Стаття "Роль інтерактивних методів у формуванні комунікативних компетентностей на уроках української мови та літератури"

                                                                                                    Сіманович О.В.,

                                                                   учитель української мови і літератури,

                                                                    Дніпровська гімназія  №118

                                                                     Дніпровської міської ради,

                                                                      м. Дніпро

 

 

РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНИХ     КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Ключові  слова:інтерактивні технології, суб’єкт процесу, об’єкт процесу, комунікативність,мовленнєва компетентність,дослідницька робота,  взаємообмін, активне навчання,творчість,пізнавальна діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             2023 рік

                                       ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП  (3-4 с.)

Розділ І Теоретичні основи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури (5-10с.)

         1.1.Загальні поняття про інтерактивні технології.

         1.2.Інтерактивні вправи, їх значення.

        Розділ ІІ Впровадження інтерактивних технологій на уроках української     мови (11с.)

        Висновки (12с.)

        Список літератури  (13с.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           ВСТУП                                                                      3             

Інтерактивні методи навчання на сьогодні є актуальним способом роботи викладача та педагога в будь-якому освітньому закладі. Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу, при цьому основна вага надається взаємодії слухачів між собою. Такий підхід дозволяє активізувати навчальний процес та зробити його менш  втомлюваним  для учасників.[1,с.32]

Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від викладача до слухача перестає бути основним завданням навчального процесу.

Місія школи полягає в тому,щоб допомогти кожній дитині усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтири власного майбутнього. Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроків української мови та літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій, які активізують процес особистісно  зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим. Дослідженню проблеми інтерактивних методів навчання приділили увагу Л. Варзацька, Р.Балан, О.Вербило, Л.Кратасюк, М.Олійник, М.Пентилюк та інші.

Уроки української мови та літератури – це напружена, науково організована робота для сучасних здобувачів освіти, яка сприяє  засвоєнню  знань, самостійній роботі думки, диференціюванню та індивідуалізації процесу навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення, формує навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Предметом дослідження є використання інтерактивних методів на уроках української мови та літератури.

Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання на сучасному етапі вивчення української мови та літератури, а також розвиток комунікативної компетентності  учня.

Мета роботи полягає в дослідженні сучасних методів викладання української мови та літератури.

Згідно з метою поставлені такі завдання:                                                        4

1)з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання;

2)ознайомитися з різними методами навчання;

3)дослідити доцільність та ефективність різних методів на певних етапах уроку.

Практична цінність включає в себе можливість використання інтерактивних методів навчання з метою досягнення кращих результатів засвоєння та використання навчального матеріалу.                                                         

Важливо викликати інтерес до навчальної теми, перетворювати аудиторію пасивних спостерігачів на активних учасників заняття. Якщо викладач у своїй роботі буде використовувати активні форми та методи навчання, то це важливе питання буде вирішено саме собою. Активні форми навчання будуються на інтерактивних методах, коли існує взаємозв’язок не лише між учителем і учнем, а й між учнями в навчанні. Учні  поступово перетворюються на активних учасників навчального процесу.

Активно використовуючи інтерактивні методи навчання, учитель досягає більшої ефективності засвоєння навчального матеріалу,бо на занятті панує атмосфера доброзичливості,  взаємопідтримки.  Усі учасники процесу пізнання мають змогу вільно висловлювати свої думки, не боячись негативної оцінки чи критики з боку однолітків чи педагога. Це є великою перевагою у порівнянні з традиційними методами.

Отже, інтерактивне навчання – це діалогове навчання, яке заперечує домінування як  одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Майстерність учителя  сьогодні полягає в гармонійному поєднанні традиційних методів з інноваційними, одним із яких є інтерактивне навчання. Одним з основних завдань є встановлення емоційного контакту між слухачами, що у свою чергу пробуджує інтерес та мотивацію, навчає самостійно мислити та діяти.[2,с.162 ]

 

                                                               

 

 

                                                                                                                                               5

Розділ І. Теоретичні основи інтерактивного навчання на уроках української  мови та літератури

1.1 Загальне поняття про інтерактивні технології

              Слово «інтерактивний» прийшло до нас з англійської мови і виникло від слова «інтерактив». «Inter» -  це «взаємний», «act» - діяти. [7,с.100 ]  «Інтерактивний»  -  означає сприяти, взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди. Діалогу з будь-чим(комп’ютером) чи будь-ким (людиною). Значить інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, у  ході якого здійснюється взаємодія викладача і слухача.

