Свято осінньогоь циклу " Свято Врожаю"

Свято осіннього циклу «Свято Врожаю»

 

 Зал святково прибраний. У кутках стоять композиції з осінніх квітів. Виходять ведучі.

Ведуча 1

Доброго дня, дорогі друзі! Сьогодні у нас з вами свято.

Сядьте зручніше і приготуйтесь мене уважно слухати.

Є у літечка сестричка,

Коси – наче золото чисте,

І калинове намисто.

А спідничка в неї з листя.

Різноколірна, барвиста.

Діти, хто ця сестричка?

 Вірно, це осінь. А що  ви про неї знаєте?

Діти розповідають, як вони розпізнають,  що прийшла осінь.

Ведуча 2

Так, діти, щедро виграючи золотими фарбами,іде нашим краєм чарівниця осінь. Пожовкле листячко, перш  ніж лягти на землю, востаннє спалахує рудими вогниками. І падає, падає на листячко, кружляє між гілок і мовчазних стовбурів, лягає м’яким шаром на землю. Яка чудова, запашна й золотиста ковдра…

Ведуча 1

Ходить осінь полями лісами й луками, куриться білим туманом над річкою й деревами, шарудить опавши листям у садках і міських   парках, сипле останні золоті листочки на землю…

Ведуча 2

Почувши таке осінь стає ще лагідною, і тоді ще яскравіше світить сонце, ще глибше стає блакитне небо. І якщо почне осінь дощиком бризкати, ніхто її за це не дорікатиме: ще багатшими будуть врожаї, ще повноводнішими річки, ще густішими ліси. Нехай бризкає!

Дівчатка танцюють танець «З парасольками».

Після танцю виходять діти.

Діти

1. Осінь! Осінь! Осінь!

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Не дзвенять в садочку

Птичі голосочки.

Сняться зоряному полю

Квіти й колосочки.

В лузі при долині

Плаче тополина.

Загорілась над рікою

Червона калина.

2. А у школі – свято урожаю.

Гості в школу поспішають.

Шановні гості наші й діти!

Ми хочемо вас запросити,

І всіх сьогодні ми вітаємо

На нашім святі урожаю!

3. Ми працювали ціле літо,

Посіяли овес і жито,

Ходили на город у поле

І добре всі рядки пололи.

Погода нам допомагала,

Дощами землю поливала,

І сонечком її зігріла

Зробила своє добре діло!

4. І ось – велика нагорода

Зросла у полі й на городах,

Це – наш чудовий урожай,

Який прославить весь наш край!

5. І помідорів для салату,

І величезні буряки

Та ще й зелені огірки.

Капуста біла і смачна,

Ще й соняшник у полі,

І морква, і квасоля.

6. Хвала усім працівникам,

Та їх напруженим рукам,

Що добре в літку всі робили

І щедрий урожай зростили!

Ставайте, друзі, всі у коло,

Хай лине музика довкола,

Веселу пісню заспіваємо

Сьогодні свято урожаю!

 

Діти співають «Урожайну»

Ведуча 1

Ітак – у школі свято Урожаю.

Ще гості в школу поспішають.

Усе ближче під’їжджають,,

Вже поріг переступають.

Виходить група гостей в одязі, що символізують різні овочеві культури.

Ведуча 1

Як же всім нам величати Гостей любих? Звідки? Хто ви?

Гості (хором)

Овочеві делегати!

Ми – родина гарбузова!

Виходить Гарбуз

Гарбуз

Повз, мов танк, я на городі.

Повз на гудинні й загруз…

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як?

Діти

Гарбуз!

Виходять у перед огірочки

Огірочки

Ми зеленої всі масті,

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив’язали нас в рядках

На зелених ланцюжках.

Гарбузові ми сини й дочки.

Звати нас як?

Діти

Огірочки!

Виходить морква

Морква

В темній я живу коморі,

А коса моя на дворі.

Гарбузова я сестриця.

Мене звати…

Діти

Морковиця!

Виходять Буряки

Буряки

Ми цукрові, ми кормові

Є брати у нас столові.

Учні всі із вашої школи

Виривали нас у полі.

