Стаття на тему"Сучасні методи викладання української мови в початковій школі"

Сучасні методи і прийоми навчання української мови в початковій школі

     Реформування у галузі освіти в Україні почалося саме з початкової ланки. Реформа надала новий погляд на навчання зростаючого покоління. З 2017- 2018 навчального року стартувало  втілення нової концепції української школи. Концепція НУШ змінила підхід вчителів до навчання. Мета реформування: зробити дітей не тільки знаючими, а ще конкурентоспроможними, критично думаючими, свідомими громадянами країни. Реформа набирає обертів і вже вся початкова школа України працює за оновленими навчальними програмами. Відбулись зміни і у методиці викладанні навчальних предметів.

   Українська мова є державною мовою навчання в країні. Тому викладання української мови в початкової школі має величезне значення. Саме початкова ланка закладає базис для подальшого успішного навчання школярів. Мотивує, їх спрямовує на свідоме розуміння необхідності отримання якісної освіти. Які методи вивчення мови завжди були базовими: слово вчителя, бесіда, робота з підручником, аналіз матеріала, наглядні посібники, технічні засоби, вправи. Метод викладання мови є одним з базових категорій всієї методики. Він складає в собі взаємопов’язану діяльність вчителя та  учнів, спрямовану на здобуття спільної мети. У викладанні мови в початковій школі(і не тільки в початковій) методи дуже важливі, вони, як джерела отримання знань, формування навичок та вмінь. До них можна віднести роботу з текстом, розповідь вчителя, екскурсію, інтерактивні вправи, групові та індивідуальні завдання тощо…

   Розділимо методи навчання, як джерело знань для учнів, на дві групи:

1. Словесні ( пояснення вчителя, опрацювання теми за підручником);

2. Наглядні (спостереження, наочні);

3. Практичні ( дослідження, виконання письмових та усних вправ). Які учбові задачі ставить перед собою вчитель на різних етапах уроків? Саме уроків, бо в початковій школі ми використовуємо технології наскрізного навчання. Це – сповіщення нових знань, закріплення знань, вмінь та навичок, перевірка набутих знань, вмінь та навичок. Використаємо у роботі методи індукції та дедукції. Індукція – це форма мислення, від якої людина від часних випадків, одиночних речей приходить до спільного правила, від фактів – до узагальнення. Учні спостерігають за кількістю прикладів, потім з них роблять висновок і формують правило. Наприклад, роздивившись ряд слів з ненаголошеним голосним у корені слова,  приходять висновку, що ненаголошені голосні не завжди пишуться так, як вимовляються. Тому вони потребують перевірки. Дедукція – така форма мислення – коли від загальних правил, йдуть до менш загальних, конкретних положень.  Наприклад, правило «дев’ятки». Сукупність методів навчання дає змогу досягнути головної мети: все в роботі вчителя повинно бути спрямовано на те, щоб учні змогли осмислено і міцно засвоїти вивчаємий матеріал. Методи отримання знань з української мови можемо поділити на: пізнавальні, пояснювальні ( ілюстративні), у вигляді готової опори на знання, вміння та навички, отримані на уроках української мови, проблемний (поісково-досліднецький), метод отримання знань шляхом вирішення проблемних задач, методи отримання мовленнєвих умінь та навичок (тренувальні), імітаційний (наслідувальний), пов'язаний з відтворенням або механічними повторами мовленнєвих зразків, метод продукування мови (складання речень, відповіді на запитання). Одні й ті прийоми можуть використовуватись в різних методах. Наприклад, прийом мовного аналізу працює і в бесідах, і у вправах, а от прийом проблемної ситуації притаманен лише проблемному навчанню і є його ознакою. Теоретики та практики минулого ділили методи навчання на дві групи: догматичний (готові знання), евристичний (від грецької – «знайшов»). Поєднання цих методів, при умілому керівництві зі сторони вчителя, передбачало активну роботу учнів, надаючи можливість дітям думати і самостійно працювати. В сьогоденні значна увага приділяється проблемному методу, як технології критичного мислення. Його сутність складається у постановці проблемної ситуації, або постановці такого питання, що стало би для учнів деякою задачею, проблемою. Аналітико-синтетичний метод є по суті основним під час вивчення будь-якого навчального предмету. Вся пізнавальна діяльність дітей –це насамперед аналіз (складові елементи) і синтез (елементи в цілому). Успіх навчання складається  у  правильному співвідношенні аналізу і синтезу, в залежності від теми вивчаємого матеріалу. К кінцю роботи над темою, аналітична робота поступово зменшується, а синтетичні вправи збільшуються. Головне дотримуватися цього співвідношення під час навчання правопису: орфографічна навичка – це автоматизована навичка, і її автоматизація потребує скорочення аналітичних вправ. Наприклад, на початку,  завдання з правопису супроводжуються мовою учнів –діти розповідають, проговорюють свої рішення, але поступово словесні вирази зменшуються, а автоматична навичка залишається. Дуже важливу роль у навчанні української мови відведено комунікативно-когнітивному методу, коли мова вивчається поза мовним середовищем і багато особливостей її використання, зокрема соціокультурні, засвоюються на рівні знань. Комунікативно-когнітивний метод  навчання дітей українській мові орієнтує вчителя на діяльнісний підхід у методиці викладання предмету. Це:- 1) методи, забезпечуючи володіння українською мовою (практичні, репродуктивні, проблемні, мовленнєві, наглядні, дедуктивні, індуктивні); - 2) методи стимулюючі і мотивуючі учбову діяльність ( пізнавальні ігри, проблемні ситуації); - 3) методи контролю і самоконтролю (опитування, письмова робота, тести). Науковці і практики висловлюють думку, що не існує оптимального і універсального до всіх умов методу навчання. Вони дійшли висновку, що  необхідно комбінувати різні стратегії та підходи, оскільки те, що є приємним в одних умовах, може дати зовсім протилежний результат в інших умовах. Сучасні способи навчання дітей письму (грамоті) передбачають велику кількість різноманітних підходів. Дитина починає, як звісно, писати друкованими буквами. Щоб оптимізувати процес переходу до рукописних букв, можна давати дітям завдання писати один одному листи, записувати і малювати свої та чужі оповідання, позначати малюнками і словами те, що вони хочуть дізнатись, вести щоденник спілкування із вчителем («секретний зошит» за принципом: запитання, пропозиція вчителя – відповідь, пропозиція, прохання учня - відповідь; можна використовувати електронну пошту; завести альбом особистої історії або історії своєї сім’ї з оповіданнями про сімейні та національні свята, про захоплення, цікаві події.

