Театралізоване дійство «Щедра осінь золота»

 

Загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів с. Личківці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Театралізоване  дійство 

“Щедра  осінь  золота”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 Вчитель. Дорогі діти,  гості  я  щиро вітаю  Вас  у цьому  святковому залі. Сьогодні  ми побуваємо  в  гостях  у  чарівниці,  ім'я    якої заховалося   у  невеличкій  загадці. Давайте  разом  відгадаємо  її.

                  Жовті  шати одягає,

                  У  садках,  гаях  блукає,

                  Золотисту  стелить  постіль –

                  Жде  сестрицю  білу  в гості.  (Осінь)

Так  це осінь,  найчарівніша  пора року,  сповнена  ніжного  смутку  та  багата  на  щедрі  врожаї.   Недаремно  про  неї  складено  в  народі  безліч  чудових  віршів,  пісень,  загадок,  приказок.

   Отже,  розпочинаємо  наше  театралізоване   дійство  «Щедра  осінь  золота»

   Звучить  музика,  до  залу  вбігає  гурт  дівчат-квітів,  танцюють. Під  кінець  танцю  до  них  приєднується  Літо.

 Літо.  Доброго  дня  всім.  От  і  скінчилась   пора   мого  володарювання.  Добре  я ,  Літо красне,  попрацювало:  землю  гарячим  сонцем  обігріло,   рясним  дощиком  напоїло,  гарний  урожай  виростило.  А  тепер  вже  час  збиратися  мені  в  путь,  поступитися  місцем  рудоволосій  сестрі  Осені.

Учень.  Облітають  квіти,  обриває  вітер

              Пелюстки  печальні  в  синій  тишині

              По  садах  і  полях  їде  гордовито

              Осінь  жовтокоса  на  баскім коні.

   Звучить  мелодія  вальсу  «Осене,  осене  з  листям  багряним…»

Входить  Осінь  у  супроводі  гурту   дівчат-листочків. Літо  та  Осінь  рухаються  одне  одному  назустріч,  коли  вони  сходяться  дівчата  «розлітаються».

Осінь.  Добрий  день! А  ось  і  я –

             Осінь  щедра,  золота.

             Радійте  милі  дівчата  й  хлоп'ята 

             Я  королева  осіннього  свята

Літо.    Дні  коротшають  потроху

             Відцвіла  небесна просинь

             В  край  наш  з  дальної  дороги

             Завітала  гостя  Осінь.

                Пісня  «Осінь»

Люба  сестричко,  я  з  радістю  вітаю  тебе.  Прийми  від  мене   естафету,  а  мені  вже  час  прощатися  з  лісами,  полями.

Осінь. Ну  що  ж,  красуне  сестричко,  прощавай,  зустрінемось  наступного  року.

    (Дівчатка-квіти  та  дівчата-листочки  разом  виконують танець. Після   танцю  Літо  в  супроводі  своїх  подружок  залишає  зал.  Осінь  проводжає Літо.)

 

Осінь. От  і  настала  пора  мого  царювання  по  землі.

                 (Піднімає  руки,  ворожить)

               Хай  опадає  лист  в саду

               На  землю  в  срібнім  інеї –

               Я  по  землі  господаркою  пройду

               І  золото  розсиплю по  зеленім  килимі! (розкидає  листочки)

  На  сцену   вбігає  5-6  дітей ,  які  збирають  листочки  в  букети.

1-учень.  Ой,  як   чарівно  навколо!

                Просто  чудово!

1  учениця. Дуже  гарно,  бо  це  ж  осінь  золота  прийшла!

2 учень.   Осінь,  осінь!  Чарівна   і  дивна

                 В  дивограї  кольорів  горить

                 Неповторна,  гарна  як  царівна

                  У  намисті  горобин  стоїть.

2  дівчинка. Гляньте! Листячко  яке  барвисте:

                     Жовте,  червонясте  і  руде!

                     Небо – синє - синє! Чисте – чисте! 

                     І  немає  хмароньки  ніде!

3  дівчинка. Я  листочків  гарних  назбирала

                     Щоб  букет  осінній  з  них  зробить.

                     У  віночок  їх  позаплітала

                     Щоб  себе  вінком  озолотить (вінок  на  голову)

1  дівчинка. А я  у  лісі  листячко  збирала

                     У  букетик і вінок  сплела,

                     Ягідок  з  калини  ще  нарвала

                      І  тепер  уже  додому  йшла.