Ми зростали там рядками.

Люди звуть нас…

Діти

Буряками!

Виходить Диня

Диня

Я на грядці сонцем сяю

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?

Діти

Диня!

Ведучий

А чи живі, чи здорові

Овочі делегати?

Гості-овочі (хором)

Стиглі всі. На смак чудові.

Розпочать готові свято.

Вибігає Картопля

Картопля

Ой, чи сюди я попала? Мені треба на свято Урожаю в 1 клас.

Ведуча

А чому ти запізнилась?

Картопля

Хотіла якнайкраще причепуритися. На свято не годиться приходити аби як. Ось тільки боюся, що діти мене не впізнали.

Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі мене їдять і хвалять.

Звати як мене?

Діти

Картопля!

Картопля

Молодці, упізнали.

Ведуча

Картопле, учні 4 – го класу, готуючись до свята, багато чого про тебе дізналися. Давайте подивимося презентацію їхнього проекту « Звідки прийшла картопля?»

Усі присутні дивляться презентацію.

Картопля

Молодці, діти, постаралися – багато цікавого про мене дізналися. А зараз починаємо «картопляні аукціони».

Картопля проводить ігри

Гра «Посади та викапай картоплю»

Гравці спочатку саджають картоплю – по черзі переносячи її (по одній картоплині) до обруча, який лежить від них на відстані 7 м. Потім «викопують» картоплю – забирають по одній й складають у кошик.

Грають у парах – один гравець «саджає» картоплю, другий – «викопує».

Гра «Наповнимо кошик»

Грають дві команди – команда хлопців та команда дівчат.

Гравці з відстані 7 м повинні закинути картоплину у кошик. Гра-естафета «Картопля на ложці» Кожен гравець повинен пробігти 10 м тримаючи в обох руках по ложці з картоплинами. Умова: не впустити картоплини. Якщо таке трапиться – покласти їх знову на ложки та продовжувати гру з місця падіння картоплини.

Гра (у парах) «Музична картопля»

Під веселу мелодію пара стають у коло, тримаючи лобами по картоплині. Повинні танцювати, щоб не впала картопля. Якщо картопля падає, пара виходить з гри. Перемагає та пара, яка усіх перетанцює.

Гра «Господарі та господарочки»

Хто швидше і краще почистить картоплю.

Картопля (підводить підсумок картопляних аукціонів)

Хоч хвалитись непристойно,

Але хочу вам сказати:

Без картоплі на «відмінно»

Не поїсти, не станцювати…

Із картоплі там та тут

Потрібний роблять продукт.

Недарма мене, картоплю,

Другим хлібом усі звуть!

Дитина

А чому на святі немає хліба?

Ведуча 2

Як це, немає хліба?

Виходять діти – п’ятикласники, які тримають у руках на вишитих рушниках коровай

Ведуча 2

Принесли хліб. На руках тримають. Пахучий, теплий ще. Із скоринкою золотавою. Це від вогню позолота в ньому…

П’ятикласники

А чому так радість сяє

У очах дітей малих?

Бо сьогодні – день Врожаю –

Коровай гостює в них!

Він шишкастий і рум’яний,

Ліг на чистий рушничок.

А на тому короваї –

Солі білої дрібок.

І калини брона повні

Червоніють для прикрас…

-Короваю, гість шановний,

Звідкіля прийшов до нас?

І сказала перша Оля:

-Коровай прийшов із поля

Це не тільки коровай –

Це – багатий урожай!

-Коровай, - сказав Борис,

Під дощем і сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним

І промінням теплим, ясним.

Пахне полем колосками

Цей хороший коровай.

В ньому - труд і тата, й мами,

Що збирали урожай.

Працьовитими руками

Пахне красень коровай!

Кладуть коровай на стіл

Ведуча 1

І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний як сонечко, і ніби промовляє: любіть мене шануйте їжте та здоровими будьте.

Виходять батьки першокласників

Слово батьків

Хліб чесно вчіться здобувати

Умійте й крихту шанувати, -

Крізь все життя

Нам дзвонить колос,

Крізь всі літа нам чути голос

І матері і сівача.

