Матеріал допоможе поглибити знання учнів про особливості самостійних частин мови, способи їх творення. Сприяє засвоєння ознак словотвору, правопису самостійних частин мови.
Творення якісних прикметників від дієслів
Якісні прикметники утворюються від дієслів за допомогою таких суфіксів:
1) -лив на означення внутрішньої якості людини, її здатності чи нахилу до чогось; на означення чуттєвого сприймання зовнішніх ознак, явищ і подій:
Крістабель
Наш татусь
був жартівливий завжди та веселий... («У пущі»)
2) -к на означення нахилу чи здатності до певної дії (близький значенням до суфікса -лив-) (наголос на закінченні) [2;285]:
О, наш король, пігмей сліпорожденний,
безсилець боязкий, уміє зручно
неславою і ганьбою боротись. («Осіння казка»)
3) -л на означення прикмети як наслідку дії (колишні дієприкметники) (наголос несталий):
«Мені снились білії лелії,
Що хитались в місячному світлі,
Мов гадали чарівнії мрії,
І пишались гордії, розквітлі. («На давній мотив»)
4) -н суфікс, за допомогою якого утворені первісні дієприкметники, що згодом перейшли в звичайні прикметники іззначениям якостей і властивостей:
Коли не тямиш ти, що для ідеї
людина геніальна є той фокус,
в який збирається її проміння,
розсіяне по частках межи нами,
та що ж ти тямиш? («Три хвилини»)
5) -уч- (-юн-), -ач- (-яч-), -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-) — суфікси, за допомогою яких від дієслівних основ творяться прикметники, що означають стан чи схильність до певної дії:
І з лелій тих чорних поспадали
Всі блискучі самоцвітні роси,
На травиці схиленій лежали,
Наче дрібні та ряснії сльози…» («На давній мотив»)