Стаття УРОКИ З ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ТЛОМ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ

Личко Вікторія Михайлівна,

викладач вищої категорії з математики

відокремленого структурного підрозділу "Роменський фаховий коледж Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

УРОКИ З ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ТЛОМ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ

Життєвий успіх студента залежить від того, чи навчимо ми його виконувати суспільні ролі, чи здобуватиме він ключові компетентності в дії. Навчання з допомогою інтерактивних методів породжує у молоді потребу ініціативності та підприємливості, а в майбутньому – активної участі в громадському житті.

Перед нашою державою стоять нові виклики – для кожного громадянина існуватиме необхідність широкого спектру ключових компетентностей, щоб легко пристосуватися до навколишнього світу, який швидко змінюється, у якому відбуваються взаємні контакти; а освіта у своєму подвійному вимірі – суспільному й економічному – відіграє принципову роль, що полягає в забезпеченні можливості опанування громадянами ключових компетентностей, необхідних для гнучкого пристосовування до таких змін.

Тому перед сучасною освітньою системою стоїть завдання сформувати громадянина, спроможного до гнучкої зміни способів і форм життєдіяльності, а формування ключових компетентностей, що відповідають основним видам діяльності громадянина, стає актуальним завданням освтнього процесу.

Щоб підготувати студентів до життя, суспільно-корисної праці, викладач повинен особливу увагу звертати на ті питання, з якими можуть зустрічатися його вихованці в житті.             

В цьому і полягають практичні цілі навчання математики. Кожному студенту доведеться в майбутньому не раз лічити, вимірювати, обчислювати площі, об’єми тощо. Тому викладач повинен подбати, щоб його студенти робили все це впевнено і швидко.

Від викладача залежить скільки інформації зможуть сприйняти і засвоїти студенти. Він вирішує, якими навчальними методами й прийомами при цьому треба скористатися та на якому рівні будуть сформовані у студентів ті чи інші компетенції. Сучасний викладач мусить уникати переважаючого вербального типу навчання, найбільш орієнтуючись на активні та інтерактивні методи, технології навчання, що базуються на компетентнісному підході.

В наш час у освіті відбувається становлення нової системи навчання. До цього часу завданням педагога було навчити, дати знання. Тобто вкласти в голову студента ті знання, якими до цього часу володіло людство. Та за останні роки інформації, законів, знань людство накопичило дуже багато, вони швидко змінюються. Студент в такому разі накопичує знання, а коли виходить за межі навчального закладу виявляється, що те, чого його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивніших знань.

Тому завдання математики зробити певний внесок у формування ключових компетентностей студентів, зокрема, підприємницької.

Підприємницька компетентність – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти

Європейська довідкова система (Key Competences for Lifelong Learning. European Reference Framework) визначає підприємницьку компетентність – як ключову і пропонує таке трактування – здатність особистості втілювати ідеї в життя. Вона включає креативність, творчість, інноваційність, здатність до ризику, а також здатність планувати та організовувати діяльність, що сприяє досягненню поставлених завдань [9].

На думку української дослідниці Ю. Білової, підприємницька компетентність – це інтегральна якість особистості, яка проявляється в мотивованій здатності до творчого пошуку та реалізації нових економічних ідей і дає змогу вирішувати різноманітні проблеми в повсякденному, професійному, соціальному житті.

Формування підприємницької компетентності відбувається через зміст навчального предмета, форми, методи, технології.

Процес формування підприємницьких компетенцій має включати 4 етапи: підприємницькі знання – підприємницьке мислення – підприємницька свідомість – підприємницький поведінка. Можна стверджувати, що кожен з названих етапів відповідає певному рівню формування підприємницької компетентності. Кожний етап цього процесу ґрунтується на попередньому і готує базу для наступного. Усі етапи взаємопов’язані, хоч кожен із них порівняно самостійний.[5].

Українські вчені зробили значний внесок у розроблення проблеми компетентнісного підходу в освіті. За результатами діяльності українських науковців і практиків Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко,  С. Трубачова досліджено теоретичні й прикладні питання реалізації компетентнісного підходу в освіті України.

Про ключові компетентності та формування їх у підростаючому поколінні говорили давно, ще з часів упровадження 12-бальної системи навчання, проте презентовано було їх в проекті «Нова школа» [3] у 2016 році.

Саме в цьому документі [3, c. 14] подано перелік основних компетентностей для життя, серед них є підприємницька компетентність, основними завданнями якої є співвіднесення власні економічні інтереси і потреби з наявними ресурсами, інтересами і потребами інших людей і суспільства; аналіз і оцінювання власних професійних можливостей, здібностей та співвіднесення їх з потребами ринку праці; представлення і поширення інформації про результати своєї діяльності та діяльності колективу.