 Гра  «Склади  кленовий  листочок»

3  хлопчик.  Справді, осінь  дуже  гарна  й  мила

                      І  краси  багато  так  у  ній

                      Все  довкіл  вона  позолотила

                      Тільки  придивитися  умій. 

Осінь. Не  сама  до  вас  прийшла,  а  й  синочків – місяців  привела.

            Але  спочатку відгадайте,  як  звуть  моїх  синів.

   У  південний  край  землі  відлітають  журавлі

   Знов  лункий  шкільний дзвінок  учнів  покликав  на  урок

   Як  цей  місяць  звати  прошу  відгадати (Вересень)

Входить  Вересень.

              Добридень,  дорогі  друзі!

              Звожу  я  в  комори  кавуни  і  помідори.

              Стиглих  яблук  груш  і  слив  цілі  гори  натрусив.

              І  вантажу  гарбузи  на  машини  і вози…

              Йду  до гаю,  де  гриби  виростають  щодоби

              На  чолі  іскриться  піт - сто  турбот  і  сто  робіт.

(Входить  хлопчик  у  костюмі  Жовтня)

               Кличуть  мене  ліси,  поля,  сади

               Дозбирати  осені  плоди.

               Із  дерев  спадає  листя  жовте

               То  землею  ходить  місяць …(Жовтень)

Осінь. Так,  це  мій  другий  син.

 (Входить  хлопчик  у  костюмі  Листопада)

               Крапля  з  неба,  дахів  стріх

               Дощ  холодний,  перший  сніг.

               Почорнів  без  листя  сад

               Що  за  місяць? (Листопад)

 

 -  Мої  сини  спочинку  не  знали,  вони  добре  попрацювали

Осінь.  А  тепер  гадаю,  час  відпочити  і  пограти.

            Пропоную  вам,  діти,  взяти  участь  у  веселій  грі  «Збери  картоплю»

Ведучий.    Та  не  тільки  славна  за  свою  ти  вроду,

                    Урожаї  здавна  ти  несеш  народу.

                    Щира  і  дорідна,  пахнеш  ти  медами,

                    Славим  край наш  рідний  зерном  і  плодами.

          (До  зали  входить   Урожай,  в  руках  у  нього  кошик  з  городиною  та  великий  жмут  пшеничних  колосків)

Урожай.  А  от  і  я  -  славний  Урожай.  Дорогі  друзі,  подивіться,  яке  багатство  я  приніс!  Червоні  помідори,  смарагдові  огірочки,  білозубий часник,  соковиту  капусту,  квасолю.  Все  це – дарунки  Літечка,  що  ростило  мене,  та   Осені,  що  мене  зібрала.

                       Ціле  літо  я  ріс  у полях,

                       З  кожним  днем  набираючись  сили,

                       Слава  дужим  робочим  рукам,

                        Що  мене  для  достатку  зростили!

                                                       (Відходить  убік)

Ведучий.  Осінь   багата  на  гостинці.  Але  є  серед  них  такий,  що  найдорожчий  людині  за  усе.  У  народі  про  нього  кажуть:

                       Взимку  в  землі  спав

                       Влітку  на ноги  став,

                       В  міху  відпочивав,

                       У  млині  станцював –

                       Весь  світ  нагодував  (Пшеничний  колосок)

  Так,  це  пшеничний  колос,  тобто  хліб.  Цей  подаруное  від  осені  найбільше цінять  люди,  адже  «Хліб  усьому  голова». Пам'ятайте  і  ви про  це  друзі.

                                Пісня  про  хліб.

     Наперед  виходить  козачок  і   україночка,  яка  несе  коровай  на  рушнику

 Козачок.  Колосе  пшеничний,

                  Ти  наш  хліб  одвічний.

                  З  доброї  зернини 

                  Ми  тебе  зростили.

                  Від  землі  щоднини

                  Набиравсь  ти  сили.

Україночка. Набирався  соків 

                      Сонцем  наливався

                      Повний та  високий –

                      На  добро пишався.

                      Колосе  багатий.

                      З  доброї  зернини.

                      Це  від  тебе,  брате,

                      Щастя  у  людини.

         (Підносять  коровай  гостям)

 Наперед  виходять  дівчатка,  кожна   з  них  тримає  в  руках  пучечок  пшеничних  колосків  та  гілочку  калини.