          Інтерактивні технології на уроках по навчанню українській мові вже досить давно використовуються у НУШ. Колективна дослідницька діяльність, робота у групах, парах, як були, так і залишились ведучими в українській та світовій галузі освіти. Але незбалансоване використання цих методів знизило роль вчителя в учбовому процесі (неекономне користування учбовим часом, не дуже висока мотивація у дітей). В сьогоденні роль вчителя отримала трохи інше забарвлення: вчитель-фасилітатор,  він допомагає дітям ефективніше працювати разом, розуміти спільні цілі та планувати, як досягти цих цілей під час зустрічей чи дискусій. Організовуючи цей процес вчитель залишається «нейтральним», тобто не займає певної позиції в обговоренні, такий підхід складає міцну основу для подальших дій в навчальному процесі. Тож не дивно, що принцип дитиноцентризму став однією із ключових засад реформи молодшої школи. Так, розвиваючи важливі життєві компетенції учнів, вчитель навчає їх вміло ними користуватися. створює відповідне середовище та умови, які будуть заохочувати дітей до навчання, спілкування та пізнання світу.

    За роки реформи НУШ багато уваги було звернено на інноваційні технології у викладанні учбових предметів. Сучасність вимагає того , щоб учні по виході зі школи мали не тільки набір знань, вмінь і навичок, а мали систему комунікативних, інформаційних і інших компетентностей, які б допомогли дітям швидко зорієнтуватись у сучасному світі, в якому ключовим моментом є саме інформація, методи її отримання і обробки. Сукупність і різноманітність форм навчання допомагає вивести учнів на принципово новий рівень, збільшити мотивацію, підготувати до іспитів. Одним з інструментів інтерактивних технологій є використання інтерактивної ( Smart) дошки. Її використання значно покращує ефективність навчання, надає великі можливості подання наочного матеріалу, швидкий пошук необхідної інформації, завдяки підключенню до інтернет мережі, сприяє творчому підходу до проведення уроків. Діти можуть одночасно бачити, чути, промовляти й писати, що значно  покращує засвоєння учбового матеріалу. Стан сучасного суспільства: риночні відносини, криза оновлень, руйнування минулої системи освіти, великий обсяг інформації, швидке оновлення знань, інтеграція і світовий простір – все це змушує переходити на нове мислення – творче й діалектичне. Розвити творчу уяву дітей, можна тільки вміло організував їх активну самостійну діяльність. Тому реалізуються наступні задачі: розробляються ігрові уроки ( Цеглинки «ЛЕГО»), інсценування, тематичні тижні, використовується система самостійної роботи учнів на уроках мови, накопичування інтерактивних методів, встановлення систематичного й тісного зв’язку позакласної і урочної роботи по активації пізнавальної діяльності. Сутність інтерактивного навчання складається з постійної і активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це взаємне навчання ( колективне, групове, навчання в співпраці), де вчитель і учень рівноправні і рівнозначні суб’єкти. Вчитель виступає в ролі організатору процесу, лідера групи. Він допомагає змоделювати життєві ситуації, рольові ігри, а потім діти шукають шляхи розв’язання конкретних життєвих задач. Для інтерактивного навчання притаманне досягнення навчальної мети шляхом пошуку відповіді на запитання «Як навчити?», «Як створити умови?», а не традиційне «Що вивчати?». На уроках мови гарний результат пізнавальної діяльності дає стратегія «Мозкового штурму». Учням пропонується уважно прочитати умову завдання і передбачити усі можливі, в тому числі і безглузді, гіпотези для його виконання. Наприклад, вставити пропущені букви і довести, чому саме поставили цю букву, а не інакшу. Чому слово «бігти» - дієслово, а не прикметник?.. В багатьох класах буває так, що тільки кращі учні відповідають на питанні, а всі інші діти в цей час мовчать. Вчителю потрібно створити такі умови, щоб кожна дитина могла в достатній мірі довіряти вчителю, щоб вона мала бажання добровільно відповідати перед усім класом, особливо, якщо питання стосується конкретних фактів і існує вірогідність неправильної відповіді. Може здаватися, що певний час краще уникати взаємодії з окремими учнями, поки вони не звикнуть до питання «Як ви вважаєте?» замість традиційного «Чи знаєте ви?». Замість цього зробіть основний упор на взаємодію дітей між собою, щоб вони з бажанням висловлювали свої власні думки та ідеї. Для цього вчитель може використовувати корисні прийоми: 1) завжди дякуйте дітям за висказані думки, 2) не кажіть, що ви вважаєте їхню відповідь неправильною, замість цього спитайте краще, чи згодні інші учні з такою думкою?  