Відповідно до цього документу підприємницька компетентність є однією з ключових. Вона передбачає реалізацію здатності випускників:

 співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними ресурсами, інтересами і потребами інших людей та суспільства;

 організовувати власну трудову та підприємницьку діяльність і роботу колективу, орієнтуватися в нормах і етиці трудових відносин;

 аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх з потребами ринку праці;

 складати, здійснювати й оцінювати плани підприємницької діяльності та особисті бізнес-проекти;

 презентувати й поширювати інформацію про результати власної економічної діяльності та діяльності колективу.

На думку дослідниці Ю. Білової [1, c. 11], наявність підприємницької компетентності дає змогу особистості знаходити та застосовувати оптимальне рішення, створювати і впроваджувати інновації, йти на певний ризик, необхідний для виконання поставленої мети.

Успіх підприємницької діяльності пов’язаний із самоорганізованістю, діловими та особистісними якостями. Важливими є лідерські якості, уміння розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення в умовах невизначеності, працювати в команді.

Задля важливості у формуванні підприємницької компетентності не лише на уроках економіки, але й на більшості навчальних предметів є впровадження проекту «Шкільна академія підприємництва». Метою даного проекту є розвиток в учасників освітнього процесу професійної активності, підприємливості.

Проаналізувавши даний проект, варто зазначити, що він є надзвичайно дієвим, адже окрім визначення теоретичного підґрунтя формування підприємницької компетентності сучасної молоді, ще й на основі результатів проекту видано підручник розробок уроків «Уроки з підприємницьким тлом» [4]. Видання забезпечує реалізацію оптимальних форм та методів задля формування підприємницької компетентності в закладах освіти.

Відповідно до аналізу підручника подано основу набуття підприємницької компетентності. З-поміж великої кількості запропонованих методів та форм роботи, визначено, що для оптимального поєднання форм, методів формування компетентності потрібно обрати такі методи [1,c. 17]:

• методи, що ґрунтуються на вміннях критичного мислення, умовиводу, аналізу, оцінювання й узагальнення фактів. Для реалізації цього виду цілей може послужити: мозковий штурм, лекція з презентацією і робота з текстом-джерелом;
• методи, що сприяють формуванню відповідальності, здійсненню й оцінюванню вибору, а також прийняттю рішень з повним усвідомленням наслідків. Корисними для цього будуть: «дерево прийняття рішень», методи дискусії (дебати, «шість капелюхів», «критерійний покер», дискусія на бали, метаплан);
• методи, що розвивають уяву, ґрунтуються на емоціях і переживаннях учня, а також створюють умови для дії: драма, моделювання, рольова гра, «асоціативний кущ», ментальні карти;
• методи, які добре відомі й часто застосовуються – лекція з презентацією, робота з текстом-джерелом, співпраця й робота в малих групах, експертні групи, зупинки з завданнями, а також останніми роками – проект.

Досить цікавими є ігрові технології, на яких студенти зможуть побувати в ролі експертів в тій чи іншій ситуації у ролі підприємця – планування економічної діяльності, створення бізнес-плану, планування маркетингової та рекламної діяльності, аналіз коштів на фірмі і ведення власного підприємства [2].

У конспекті уроку «Базові поняття статистики» (автор - Оксана Кудла) студенти під час «мозкового штурму» генерують ідеї вирішення проблемної ситуації, з якою стикається підприємець, аналізують ризики запропонованих ідей, прогнозують результати діяльності. Потім, на основі представлених результатів соціологічного опитування, студенти виходять на усвідомлення поняття вибірки даних, яка з певною допустимою похибкою відображає всі закономірності генеральної сукупності. Тому така вибірка може становити основу статистичних обчислень. За допомогою техніки «Ажурна пилка» діти самостійно ознайомлюються з центральними тенденціями вибірки, способом їхнього обчислення та використанням у реальних життєвих ситуаціях. Студенти беруть на себе відповідальність за якість вивченого матеріалу, за готовність усіх учасників експертних груп до того, щоб передати ці знання іншим, спілкуються, обговорюють, роблять нотатки, структурують матеріал. Здобуті знання вони застосовують до запропонованої на початку уроку проблемної задачі, використовують знання про центральні тенденції як інструмент аналізу ситуації та ухвалення рішення, презентують роботу і роблять висновки.

