Стаття "Викладання оригамі в сучасному світі"

Милка Ірина Василівна,

 учитель  Студенецького навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Берізка»

Глухівської районної ради Сумської області

ВИКЛАДАННЯ ОРИГАМІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

         У сучасному світі важливе місце займає проблема розвитку творчих та інтелектуальних здібностей дітей. І тому перед вчителем постійно постає проблемне питання: «Що робити, щоб зацікавити учня?» Відповідь може бути досить простою: аркуш паперу, який за кілька хвилин перетвориться на гарну квітку чи тваринку. І ось ми звертаємо увагу та те, що це «диво» зацікавило дітей і почало створювати у класі позитивну атмосферу.

          Питання щодо використання мистецтва оригамі в школі розглядали у своїх роботах Н.Котелянець «Орігамі – розвиток творчих та інтелектуальних здібностей»,К.Сирова «Вправні рухи – шлях до геніальності», Л.Іваницька «Пізнання навколишнього світу через орігамі» та інші.

          Метою цієї статті є визначення значення ролі мистецтва оригамі  для творчого та інтелектуального розвитку учня.

          Оригамі – стародавнє японське мистецтво моделювання з паперу без використання ножиць і клею. Складання та моделювання паперових фігур розвиває просторову уяву дитини. Заняття з оригамі сприяють розвитку інтелекту, художнього смаку, конструкторських здібностей, привчає до точності та акуратності.

          Знайомство з оригамі у кожного відбувається ще в дитинстві, хоч багато хто про це й не здогадується. Хто ж вас не складав жабку, яка скаче та кораблика, використовуючи аркуш з зошита, не виготовляв тюльпан з кольорового паперу мамі на 8 Березня? А паперові літачки? Їх було виготовлено за шкільні роки стільки, що й не перерахувати. Також ви користувалися оригамі, навіть ставши дорослими. Для захисту від сонця собі і дітям виготовляли пілотки, а, не маючи посуду, наливали воду в паперову склянку. Все це справжнісіньке оригамі.

Всіх переваг оригамі для розвитку дитини і не перерахувати. Доступність паперу як матеріалу, простота його використання зацікавлює дітей. Працюючи з папером, вони оволодівають різними прийомами та способами, такими як згинання, багаторазове складання, різання, склеювання.

 Оригамі розвиває у дітей здатність працювати руками свідомо, у них розвивається моторика рук, чіткі рухи пальців, окомір.

 Оригамі сприяє концентрації уваги. Щоб отримати бажаний результат, необхідно зосередитись на процесі виготовлення.

 Велике значення оригамі в розвитку конструктивного мислення, творчої фантазії, художнього та естетичного смаків.

 Оригамі стимулює і розвиває пам'ять, так як дитині, для виготовлення виробу, потрібно запам'ятати послідовність його виготовлення, прийоми та способи складання.

 Оригамі знайомить дітей з основними геометричними поняттями (кут, сторона, квадрат, трикутник та ін.), водночас відбувається збагачення словникового запасу спеціальними термінами.

 Оригамі активізує процеси мислення. У процесі конструювання у дитини виникає необхідність співставляти наочні символи (показ прийомів складання) з словесними (пояснення прийомів складання) і застосовувати їх значення в практичній діяльності (самостійне виконання дій).

 Оригамі формує культуру праці, вдосконалює трудові вміння та навички дитини.

 Оригамі сприяє створенню ігрових ситуацій. Виготовивши вироби, діти можуть інсценізувати відомі фрагменти казок, стають казковими героями і т. д.

 І це ще не все, що може включати в себе мистецтво оригамі.

Для дитини мистецтво оригамі – це гра, де простий аркуш паперу квадратної форми може перетворитися на оригінальну та фантастичну іграшку.

         Знайомство з оригамі слід розпочинати з стародавньої історії. Саме там, в стародавньому Китаї, в 105 році н. е. з’явилися перші послання для виникнення оригамі – мистецтва складання улюблених фігурок з квадратного аркуша паперу без використання ножиць та клею.