Основна характеристика «Інтерактива»:

• це спеціальна форма пізнавальної діяльності;
• створення атмосфери доброзичливості, взаємопідтримки;
• організація індивідуальної, парної, групової роботи;
• застосування дослідницьких процесів, ділових ігор, творчих завдань.

За допомогою інтерактивних методів можна одночасно розв’язати задачі:

-         розвиток  комунікативних   умінь  та  навичок;

-         емоційний контакт між слухачами;

-         співпраця у команді;

-         зняття  нервового  навантаження слухачів;

-         переключення  уваги  на вузлові питання теми.

Інтерактивне навчання забезпечує запам’ятовування 95 % навчального матеріалу , бо передбачає взаємообмін інформацією, усвідомлення матеріалу через аналіз, дію, обговорення одночасно. [ 4,с.8 ]

Мета такого навчання полягає у створенні умов до залучення всіх слухачів до процесу пізнання, надання кожному слухачеві можливості  розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає. Надзвичайно важливим є розвиток комунікативних якостей і здібностей, відчуття своєї успішності, захищеності, неповторності, значущості.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою

                                                                                                                                     

взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку         6 особистісних якостей учнів.

Інтерактивне навчання передбачає :

1.моделювання життєвих ситуацій;

2.вирішення творчих завдань;

3.спільне розв’язання проблем;

4.вміння креативно мислити.

У ході діалогового навчання слухачі вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися  з іншими людьми. Для цього на заняттях організовується індивідуальна, парна і групова роботи, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, робота з документацією, різними джерелами інформації.

Учасник (учень) повинен вміти:

1.      ставити перед собою навчальні завдання;
2.      розвивати навчальну активність;
3.      визначати проблеми в ході навчання;
4.      навчатися рефлексії своєї навчальної діяльності.

Викладач повинен вміти:

     1)брати за основу такі методи навчання, які б сприяли розвитку критичного мислення та самостійного набуття знань, стимулювати рефлексію;

   2) застосовувати наявні ефективні методи, навчатися новому підходу.

В основі  інтерактивного навчання є активні методики, які поділяються на:

-         Вступні – створення атмосфери  доброзичливості, довір’я;

-         Основні (ключові) – під час яких розв’язується основна проблема(обговорення, інтерактивні лекції, мозковий штурм, рольові ігри, карусель тощо);

-         Завершальні (сенкан, вернісаж);

 

                                                         

 

                                                                                                                                          7                                                                      

-         Допоміжні (енерджайзери) – підключають тоді, коли необхідно зняти напругу, змінити вид діяльності, перейти від  одного етапу до іншого.

Є  різні методи інтерактивного навчання. Серед них – метод мозкової атаки.

Це  метод розв’язання невідкладних завдань за короткий час. Сутність методу полягає в тому , що необхідно висловити якомога більшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити їх та класифікувати в різних видах діяльності: у роботі  з малими та великими навчальними групами, командами, індивідуальній роботі.[2,с.162]

«Круглий стіл» - метод проведення заняття із слухачами, які ,як правило, мають досвід роботи, практичної діяльності з питання, що обговорюється.                                                 

«Круглий стіл» - це свого роду нарада з обміну досвідом.

Дискусія – активний метод проведення занять, покликаних мобілізувати практичні й теоретичні знання , погляди слухачів на проблему, що розглядається. Основні передумови використання дискусії в активному навчанні такі : необхідність в складі теми, що досліджується, знайти питання.

Ситуаційний аналіз полягає в тому, що слухачі, ознайомлені з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й надають свої ідеї й рішення в дискусії з іншими слухачами. Використовують ситуації – ілюстрації , ситуації – оцінки й ситуації – вправи .[6,с.52]

Ситуація – ілюстрація містить у собі приклад управління практикою (як позитивний, так і негативний) і спосіб рішення ситуації.

Ситуація – оцінка являє собою опис ситуації й можливе вирішення в готовому виді: потрібно тільки оцінити, наскільки воно правомірно й ефективно. Ситуація – вправа полягає в тому, що конкретний епізод управління діяльності підготовлений так, щоб його рішення вимагало яких-небудь етапних дій, наприклад: розрахунку нормативів, заповнення таблиць, використання різних документів тощо. [8,35]

Метод «кейз-стаді», метод «інциденту», «баскет-метод». Аналіз конкретних ситуацій – найбільш прийнятний в умовах  навчання. Ситуаційний аналіз – традиційний  аналіз конкретних ситуацій, що включають глибоке й детальне дослідження реальної або імітованої ситуації. Використання методу аналізу конкретних ситуацій дозволяє

                                                                                                                                                 8

 вирішити наступні навчальні цілі: розвиток аналітичного мислення, застосування аналізу в динаміку; оволодіння практичними навичками роботи з інформацією: вичленовування, структурування й ранжирування за значимістю проблем; формування здатності вибору оптимальних варіантів ефективної взаємодії з іншими учасниками.

