Мета : актуалізувати й узагальнити знання учнів про Тараса Григоровича Шевченка та його твори, розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, кмітливість, спостережливість, виховувати любов до української літератури, інтерес до читання, взаємоповагу; формувати культури мовлення через красу і багатство Шевченкового слова; виховувати пошану до героїчного минулого, любов до свого народу, любов до рідного краю, до світлого образу Тараса Шевченка, патріотичні почуття.
Тема. «Тарас Шевченко – геніальний син українського народу».
Мета : актуалізувати й узагальнити знання учнів про Тараса Григоровича Шевченка та його твори, розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, кмітливість, спостережливість, виховувати любов до української літератури, інтерес до читання, взаємоповаг у;формувати культури мовлення через красу і багатство Шевченкового слова; розвивати мислення, творчу уяву, активність; виховувати пошану до героїчного минулого, любов до свого народу, любов до рідного краю, до світлого образу Тараса Шевченка, патріотичні почуття.
Хід свята
Учень: Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Учениця: Слава його не вмре, не загине,
Наш Тарас Шевченко – сонце України.
Поки буде Дніпро сивий
Нести в море воду,
Живий буде Тарас в серці
Вільного народу.
Вчитель: У кожного народу є великі поети, письменники, яких знають всі : дорослі і малі. Для українського народу таким поетом був Тарас Шевченко . Цього року 9 березня ми святкуємо 210 річчя від дня народження видатного мислителя, великого українського поета, художника, відомого усьому світові.
У житті Шевченка було багато цікавого та неймовірного. Із 47 років свого життя, 24-був кріпаком, 11 років - перебував під слідством, на військовій службі, у засланні і на жаль , лише 12 років життя був вільною людиною.
Інсенізація твору «Розмова матері з Тарасом»
(Звучить запис «Колискової» у виконанні Ніни Матвієнко. Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т.Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).
Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?
Мати. Так, синку, правда.
(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, звучить “Колискова”- запис у виконанні Ніни Матвієнко)
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив.
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясне її світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мій хлопчику.
(Мати виходить, хлопчик сідає поруч з учнями)
Учитель: Так одного разу навесні на небі спалахнула ще одна яскрава зірочка, зірочка Тараса Шевченка.
Мені тринадцятий минало
Мені тринадцятий минало
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було ?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога…
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся богу …
І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Не довго молилось…
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов,прокинувся,дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Світає, край неба палає
Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє;
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;
Сади рясні похилились;
Тополі на волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють в полі.
І все то те, вся країна,
Повити красою,
Зеленіє, вмивається
Ранньою росою,
Вмивається, красується,
Сонце зустрічає, −
І нема тому почину,
І краю немає.
Садок вишневий коло хати
Садок вишневий коло хати ,
Хрущі над вишнями гудуть
Плугатарі з плугами йдуть,
Співаючи ідуть дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.
Тече вода з –під явора.
Тече вода із – за гаю
та попід горою.
Хлюпочуться качаточка
помеж осокою
А качечка випливає
з качуром за ними
ловить ряску, розмовляє
з дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати.
12. Поезія надихнула українців. Нагадала, якою є їх рідна мова, а поет став відомим в усьому світі.
У 1840 році вийшов його перший збірник віршів “Кобзар”. Туди входило лише 8 поезій. Саме після видання цієї збірки, поета почали називати Кобзарем.
13 Поезія Кобзара не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.
Село
Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні –
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс , і поле,
І сині гори за Дніпром
Сам Бог витає над селом.
14. Перший в Україні буквар був виданий Тарасом Шевченком за власні кошти. 10 тисяч одиниць поет роздав для вивчення грамоти у Недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, Переспіви Псалмів Давидових та 5 молитов. Однак згодом буквар був заборонений і вилучений.
15. За життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів. Та збереглося близько 800 робіт. Він любив малювати автопортрети. Загалом він створив понад 30 автопортретів. Також він захоплювався гравіруванням і ліпленням. Шевченко став першим, хто отримав звання академіка гравюри.
16. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева.
ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Учитель: Вірші Тараса Шевченка не перестають бути актуальними крізь роки. У всі часи автори прозових творів, віршів, опер та пісень звертались до слова Кобзаря. Цю традицію й продовжують наші сучасники. Пісня Артема Пивоварова і Надії Дорофєєвої “Думи. Думи мої, думи…” на слова Т.Г.Шевченка вдихнула нове життя у рядки автора.
Пісня “Думи” є частиною проєкту Артема Пивоварова “Твої вірші, мої ноти”, в якому він створює музику на основі класичних українських поезій. У цьому випадку він обрав вірш Тараса Шевченка “Думи мої, думи мої” (1840), який виражає сум за Батьківщиною, жалем та вірою у вільне життя на рідній землі. Ці почуття актуальні і сьогодні, особливо в умовах війни та агресії. Артем Пивоваров і Надія Дорофєєва, які є сучасними голосами України, презентували цей дует у 100 день війни, 100 день, сповнений болем, сумом та надією на нашу перемогу.
(Звучить запис «Думи мої, думи мої…» у виконанні Артема Пивоварова та Надії Дорофеєвої.).
Учитель:А зараз ми перевіримо ваші знання життєвого та творчого шляху Т.Г. Шевченка, проведемо цікаву пізнавальну вікторину.
(Вікторина «Життєвий т творчий шлях Т.Г. Шевченка).
17. Шевченко завжди прагнув звичайних людських цінностей: свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги.
Його творчість нескінченне багатство у якому він проявив себе таким, яким був насправді.
Учитель: Пам’ять про поета вічна. Минає вже 210 років з дня народження славетного сина України Т.Г.Шевченка. Народ пам’ятає про свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: його ім’ям названо парки, театри, вулиці. 1384 пам'ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість, 1256 встановлені на території України. Майже півтори сотні розмістились у 35 країнах світу.
Видатний поет став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців.
І сьогодні, у ХХІ столітті, коли російські загарбники вчергове намагаються знищити Україну, слова Шевченка додають сил для протистояння новим героям- захисникам.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті .
Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!