Свято - захист проекту "Калина коло тину - то щастя для родини".

«Калина коло тину – то щастя для родини».

                                Свято – захист проекту  у 2 класі

Паспорт проекту

Тема.  Калина коло тину – то щастя для родини.

Виконавці.: учитель, батьки, учні 2 класу.

Анотація

Проект спрямований на пошукову роботу учнів, формування в них  пізнавального інтересу до рослин своєї місцевості,розвиток творчих здібностей, виховання розумної, відповідальної, творчої особистості.

Тип проекту

     Інформаційно - пошуковий ; міжпредметний (читання, українська мова, природознавство, образотворче мистецтво, музичне мистецтво);   серед учнів класу ;груповий; проект середньої тривалості.

План роботи над проектом:

1. Визначення  теми, мети проекту, його тривалості.
2. Визначити джерела інформації: книги, періодична преса, інтернет,  диски з піснями.
3. Об’єднання дітей у творчі групи.
4. Реалізація проекту (зібрати матеріал, відібрати найголовніше, найцікавіше).
5. Запрошення гостей (батьків, учнів. вчителів , бібліотекаря).
6. Презентація проекту.

Мета. Збагатити учнів відомостями про калину і донести до них її символічний зміст, встановити зв'язок між літературою, музикою, природознавством; вдосконалювати навики виразного художнього читання поезії та ідейно-художнього їх аналізу. 

Формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності; уміння досліджувати матеріали, спостерігати за рослинами, фіксувати результати. Розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традицій

 

 

українського народу. Розвивати усне і писемне мовлення;удосконалювати

вміння працювати з додатковою літературою; збагачувати

словниковий запас дітей, розвивати творчі здібності учнів.

 Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну символіку та культуру. Виховувати почуття патріотизму, турботливого ставлення до природи, самостійність.

Обладнання.  Клас святково прибраний: малюнки та ілюстрації із зображенням калини, кетяги калини, коровай, прикрашений калиною і барвінком, вишиті рушники, прислів’я про калину.

                                                    Хід свята

Учитель

Добрий день, наші мами!

Добрий день, татусі!

Добрий день, любі дітки, бабусі й дідусі,

І, звичайно, гості всі!

Учень. 

Просимо всіх до господи.

Нас врятує від негоди

Щира пісня, рідна мова,

Мудра бесіда й розмова.

Учениця

Хай це родинне свято в нашім класі

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Бо найщасливіша у світі та людина,

Що друзів має поряд повсякчас

 

Учитель. Сьогодні в нас свято – захист наших проектів.

Але хто ж іменинниця нашого свята? Мабуть, дуже важлива і поважна. Хто ж вона? А ось і гостя! (Заходить  дівчина – Калина).

 Дівчина - Калина

Знають мене луг і води,
І криниці й огороди.
І дівчина мене знає,
В косу радо заплітає,
       Сніг потане - я радію,
      Розвиваюсь, зеленію.
      В нічку зоряну, весняну.
     Соловейків колихаю.
Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом.
Осінь холодом повіє.
Я шаріюсь - червонію.
     Знають мене луг і води,
    Діти мене певне знають,
   Швидко загадку вгадають,
   Бо нема тої людини,
   Щоб не знала мене... (калини).

Я не груша, я не слива –

Я – калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

А чому ж я так прибралась?

Бо до свята готувалась.

Вчитель.    (Звертається до калини) . Проходь, Калинонько, на наше свято. Ми всі раді тебе бачити. Так, сьогодні  ми будемо говорити про калину, про цей дивовижний розкішний кущ, який весною вкривається, наче молода до шлюбу, прозорою білою фатою, а  з осені аж до зими пломеніє важкими кораловими кетягами.

 

Для того, щоб більше дізнатись нам про цю чудову рослину, ми вирішили дослідити роль та значення її у різних сферах нашого життя. У цьому сьогодні нам допоможуть наші спеціалісти, що підготували розповіді та провели дослідження, якими спробують поділитись з нами. Це групи журналістів, літераторів, дослідників, творців. 