Той вічний голос – заповітом

В серцях у нас,

Над нашим світом,

Сузір’ям нашим у путі.

2. Певно, чули ви, хлоп’ята,

Вже не раз такі слова:

Хліб потрібно шанувати!

Хліб – усьому голова!

І не раз у дома тато

З вами також говорив:

• Хлібна крихітка, малята, -

Праця наших трударів,

Комбайнерів, трактористів,

Що у полі день при дні.

Це ж вони ростять  зернисті

Пшениці густі – рясні.

3. Цього нікому забувать не можна:

Без хліба в нас достатку не було б,

Тому і цінна хлібна крихта кожна.

Завжди в пошані хліб і хлібороб.

4.  (Звертаючись до хліба)

Хлібе, рум’яний, тепло материнське,

В хаті постійно добро сієш ти,

Тобою стрічають,

У світ проводжають

До земний уклін тобі, хлібе мій!

Діти співають та інсценують пісню «Падають у землю зерна». Після пісні-танцю сцена приймає вигляд лісової галявини. На пні з міцним корінням, як на тронні сидить король бур’янів – Будяк. Уся у чорному, озираючись на всі боки, до нього наближається Тінь і цілує йому руку.

Тінь

Володар славний бур’янів!

Вдалось підгледіти мені:

У полі овочів багато

У них там Урожаю свято.

Покінчить з ними нам пора.

Будяк     (грізно)

Гей, бур’яни й бур’янці!

 

Мерщій готуйтесь до походу!

Ми винищим до корінців

Всю гарбузовою породу!

Сталевий корінь пирію.

Берізка з Батогом зеленим,

Цвіт волохатий Щирію,

Худої Лободи антени.

І Лопухи, і Череда,

Мокриць, Осот колючий, Гориця,

І Кропива! Вперед, орда!

У школу! З овочами битися!

Бур’яни по черзі вибігають і в ватагою на чолі з Будяком і Тінню виходять за двері.

Овочі-гості виходять і співають укр. нар. Пісню «Ходить гарбуз». З’являються ведучі .

Ведуча 1   (схвильовано):

Ми до вас із пошти прямо.

Термінова телеграма!

Надіслав її нам родич

С тридев’ятого городу.

Ведуча 2    (зачитує):

«Із святом родичів вітаю!

Бажаю нового врожаю!

Єдиного я сина маю.

До вас на свято посилаю.

У казках є про нас обох.

Всіми забутий цар Горох.

Гарбуз

Позаростали стежки мохом.

В прадавній край царя Гороха.

Він славний був. Тепер забутий.

Є в нього син. Хто б це міг бути?

Ведуча 1

Казку я читала хорошу.

Казку про Котигорошка.

Так називала мама сина.

В честь малої горошини.

Ведуча 2

Всі знають казку про героя,

Котигорошко – мужній воїн.

Чомусь запізнюється трохи

Син – делегат царя Гороха.

Вривається ватага бур’янів, вони розганяють овочевих делегатів.

Будяк

Хто з вас ледар, білоручка?

Хто сапи не брав у ручки?

Білоручки в школі

Бур’янів моїх не полять,

Урожаю не збирають

Діти, трійку з праці мають.

Хто з вас білоручок знає?

В школі є вони?

Діти

Немає!

Будяк

Ви дозволите мені

Оселитися у школі?

Діти

Ні!

Будяк   (улесливо)

Коли я із вами буду,

Стануть святами всі будні.

З’їсть іржа сталеві сапки.

Бур’янами зійдуть грядки.

І не будуть починаться

Кожен раз уроки праці.

Мозолів, водянок, бруду

Білоручки знать не будуть.

І тепер скажіть мені

Приймете до школи?

Діти

Ні!

З’являється Котигорошок з булавою. Він не помічає будяків.

Котигорошок

Друзі, вибачте, будь ласка,

Я – Котигорошко з народної казки.

Із драконом щойно бився

І на свято запізнився.

-Оглядається здивовано:

Тільки свято де же це? Дивно…

Гарбузова де родина?