 Як свідчить історія, в тому знаменитому році чиновник Цай Лунь зробив офіційну доповідь імператору про створення технології по виготовленню паперу. Багато десятиліть під острахом смертної кари китайці зберігали таємницю створення білого аркуша. Але з часом, коли китайці почали подорожувати до Японії, разом з ними подорожували й деякі таємниці цієї країни. В 7 ст. Буддійський монах Дан-Хо, якого вважали дуже розумним, і який знав технологію виготовлення туші та паперу, потрапляє в Японію і навчає монахів виготовляти папір за китайською технологією. Дуже скоро в Японії зуміли налагодити своє виробництво  паперу, випередивши Китай.

 Перші аркуші паперу, складені в незвичайні фігурки з’являються спочатку в монастирях. Тому що в японській мові поняття «Бог» і «Папір» звучать однаково, хоч і позначаються різними ієрогліфами. Фігурки з паперу ставали учасниками релігійних церемоній. Прикрашали стіни храмів. До сьогодення дійшли одні з перших фігурок з паперу – коробочки «санбо», в які японці клали кусочки риби та овочів, і підносили їх в якості жертвопринесення. Але це ще було не мистецтво.

 З часом оригамі (а цей термін виник тільки в 1880 році) стає обов’язковим заняттям в багатьох японських сім’ях. Матері передавали свої знання дочкам, показуючи відомі їм фігурки.

 В перекладі з японської оригамі означає «складання паперу» («Ори» - складати, «камі» - папір). Саме оригамі в Японії називають мистецтвом цілого аркуша.

 Мистецтво оригамі існувало багато століть як храмове. Кількість фігурок була невелика.             

Якщо звернутися до історії різних країн, то практично усюди, де існувало виробництво паперу, виникли свої традиції складання з аркуша паперу різних фігурок. Наприклад, Північна Африка чи Латинська Америка. Але саме Японія подарувала світу мистецтво оригамі.

 Розквіт мистецтва оригамі припадає на середину двадцятого століття, робочий-металіст Акіра Йошизава вирішив присвятити себе оригамі та його розвитку. Основна заслуга А. Йошизава в тому, що він зумів створити те, що сьогодні називають «Азбукою оригамі». Умовні позначення, символи, графічні знаки, які придумав А. Йошизава, дозволили зафіксувати на папері процес складання фігур оригамі. Це відкриття дозволило оригамі стати універсальною, міжнародною мовою.

 В сорокових роках створюються перші Центри і школи оригамі. Перший Центр Оригамі створила оригамістка Ліліан Оппенгеймер в Нью-Йорку.

 Сьогодні мистецтво оригамі відкрито всьому світу.

 Заняття оригамі дозволяє людині хоч не надовго відірватися від повсякденних проблем і полетіти разом з квадратним аркушем паперу в прекрасну країну Мистецтва. [2;С.4-5]

Ще у ХІХ столітті складання з паперу як сильний педагогічний засіб рекламував німецький гуманіст, засновник дитячих садків у Німеччині, а з часом і у Європі, Фрідріх Фребель. Він вважав, що найперше і головне завдання педагога – сприяти органічному розвитку у дитини закладених природних даних.

  Ф.Фребель стверджував, що життя, рух і знання – три складові одного гармонійного акорду.»Знання осягаються через рух, що сприяє природному росту дитини».А філософія виховання і освіти, на його думку, включає такі важливі компоненти:

Вільну активність;

Творчість;

Участь у житті соціуму;

М’язова активність.