• А зараз слово надається капітанам груп, які звітують тематичними девізами про готовність до свята.

Журналісти. З природою ми в дружбі, то буде вона нам у службі. Ми розповімо вам  про калину, її лікувальні властивості.

Літератори. Ми вміємо красою милуватись, берегти її, примножувати,оберігати. Ми побували у бібліотеці, працювали з додатковою літературою і підготували літературний матеріал про калину.

Дослідники. Нехай земля квітує всюди, природу збережемо, люди!.

Ми підготували цікаву інформацію про калину.

Творці. Люби природу й бережи – ми ж на планеті не одні.

Ми віршики,  загадки, казки, ребуси про калину складали, ілюстрації шукали.

Нам батьки ну дуже трішечки допомагали.

Вчитель. А зараз про свою роботу нам прозвітує перша група  «Журналісти».

1. На нашій планеті росте понад 200 видів калини, а в Україні лише 8.. Це високий гіллястий кущ заввишки 2-4 метри з сірою корою. Плоди червоні,  на смак кислі і трохи гіркуваті, а насінинка за формою нагадує людське серце.
2. Квіти мають білий колір, але бувають золотистого та рожевого кольорів. Внутрішні квіти дають плоди, а зовнішні приваблюють комах.
3. Калина – лікарська рослина. У народі кажуть, що вона від 100 хвороб лікує. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі. Соком калини вмиваються, щоб обличчя рум’янилось.

А чай з калини- ліки від застуди

Шанують цю красуню пишну люди

І лагідно калинонькою звуть.

Цілющий чай і сік калини п’ють.

4. Калина росте скрізь: і на лузі, і на березі водойми, біля криниці чи за тином біля хати , у саду чи парку. Полюбляє вологий ґрунт.

                                                               102

5.  Вчитель. Глянуть на неї люди, а вона всю Україну нагадує, і співають пісню. Ми теж зараз подаруємо вам пісню, яка так і називається «Калинова пісня».

Вчитель.  Продовжуємо презентацію наших груп. Про свою роботу звітують  «Літератори».

1. Вірш Марії Познанської «Калинонька».

Ось калина над водою

Віти стеле по воді,

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені.

2. В нашому садочку в червонім віночку

Над самим струмочком виросла калина.

Листя з сонцем грає, в воду поглядає,

Гарну вроду має молода князівна.

3. А калина біля броду

білі квіти розпускає.

На свою чарівну вроду

Задивляється у воду,

Соловейка виглядає.

4. На морозі, як жарини,

В лузі ягоди калини.

Пурх горобчик: «Жив, жив, жив!-

Дзьобнув ягідку й ожив-

Я ледь з голоду не згинув,

Красно дякую, калино!»   Р. Журавльова

 Вчитель. Збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. Вважалося, що дівчина, яка першою побачила кущ калини, буде щасливою. Навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу Калини та кликали свою долю.

 

(Учні виконують укр..  нар.  пісню  в обробці Л. Ревуцького «Ой є в лісі калина»).

 

Вчитель. Вишита сорочка, рушник та калина - з цього починається ненька-Україна.  Червона калина є символом рідного краю. Група дослідників розповість про ті звичаї та обряди, які не обходяться без калини.

1. Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мама напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини, щоб нагадувала козакові

рідну домівку, матір, наречену, рідну мову.

 

2. Коли в сім’ї народжувалась дитина, то батькам приносили хліб- як символ достатку, гроші – як символ багатства і обов’язково калину- як символ здоров’я і краси.
3. Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син,  а якщо посадити калину біля хати, то в сім’ї з’явиться дівчинка.

З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.

4. Не обходився без калини і такий важливий обряд, як весілля. Найдорожчих гостей зустрічали короваєм, прикрашеним калиною.  Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

Вчитель. А ще про калину існує багато прислів’їв,  приказок , легенд, повір’їв. Дітям, щоб вони не ламали калину казали: «Не ламайте калину, бо накличете морози». Справді калина цвіте вже на кінець весни, коли морози вже відходять.

