Стаття "Проблеми виховання відповідальної поведінки у сучасних підлітків"

Проблеми виховання відповідальної поведінки

у сучасних підлітків

УДК: 378.147 : 371.212.3

Мусій Ольга Валеріївна

викладач, Вінницький транспортний коледж

Сучасний характер, соціального, політичного та  економічного розвитку суспільства приводить до того, що підлітки не завжди можуть знайти можливості до застосування своїх сил.  Майбутнє нашої нації залежатиме від змісту цінностей, світоглядної орієнтації молодого покоління, від того, якою мірою духовність стане основою його життя. Тому в умовах становлення молодої формації громадян незалежної Української держави особливого значення набуває художньо-естетичне виховання, у процесі якого формуються естетичні потреби й інтереси, виникають емоції, переживання, почуття та розвивається естетичний смак.

Спостереження розбіжності між високим рівнем освіти і культури дорослих і низьким матеріальним рівнем їхнього життя стає головною причиною появи негативних явищ у середовищі підлітків.

Сьогодні недостатньо включати підлітків у трудове, політичне і громадське життя, таким чином розширяючи і ускладнюючи їх соціальні зв’язки за умовами, що підліток усвідомлював своє місце у громадському життті. Життя ставить нові завдання, нові умови. Поступово на перший план виходить сама індивідуальна особистість.

Мета: Визначення  психологічним фактора підліткового періоду та період  становлення самосвідомості.

Отже, проблема відповідальності знайшла своє відображення у філософії (М. Бердяєв, І. Кант, Ж.-П. Сартр та ін.), яка розглядає сутність людини та співвідношення між її свободою і відповідальністю.

Підлітковий вік відноситься до критичного періоду психічного розвитку. Зростає самостійність, стають багатогранними і змістовнішими відносини з ровесниками і дорослими, розширюються їх види і форми, отже проблема у визначеному формулюванні потребує теоретичного дослідження та практичної розробки.

Найважливішим психологічним чинником підліткового періоду стає становлення самосвідомості, важливим моментом якого є почуття дорослості. Суб’єктивно дорослість підлітка пов’язана не з копіюванням, а з проявом у нього соціальної відповідальності, як можливості і необхідності відповідати за себе і за справу на рівні дорослої людини.

Рівнень вихованості відповідальної поведінки характерізується  усвідомленням моральної відповідальності перед суспільством, перед батьками, педагогами, ровесниками і самим собою через внутрішні переконання та власні моральні цінності. Проте формуванню морально-психологічних  вчинків підлітків все ще приділяється недостатньо уваги, що призводить до випадків безвідповідальності в поведінці, породжує важковиховуваність, ізоляцію особистості підлітків.

Існує кілька морально- психологічних  чинників, які справляють вплив на формування відповідальності у підлітків: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх чинників відносяться вимоги з боку вчителів, батьків, наслідком невиконання яких може бути покарання. До внутрішніх — безпосередня необхідність і розуміння вимог відповідальної поведінки, виконання їх в силу внутрішніх переконань та власних моральних цінностей.

Моральна відповідальність, як відзначалось, являє собою єдність об'єктивних, суспільнозначимих і суб'єктивних, особистісних елементів. Вона суб'єктивна у тому сенсі, що виражається в оцінці своїх і чужих вчинків під кутом зору особистих уявлень про добре і зле, справедливе і несправедливе, чесне і безчесне, гуманне і нелюдське, взагалі моральне і неморальне. Зобов'язання відповідальності, її міра і характер визначаються, таким чином, до певної міри суб'єктивними уявленнями і установками. Але моральна відповідальність і об'єктивна, оскільки у своїй основі обумовлена типом суспільних відносин, які не залежать від свідомості окремої людини. Так, міра відповідальності залежить, наприклад, від суспільної значимості поведінки індивідів, а відповідно, від їх суспільного становища, професії і інших соціальних ролей, в яких вони виступають у різних сферах своєї діяльності.

 Підлітки групуються навколо неформального лідера, який за їх уявленнями є авторитетною особистістю. Тут має місце хибне уявлення про особистість — це той, хто вирізняється із загальної маси підлітків, має яскраво виражені якості організатора, найчастіше спрямовані на створення конфлікту між підлітками і викладачами. В підлітковому віці також викривляється уявлення про дружбу, солідарність. Отже це відбивається на навчальному процесі, що проявляється, наприклад, у списуванні, спробі захистити від покарання за негативний вчинок та ін.

