«Сучасні освітні прийоми щодо підтримки інтересу учнів під час уроків математики»

     «Сучасні освітні прийоми щодо підтримки інтересу учнів           під час уроків математики»

Кожен, хто хоче мати затребувану й високооплачувану професію, пов'язану з інжинірингом чи ІТ, створенням чи аналізом великих даних, хто хоче навчитися мислити (незалежно від того, гуманітарій він чи технар), бути конкурентоспроможним, географічно універсальним і реалізуватися в житті, - повинен знати математику. І Рік математики - добра нагода поговорити про її популяризацію та про те, як перетворити цей предмет із «примусового» на улюблений»

Відсутність навчальної мотивації - це одна з найбільш актуальних проблем сьогодення. Адже нині діти перебувають у безмежному інформаційному просторі, який постійно пропонує їм щось нове. І часто воно може здаватися значно цікавішим, простішим та кориснішим за навчальний матеріал. Для того, щоб покращити ситуацію, необхідно шукати ефективні способи збереження навчальної мотивації. І їх, до речі, не так уже й мало.

Теорії мотивації розроблені та їх можна використовувати у школі (з огляду на специфіку роботи, звісно). Адже саме мотивація відіграє значну роль у досягненнях учнів та вчителів.

Теорія мотивації витікає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалась на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності і нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є уміння спонукати, а не примушувати.

Для ефективності формування навичок і вмінь велике значення має те, як зрозуміли учні теоретичний матеріал і способи його застосування на практиці. Дослідження показують, що формування навичок і вмінь буває успішним, якщо учні добре усвідомлять теоретичний матеріал. До сприймання нового матеріалу треба готувати. Одним із головних факторів такої підготовки вчені вважають спонукання учнів до навчальної діяльності. «Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну й практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення учня до навчання» (М.І.Алєксєєва). У психолого-педагогічній літературі під терміном «мотив»розуміється спонукання людини до діяльності. Мотивами можуть бути: почуття, знання, цікавість, а також почуття обов’язку й усвідомлення необхідності, які часом виникають всупереч їхньому бажанню.

При вивченні теоретичного матеріалу треба чітко визначити мету вивчення нового матеріалу, показати вихованцям перспективу праці. Якщо учень знає, чому він повинен навчитися, то всі його дії на уроці будуть більш цілеспрямованими і продуктивними.

Як метод мотивації всім учителям потрібно використовувати  аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання за рахунок максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня і його оточення.

Отже, мотив - це те, що спонукає людину до дії. Важливим, на мій погляд, є сам початок уроку, характер емоційного налаштування учнів на вивчення програмового матеріалу.

      Викликати в дитини бажання вивчати тему можна, якщо заціквити. Вчителю іноді складно придумати як «зачіпити» школярів темою уроку. Можна почати урок словами: «Я хочу здивувати вас…», «Я хочу вас зацікавити…», «Я хочу заінтригувати вас…». Але краще за все мати у своєму педагогічному арсеналі спеціальні прийоми, засоби, які викличуть зацікавленість навчальним матеріалом та бажанням його вивчити. Вони обумовлені різними ситуаціями, у тому числі й навчальним предметом. Хочу показати, як я використовую деякі з них у своїй практиці для учнів різних вікових категорій.

Досить часто наша мотивація до діяльності - недостатня. Лінощі і звичка до байдикування призводять до загального зниження життєвого тонусу і байдужості навіть до цікавих занять. У таких випадках стимулювання необхідне. Тим більш, що часто початкове стимулювання спричиняє і формування необхідних мотивів, появу мотивації.

Стимул інтересу - надання можливості задоволення пізнавальних потреб.

Існує багато способів стимулювання пізнавального інтересу на уроках математики. Серед них можна виділити такі:

1) дидактичні ігри (ігри-змагання, математичні бої, ігри-естафети, лото, кросворди);

2) демонстрація зв’язків математики з іншими науками, природою, космосом;

3) використання елементів історії науки (історичні задачі, повідомлення біографій вчених, історичні екскурси і т. ін.);

4) цікаве подання навчального матеріалу (використання задач- жартів, задач, написаних у віршах, завдань на увагу, задач із цікавим змістом та ін.)

 Важливими у процесі створення позитивного ставлення до вивчення математики є успіх та похвала. Успіх - головне джерело мотивації учня до вивчення математики. Похвала - це не що інше, як один із видів нагороди, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нового успіху.

Упродовж вивчення будь-якої з тем шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними за­дачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. Використання прикладних задач спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь і навичок, робота з якими розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює кругозір учнів. Задачі практичного змісту зумовлюють потребу у вивченні теоре­тичного матеріалу, свідчать, що математичні абстракції виникають із реального життя. Вони зацікавлюють розв'язуванням, допомагають висвітлювати міжпредметні зв'язки, які, у свою чергу, зумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи та світу. 

Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу - недостатньо. Особливо важливо, щоб учителі школи розвивали в учнів мотиви обов’язку і відповідальності у навчанні. У цьому разі вони намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог.

 Отже, спираючись на сказане, узагальнимо способи та методи стимулювання й мотивації інтересу до навчання математики в учнів:
        - при навчанні необхідно враховувати запити, інтереси і прагнення учнів;

- інтерес і радість мають бути основними переживаннями школяра у процесі навчання;

- змінювати методи і прийоми навчання, не боятися експериментувати;

- включення учнів у колективну діяльність;

 - гра є потужним стимулом інтересу до навчання;

 - незвичайна форма подання матеріалу;

 - могутній стимул у навчанні «Вийшло!», що сприяє зростанню впевненості в собі;

 - треба відзначати досягнення учня, помічаючи всі його позитивні зрушення;

 - не карати за невдачу, невдача сама по собі є покаранням;

 - по можливості намагатися на уроці частіше звертатися до кожного учня, здійснюючи постійний «зворотний зв’язок»;

 - старатися, коли це можливо, інтегрувати знання, пов’язуючи теми свого предмету з іншими навчальними дисциплінами;

 - важливий на уроці позитивний емоційний настрій через створення доброзичливої атмосфери довіри і співробітництва, яскраву й емоційну мову вчителя;

 - рефлексія, через оцінку власної діяльності і діяльності інших.

 Ми прийшли до висновку, що мотивація навчання математиці - це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини. Учителі математики повинні формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розрахований на творчість учителя, який ціле життя працюватиме для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю і задоволенням кожної дитини.