Ставлення автора до своїх героїв проявляесться:у зображенні їхніх вчинків;поведінки в різних ситуаціях;у портретах героїв твору, в описанні одягу, жестів, ходи, звичок;у мові персонажів;в авторських зауваженнях, художніх деталях;у використанні засобів художньої виразності під час зображення переліченого.
Бесіда— Яке потрясіння пережили Том і Гек, ставши свідками підлої брехні індіанця Джо? Як цей факт характеризує світ дорослих? Що відкрили для себе хлопці? - Чому Беккі і Том залишились в печері одні- Про що говорили Беккі і Том, коли вони сіли відпочити, бо втомились?- Що подумав Том ,коли Беккі гірко заплакала?
Поведінка у небезпечних ситуаціях. Поведінка Ставлення автора «Том Сойєр у печері»Зрозумівши, що вони заблукали, Томспочатку не може вгамувати відчаю:«Том повернув назад, поспішаючи. Алеякась нерішучість в усіх його рухах і впогляді відкрила Беккі іншу жахливу істину:він уже не міг знайти дорогу до тієї печери,де були кажани.»Том і далі втішає Беккі, залишає свою частку “весільного пирога” на потім і ділиться з дівчинкою, приймає правильне рішення залишатися біля води, находить вихід з печери. Автор, безумовно, схвалює поведінку Тома, який поводиться мужньо, по-дорослому.
Поведінка у небезпечних ситуаціях. Поведінка Ставлення автора. Гек Фінн рятує вдову«У Гека серце захололо від жаху:так ось кому вони думали помститися!Найперше він хотів був утекти. Алепотім пригадав, що вдова Дуглас булане раз добра до нього, а ці люди,може, збираються вбити її. Отже,треба швидше її попередити. Та ні, унього нестає духу, та й ніколи нестане: адже вони можуть схопити його.»Незважаючи на свій страх Гек звертається до людей, які здатні допомогти.«— Будь ласка, впустіть! Це тільки я, Гек Фінн.— Перед цим іменем, хлопче, двері нашого дому завжди відчинені вдень і вночі. Просимо до хати!»Автор схвалює поведінку Гека й робить це за допомогою лише двох реплік іншого персонажа твору.
Вчинки героїв, що є найбільш значущими. Вчинок. Ставлення автора. Втеча хлопців на острів Джексона,Повернення додому під часзаупокійної служби в церкві.«Вони вмить відчули себе героями. І страшно зраділи: адже їх шукають, за ними тужать, через них себе не тямлять з горя і обливаються слізьми…» Хлопці демонструють наївну жорстокість, дитячий егоїзм.
Мова персонажів— Стоп, правий борт! Дзелень-дзень-дзень! Стоп, лівий борт! Тихий хід! Стоп, машина! Віддай канат! Стоп! Гей, там, жвавіше! Дзень-дзелень-дзень! Гей, ти, на березі! Чого стоїш? Приймай канат! Гей, жвавіше! Чого там забарилися? Намотуй його на цей стовп! Затяга-а-ай! Відпусти! Машини зупинені! Дзелень-дзень-дзень! Шт! Шт! Шт! Бен Роджерс, вдаючи пароплав “Велика Міссурі”, імітує звуки машини, команди капітана, відповіді матросів. Марк Твен у дитинстві сам, певно, грав у такі ігри, тому добре розуміє хлопця.
Висновок. Отже, сьогодні ми говорили про ставлення Марка Твена до соїх герїв, а також пригадали про надзвичайні пригоди Тома Сойєра та його друзів. Всі події, пов'язані з Томом, роблять твір захоплюючим і незабутнім. Захоплюючі пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фіна не залишають байдужими багато поколінь читачів, подаючи приклад того, як виховати у собі ті людські якості, які властиві Тому Сойєру.