).
10. Виділіть основні тези, ідеї різними кольорами, підкресленням, значками тощо.

                          Правила конспектування лекції
1.    Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції.
2.    Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.
3.    Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.
4.    Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.
5.    Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.
6.    Виділіть основні положення в конспекті лекції.
7.    Найближчим часом після лекції необхідно:

•    дописати скорочені слова;
•    виправити стилістику;
•    доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.

                           Як працювати з книгою
1.    Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:
а)    прочитати титульну сторінку — прізвище автора, заголовок, рік видання;
б)    прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;
в)    уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки;
г)    прочитати передмову або вступ.
2.    Під час читання звернути увагу на:
а)    назви окремих розділів, частин, параграфів і т. ін.;
б)    вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, півжирним та ін.);
в)    з'ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;
г)    звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати
пояснення (внизу сторінки).
3.    Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:
а)    поділити прочитаний матеріал на частини» виділити в них найголовніше;
б)    скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.                                  

 

5. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

5.1. Робота з текстом(слайд № 17)

 (читання або слухання і аналіз авторського тексту)
Студенти читають (слухають) текст, виконують завдання: визначають тему, головну думку, мету, яку ставив автор, кому він адресує свій текст; добирають заголовок або аналізують відповідність заголовкa тексту його темі, основній думці; визначають тип тексту, стиль, жанр; пояснють за допомогою чого автор розкриває власний комунікативний задум (виковистання нової інформації, засобів мовної виразності та ін.).          

                                       

                                         Текст для аудіювання                                                                                       

                                                           МАТИ ТЕРЕЗА
         Безперечно, вона – одна з найвідоміших і найулюбленіших особистостей ХХ століття. Матір’ю її називають мільйони людей.
         У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру. Один з її американських послідовників зазначив: «Ясна річ, їй особисто ця нагорода непотрібна. Але, можливо, завдяки цій премії люди, безнадійно зголоднілі за милосердям, усвідомлять, що таки можна служити Богові самозречено й добровільно, допомагаючи всім, хто допомоги потребує».
         Папа римський Павло VІ на знак вдячності матері Терезі «за її всесвітню місію любові» подарував їй власний розкішний білий «лінкольн». Жодного разу не скориставшись автомобілем, мати Тереза влаштувала лотерею і на виручені кошти заснувала лепрозорій – лікувальний заклад для хворих на проказу.
         Агнес Гонкса Бояксіу народилася 1910 року в Македонії (в місті Скоп’є) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї зразком подружньої вірності та взаємної любові.
         - Моя мама, залишившись у тридцять років удовою з трьома кришенятами, робила все можливе, щоб ми виростали, сповнені любові до Бога й одне до одного, - розповідала Агнес. – Передовсім вона навчила нас уникати будь-якої брехні й лукавства.
         Старший брат Агнес додавав:
         - Насамперед мама вимагала від нас чесності. Жінка крицевої вдачі, вона вирізнялась винятковою скромністю, чуйністю, співчутливістю й глибокою вірою. Виховувала нас не словами, а особистим прикладом.
         Непереборне бажання служити Богові Агнес відчула зовсім юною, років дванадцяти. Мати сказала їй: «Ну що ж, йди. Віддай свою руку руці Вседержителя і ніколи не відпускай її під час небезпечної подорожі земного життя». Брат, навпаки, намагався відмовити Агнес. «У світі є ліпші речі для такої гарненької, сміхотливої юної леді, як ти, - писав він сестрі. – Чи усвідомлюєш ти, що хочеш заживо себе похоронити?».
         Продовжуючи Агнес до Калькутти, охоплена змішаними почуттями радості й печалі, мати не могла знати, що побачити ще колись дочку їй не судилося…
         У Калькутті, місті небачених розкошів і страхітливих злиднів, сестра Тереза майже двадцять років викладала в монастирському коледжі географію й історію. 1948 року вона, непримітна черничка, покинула коледж і, маючи лише невеличку валізку та п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам.
         Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця безприкладна місія.
         Одного дня у двері скромного помешкання матері Терези постукала її колишня студентка. «Матінко, - мовила дівчина, - якщо ви приймете мене, я хотіла б приєднатися до вас і працювати для бідарів». «Я не маю права відмовити тобі, - відповідала мати Тереза, - проте нелегкий цей шлях. Щоб служити Богові через допомогу найнещаснішим, тобі доведеться зректися всього і себе самої».
         Помолившись, дівчина вбралась у простий біло-блакитний одяг, як і в матері Терези, і приєдналась до своєї наставниці, щоб лікувати хворих. Як і мати Тереза, вона перейняла строгий аскетичний триб життя, що засвідчував солідарність із покривдженими.
         Так почала свою діяльність майбутня релігійна конгрегація Посланниць Милосердя.
         Сотні зневажених, покинутих, осиротілих і злиденних чули лагідний голос і відчували теплі доторки матері Терези. Самотні, нужденні й умираючі отримували від неї справжню поміч, засновану на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність кожного людського життя.
         Хоч мати Тереза любила увесь світ і почувалася щасливою будь-де, наймилішою її серцю залишалася все ж Калькутта в Західній Бенгалії. Англія, Італія і США (країни, що їх вона відвідувала найчастіше) мали значний вплив на місію подвижниці. Ніколи вона не приїздила туди туристкою, завжди – посланницею від бідарів, виявляючи вдячність за щедрі благодіяння громадян на користь знедолених. Ні за яких обставин не просила
         Мати Тереза грошей, а просто подавала переконливий приклад людяності й християнської віри, сіючи повними пригорщами.
         Її скромна присутність повсякчас підтверджувала незаперечну істину, якою вона керувалась у житті: «Найбільше щастя – це віддавати себе іншим».
         Мати Тереза часто підкреслювала, що вона не шукає людей, котрі жертвували б тільки гроші чи матеріальні блага. Скоріше вона шукала таких, хто дарував би найдорогоцінніше – самих себе. І відтручувала осіб, що обмежувалися пожертвуваннями своїх надлишків, рам’я чи зужитого непотребу. Для улюблених своїх бідаків вона потребувала того, що є найбільш значущим у житті кожної людини, - часу. Часу, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду – згорьованим, визнання – знехтуваним.
         Життя матері Терези, цього мужнього борця за гідність людського життя, цілком може бути однією з найвидатніших історій усіх часів і народів.
                                                                                                                 (675 слів) (З газети)