Тому він пропонував своїм школярам розвивальні ігри, а саме ори гамі. Основи геометрії він викладав не за допомогою лінійки, циркуля та абстрактних понять, а демонструючи різні варіанти складання паперу [3; С.36]

           Однією з перших країн, які використовували можливості оригамі в освіті, була, природно, Японія. В кінці періоду Мейджі (1868-1912) і початку періоду тайшей орігамі використовували як спосіб навчання у дитячих садах і в початковій школі, особливо з того моменту, коли кольоровий папір отримала широке розповсюдження. На початку періоду Шева (з 1926), коли в японської освіті упор робився на розвиток творчості і зображальності, оригамі стали критикувати, тому що вважалося, що діти складають листи за стандартними лініях, що не сприяє розвитку уяви. 
Однак незабаром оригамі знову отримало високу оцінку в якості освітнього методу. Особливо використовували оригамі для навчання таких понять, як "площину", "геометричне тіло" і їх взаємини. 
Математична освіта є основним для людей багатьох професій, тому велика увага приділяється пошуку нових методик навчання. У вирішенні цього завдання, найважливіша роль належить початкової ланки навчання - початковій школі. Підвищення ефективності навчання математики та геометрії в початкових класах є умовою успішного вивчення основ геометрії та алгебри в наступні роки. 
Особливої ​​актуальності набуває проблема навчання елементам геометрії в початкових класах. У геометричному матеріалі багато спільного з художнім сприйняттям, оскільки велике місце в геометрії належить образному мисленню. Мислення молодших школярів наочно-образне і наочно дієве. 
Мистецтво оригамі як не можна краще дозволяє використовувати вікові особливості дітей початкової школи, створювати різноманітні програми курсу математики, виходячи з їх можливостей. Ще в XIX столітті німецький педагог Ф. Фребель заснував інтегрований курс навчання математики за допомогою оригамі, на основі якого можна поліпшити і зробити міцними геометричні знання і вміння дітей. У наш час у Японії, США, Росії, ФРН та інших країнах навчання геометрії за допомогою мистецтва оригамі практикується не тільки в початкових класах, але і в середній та вищій школах. Які ж основні пункти можуть увійти в курс вивчення геометрії за допомогою оригамі в школі? 
1. Визначення знань з геометрії на початковій стадії навчання за даними завданням і підбір відповідних виробів оригамі для виправлення помилок: 
- Визначити горизонтальні, вертикальні і похилі лінії ;
-Дати назви зображенням; 
- Знайти на зображенні всі трикутники ; 
-Знайти на зображенні всі квадрати; 
-Скласти квадрат, суміжні боку, діагональ. 
За допомогою цих завдань, а також виготовлення нескладних базових форм ("Подушка", "Паперовий змій", "Капелюх", "Квадрат", "Риба", "Поні", "Стулки дверей", "Шолом") і фігурок оригамі ( "Зайченя", "Звірята", "Голуб", "Зайчик", "Бульдог", "Стаканчик", "Гусак", "Пташка"), в яких присутні дані поняття, визначаємо, якими знаннями володіють учні. 
2. Визначивши рівень знання геометрії у дітей та усунувши з допомогою найпростіших завдань помилки і неточності, можна перейти до більш складним виробам, які мають інші геометричні форми (ромб, трапеція, прямокутник, варіанти різних трикутників). Для цього можна використовувати такі вироби орігамі: базові форми "Журавлик", "Жаба", "Катамаран", "Динозавр", і фігурки "Коршун", "Медуниця", "Ракета", "Щеня", "Снігур", "Зірка "," Лебідь ". 