А Калина для нас приготувала прислів’я та прикмети, які є в неї в кошику. Зараз ми їх разом прочитаємо..  (Калина підходить до дітей а вони дістають з кошика приказки та прикмети, які записані на ягідках калини і зачитують вголос).

- Як цвіте калина - сій гарбузи.
- Якщо на калині багато ягід - зима буде холодна.

- Калина хвалилась, що з медом солодка.

- Посадиш біля хати калину – будеш мати долю щасливу.

- Нема рідного краю без калинового гаю.

 

Дівчина у вінку, мов калина в цвіту.

- Смак у калини, як доля дівчини:

Хоч яка гірка буває, але й солодощі має.

- Хвали калину по осені, як уродить,

Хвали людину по ділах, які робить.

- Що калина цвіте, що дитина росте:

Пишна і красива, коли доля щаслива.

- Щедра калина, як Україна:

Віддасть плоди і людині, і пташині.

- Шануй калину, коли цвіте,

Навчай дитину, коли росте.

- Сирота – дитина, мов кущ калини,

Хто не йде, всяк скубне,

А воно до людей хилиться,

Добром – ласкою ділиться.

- Що калина, що тополя –України доля.

- Верба та калина любі Україні.

- Калина біля тину – щастя родини.

-А зараз послухайте легенду, яку підготувала мама  Хаюк Насті.

Легенда «Найкраща»

Наскочили татари, захопили у полон дівчат і погнали у неволю. Була серед них і Марина – найкраща дівчина. Якось втекла від охорони вночі. Тікала, тікала, напевно б утекла, та зачепилася своїм червоним намистом. Розірвалася нитка, і там, де впали намистинки, прокинулися навесні тоненькі пагінці, що стали потім розлогими кущами калини. Навесні буяють білизною, наче наречені, а восени палахкотять цвітом любові до рідної землі. Гірка калина, як доля у неволі, і гарна, як рідна земля-матінка – найкраща!!!

 

 

Вчитель.  Великий український поет Т. Г. Шевченко. Дуже любив цю чарівну рослину і оспівував її у своїх віршах.  У «Кобзарі» слово  калина зустрічається 385 разів.  Давайте і ми пригадаємо деякі вірші  нашого поета.

1 учень: Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне з вербою

Червону калину.

2 учень: Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

3 учень: Защебече соловейко

В лузі на калині.

Заспіває козаченько

Ходя по долині.

4 учень: Три явори посадила

Сестра при долині.

А дівчина заручена –

Червону калину.

5  учень: Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини немає України,

Без народу Вкраїни нема.

Підеш ти, синку, по Україні,

 

 

То не журись.

Найдеш у гаї ту калину,

То пригорнись.

Вчитель: Багато його віршів стали піснями. Це такі як «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора» та інші. (Виконання учнями пісні «Зацвіла в долині».)

• Тепер слово надається групі «Творці».

Михалишина Світлана. Я склала  про калину загадку і вірш.

 Навесні  звеселяє квіточками  біленькими,

 Восени  дивує ягідками  червоненькими.

 

 В мене на подвір’ї виросла калина.

Я стою й дивуюсь: «Ну справжня дівчина».

Зеленая сукня, червоне намисто

Та ще й посміхається радісно і чисто.

 

Герасимчук Аліна

Ріс на лісовій галявині червоний кущ калини. На калині були великі червоні грона ягід. Одного разу був ясний, сонячний день. В одному гроні виділялася дуже червона ягідка. І ця ягідка сказала: „Я найгарніша між вами всіма. Без мене кущ калини висохне. Відірвалася ягідка і покотилася. Але червоний кущ калини не звернув на ягідку уваги, все милувався ясним сонячним днем. Подивилась ягідка на кущ і покотилася. Червоний кущ калини іскрився на сонці. А ягідка висохла.