5.2. Тестові завдання      (слайд № 18)                 

                                       Тестове завдання до тексту

                                                 «Мати Тереза»
1. 1979 року матері Терезі було присуджено:
а) Пулітцерівську премію;
б) премію братів Гонкурів;
в) Нобелівську премію миру; V
г) Нобелівську премію за наукові досягнення.
2. Папа римський подарував матері Терезі:
а) земельні угіддя;
б) будинок;
в) автомобіль; V
г) грошову суму.
3. Виручені за проданий подарунок гроші мати Тереза використала на заснування:
а) притулку для бездомних;
б) лікарні для душевнохворих;
в) пульмонологічної лікарні;
г) лепрозорію. V
4. Мати Тереза народилась у:
а) Боснії;
б) Македонії; V
в) Сербії;
г) Албанії.
5. Мати майбутньої подвижниці насамперед вимагала від дітей:
а) відповідальності;
б) працелюбності;
в) чесності; V
г) мужності.
6. Присвятити себе Богові майбутня мати Тереза вирішила:
а) у 20 років;
б) у 12 років; V
в) у 18 років;
г) у 16 років.
7. Щоб здійснити своє покликання, дівчина поїхала до:
а) Америки;
б) Італії;
в) Західної Бенгалії; V
г) Румунії.
8. У монастирському коледжі сестра Тереза викладала:
а) мову і літературу;
б) історію та географію; V
в) математику та фізику;
г) богослів’я та риторику.
9. Аскетичний спосіб життя матері Терези засвідчував:
а) її матеріальну бідність;
б) вроджену байдужість до життєвих вигод та радощів;
в) солідарність із покривдженими; V
г) принципове нехтування побутовими зручностями.
10. Допомога матері Терези всім стражденним була спричинена:
а) її бажанням привернути до себе увагу;
б) перспективою здобути авторитет у певних колах;
в) бажанням отримати престижну міжнародну премію;
г) глибокою шаною до людей і вірою в неоціненність кожного
людського життя. V
11. Як посланниця від бідарів мати Тереза найчастіше відвідувала:
а) США, Англію та СРСР;
б) Англію, Італію та США; V
в) Італію, Францію та Албанію;
г) США, Англію та Китай.
12. Своїм життям мати Тереза підтверджувала незаперечну істину:
а) «Пізнай самого себе»;
б) «Найбільше щастя – це віддавати себе іншим»; V
в) «Поки живу - сподіваюсь»;
г) «Не можна двічі увійти в одну воду».
13. Якої пожертви потребувала мати Тереза для бідаків:
а) тільки грошей як еквіваленту захищеності;
б) грошей та зужитих речей для задоволення фізичних потреб;
в) грошей і ліків для забезпечення певного рівня життя;
г) часу як найбільшої цінності в житті кожної людини. V
14. Мати Тереза є переконливим прикладом:
а) наполегливості в досягненні поставленої в юності мети;
б) людяності й віри; V
в) уміння спілкуватися з сильними світу цього;
г) організації соціальної допомоги малозабезпеченим.
15. У свідомості людства мати Тереза залишилась взірцем:
а) мужнього борця за гідність людського життя; V
б) пропагандистом майстерно організованої доброчинності;
в) взірцем толерантності й дипломатичності;
г) гармонійної особистості.

 

6. Рефлексія(слайд № 19)

Еврестична бесіда

       Аудіювання – це…

                 Слухання – це…

      Найбільше сприймається інформації при…

Для аудіювання потрібно…

 

7. Підсумок заняття(слайд № 20)

Стилістичний редактор

Знайдіть стилістичні помилки й відредагуйте наведені речення.

 На протязі чотирьох днів від 11 по 14 вересня у Львові проводився 16 Форум видавців. У даному міроприємстві приймає активну участь більша половина видавців України. Відвідувачі охоче купляли книжки для дітей та подарочні видання по історії України. Неабиякий інтерес викликають призентації нових книжок, які друкуються не тільки на Україні, а й за границею. Любий відвідувач міг придбати книгу за самою різноманітною тематикою. Проте, на жаль, не любому книголюбу вдалось потрапити на презентації, так як вхід був тільки по запрошеннях. До речі, слідуючий з’їзд видавців відбудеться через півтори року.

 

 

8. Оцінювання та аргументація оцінок

 

Домашнє завдання(слайд № 21)

• Вивчити теоретичний матеріал теми 2
• Опрацювати текст «Свята Софія» і записати план в зошит