Після виконання цих робіт можна задати наступні питання: 
- Які геометричні фігури ви знаєте? 
- Де і які геометричні фігури можна побачити будинки, в школі, на вулиці? 
- Чи можна з геометричних фігур скласти якусь тварину чи птаха? 
- Чи можна знайти тварина, рибу або птицю, схожих на геометричну фігуру або групу фігур? 
- З яких геометричних фігур можна скласти квадрат, ромб, прямокутник, трапецію? 
У процесі роботи учнів над фігурками оригамі слід звернути їхню увагу на ті геометричні фігури, які виходять на кожному окремому етапі роботи. Так як перші роботи досить прості, особливу увагу потрібно звернути на техніку виконання елементів і прийоми, використовувані в окремих технологічних операціях. Особливість цих прийомів в тому, що вони дають можливість дітям закріпити основні геометричні поняття. 
При проведенні перших занять слід звертати особливу увагу на помилки: нерівність сторін, не паралельність сторін і ліній перегинів, нерівності кутів при їх поділі навпіл. Подібні помилки не дозволять виконати складні вироби, де багато різноманітних перегинів з декількома шарами паперу. Безумовно, багато з похибок пояснюються недостатньо розвиненою моторикою та координацією руху дітей. Але основним недоліком молодших школярів є нерозуміння математичного сенсу виконуваних фігур. 
3. Після 10 - 15 занять оригамі, на яких виконуються вже більш складні вироби ("Курча", "Будиночок", "Морський котик", "Папуга", "Пілотка", "Метелик", "Тюлень" і т.п.), потрібно перевірити ступінь просування молодших школярів в оволодінні геометричними поняттями і здатність ними оперувати. Для цього можна запропонувати їм такі завдання: 
- Розфарбуй всі квадрати ; 
- Розфарбувати всі трикутники; 
- Розфарбувати всі геометричні фігури у відповідні кольори ; 
- Підібрати необхідні геометричні фігури і з них скласти зображення лисеняти; 
- Зображення якоїсь тварини, риби або птиці перетворити в геометричну фігуру і розділити її на ряд більш простих і знайомих геометричних фігур. З кольорового паперу вирізати ці елементи і скласти зображення заданого тварини; 
- Підібрати підходящу базову форму і скласти фігурку раніше запропонованого тварини, риби або птиці. 
Ці завдання можна видозмінювати в залежності від віку дітей, рівня їх підготовки, інтересів. Особливо ефективно можна використовувати геометричні основи оригамі під час позакласної роботи з математики. 
При виконанні оригамі будується своєрідний алгоритм діяльності, при якій дитина, часто навіть без допомоги вчителя, фіксує увагу на кожному етапі роботи, прагнучи усвідомити всю використовувану знакову систему. Слід відзначити і ще одну з особливостей оригамі - оборотність процесу складання, яка передбачає також оборотність розумової діяльності. 
Отже, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що оригамі має такими особливостями: По-перше, можливістю контролю процесу створення моделі на кожному етапі. По-друге, воно розвиває вербалізацію (свого роду рефлексію власної роботи). По-третє, передбачає фіксацію основних моментів роботи. По-четверте, використовує всі основні геометричні поняття. По-п'яте, дозволяє поєднувати планометрію і симетрію. 