  Дівчатка  складають  колосочки  у  сніп,  прив'язують  стрічкою.

            (Прикрашають  сніп  калиною)

                      Сніп  поставили  на  долівку –

                       Звеселяй  усю  домівку.

Учень.  Урожай,   урожай,

              Збагатив  ти  наш  край.

                       Пісня  «Що  нам  осінь  принесе»

Урожай.  Це  віддавна   мій  край,

                 Моя  рідна  земля.

                 Я  тут  сонце  зустрів

                 Ліг  зерном  у  ріллю

                 Я  -  господар  полів,

                 Я  цю  землю  люблю.

            Гра  «Що  буває  восени?»

Діти.  Що  ти, Осінь,  принесла?

Осінь.  Принесла  пшениці.

Діти. Будуть  паляниці.

Осінь. Стиглі  груші  запашні.

Діти. Заготуємо  сушні.

Осінь. Ось  городини  для  вас.

Діти. Буде  суп  і  борщ  у  нас.

Осінь. Стиглі  яблука,  мов  жар.

Діти. На  варення,  на  узвар.

 Усі  разом  йдуть  по  колу,  співають.

      Різних  овочів   з  городу,

      Хліба  з  поля  принесла

Осінь . А  зараз  я  запрошую  всіх  до  казкового городу,  у  володіння  гарбуза.

            Пісня  «Ходить  гарбуз  по городу»

            Овочі  сходяться  докупи і  сперечаються.

Сценка  «Сперечалися  овочі»

Морква.  Кожен  знає,  що морквиця  на  городі,  мов  цариця.

                Коси  довгі  кучеряві,  та  ще  й   платячко яскраве.

                Я  смачна  і  вітамінна    і  не   гірша  апельсина.

                Той  хто  моркву  поважає,  до  ста  років  доживає.

Буряк.    Розхвалилася,  дивіться, ти  не  схожа  на  царицю.

               Я  від  тебе  червоніший,  красивіший  і  товстіший.

               Український  борщ  чудовий  по  всіх  краях  відомий.

                У  борщі  я  головний,  борщ без  мене  не  смачний.

                З  мене  роблять  і  салати.  Бо  зі  мною стіл  багатий.

                Маю  я  ще  й  вітаміни.  Є  буряк  і  все  відмінно.

Огірок.    А  зелені  огірочки  всі  вживають  залюбки.

                Нас  шанують  недаремно:

                Дух  нашш  свіжий  і  приємний.

                На  канапці  і  в  салаті

                Ми  і  в  будень  і  на  святі.

Цибуля.  На  цибулю  нарікають,  що  до  сліз  я  допікаю,

                Вибачта  та  я  не  винна,  бо  я  лікарська  рослина.

                Соком  з  медом  почастую,  і  здоров'я  подарую.

Часник.   Часничок  я  білозубий

                 Ви  мене  не  бійтесь  люди.

                 Хоч  гіркий  я  та  корисний,

                 Всім  мене  потрібно  їсти.

                 Хто  мій  зуб  з'їдає  сміло –

                 Буде  мати  зуби  білі.

Диня.   Кожен  знає – жовта  диня

             На  городі  господиня.

             Я  солодка,   соковита

             Покуштуй - не  схочеш   пити

             А  як  їстимеш  саму

             Всі  хвороби  прожену.

Капуста.  Я  капусточка  смачненька

                 Головаста  й  величенька.

                 І  до  борщику  й  до  м'яса

                 В  пиріжках,  з  грибами  часом

                 Квашена  й  сира  в  салаті

                 В  будні  добра  і  на  святі

                 Всім  капусточка  смакує….

                 Ще  вона  людей  лікує.

                 Хто  капусту  полюбляє –

                 Той  здоров'я  добре  має.

Картопля.  Я  картопеляка  поживна

                    Всім  відома. І  не дивно.

                    Бо  мене  всі  полюбляють

                Як  вирощувати  знають.

                А  коли  вже  куховарать

                Мене  варять, мене  смажать.

                Мелють, ріжуть  та  ще  й  труть

                І  у  вогнищі  печуть.

                Чіпси  з  мене  люблять  діти

                Є  чого  мені  радіти.  

                Я  усім  тепер  потрібна 

                Скажем  просто  необхідна.

Гарбуз.   Не  сваріться,  любі  діти, годі!

                Я найстарший  на  городі.

                Я  росту  такий  великий – не  підняти  чоловіку.

