В даній статті описані основні аспекти патріотичного виховання учнів на уроках математики в 5-9 класах та наведені тексти завдань, які можна використовувати на уроках.
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
УЧНІВ 5-9-х КЛАСІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Явтушенко О.В.,
учителька математики Мирнівської ЗШ І-ІІ ст.
Сучасна освіта передбачає відродження національної гідності, патріотизму і громадянської позиції кожної людини, її самореалізацію в матеріальній і духовній сферах суспільного життя. Саме таке завдання поставлено перед нею Концепцією національно-патріотичного виховання дітей і молоді, затвердженою наказом МОН України від 16.06.2015 № 641. Досягти цієї мети можна, забезпечивши засвоєння школярами базових знань з предметів природничо-математичного циклу та соціалізацію їх особистості.
Процес розбудови й утвердження суверенної, правової, соціально орієнтованої держави органічно пов’язаний зі становленням громадянського суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та свідомості народу. Актуальність патріотичного виховання зумовлюється процесом відродження нації. Воно відіграє особливу роль ще й тому, що покликане сприяти формуванню особистості та залученню її до суспільного життя.
Деякі вчителі математики взагалі вважають, що реалізовувати виховну мету на уроках математики зовсім не обов’язково – для цього існують інші, більш гуманітарні, навчальні предмети. Але мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й виховувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, розв’язувати особисті проблеми, творити себе і навколишній світ. Тому в освітньому процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати в неї моральні цінності.
На уроках математики патріотичне виховання здійснюється за рахунок розширення змісту освіти, використання доцільних методів і форм навчання, створення сприятливих виховних ситуацій, а також особистості самого вчителя. Таке виховання слід здійснювати в початковій, основній і старшій школі, але для кожної вікової групи вчителю математики слід висвітлювати різні аспекти патріотизму і робити акцент на відповідному напрямі.
Як показує практика, на уроці створюється сприятлива емоційна обстановка, якщо перед викладом нового матеріалу провести коротку бесіду про українських математиків або місце математики в житті давніх і сучасних людей. При роботі з підручником у 7-9 класах варто звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, їх внесок у розвиток науки. Знайомство зі знаменитими земляками виховує гордість за свою Батьківщину, рідний край. Один з таких науковців – академік Академії наук УРСР М.П. Кравчук, якого у 1938 році безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він і загинув. На його пам’ятнику в Києві викарбувано девіз його життя: «Моя любов – Україна і математика».
У 5-6-х класах учитель математики здатен створити умови для ідентифікації учня як жителя міста чи села, виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідної мови, побуту, традицій. У підручниках для учнів 5-6 класів з математики міститься задачний матеріал, на основі якого можна здійснювати патріотичне виховання, але, на мою думку, в недостатній кількості. Для того, щоб збільшити виховний потенціал предмета математики, необхідно частіше включати в зміст уроку задачі, що викликають почуття гордості за рідну країну і стосуються державності, столиці, прапора тощо. Наприклад:
Доцільними будуть також задачі екологічного спрямування, зміст яких уможливлює формування в учнів дбайливого ставлення до національних багатств і рідної природи. Варто пропонувати учням для розв’язування задачі краєзнавчого характеру, що допомагають виховувати бережливе ставлення до природних багатств, повагу до праці і традицій українського народу, любов до власного краю і своєї Батьківщини. Це можуть бути задачі про річки та озера, тварин та рослини, історичні споруди та новобудови регіону, в якому проживають учні. Виховний вплив задач краєзнавчого характеру здійснює не сама математика, не її закони і її стиль, а ті дані, що зустрічаються в задачі, і які без будь-якої зміни математичного змісту могли бути замінені будь-якими іншими аналогічними даними. Наприклад, подані нижче задачі можуть бути сформульовані для інших міст і областей.