Особливістю ведення дискусії для вирішення проблемної задачі в конспекті «Знаходження площі поверхні тіл обертання» (автор - Василь Черкач) є використання схеми, яка трохи нагадує метаплан. Важливо, що на момент аналізу способу розв’язання студенти не мають знань про тіла обертання, їх спосіб утворення й розгортку, не одержують жодних початкових даних. Вони  користуються своїм життєвим досвідом, намагаються запропонувати власні ідеї розв’язання, виявляють прогалини у знаннях, дискутують у малих групах, виявляють ініціативу, генерують креативні пропозиції, з’ясовують, які початкові дані (розміри головних уборів, розмір та вид тканини) їм необхідні та де їх узяти, складають план дій і розподіл обов’язків у групі. Після групового обговорення переходять до загального і формують спільне рішення та єдиний план дій щодо способу розв’язування задачі. На наступному занятті студенти одержують від викладача опорні тексти з новою темою, самостійно з нею знайомляться, при потребі консультуються з викладачем і беруться до фактичного розв’язання задачі. Під час презентації роботи можуть виявитися розбіжності в результатах, що стає темою дискусії, виявлення способу мислення студентів та його корекції.

Розв’язуючи задачу про купівлю автомобіля («Відсоткові обчислення, пов’язані з фінансовими операціями», автор - Бойко Олена), для вирішення проблеми студенти використовують суб’єктивні критерії, взяті з соціологічного Інтернет-опитування. Методом дискусії «Критерійного покеру» вони визначають основні й другорядні критерії для своєї групи і порівнюють їх з об’єктивними критеріями, здобутими після математичних розрахунків. Під час дискусії студенти вчаться формулювати аргументи, захищати свою позицію, ранжувати цінності, толерантно приходити до спільного результату, роблять висновок, що не тільки матеріальна вигода є критерієм правильного рішення в житті.

Під час мого уроку з підприємницьким тлом «Площі бічної та повної поверхонь циліндра, конуса, зрізаного конуса» після організаційної частини, перевірки домашнього завдання та актуалізації опорних знань (розв’язування кросворду «Тіла обертання»), повідомляємо тему, мету та завдання заняття і переходимо до основної частини заняття: розв’язування ситуаційної кейс-вправи в малих групах  (група ділиться на три малих групи).

Моделюємо ситуацію:

«До нас, як до математиків, звернувся один з вітчизняних господарів, який, крім фермерствування, працює ще і в ТОВ «Ропа Україна».  Робота в німецькій фірмі дозволяє ефективно використовувати час сільськогосподарського міжсезонного «затишшя» і одночасно збагатити власну практику закордонним досвідом.  Так, після відповідного оформлення землі (близько 30 га) було вирішено обрати в якості особистого бізнесу вирощування зерна.  За накопиченої на той час інформації він добре розумів, що, маючи можливість протримати зерно в доброму стані до весни, можна значно збільшити свій прибуток.  У той же час усвідомлював, що за відсутності потрібної господарської інфраструктури це практично неможливо.  Двір біля садиби малий, надпольний склад не побудуєш, до того ж потрібно чимало грошей і часу на обслуговування зерна, особливо якщо воно сире.  Також є небезпека масового пошкодження зерна гризунами, зокрема мишами.  Тому питання, як зберегти урожай і примножити доходи, не давало спокою ні на хвилину.  В період роздумів нагодилося відрядження до Німеччини, де випадково в одному з фермерських господарств побачив прийнятне для себе технічне рішення для зберігання зерна.  Це було зерносховище баштового типу, або, як його ще називають, - силос.  Проконсультувався у фахівців про переваги такого зерносховища - побачив цілий ряд плюсів.  Це - економія простору, можливість контролю умов зберігання, зокрема температури, захист від цвілі, птахів, гризунів, комах, зменшення витрат при зберіганні в порівнянні з іншими варіантами, низькі витрати на придбання матеріалів для сховища і його монтаж, можливість проведення очищення і дезінфекції, довгий  термін зберігання зерна - особливо за умови контролю і дотримання вимог зберігання, можливість механізувати процеси завантаження, вивантаження, вентилювання тощо.

До нас цей фермер звернувся з проханням обчислити розхід матеріалів та їхню вартість для монтажу каркасу зерносховища з оцинкованого металу.»

Пропонуємо студентам в групах проаналізувати ситуацію та скласти наближений план дій для обчислення площ поверхонь  тіл обертання, спираючись на їх власний досвід  та дати відповідь на питання: які виміри необхідно для цього виконати. Націлюємо студентів на те, що вони у малих групах цілком самостійно мають розв’язати цю задачу, дійти висновку: які вхідні дані їм необхідні, яких знань не вистачає, - і представити результати.

 Під час обговорення тільки спостерігаємо за ходом та виконанням правил ведення дискусії. Після обговорення кожна група надає слово своєму представнику для оголошення результатів. Переходимо до вироблення спільного плану дій, повідомляємо про свої враження від активності та креативності мислення студентів, їх уміння давати пропозиції, планувати діяльність, робити висновки і наголошуємо на усвідомленні потреби нових знань.

Роздаємо групам опорні конспекти. Пропонуємо самостійно ознайомитися з теоретичним матеріалом опорного конспекту. Через 10 хвилин запитуємо у студентів які поняття чи визначення залишилися їм незрозумілі. Пояснюємо їх. Важливо: запитати, наскільки прочитане збігається з їхніми висновками про спосіб вирішення задачі.

