Українські математики

Феофан Прокопович (18 червня 1681 року - 19 вересня 1736 року)

"Математика  - наче вхідна брама до всіх інших наук, бо без її пізнання ніхто не може зробити жодного кроку вперед до храму науки."

Український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії , архієпископ Великоновгородський та Великолуцький.

Георгій Вороний (28 квітня 1868 року - 20 листопада 1908 року)

Геній Георгія Вороного на століття пережив його самого, і зараз наукові відкриття вченого дуже актуальні у всьому світі, їх використовують у багатьох галузях знань, іменем його називають наукові центри. Справжнє ж значення його наукових праць відкрилося лише в наш час у зв'язку з розвитком таких галузей знань, як комп'ютерна графіка, створення штучного інтелекту. Зараз його праці використовують фахівці всіх розвинених країн.

Володимир Йосипович Левицький (31 грудня 1872 року - 14 липня 1956 року)

«Основоположник математичної культури нашого народу» — так назвав Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. Він перший написав чисто фахову статтю з математики українською мовою, був незмінним редактором першого українського наукового часопису з природничих наук, перший підготував і опублікував матеріали до української термінології з математики, фізики, хімії, перший згуртував навколо себе математиків-українців для наукової роботи... 

Михайло Пилипович Кравчук (27 вересня 1892 року - 9 березня 1942 року)

Тепер уже ніхто не сумнівається, що Михайло Кравчук — один з засновників ЕОМ. Його розробки американці та японці застосували на телебаченні. Його учень, конструктор Сергій Корольов став усесвітньовідомим ученим.

"Часто ми чуємо, що математика – наука суха, абстрактна. Може для когось це і так. Але тільки не для інженера! Немає у світі машин, які йшли не від математики, немає повнокровного життя творця техніки без цієї науки … Ніякої достовірності немає в науках там, де не можна застосувати математику. Тим-то вона, математика, для вас має стати душевною потребою, якщо хочете, хлібом і піснею."

Стефан Банах (30 березня 1892 року— 31 серпня 1945 року)

Його називають генієм математики. Не маючи закінченої вищої освіти, він був провідним університетським математиком, а потім і першим деканом фізико-математичного факультету, одержав найвищі наукові звання. І хоча функціональний аналіз став пріоритетом у науковій діяльності вченого, не менший вклад він вніс у розробку теорій функцій і ортогональних рядів, міри і множин.

"Мистецтво вирішувати геометричні задачі чимось нагадує трюки ілюзіоністів – іноді, навіть знаючи рішення задачі, важко зрозуміти, як можна було до нього додуматися."

Михайло Васильович Остроградський (12 вересня 1801 року - 1 січня 1862 року)

Зробив першорядні відкриття в багатьох галузях математики і механіки. Діапазон його наукової творчості надзвичайно широкий: диференціальне та інтегральне числення, алгебра, теорія чисел, диференціальна геометрія, теорія ймовірностей, математична фізика, варіаційне числення, аналітична механіка, теорія удару, балістика тощо.

"Всі гадають, ніби математика — наука суха, що полягає вона тільки в умінні рахувати. Це безглуздя. Цифри в математиці відіграють наймізернішу, найостаннішу роль. Це — найвища філософська наука, наука найбільших поетів…"

Граве Дмитро Олександрович (6 вересня 1863 року-19 грудня 1936 року)

Творець першої великої вітчизняної математичної школи; академік АН України. Основні праці стосувалися алгебри, прикладної математики, механіки, кібернетики, астрономії.

Віктор Михайлович Глушков (24 серпня 1923 року - 30 січня 1982 року)

Піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

"Людина в XXI столітті, яка не буде вміти користуватися ЕОМ, буде подібна людині ХХ століття, яка не вміла ні читати, ні писати."

Далі буде...