Якщо виявиться, що весь клас неправильно зрозумів обговорюване питання, тоді ви зможете пояснити дітям свою точку зору. 3) Старайтесь обирати пасивних учнів, іноді вони мають дуже оригінальні думки, які відрізняються від інших і змушують подивиться на питання під іншим кутом. Використання інтерактивних технологій на уроці потребує особливої структури уроку. Як правило, інтерактивна вправа- центральна частина уроку. Для того, щоб подолати складнощі використання інтерактивних технологій потрібно пам’ятати наступне: інтерактивні технології вимагають певних змін в житті класа, значної підготовки вчителя та учнів. Використання таких технологій – не самоціль, а засіб створення такої атмосфери у класі, яка найкращим чином сприяє співпраці, взаєморозумінню, доброзичливості, дає змогу дійсно реалізувати особисто орієнтовне навчання. Розглянемо деякі вправи. Вправа «Карусель». Суть вправи полягає у тому, що діти створюють два кола: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло – учні, які сидять нерухомо, а у зовнішньому вони міняються через визначний проміжок часу. Наприклад, дітям внутрішнього і зовнішнього кола пропонується декілька карток із завданнями на одну орфограму. Учні внутрішнього кола отримали у першій картці наступне завдання: поясніть, чому у словах «весна» і «стежина» стоїть ненаголошений голосний Е? Пояснив своє завдання однокласнику, який працює у зовнішньому колі,  учень внутрішнього кола слухає свого опонента, який отримав таке завдання: «допоможи вставити пропущені букви в словах «п…ля, м…ря». Поясни, чому вставили саме ці букви? Після зміни партнера, учні беруть другу картку з аналогічним завданням і весь алгоритм повторюється знов. Ще одна вправа «Квітка рішень». Ця вправа полягає в тому, що клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює своє питання і робить записи на пелюстці своєї квітки. Потім групи міняються місцями і дописують свої ідеї на порожніх пелюстках квіточок сусідів. В кінці вправи відбувається обмін і взаємоперевірка виконаних завдань. Дієвими є інтерактивні диктанти. Наприклад, «Диктант с постукуванням». Суть даного метода полягає у тому, що вчитель постукує по столу у той момент, коли говорить слово з орфограмою. Стукіт змушує учня подумати і пригадати орфограму. Значне місце під час навчання грамоті слід відводити роботі над помилками ( коригувальній роботі). Вона є не тільки засобом закріплення орфограм, а і засобом попередження помилок. Систематична і цілеспрямована коригувальна робота виховує у дітей орфографічну зіркість, відповідальне ставлення до письма, прагнення грамотно формулювати свої думки. Мета такої роботи полягає у тому, щоб пояснити орфограми , в яких припустилися помилок, закріпити навичку правильного написання слів, надати настанову на самостійну роботу учнів над помилками. Важливе значення в організації коригувальної роботи надається виправленню помилок. Щоб така робота відбулася в інтерактивному режимі можна використовувати різні ігрові прийоми. Наприклад , «Допоможи Гаджикові». В цій вправі учні виступають у ролі вчителів, які шукають помилки у спеціально підготовлених текстах, які складені за результатами перевірного диктанту. Можна запропонувати дітям завести особливі словнички «Мої помилки», в які учні будуть записувати слова, в яких припустились помилки. Для організації самостійної роботи, виконання домашніх завдань, можна запропонувати пам’ятки, які підкажуть на яке правило зроблена помилка, а наданий зразок допоможе цю помилку виправити. Таким чином до кінця четвертого року навчання, більша частина учнів засвоїть види орфограм і буде вміло користуватися правилами під час письма. Алгоритм роботи під час проведення інтерактивного уроку – визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці, ретельний аналіз і відбір навчального матеріалу, в тому числі і додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп…)- планування уроку: етапи, хронометраж, орієнтовний розподіл на групи, ролі учнів, вірогідні відповіді на запитання, критерії оцінки ефективності роботи груп, уроку; - мотивація учбової діяльності шляхом складання проблемної ситуації, надання цікавих фактів тощо; - забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, формування очікуваних результатів під час сповіщення теми. Надання учням необхідної інформації під час виконання практичних завдань за мінімально короткий проміжок часу: забезпечення засвоювання учнями навчального матеріалу шляхом виконання інтерактивної вправи ( за вибором вчителя); - рефлексія – в різних формах: індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем і т.п. Групова робота ( робота в парах) сприяє розвитку навички спілкування, вмінню висловлюватися, критично мислити, вміння переконувати і вести дискусію.