                В  мене  маса непроста – кілограмів  аж  до  ста.

                Дуже  гарним  я  буваю, завжди  людям  помогаю.

                То  відром  служу  для  них, дітям  для  насіння  й  втіх.

                То  я  бутель,  то  барило, в  темноті - нічне  світило.

                Кулінари  мене  знають й дуже – дуже  поважають

                Каші, пудинги, бисквіти і котлетки люблять  діти

Огірок.    Який  салат  без  огірка?

Буряк.    А  що  за борщ  без  буряка?

Морква.  Чи  то  без моркви?

Капуста.  Без  капусти?

Картопля. І  без  картоплі?

Усі  разом. Без  нас  в  каструлі  буде  пусто!

                    Це  правда, хлопчики  й дівчатка

                    Ми є і всі  живуть  в  достатку.

Мама.  Усі  овочі  чудові

             Їх  вживають  для  здоров'я

             Щоб  здорові  всі  були

             Всі  вони  для  вас  зросли

             Кожен  смак  і  користь  має.

             Пам'ятайте, любі  діти!   

Овочі  разом. Треба  овочі  любити!

Ведуча. Люблять  діти  ігри  різні. Нумо гратися  в  них. Ви  згідні?

Пограймо гру «Овочі, Фрукти»

           Вже  зібраніостанні  врожаї,

           З  полів  добро  привезено  додому.

           Комори  всі  наповнили  свої

           Тепер  приємну  відчувають  втому

           Втомилися, звичайно, від   турбот

           Та  радість  від достатку серце гріє,

           Трудолюбивий, добрий  наш  народ

           Він  потрудився і відпочити  вміє.

Пісня «Збирай  урожай»

Ведуча. Ось  саме  в  таку  осінню пору, коли все добро із садів, полів  і лісів  було  зібрано і  звезено в двори, сховано  в комори, лоьхи, люди  збиралися на  великий осінній  ярмарок,щоб  продати  лишки  врожаю, обміняти на  інший  товар та  й навіть  похвалитися  вирощеними  овочами, фруктами, медом,зерном, гончарними  і  ткацькими  виробами,  повеселитися.

               Гей,  на  ярмарок  хутчіш,

               І  не  пішки  а  бігом!

               Тож  збирайтесь, веселіше

               Всі  на  ярмарок – гуртом

                  Там  тортуйтеся, старайтесь.

                  До  товару  придивляйтесь.

                  Усміхайтеся, жартуйте,

                  І  потрібне  все  купуйте!

Ярмарок  у  нас  багатий.

Можете  всього  придбати:

Овочі, зерно і  фрукти

Хліб  та  різні  ще  продукти:

Сало, м'ясо, поросятко

І  полив'яне  горнятко,

І  корову,  і  коня –

Це  не  купите  щодня!

                Тут  речі  умільців,  ні  з  чим незрівнянні –

                Барвисті  стрічки,  рушники  вишивані.

                Поливаний  посуд – тарілки,  стакани,

                Сопілки – хлоп'ятам,  намисто – дівчаткам.

Буряки,  картоплю,  сіно,

Виноградні  грона  й  вина.

Моркву,  редьку,  хрін  столовий,

І  горох  та  біб  чудовий.

Грушу,  гарбуза,  капусту –

Тут  всього  багато  й  густо!

Таж  скоріше!  Поспішайте!

Всі  на  ярмарок   рушайте!

Ведуча.  Чуєте   як  музики  гарно  грають,  на  ярмарок   закликають!

(Входять  дві  молодиці.  На  одній  вінок  цибулі,  а  на  іншій  вінок  часнику,  в  руках  ще  по  вінку)

 Олена.  Марійко  ти чула,  як  музики  грають,  на  ярмарок  закликають?  Ходімо  швидше,  там  так  цікаво  буде!  Поторгуємо,  на  людей  подивимось,  себе  покажемо!

Марійка. Ой  чула  я,  чула,  не  глуха. Та  вже  біжу.  Ось  часнику  вродило,  дівати  нікуди.  Ото   продам,   а  горщиків  куплю, бо  їх  на  все  треба:  і  на  молоко,  і  на  сметану.  А  разом  побачимо  знайомих,  може,  й  хлопців  з  другого  кутка…

Олена. То  біжімо  вже,  не  барімося.  А  я  ось  цибулю  несу  продавати,  бо  так багато  її  в  нас.  І  така   вся,  як  кулаки  велика,  чистенька,  суха  і  така  солодка,  як  мед.