Всі перелічені аспекти відносин між підлітками потребують докладнішого вивчення і розробки теоретичних і практичних механізмів впливу на них.

Не можна нехтувати у вихованні відповідальної поведінки підлітків й таким важливим фактором як організація дозвілля підлітків. Тому важливим на сучасному етапі є визначення впливової ролі сучасної індустрії дозвілля у формуванні мотивації відповідальної поведінки підлітків та власних моральних цінностей.

Серед підліткової молоді сьогодні домінують культурно-споживацький і рекреативний типи дозвілля, які реалізуються у двох особистісних орієнтаціях: розваги, видовища, пов’язані з отриманням інформації (книги, телебачення, радіо, кіно, концерти, театр, музеї тощо), та задоволення потреб спілкування у неформальних групах. Але економічні негаразди спричиняють все більшу диференціацію підлітків в її доступі до цінностей культури. Високі ціни перетворюють відвідування концертів, театрів, перегляд кінофільмів і вистав в елітарні форми проведення дозвілля. А результатом стає низький культурний рівень. З малокультурної людини неможливо виховати особистість з елементами відповідальної поведінки, гідного майбутнього представника нації. Навіть поширення способу проведення дозвілля у інформаційному просторі Інтернету, яке набуло масового характеру і стало впливовим чинником у формуванні особистості, не завжди може мати позитивні наслідки. Отже  використання всесвітньої павутини на користь виховному процесу — одне з першочергових завдань сьогодення.

Наразі це є проблема, яку потрібно вирішувати у комплексі, не відокремлюючи педагогічні, психологічні та рекреаційні умови виховання відповідальної поведінки підлітків.

Тому в практичній роботі з виховання відповідальної поведінки підлітків необхідно залучати до співпраці не тільки батьків, але й використовувати різноманітні рекреаційні технології сучасної індустрії дозвілля, на яких повинні базуватись спільні зусилля з організації та проведення процесу виховання.

Проблема виховання відповідальної поведінки у підлітків — це насамперед практична проблема в зв'язку з тим, що на сьогодні завдання виховання відповідальності стає одним із першочергових, гостро відчувається нестача психолого-педагогічної літератури, присвяченої цьому питанню. Теоретичні і практичні питання виховання відповідальної поведінки потребують докладного висвітлення. Визначення підростаючою людиною свого місця в суспільстві має на увазі прийняття на себе відповідальності перед суспільством — й, насамперед, відповідальності за особистісне формування як людини і громадянина.

Для того, щоб змінити ситуацію необхідно, в першу чергу, враховувати психологічні зміни, які відбуваються в підлітковому віці. По-друге, перейти до дружньо-ділових відносин, коли поряд з вимогами і поданням прикладу власною поведінкою учням надається можливість висловлювати власну думку, відмінну від думки вчителя, і відповідати за наслідки своїх вчинків перед собою та іншими.

Список використаної літератури

1.     Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури, Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 316 с.
2.     Закон України «Про вищу освіту» від 17. 01. 2002 р. № 2984 – 111.
3.     Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.
4.          Ушинський К.Д. Лекції про виховання . – К., 1983 – 547 с.
5.          Проблеми студентського колективу, шляхи їх подолання // Педагогіка.– 2001. № 4 – С. 32 – 36
6.          Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах / А. Анджейчак

 // Обдарована дитина. – 2000. – № 5. – С. 8-13.

7.          Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
8.          Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К.: ІЗМН, 1998. — 235 с.
9.          Виховання естетичної культури школярів. — К., 1998. — 153 с.
10.     Ильин В. С. Формирование личности школьника: Целостный процесс. — М.: Педагогика, 1984. — 144 с.
11.     Корнєв М., Анненков В. Про дякі стереотипи дозвілля сучасної молоді // Бібліотеки України — юнацтву. Досвід, проблеми, перспективи: Інформ. бюллетень. — К., 1995. — Вип. 8–9. — С. 35–37.
12.     Психологические условия формирования социальної ответственности школьников: Сб. науч. тр. — М., 1987. — 151 с.
13.     Скокова Л. Відмінності у структурі дозвілля молоді // Бібліотеки України — юнацтву. Досвід, проблеми, перспективи: Інформ. бюллетень. — К., 1995. — Вип. 8–9. — С. 50–51.