    Метод «Учбовий мозковий штурм». Ця форма навчальної діяльності може бути використана для учнів різного віку, під час вивчення будь - якого предмету. Доцільно використовувати для декількох рішень конкретної проблеми; під час організації групової форми роботи; для рішення творчих евристичних задач, розвиваючих критичне мислення. Алгоритм дій: 1). Обов’язково провести інструктаж груп. Головне правило – не критикуй! 2). В групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи. 3).  І етап – складання банку ідей. 4). ІІ етап – аналіз ідей в групі. 5). ІІІ етап – обробка результатів. Озвучування спікером результатів роботи перед класом. 6). Підсумки. Типові помилки при використанні цього методу: неправильний вибір теми для обговорення, критика висунутих ідей, втручання в роботу груп. Ще один метод «Прес». Використовується при обговоренні спірних питань, під час виконання вправ, в яких потрібно зайняти і чітко аргументувати певну позицію за проблемою, яка обговорюється. Цей метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати власні думки по дискусійному питанню в зрозумілій і стисненій формі, переконувати інших. Алгоритм дій. 1). Роздайте матеріали, в яких вказані 4 етапи метода. Починая зі слів «Я вважаю, що …», починайте зі слів «Тому що…», « Наприклад», «Отже», « Таким чином». 2). Поясніть механізм етапів ПРЕС-метода і дайте відповіді на вірогідні запитання учнів. 3). Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми за їхнім вибором. Наведіть приклади до кожного з трьох етапів. 4). Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування метода. Етапи можна адаптувати, пропонуя дітям декілька варіантів власних думок або прикладів. 5). Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосовуйте цей метод на всіх уроках де потрібна аргументація учням свого судження. Інтерактивну технологію «Мікрофон» використовуємо на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні уявляють себе, працюючими із мікрофонами ( ручка, олівець) і, передаючи мікрофон один одному висловлюють власну думку про те, чого вони очікують від уроку ( що дізнатися?, чого навчитися?, що пригадати?), виходячи з теми уроку. Таким чином можна провести і етап підсумку уроку, поставив дітям запитання: Досягнули вони мети уроку? Дізналися щось нового? Поповнили свої знання, словниковий запас? Сподобався урок? Чим? т.п.

       Всі методи взаємодіють між собою. Жоден з них не може бути складовою частиною іншого, а от прийоми у той самий час можуть входити, як складова до будь-якого методу. Це зіставлення, порівняння, узагальнення, виокремлення, заміна одних форм іншими, виділення, алгоритмізація, аналіз і синтез. Різноманітність методів навчання в новій сучасній українській школі дає змогу вчителю спрямувати свою роботу на досягнення очікуваного результату, дійти поставленої мети уроку, а  навчання для дітей зробити веселим, цікави, успішним.