Марійка.  Таке  скажеш,  як  мед.  Тільки – но  розріж  то  сльози  і  поллються  на  той  мед.  Ото  вже  придумала!

Олена. А  я  кажу,  що  солодка  моя  цибуля,  бо  це  такий  сорт  люди   вивели.  Ну,  нехай  не  така,  як  мед,  а  все  ж  не  гірка,  як  твій  часник.

Марійка. А  в  мене  теж  солодка.  Та  тільки  я  не  несу  її  на  базар,  солодку  цибулю  з'їм  сама. А  от  часник  несу – він  хоч  і  пекучий,  але  такий  пахучий,  що  їж  і  ще  хочеться.  Він  лікує  багато  заразних  хвороб,  вбиває  мікроби,  а  крім  того,  його  додають  до  ковбаси, мяса,  консерв,  особливо  смачний  із  салом.

   (Вибігають, а  в  залу  сходяться  інші  персонажі  з  кошиками,  торбинками  і  складають  на  столи  свої  овочі,  горщики,  полотно).  Звучить  пісня.

  (Лунають  вигуки  продавців  з  торгового  ряду,  сходяться  покупці,   роздивляються).

Чоловік. Тпру, приїхали. Еге – ге – ге, що  тут  робиться! Шумить,гуде, мукає, хрюкає,гелгоче, ірже,кричить, галасує, гукає. Нічого не  второпаєш, поки не  прислухаєшся. Одним  словом – ярмарок.

(На  возі  приїджає Явтух. Між ним і  дітьми відбувається діалог.)

• Ой  куди  їдеш Явтуше,

Ой куде  їдеш мій  друже?

• Не скажу!
• Та  коли ж твоя  та  добрая  воля, то  й  скажеш
• На  базар!
• Ой  що  везеш Явтуше?

            Ой що везеш,  мій друже?

• Не  скажу!
• Та  коли ж твоя  та  добрая  воля, то  й  скажеш
• А  ви  відгадайте!

         (Явтух  загадує  загадки,  а  діти  відгадують)

1. Стоїть  пані  чепуриста,

А вдягнена в  сорочок  триста.(Капуста)

2. При  землі  не  впізнають,

А  як  вирвеш – борщик  зварим. (Буряк)

3. Без  рук,  без  ніг  на  тин  лізе. (Гарбуз)

Олена. (1 пр.)  Цибуля,  цибуля,  цибуля!  Беріть  цибулю – ну  ніяк  не  гірка, повірте  мені.

Марійка. (2 пр.)  Та  таки  й  не  гірка!

Олена.  Та  щоб  мені  води  не  захотілося  пити,  коли  я  неправду  кажу.

Марійка. Хто  гострого хоче – часник  хай   придбає.

                Він  всякі  мікроби  вогнем  припікає.

3 продавець.  Огірочки, огірочки,  гарбузові  сини  й  дочки.

                       Купуйте,  чоловіче,  не  минайте  та  всіх  родичів  пригощайте.

                       Товстенькі  й  колючі,  немов  їжачки

                       Аж  просяться  в бочку,  візьми  засоли.

           Беріть  помідори,  вони  -  пречудові,

           До  вашого  столу  хоч  зараз  готові.

4  продавець.  Ця  морква  під  сонечком  щедрим  зростала

                        Земелька   водою  її  напувала,

                        Тому  то  вродила  така  соковита

                        Морквяного  соку  вам  треба  попити!

             Купуйте  капусту,  вона  вітамінна

             І  солена  в  бочці,  в  салатах  відмінна.

             І  в борщику,  в  супі,  в смачних  голубцях

             І  смажена  в   маслі,  і  терта  в  млинцях.

 

   (Входить  жінка  з  дитиною,  несе  бідончик  з  молоком)

      Вона  стає  між  3  і  4  продавцями.

• Ану  ж  мене  пустіть!

3  продавець. Бач,  яка  знайшлася.  У  мене  в  самої  товару  багато. І  не  дивіться  так  на  мене. Бо хто  на  мене  криво  дивиться,  той  удвоє  скривиться.

Чоловік.  Та  не  галасуйте!  Місця  всім  вистачить!

Жінка. Молоко,  молоко,  кому  молоко – недорого!

