Стаття:"Професійна компетентність майстра виробничого навчання"

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Подопригора Віта Василівна

голова методичної комісії зв’язку та

інформаційно-комунікаційних технологій

Дніпровський центр професійно-технічної освіти,

майстер виробничого навчання, викладач

На сьогодні здобувачі освіти прагнуть володіти сучасними технологіями з обраної професії «Оператора поштового зв’язку,сортувальника,оператора комп’ютерного набору», бути компетентними кваліфікованими робітниками в галузі зв’язку, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі за допомогою комп’ютерної техніки, виробничих програм з надання послуг користувачам,обслуговування населення, нових технологій, які використовуються на виробництві поштового зв’язку, управляти автоматизованими системами виробництва, автоматизованими робочими місцями відділення поштового зв’язку АРМ-ВЗ, застосовувати комунікаційні здібності при наданні поштових послуг на виробництві.

 Виробничі, комунікаційні та інші компетенції може сформувати методично компетентний майстер виробничого навчання, роль якого в професійно-технічному навчальному закладі за останні роки значно змінилася. Майстер все більше стає організатором освітнього процесу, керівником пізнавальної і виробничої діяльності учнів, сприяє розвитку їх активності та самостійності в набутті знань, умінь і навичок.

Термін «компетентний» - лат. competens (competentis) – означає відповідний, здібний. Методична компетентність майстра, яка проявляється у виробничій, методичній діяльності майстра виробничого навчання в ПТНЗ направлена на удосконалення професійно-практичної підготовки в навчальних майстернях наближених до умов виробництва, тобто на розроблення і вдосконалення методики проведення виробничого навчання. Методична компетентність майстрів виробничого навчання визначається як здатність ефективно організовувати навчально-виробничий процес, що ґрунтується на системі розвинених психолого-педагогічних, комунікаційних, фахових, виробничих, методичних знань і вмінь, а також досвід їх використання в процесі професійно-педагогічної діяльності у професійно-технічному навчальному закладі при підготовці кваліфікованих робітників за професією «Оператор поштового зв’язку, оператор комп’ютерного набору»

Професійна компетентність майстрів виробничого навчання відображає необхідний рівень їх практичної та методичної підготовленості, що надасть їм можливість ефективно реалізовувати свої посадові компетенції, враховуючи сучасні освітні технології та сучасні тенденції розвитку виробничої сфери поштового зв’язку. Такі складники, становлять низку найзагальніших понять, які мають бути деталізованими в комплексі знань, умінь, здатностей, цінностей, мотивації і ставлень до виробничої та методичної діяльності майстрів виробничого навчання, як фахівців і педагогів. Професійно важливі якості – це індивідуальні властивості майстрів виробничого навчання, що впливають на ефективність виробничої, методичної діяльності й на успішність освоєння цієї діяльності.

Для майстрів виробничого навчання визначаємо такі професійно важливі якості, як професійна відповідальність (якісне виконання своїх професійних обов’язків), організованість (внутрішня зібраність, що характеризує узгодженість між цілями діяльності та способами її здійснення), пунктуальність (культура виховання і мислення майстра виробничого навчання), методичність (послідовність і організованість дій на основі одного або системи засобів методичної діяльності.), системність (бачення цілісності методичної діяльності), самоостіта, які впливатимуть на ефективність методичної діяльності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, важливу роль відіграє стажування на підприємстві замовнику-кадрів, підвищення робітничого розряду в умовах виробництва та постійна співпраця з виробничими підприємствами з проходження виробничого навчання та виробничої практики.

Сучасні підходи до проектування й організації методичної діяльності основані на усвідомленні її цілей як розвитку особистості педагога у всій повноті та цілісності особистісних і професійних якостей.

Проблеми професійно-технічної освіти заключаються у використанні застарілої матеріально-технічної бази, в застарілому виробничому обаднанні яке на сьогоднішній час використовується в навчальних виробничих майстернях, яке є морально застаріле і не відповідає сучасним вимогам підприємств замовників кадрів, виробничі майстерні не достатньо оснащені сучасним виробничим обладнанням, не в достатній кількості обладнані сучасні автоматизовані робочі місця в майстернях.Однією з проблем професійно-технічної освіти є відсутність навчальних посібників, навчально-методичної літератури з предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки.Ось з такими проблемами стикається майстер виробничого навчання при підготовці кваліфікованих робітників при підготовці і проведенні уроків виробнчого навчання в навчальних майстернях.Тому майстру виробничого навчання окрему увагу потрібно акцентувати на удосконаленні професійно-практичної підготовки та ефективності підготовки в тих умовах які склалися в навчальному закладі, тісно співпрацювати з підприємствами замовниками кадрів в період проходження виробничого навчання та виробничої практики на виробництві АТ «Укрпошта» щоб підготувати конкурентноспроможного кваліфікованого робітника згідно сучасних вимог підприємства.

Перспективи розвитку професійно технічної освіти заключаються в використанні сучасних засобів навчання, нових виробничих технологій та відповідної сучасної техніки і обладнання, яке використовується на виробництві. Нові педагогічні технології передбачають використання новітніх інструментів накопичення, обробки та передачі наукової та методичної інформації через інформаційні та комп’ютерні технології, зокрема мультимедії, комп’ютери, локальні та міжнародні освітянські мережі( «Всеосвіта», «Педрада», «На урок»), методичні портали,навчальні платформи масових відкритих онлайн-курсів «ED ERА», «ВУМ online», «Prometheus» для викладачів, «Вікіпедію», web-сайти, відео-програми тощо, які утворюють інформаційну складову середовища навчального закладу, створення, актуалізація і використання практикумів (виконання різноманітних завдань) з віддаленим доступом.

 Таке середовище, з одного боку, є засобом інтеграції навчальної, методичної й комунікативної діяльності майстрів виробничого навчання, а з другого – дидактичною умовою, яка здатна забезпечити ефективність самоосвіти та фахового самовдосконалення педагогів ПТНЗ.