Визначаємося, яка з груп розрахує відповідну частину каркасу (стіни - циліндр, дах – зрізаний конус та люк – конус). Роздаємо схематичне креслення виробу та відповідні моделі геометричних тіл. Повідомляємо студентів, що вони можуть розпочинати вирішувати проблемну задачу, користуючись схемою й отриманими матеріалами, а для презентації своєї роботи їм необхідно представити схематичні креслення розгорток відповідних тіл обертання з розмірами та розрахунками у форматі А1.

Вислуховуємо презентацію груп щодо виконаної роботи. Заохочуємо інших студентів висловлювати власну думку щодо коректності знайдених результатів. Особливо уважно розбираємо помилкові обчислення, просимо студентів пояснити, як вони мислили. Упевнюємося, що студенти усвідомили помилку. Разом обчислюємо загальну площу поверхні отриманого комбінованого тіла обертання.

Підводимо підсумки про спосіб обчислення площ поверхонь  тіл обертання, наголошуємо на важливості теми у повсякденному житті на прикладі вирішеної задачі, даємо усну оцінку самостійній роботі студентів, підкреслюємо виявлену креативність, творчість, організованість під час роботи в групі. Заповнюємо картки самооцінювання роботи в групі та виставляємо оцінки згідно з критеріями.

При виконанні домашнього завдання кожній групі треба обчислити необхідну кількість листів оцинкованого металу товщиною 1 мм, враховуючи найраціональніший спосіб розкрою матеріалу та її вартість за найвигіднішими цінами в інтернет пропозиціях. Оформити розрахунки і результати у вигляді мультимедійної презентації.

Отже, саме на уроках з підприємницьким тлом студент набуває певних якостей, які формують підприємницьку компетентність:

•             наявність знань і умінь у веденні підприємництва, прагнення до самовдосконалення, орієнтація у економічній сфері;
•             впевненість у собі, вплив і переконання, вміння працювати в команді і бути лідером;
•             ініціативу, використання можливостей, володіння і критичне використання даних, наполегливість у прагненні до успіху, відповідальність, підвищення ефективності діяльності;
•             «Ділові якості» — працездатність і працьовитість, досвід, самоорганізацію, усвідомлення власних можливостей, креативність і нестандартне мислення, послідовність.

Слід зазначити, що формування підприємницької компетентності відбувається те тільки на заняттях, а пов’язане з усією системою навчання та виховання в коледжі. Формування підприємницьких умінь відбувається вже тоді, коли студенти беруть участь в студентському самоврядуванні та дослідницькій діяльності, виконують роль організаторів колежанських справ, обирають майбутнє місце роботи, планують створення власної справи тощо.

На уроці з підприємницьким тлом опанування змісту відбувається через використання активних форм і методів навчання, а саме: проекти, тренінги, семінари, зустрічі з успішними підприємцями, стартап.

Вчитися, щоб діяти, – це один з найважливіших постулатів, який простежується через основні положення державних та нормативних документів сучасної України. Адже, на мій погляд, поширення підприємницької тематики і формування підприємницьких позицій та підприємливого способу мислення – важливий крок до успішної України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                    Гельбак А.М. Формування підприємливості учня як ключової компетентності для життя : [методичні рекомендації] / А.М. Гельбак. – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 24 с.
2.                    Назаренко Г.А. Формування підприємницької компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у відповідності до вимог нових державних стандартів: [метод. посібник] / Г.А. Назаренко. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2014. – 68 с.
3.                    Проект для обговорення «Нова школа» (простір освітніх можливостей) / за заг. ред. М. Грищенка. – К. 2016. – 34 с.
4.                    Уроки з підприємницьким тлом : [навчальні матеріали] / за заг. ред. Е. Бобінської, Р. Шияна, М. Товкало. – Варшава : Сова, 2014. – 398 с.
5.                    Білова Ю. А. Поняття та структура підприємницької компетентності майбутніх фахівців економічного профілю / Ю. А. Білова // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. — 2013. — Вип. 7. — с. 15-17.
6.                    Гельбак А.М. Формування підприємливості учня як ключової компетентності для життя : [методичні рекомендації] / А.М. Гельбак. – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 24 с.
7.                    Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. – Київ : «К.І.С.», 2004. – 112 с.
8.                    Назаренко Г.А. Формування підприємницької компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у відповідності до вимог нових державних стандартів: [метод. посібник] / Г.А. Назаренко. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2014. – 68 с.
9.                    Key Competences for Lifelong Learning [Електроний ресурс]. – Режим доступу:http://europa.eu/legislation_summaries/education_training_youth/lifelong_learning/c11090_en.htm