У сучасних умовах мистецтво оригамі активно поширюється серед викладачів і розглядається як один із методів навчання і розвитку учнів. Так, в Україні створено Київський центр оригамі, який займається поширенням цього мистецтва не лише в місті, але і в країні. Ентузіазм педагогів-новаторів і об’єднані зусилля любителів оригамі крок за кроком упроваджують в свідомість широкої громадськості розуміння необхідності його використання в системі освіти. Елементи оригамі в дошкільній і шкільній освіті використовувалися багатьма вихователями і педагогами. Сьогодні цей вид образотворчого мистецтва знаходить віддзеркалення в освітніх програмах "Паперова пластика", "Паперове конструювання", "Паперових справ майстер", "Ручна праця" тощо.

У багатьох школах України ведеться викладання оригамі в початкових класах. На думку сучасних викладачів, заняття з цього предмету можна проводити в 1–4 класах замість уроків праці, такі уроки можуть бути введені в сітку годин розкладу навчального закладу як постійний предмет. Оригамі можна зробити факультативним предметом або проводити заняття в групах подовженого дня або приватних школах, роблячи комбіновані уроки оригамі, малювання і аплікації.

  Світ оригамі — могутній духовний і етичний виховний засіб глобального значення, оскільки на таких заняттях активно відбувається знайомство з культурами народів. У сучасному оригамі діти взаємодіють з багатьма явищами культури: східними і західними, духовними і побутовими, визначеними і ймовірнісними, випадковими і закономірними. Спробуємо простежити позитивні надбання та  використання цього мистецтва у процесі формування національних цінностей учнів молодшого шкільного віку, яке відбувається на основі запровадження української національної тематики в мистецьких творах з оригамі, синтезу художньо-естетичних та національних цінностей, інтеграції українського національного декоративно-прикладного мистецтва з витворами цього мистецтва. Варто також окреслити такі специфічні особливості оригамі, як зображальність, візуальність та наочність мистецького матеріалу, емоційний фон творчої роботи над витворами. Здатність оригамі поєднувати національне та мистецьке посилюється його невід’ємним зв’язком з іншими видами творчої діяльності, такими як література, малювання, аплікація, декоративно-прикладне мистецтво.

Так, під час виготовлення тематичних композицій з орігамі виявляються широкі творчі можливості використання мотивів національної літератури — народних казок, пісень, віршів. Саме казка є одним із засобів одухотворення почуттів, об’єднання їх з розумо-вольовим процесом, що є запорукою виховання індивіда як цілісної, гармонійно розвиненої особистості. Як правило, казка не вчить безпосередньо нормам і правилам морально-естетичної культури, не організовує їх силою морально-естетичного почуття, яке домінує над складовими духовного світу особистості й не дозволяє будь-якій із них відділитися від безпосереднього буття індивіда.

Саме в емоційному впливі на психіку людини полягає виховне значення народної казки. Широке використання казок у початковій школі зумовлюється тим, що їх зміст презентується у привабливій формі. Існує чіткий поділ персонажів на добрих і поганих, сутність вчинків яких легко розуміється дітьми і дає змогу визначити якості кожної дійової особи. Це полегшує правильну оцінку дітьми моральної цінності вчинку. У процесі сприйняття казки та ідентифікації почуттів школярі вчаться усвідомлювати свої естетичні переживання, співпереживати і на основі цього моделювати свою діяльність. Активізація емоційної сфери дитини під впливом казки сприяла й вияву морально-естетичних почуттів, бо казка концентрує у собі досвід попередніх поколінь. Адже виховний вплив твору наявний лише тоді, коли учень відчув морально-естетичний імпульс казки і осмислив його динаміку.

В програмі з викладання МАУП у навчальному процесі з оригамі (як складовий компонент варіативної частини Програми з трудового навчання для початкової школи), розробленому авторами на основі багаторічного досвіду, такі можливості існують при проходженні таких тем, як "Оригамі за сюжетами улюблених казок", "Оригамська казка", "Казковий птах", "Курочка і півник", "Лисеня і собачка", "Котик і бичок", "Кролик і цуценя".

Підготовка витворів оригамі, приурочених до свят, надають можливість вести розмову та занурити дитину в світ народних традицій. А згідно із свідченнями наукових досліджень, народних звичаїв й традицій, як художніх форм національної культури, вони містять величезний виховний потенціал, що діє як у сфері впливу на свідомість, так і на емоції людини. Емоційно-почуттєвий компонент репрезентує ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв. Його показниками виділено емоції та почуття. Загальним критерієм виявлення емоційно-почуттєвого компоненту є стійкість та усвідомленість мотивів художньо-трудової діяльності школярів.

Оскільки цикли календарно-обрядових свят повторюються впродовж року, в основу змісту програми було покладено сценарії річного циклу традиційних народних свят і звичаїв. У такий спосіб реалізовувалися проекти художньо-трудової діяльності молодших школярів з елементами трудових традицій і звичаїв. Це дало можливість здійснити відбір і структурування змісту художньо-ігрової діяльності учнів початкової школи у вигляді тематичних блоків з урахуванням сезонних можливостей його реалізації. В нашій програмі це такі теми, як "Оригамі на святковому столі", "Виготовлення святкової листівки", "Пасхальна писанка" та інші.