Поглядаючи на Будяка і бур’яни:

Схоже, що зірвали свято

Будякові делегати!

Не звикати мені до бою

Чим їх бити?

Діти

Булавою!

Котигорошко виганяє бур’янів булавою за двері, а овочі-гості промовляють у цей час:

Овочі-гості

Гони, Горошку, геть гони

І бур’яни і бур’янці.

Щоб Тінь, Будяк навік пропали

І сонця нам не заступали!

Потім всі вітають Котигорошка.

Ведуча

Вже всі зібрались делегати,

Продовжим, друзі, наше свято!

Золото красуня Осінь

Завітала до нас в гості.

Подивіться - ось вона,

Така гарна й чарівна!

Виходить Осінь (дівчина старшокласниця). З нею – дівчатка з листячком в руках. Звучить мелодія вальсу: дівчатка танцюють, а Осінь говорить свої слова.

Осінь

Добрий день, шановні діти!

Дуже рада вас зустріти!

Так, я – Осінь – чарівниця,

В жовто-золотій спідниці,

У калиновому намисті.

Жовте і багряне листя

Я над містом розсипаю

І по вулицям гуляю.

Вам дарую свою вроду

І осінню прохолоду,

Фарби жовті і багряні,

Зорі в жовтому туманні.

Восени ранкову тишу

Теж в дарунок вам залишу.

Всіх сьогодні я вітаю

З добрим святом Урожаю.

Ось він – щедрий Урожай,

Що прийшов у рідний край.

Під музику виходить Урожай (хлопець старшокласник) виконує укр. танок.

Урожай

Добрий день, мої малята!

Всіх вітаю я зі святом.

Урожай моє ім’я,

Радий бачити вас я!

Мої руки – із пшениці,

А живіт – із паляниці.

Голова, як той гарбуз,

Із квасолі довгий вус.

Ніс товстий, як цибулина –

Дуже гарний я хлопчина.

Я сьогодні вам привіз

Подарунків цілій віз,

Фруктів, овочів багато, -

Їх дарую вам на свято.

Урожай виносить із-за куліс великий кошик з овочами та фруктами, становіть його перед дітьми.

Урожай

А ще приніс я вам на свято

Повний кошик ігор і загадок.

Виносить ще один кошик, у якому кольорові мішечки із назвами ігор та загадок. Урожай проводить ігри, загадує загадки.

Ігри

Проводяться між двома командами – хлопців та дівчат.

1. «Склади слова»

Букви на листочках розсипаються, треба їх зібрати в слова.

А   В   И   Л   С

(слива)

О   К    У   Л   Б   Я

(яблуко)

Я   Л   У   Б   И   Ц  

(цибуля)

А   Ш   У   Р   Г

(Груша)

К   О    Р    І    Г   О

(Огірок)

Я   Ш   Н   И   В

(вишня)

Я    Л   П   О   Т   Р  А   К

(картопля)

И   Р   О   Д   І   М   О   П

(помідори)

Питання:

• Як одним словом все це назвати?     (урожай)
• На які дві групи можна поділити?   (овочі – фрукти)

2. «Збираємо урожай»

Слова с попередньої гри (на предметних малюнках) треба скласти у кошики: дівчата – «фрукти», хлопці – «овочі». Дається час – 1 хв.

Загадки

• Круглий, та не місяць,

Зелений, та не діброва,

З хвостом, та не миша,

В середині червоненький та ще солоденький.         (кавун)

• Круглий, червоний, добрий солоний,

Добрий сирий – хто він такий?            (помідор)

• Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає.        (цибуля)

• Хто ховає під кущі наші супи та борщі?     (картопля)
• Що за то за голова, що лише зуби й борода?    (часник)

Ведуча

Із – за гір, з – за океанів,

І у різний, звісно, час

Овочі найвищих станів

Прибули ото до нас.

Полюбилась їм нівроку,

Українськая землиця –

Й поселилися без строку,

Стали жити і плодитись.

Людям нашим пособляти

І в достатку, і в біді,

Навіть стали лікувати –

До них з серцем лиш прийди.