 

Іванцова Даша (Ребуси).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              И                  

“ АЛІНА

Хаюк Настя

Що мені нашепотіла калина?

Я бігала по бабусиному подвір'ю і побачила кущ калини під вікном. А на кущі кетяги червоні. Я підійшла ближче, тонкі гілочки схилилися і пригорнулися до мене. Зелені листочки зашелестіли, і калина розповіла, що колись, у сиву давнину, поранений козак ішов полем. Він дуже любив Україну і дуже хотів жити. З молодого козака текла кров. Там, де вона торкнулася землі, виріс кущ з білим цвітом і яскраво-червоними ягодами. А ще калина шепотіла: „Нарви собі ягід, дитино і пий чай, коли захворієш. Подякуй  бабусі за те, що вона мене посадила, щедро підливала, пестила".Я поцілувала бабусю і вирішила, що біля своєї хати ми з мамою теж посадимо калину.

 

Вчитель.  Давайте подякуємо нашим спеціалістам і перевіримо чи недаремно вони старалися, готуючись до свята. Для  цього я пропоную провести вікторину  «Що я знаю про калину».

1. На нашому святі згадувались певні цифри. Що вони означають? 385, 200, 8, 100.
2. Де росте калина?
3. Коли цвіте калина?
4. Якого кольору квіти калини?
5. Яку форму має калинове зернятко?
6. Які ягідки на смак?
7. Яку рослину можна сіяти, коли цвіте калина?
8. Який музичний інструмент виготовляють із калини?

Вчитель. У народі існує ще одна цікавила легенда про калину. Послухайте її.

Легенда «Про Кая і Лину»

В одному селі жили хлопець Кай та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного, одружилися, стали жити сім’єю. Сонечко працею стрічали і проводжали на спочинок. Дружно жили, весело. Народила Лина дочку-красуню. Гляне сонечко – засміється.

На згадку про народження доньки вирішив Кай посадити деревце – звичай в Україні такий жив між людей.  Але хотілося чогось незвичайного, як доньчина краса. Пішов Кай до лісу, побачив пишний та гарний кущ, усипаний білим цвітом. Викопав бережно з рідною лісовою землицею кущ та й посадив біля двору.  Росте донька, гарнішає.  Росте кущ, зеленіє. Навесні біліє квіточками, восени – червоніє ягідками. Гарний, як наречена в день весілля, як жінка-мати після народження дитини. Хто не йде, щастя Кая та Лини в кущеві тому вбачають. Почали люди і собі садити гарний кущик біля двору, щоб щастя дім не лишало, щоб дівчата та дружини красою пишалися, а кущ назви не мав, то почали його звати кущ Кая та Лини – кущ калини, а донечку Калинкою - Килинкою.

Вчитель: Розцвіла Україна калиною, запишалася красою дівочою. І пішов звичай по землі українській: народиться синочок – татусь саджає дубочок, народилася донька – саджає калиноньку. На щастя, на долю, на здоров’я  . Кущ не тільки красу має, він здоров’я повертає , людей шанує, хворість лікує.   Наслідуючи їх приклад, зробіть і ви маленьке добре діло: посадіть калину. Але запам’ятайте, що калина росте лише у добрих людей. То ж будьте добрими, щирими, чуйними один до одного.

 

 

Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину коло тину,

Щоби злагода цвіла.

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхалась щиро доля,

Материнський  ніжний цвіт.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час

Рід наш дуже любить волю –

Хай же воля любить нас!

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

 

 

Плоди калини можуть залишатися  свіжими цілу зиму, а після перших заморозків ягідки стають більш солодкі.

Із плодів калини варять киселі, компоти, муси, печуть пиріжки і спеціальний хліб – калинники. Ще варять повидло, варення, мармелад, , соки, морси, приправи до м’ясних страв,   ми вам пропонуємо скуштувати компот із калини.(Звучить пісня «Одна калина за вікном», а діти пригощаються  калиновим компотом).

Додатки до позакласного заходу.