Урок № 59

Тема: Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.

Мета: пояснити особливості будови тексту, дати поняття про ССЦ як синтаксичну одиницю текстового рівня і проміжну ланку між реченням і текстом; формувати вміння на основі з’ясування мікротеми ССЦ визначати його межі, визначати автосемантичне речення; розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння й навички виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, конкретизація, висловлювання припущень та добір аргументів на їх підтвердження з опорою на поняття лінгвістики.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.

Проте щодо свого смислового   навантаження  речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію -  вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст  автосемантичного речення.

Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою  більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки^[1].

ССЦ може виступати  компонентом, частиною тексту,  але може існувати й самостійно як мініатюрний  художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися  з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою.  Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де  закінчується розвиток мікротеми.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати текст, визначити межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення (їх підкреслено).

Кобзар

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився  відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості  про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував  до  Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.

Підтеми ССЦ

Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.

Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.

Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.

Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.

У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

* Пояснювальний диктант. Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ.

Амвросій  Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати  непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма  дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав  грати,  всі завмерли: перед ними був справжній  Тарас Григорович.  Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

* Навчальний диктант. Визначити в тексті  ССЦ.

Люди,  знайомі  з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання  народної  хореографії:  пам’ять митця зберігала сотні  танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором,  Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора  Василь здобув фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава  повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений  мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. У тексті вправи 399 визначити ССЦ та автосемантичні речення (усно).

^[1] Див.:  Мельничайко В..Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібн. Для вчителів. – К.: Рад.шк., 1986;   Величко Л.И. Работа над текстом на уроках русского языка: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983.