Тепер, діти, перед вами

Їх зібрався цілий рід,

Щоб провести стежечками,

Де по суші, де убрід…

Відбувається « історичний парад» овочів

РЕДИСКА

Я у Франції вродилась,

 В цілім світі полюбилась.

 Означаю «корінець»

 Ось і загадці кінець

РЕДЬКА

Редьку греки величали

У подобі золотій

 І вписали у скрижалі

 За цілющий сік-напій.

 Вона і нам завжди охоче

 Помагає в скрутний час,

Та не кожен із нас хоче

 Мати ліки про запас

  ПЕТРУШКА

Народилась я у горах Середземномор'я

Й росла б собі щасливо, без нудьги та горя,

Та ті древні єгиптяни взяли мене із скелі

І повезли, наче бранку, у свій край невеселий.

Лиш у славній Україні полюбили мене люди,

Живу з ними і понині — господиня всюди.

їх годую. Напуваю, звісно, і лікую,

Про пракорінь пам'ятаю й деколи сумую.

ГОРОХ

А горох у шані й славі,

Не в одній зажив державі,

Уособлював достаток

І родючість у придаток.

В китаян пра-пра-прадавніх,

Що вникали в його таємниці.

А французькії магнати

Чемно кликали в палати,

Коли їли і пили,

Горох клали на столи.

В нім білки та вітаміни,

Необхідні для людини.

КВАСОЛЯ

 Добре знана нам квасоля

Із заморського прийшла поля,

Поселилася в городі,

Людям стала у пригоді.

КУКУРУДЗА

Я з Румунії прийшла,

 

Звідти й назву принесла.

 

Наче шишка на ялині,

 

На міцній росту стеблині.

 

Звідти й назва йде моя:

 

Ялинкова шишка я.

 

ПОМІДОРИ

Ми з Італії прийшли,

 

Там і назву нам дали.

 

Подивись, які ми гожі,

 

З яблуками трохи схожі,

 

Ось тому й назвались ними —

 

Яблуками золотими.

 

Який овоч називали

 

Яблуком любові?

 

І на стіл не допускали,

 

Щоб не розлить крові

 

Благородної, що здатна

 

Тільки надихати, —

 

Почали оцей овоч

 

В кімнатах плекати.

 

Тепер в полі зустрічаєм

 

Його цілі гори

 

І залюбки споживаєм помідори.

 

ЧАСНИК

Всіх я слухав та мовчав.

 

Я не яблуко, не шишка,

 

Не капуста-білосніжка.

 

Я походжу від «чесати».

 

А чесати — відділяти.

 

На зубки я розділяюсь,

 

І тому так називаюсь.

 

 

ЦИБУЛЯ

Мене ж давні пра-прахіни

 

Поряд з божеством сприймали,

 

Із всесвітом порівняли.

 

Лиш в карпатських славних селах

 

Пам'ять святості не стерлась:

 

Плетуть мене у віночки,

 

Вішають під образочки,

 

Бо здоровий в мене дух,

 

Поміч від усіх недуг

СОНЯШНИК

На сонечко я схожий і сонечко люблю,

 

 До сонця повертаю голівоньку свою.

 

Став стрункий, високий, в зелених шатах я,

 

І золотом убрана голівонька моя.

 

Мене привезли в Росію з Америки майже п'ятсот років тому. Індіанці назвали

 

«квіткою сонця», іспанці, італійці, французи — «обернений до сонця».

 

Росіяни звуть «подсолнух», українці — соняшник. Хто здогадався чому?

 

КАРТОПЛЯ

Любі друзі!

 

Тепер ми знаємо свою історію і собі ціну, то ж один одного будемо шану­вати.

 

Урожай

Наприкінці нашого свята

Вас, діти, знову буду пригощати.

Ведуча

Дарує всім вам Урожай

Великий, смачний коровай.

Учень

А ми тобі в подарунок, Урожаю,

Свою веселу пісню заспіваєм.

Діти виконують пісню «Урожай» на сл. Н. Грановської, муз. А. Філіпенка.

Свято закінчується. Осінь і Урожай пригощають дітей короваєм і фруктами, потім ідуть усі до класу.