• Стій  тут  і  ні на крок  не  відходь  від  мене  (до  дитини)

Чоловік. Свіженьке  молоко,  жирненьке?

Жінка. Беріть  тепленьке,  свіженьке,  сьогоднішнє.

Чоловік. Буду  кип'ятити,  то  доллю  трохи  води.

Хлопчик.  А  навіщо  доливати?  Мама  й  так  в  бідон  з  молоком  долила  води  чимало.

Продавець  посуду.- Підходьте  сюди,  дорогі  господині

                                  Та  й  виберіть  посуд  всій  вашій  родині

                                  Тут  ложки, миски  і  всілякі  горнятка,

                                  Мішалки,  тертки  і  качалка  пузата.

Майстриня.     Купуйте,  дивуйтесь,  але  не  баріться:

                         Краса – то яка – підійдіть  подивіться!

                         Яка  то  робота,  які  то  узори!

                         В  цих  вишиванках – пісня  й  лани   неозорі.

                     Птахів  щебетання,  весняні  світання,

                     Квітковий  розмай  і  калини  зітхання.

                 Оця  вишиванка  пасує  дівчаткам.

                 А  ці  сорочки  до  лиця  всім  хлоп'яткам.

                 Беріть  не   минайте,   рушник  цкй,  дітки,

                 Утріться,  й  румянець  не  зійде  із  личка.

          (Діти  підходять  до  прилавків  групками,  запитують  продавців,  купують  за  листочки)

Мале  дівча. Добрі  люди! Привезли  ми  на  базар гарбуза продавати, та  оказія  сталася – гарбуз не  котиться.

                      Беріть  його, добрі люди, цілу зиму кашу  гарбузову  варитимете.

Чоловік. Ой і славний, донечко, гарбуз! І як ти  його довезла – він же втроє больший за тебе?

Дівча. Авжеж, більший. Купіть, дядечку, не вести ж його додому.

Чоловік. Давай його сюди! Ох же й важкий!

Дівча. Гарбуза я продала та музики  найняла.

( Звучить музика. Діти танцюють)

Виходить Омелько у соломяному бримі, а за ним вся його  родина.

       Пісня «Чи  не той то Омелько»

Учень. У нашого Омелечка

             Невеличка сімейка:

             Тільки він та вона.

             Та старий, та стара,

             Та Іван, та Степан,

             Та  Василь, та Панас,

             Та той хлопець, що в нас,

             Та дві дівки косаті,

             Та два  парубки вусаті,

             Та дві Христі в намисті,

             Та дві ляльки в колисці. Он як!

Омелько. Так, у мене, Омелька,

                 Чималенька сімейка!

                 Усі хочуть їсти, пити,

                 Треба посуд їм купити.

Омельчиха. Купити кожному по мисці:

                     Великому – велику

                     Маленькому – маленьку,

                     Меншому – меншу,

                     Найменшому – найменшу.

Омелько. І що ж миска без ложки?

                 Доведеться купити й ложки:

                 Великому – велику

                 Маленькому – маленьку,

                 Меншому – меншу,

                 Найменшому – найменшу.

Омельчиха. Та ще треба купити діткам:

                     Сорочки та спіднички,

                     Чобітки  і рукавички,

                     Звичайнісінькі шнурки,

                     Стрічечки і пояски.

Омелько. Ой, доведеться.

Діти. А гостинці?

Омелько. Будуть вам і гостинці.

Ведуча. Ось і скінчився наш гучний ярмарок

              Чи так воно було чи ні, хто зна….

              Але нам так хотілося розказати про осінь,

              Бо ця чарівна пора, на казку схожа.

              І все в ній є: достаток, дивовижна

              І неповторна краса, що надихає людей

              На творчість

Та сумувати не будем, не треба

Кожена  пора чарівна.

То ж усміхайтесь до сонця, до неба

Радість хай буде у вас.

    Все продано – розпродано,а що не продалось – подароване,

    Бо є всього доволі.

    Хай усі будуть ситіі здорові,

    Хай усі живуть у достатку і в радості.

Осінь. Ось вже час мені прощатись,

            Та ми будем ще стрічатись.

            Виростайте всі здорові,

            Білолиці, чорноброві.

            А на згадку про це свято

            Кавун дарую я вам, діти.

Шановні гості!

Йдіть до нас купувати

Сьогодні ярмарок!

І тут всього багато.

Дивіться й купуйте

Своїх грошей не жалкуйте.