Таким  чином, у будь-якому виді занять учитель мусить спиратися на  кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання  залежить від завдання та умов кожного виду занять.

Такий підбір методів дозволяє реалізовувати формування комунікативної компетентності в учнів. 

1.2.Інтерактивні вправи, їх значення                                                               

Розгляньмо основні види інтерактивних вправ: «Мікрофон», «Незакінчене речення», метод «Прес», «Крісло автора», «Акваріум», «Ажурна пилка», «Два, чотири, усі разом», «Карусель», «Дебати», «Коло ідей», робота в парах, робота в групах, дискусія.

«Ажурна пилка» -  метод , який дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значний обсяг інформації за короткий час, а також заохочує їх допомагати одне одному, учитися здобувати знання, передавати їх, аналізувати, критично ставитися до інформації.[6, с.43]

Спершу кожен учень працює в «домашній»  групі.

Завдання : аналіз та засвоєння нової порції інформації на такому рівні, щоб він був здатний чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі «експертній» такі учні виступатимуть у ролі «експертів» із питання, над яким працювали в «домашній» групі, учитимуть цій інформації інших та відповідатимуть на їхні питання.

Завдання – обмін інформацією.

Порядок роботи  в «домашній» групі :

1.У кожній групі обирають керівника, спостерігача (тайм-кіпер) і того, хто ставить запитання, щоб переконатися, що кожний розуміє зміст матеріалу.

 

                                                                                                                                                 9

2.Кожна група отримує завдання для вивчення та обговорення.                                                                                                                                               

Важливе значення для організації роботи із застосуванням інтерактивних технологій  має розподіл учнів на   «експертні»  та «домашні» групи. «Експертні» групи утворюються після об’єднання  учнів з «домашніх» груп (які заздалегідь отримали від учителя домашнє завдання). На уроці ці учні заново об’єднуються в «експертні» групи.

Завдання таких груп полягає у тому, щоб кожний якісно й у повному обсязі доніс інформацію учням з інших груп і сприйняв нову інформацію від співбесідників. Після цього учасники повертаються до своїх «домашніх» груп.

На другому етапі роботи учні мають поділитися інформацією з членами своєї «домашньої» групи про нову інформацію, яку вони отримали від представників інших груп, узагальнити її.                                                              

На третьому етапі учасники мають виробити спільні висновки та рішення.

Таким чином, за допомогою методу «Ажурна пилка»  за короткий відрізок часу можна надати, засвоїти та опрацювати великий обсяг матеріалу.

Не менш цікавий метод «Крісло автора», який реалізує підвищення самооцінки учнів. Учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який виголошує доповідь. Учень, перебуваючи на місці вчителя, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а  й бажання  покращити свої знання, організувати свій виступ.[8,с.55]

Інший метод – «Мікрофон» передбачає активність усіх учнів,бо всі по черзі висловлюють свою думку, відповідь на питання – при цьому відповіді не коментують. Таким чином, навіть ті учні, які рідко відповідають на уроках, відчуваючи або брак знань, або страх перед аудиторією, відчувають себе комфортно і не бояться висловити думку,бо не почують виправлень  або критики з боку однокласників. Надзвичайно ефективний метод при аналізі рис літературного героя прочитаного твору або у підсумку уроку з мови або літератури.[5,с.24]

Ефективною також є робота в малих групах, яка передбачає набуття навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці.

Група отримує завдання, працює визначений час, оголошує результати своєї співпраці. У групі є спікер (керівник групи) : зачитує завдання, організовує

                                                                                                                                                   10

порядок роботи в групі, заохочує учасників до виконання завдання, підбиває підсумки.                                                                                                                                                

Важливу роль відіграють  секретар (веде записи) та спостерігач (тайм-спікер), який   слідкує за часом , а також  доповідач , що висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.    

Ефективність методу полягає в тому, що протягом уроку (45 хв.) можна заслухати 3 - 4  міні-групи, які  підготують виступ для решти учнів  і отримають високі бали за роботу.  Для пасивних учнів (слухачів) такий метод  -  зразок виконання завдання і стимулювання їх до ретельного опрацювання навчального матеріалу для досягнення високих результатів.