Формуванню патріотизму в учнів, зокрема гордості за успіхи держави, сприяють задачі, що містять історичні чи статистичні відомості (загальнодержавні чи регіональні). Цікавими для учнів є задачі, що містять історичні дані регіону, популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру. Коли вміння розв’язувати задачу сплітається з історією, задача стає більш значимою і може стати дійсно цікавою кожному учню. Наприклад, учням, які проживають на території Харківської області, особливо цікавою буде перша задача, киянам – друга, а школярам західного регіону – третя.
У 5-6-х класах при вивченні геометричних фігур, а в 7-9-х класах при вивченні геометричних перетворень слід впливати на формування в учнів духовно осмисленого (рефлексивного) патріотизму, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини, а також почуття поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод за допомогою прикладів різних українських орнаментів і вишивок. У той же час є можливість розширити знання учнів про культуру українського народу. Бажано звернути їх увагу на те, що багато вишивок тільки на перший погляд здаються симетричними чи утвореними за допомогою паралельного перенесення. Насправді процес створення вишивок і орнаментів – творчий і не завжди підпорядковується математичним законам.
У 8 класі на уроці алгебри (тема «Стандартний вигляд числа») доцільно буде запропонувати математичний диктант. Учні таким чином не тільки повторять тему з алгебри, а й дізнаються багато цікавої інформації.
Записати числа у стандартному вигляді.
У 9 класі на уроках математики виховання патріотизму доцільно здійснювати під час вивчення елементів статистики та опрацювання статистичних даних у вигляді різного роду діаграм. З цією метою слід використовувати реальні досягнення українського народу. Наприклад:
Варто звернути увагу на ті завдання, які учні виконують з коментуванням своїх дій. Це розвиває мовлення, формує правильну математичну мову, стимулює вміння правильно і грамотно висловлювати свої думки українською мовою. Корисними є завдання: «Прочитай», «Сформулюй», «Провідміняй: а) п’ять мільйонів; б) триста дві тисячі».
Під час вивчення дев’ятикласниками вписаних і описаних многокутників їм доцільно розповідати про розвиток математики в Київській Русі, зокрема про знахідки в давньоруських похованнях. Вони свідчать, що в ХІІ-ХІІІ ст. у Київській Русі були розповсюджені орнаменти різних прикрас. Їх виконували за допомогою металевого зубчастого коліщатка, що мало 24 зубці. Зрозуміло, що для виготовлення такого коліщатка потрібно було вміти поділити коло на 24 рівні частини. Після цього учням слід запропонувати різними способами самостійно розв’язати задачу про поділ кола на 24 частини.
При розв’язуванні різноманітних вправ учні дізнаються багато цікавого. Наприклад: Чи знаєте ви одного з найбільших пернатих птахів в Україні (зустрічається в Кримських горах)? Про це можна дізнатися, якщо знайти значення виразу (1,184:3,2+0,832:0,4):0,5. Результати кожної дії записані на картках, на протилежному боці яких написано літери.
0,37 |
2,08 |
2,45 |
4,9 |
г |
р |
и |
ф |
|
|
|
|
При написанні математичних диктантів у 5 кл., наприклад, на виявлення уміння записувати числа, діти не тільки будуть записувати десяткові та звичайні дроби, а й дізнаються багато цікавого. Зразок: Територія України становить 603,7 тис. км2. Ліси займають 14% її площі. Колись площа лісів становила 45%. Дві третини площі лісів люди вже знищили. Нині ліси України займають площу в 4,19 тис. км2, зокрема мішані ліси – 26% або 1,1 тис. км2. Лісовий покрив Карпат становить 40,5% від загальної площі лісів, що дорівнює 1,67 тис. км2.
Кожен свідомий громадянин незалежної України мусить знати, хто він за походженням, де його пракорені, і яке його місце у розбудові державності, відновленні національної культури народу, мова і писемність якого тисячі років до Різдва Христового уже була світовою, а для українського козацтва виявилася рідною. Станьмо ж гідними предків наших, які залишили нам у спадок самобутню, ні з якою іншою незрівнянною, культуру, мову, фольклор, літературу, вітчизняну історію.
Література