Розмови про природу рідної країни надають можливість вести програмний матеріал за різноманітними темами. Серед них — "Види квітів", "Журавель на гнізді", "Корівка", "Будиночок з ґанком і будиночок з трубою", композиції "Дачне селище", "В селі", Острівець в ставку", "Птаха в лісі", "Свійські птиці на лужку", "Соняшник", "Ромашка", "Пролісок", "Рибка і метелик", "Пуголовок і жук", "Жаба", "Букет квітів", "Ворона", "Сова" та інші.

Використання елементів національного українського декоративного мистецтва з витворами оригамі надає величезні можливості для ознайомлення дитини з національною культурою.

          Дитина сприймає елементи народного мистецтва не просто як предмет побуту, об’єкт гри (хоча таке сприйняття також має позитивний сенс), але й як витвір мистецтва, який потребує вивчення, певного аналізу творчого наслідування, повторення. Таке ставлення до елементів народного мистецтва сприяє їх збереженню та духовному збагаченню дитини.

Завдяки використанню оригамі разом з елементами української національної культури діти більш емоційно сприймають мистецтво і навколишній світ, помічають виразність образів, створюють візерунки за мотивами українського розпису, розвивають відчуття ритму в кольорах та лініях опишнянської, яворівської кераміки, вишиванок, писанок, використовують елементи візерунка — лінії, мазки, крапки, кружечки, а також сприймають твори чарівних розписів, знайомляться з прийомами декоративного малювання, зокрема, писанкарством, петриківським розписом, а зрештою — розвивають емоційнообразне мислення, уяву, кольори, ритм тощо. Художньо-трудова діяльність, започаткована у національних ремеслах та промислах, виступає складовою духовної спадщини народу, прилучення до якої виховує поважне ставлення до праці, формує моральні якості особистості, естетичні смаки та норми поведінки. Її виховний вплив ґрунтується на емоційному сприйнятті національної культури, яке відбувається під час творчої діяльності школярів, що відповідно до теорії В. Вернадського активізує процес перетворення конкретного навчального матеріалу в особистісні цінності, які визначатимуть ставлення школярів до свого народу, його історії, культурних та духовних надбань.

Поєднання оригамі з елементами української образотворчої спадщини як складової національної культури спроможне оптимізувати виховний процес і може розглядатися як дієвий засіб національного виховання особистості завдяки таким специфічним особливостям, як:
• поєднання художньо-естетичних й національних цінностей, етнографічного, морально-етичного і суспільно-політичного матеріалу;
• універсальність його мови;
• можливість створення образно-смислової основи для національного виховання особистості;
• здатність унаочнювати історичне буття українського народу, відображати духовні зв’язки особистості з нацією, духовну єдність і наступність поколінь [5]

Отже, мистецтво оригамі, незважаючи на своє іноземне походження, має могутній потенціал для розвитку й виховання молодших українських школярів, зокрема, для їхнього національного виховання. Оригамі має величезні можливості й задля інтеграції з українським образотворчим мистецтвом, внаслідок чого успішно виступає як засіб національного виховання особистості школяра-початківця, є поєднуючим ланцюгом між культурно-історичним досвідом нації та особистістю, транслятором національних ідей, образів, символів, цінностей, смислів, культурно-історичного досвіду, історичної пам’яті, світоглядних настанов, цінностей та ідеалів.

Література

1. Ботюк О.Ф. Конструювання з паперу методом орігамі: Навч.-метод.посібник.-Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан,200.-64с.
2. Гуцол Н.В. Модульне орігамі  у зразках та схемах (метод.розробка). – Вінниця, 2009.- 30 с.
3. Котелянець Н. Орігамі – розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дітей // Рідна школа. -2002- №12. – С. 36-38.
4. Педагогический поиск : Сборник / Амонашвили Ш.А., Лысенкова С.Н., Волкова И.П. и др. / Амонашвили Ш.А. В школу в шесть лет. – М.: Педагогика,1888, - 540 с.
5. Сидорова К. Вправні рухи – шлях до геніальності // Дитячий садок. – 2009. -№18-19. – С.12-13.