Корисно використовувати на уроці узагальнення знань (перед контрольною роботою), а також на етапі закріплення матеріалу.                                                               

Ще одним цікавим методом є «Мозковий штурм». Передбачає колективне обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягають шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

На уроці вчитель називає тему дискусії та запрошує взяти участь у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими етапами:

1.Усі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми.

2. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

3. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються.

4. Вибирають ті, що допоможуть вирішити поставлену проблему.

Не менш ефективним є метод « Прес», який застосовують у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і необхідно зайняти певну позицію або аргументувати проблему. У результаті з’являється можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання.[3.c.7]

Для досягнення такого результату варто спиратися на структуру:

 

                                                                                                                                       1.Позиція (Я вважаю, що…- точка зору)                                                             11

2. Обґрунтування думки (…, тому що…- причини появи цієї думки)

3. Приклад (факти, які демонструють ваші докази)

4. Висновки (отже,…я вважаю…- узагальнення думок).                                   

Обстоюючи свою позицію, намагаємось дотримуватись структури методу.

Розділ ІІ Впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови

Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, забезпечення пріоритетного розвитку людини – основні завдання, які стоять перед педагогом. Проте реалізація завдань, пов’язаних із формуванням умінь  створювати висловлювання різних типів, потребує поглиблення і конкретизації в складанні й доборі системи вправ, особливо в процесі вивчення граматичного матеріалу. Засвоєння мови на матеріалі окремих слів, словосполучень чи розрізнених речень не дасть бажаного результату. Адже в основному ці слова й конструкції пасивні, вони рідко активізуються, бо не викликають в уяві дитини живописних образів. Тому на уроці має звучати «живе» слово, яке повнокровно функціонує  у найкращих зразках текстів художнього стилю, фольклорі.[4,с.10]

На різних етапах процесу взаємопов’язаного навчання мови й мовлення доцільно використовувати інтерактивні методи.

На початковому етапі - ознайомлення  з поняттям, активізації виучуваних  форм -  рекомендовано застосовувати фронтальну форму активізації навчальної діяльності учнів. Вони вчаться спостерігати, порівнювати, зіставляти певні мовні явища.

На етапі закріплення, корекції, контролю, узагальнення розширюється уявлення про лексичне значення слова, його сполучуваність, функціональну роль, розвивається вміння добирати мовні засоби з огляду на ситуацію. Парна  та групова робота  допоможе розв’язати певну проблему, дійти спільного висновку, обґрунтувати рішення. Спілкуючись у групі, учень не тільки вчиться сам, а й вчить інших. Тут панує високий рівень обміну інформацією, є можливість висловитися кожному учню, створюючи діалогічне мовлення. Робота в малих групах будується на принципах рівноправності.

Такі групи підвищують інтерес під час виконання завдань, бо створені вони за інтересами. Учні працюють індивідуально, самостійно досягають результату, який об’єднується у кінцевий результат усієї групи.    

                                                                                                                                               12

                                                     Висновки

Отже , інтерактивне навчання – така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання : або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання. Інтерактивні методи – це посилена педагогічна взаємодія учасників педагогічного процесу, інструментами і провідними ознаками якої є полілог, діалог, мисленнєва  діяльність, смислотворчість, міжсуб’єктні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо. Усі  інтерактивні технології навчання поділяються на групи залежно від форми навчальної діяльності учнів. Інтерактивні  технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі  інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес  пізнання, а також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

Виходячи з цього , слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.

Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати навчання.

 

 

 

 

 

 

    

                                                   Список  літератури                                              13

1. Баханов К.О.Організація особистісно орієнтованого навчання. Харків:Основа,2008. 159 с.
2. Комар О.А. Модернізація сучасного навчально-виховного процесу/3б.Наукових праць. Частина ІІ.- К.: Мінімум, 2005.с.159-166
3. Корват С.А. Інноваційні технології навчання у процесі розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. http:www.nbuv.gov.ua/port.
4. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів/С.Г.Крамаренко//Відкритий урок . – 2002 .- №5-6.- с.7-11
5. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи) .Київ : Грамота, 2003. 216с.
6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний  урок. Інтерактивні технології навчання. Київ : А.С.К., 2004. 192 с.
7. Словник іншомовних слів/уклад.:С.П.Морозов, Л.М.Шкарапута. Київ: Наукова думка, 2000. 680 с.
8. Технологія тренінгу/упоряд.:О.Главник, Г. Бевз. Київ: Грамота, 2005. 112 с.