Технологія розвитку критичного мислення

Технологія розвитку критичного мислення

Використання технології розвитку критичного мислення має важливе значення не лише в освітньому процесі, але й у повсякденному житті дитини. Навчившись критично мислити, молодший школяр ставить правильні запитання, звертає увагу на головне, знаходить правильні рішення та робить відповідні висновки. Завдання вчителя – розвинути критичне мислення здобувачів початкової освіти, скерувати розвиток у правильне русло та вчасно скорегувати недоліки. Але при цьому, слід пам’ятати, що розвиток критичного мислення включає в себе не лише розвиток розумових операцій, але й формування життєвих цінностей, побудову гідної моделі поведінки.

Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про основні характеристики дитини, що володіє критичним мисленням, а саме []:

• Самостійність, що полягає у індивідуальному характері мислення;
• Допитливість – цікавість до оточуючого середовища;
• Надання аргументації у пошуку розв’язанні певної проблеми;
• Соціальність полягає в обміні думками з іншими, отримання інформації з літератури;
• Наполегливість.

Технологія розвитку критичного мислення – технологія, в основі якої лежить дослідження проблем та ситуації, використовуючи методи самостійного вибору, оцінки та визначення міри  корисності інформації для особистих потреб і цілей. Як освітня технологія – містить у собі систему різних педагогічних методів та прийомів, що сприяють залученню учнів до дослідницької та творчої діяльності, а також створення умов для ефективного усвідомлення здобувачами освіти матеріалу, узагальнення отриманих знань, умінь та навичок. 

Так як критичне мислення – це самостійне мислення, то учні, які ним володіють – це школярі, що вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Учителю необхідно давати дітям достатньо свободи та можливість вирішувати питання самостійно, адже завдяки цьому типу мислення звичайний процес пізнання стає індивідуальним, свідомим, безперервним та продуктивним.

Проте, варто пам’ятати, що працювати з даною технологією – це щоденна клопітна робота, результат якої досягається при умові систематичної діяльності: опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності.

У наш час, коли технологічна сфера швидко розвивається, з’являється інформаційне суспільство. А сформованість вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, оцінка рівня достовірності отриманого матеріалу, уміння висловлювати власні думки, позицію – стають важливим завдання сучасної освіти.

У своїй педагогічній діяльності я дотримуюся думки, що вчителю необхідно створювати умови для цікавих та оригінальних уроків, сприяти розвитку творчості учнів, підтримувати нові ідеї школярів на базі їх вміння правильно говорити, висловлюватися.  

Педагог І. Большакова у проекті «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» започаткувала використання на уроках методичних систем, технологій і стратегій формування критичного мислення, що розвивають писемне зв’язне мовлення. А саме: «Щоденні 5», «Сторітелінг», «Рафтинг», «Кубування». Працюючи у цьому напрямку вчитель вірить у кожного учня, цінує критичні міркування; учень вільний у своїх розмірковуваннях, не боїться негативної оцінки.

«Щоденні 5» – це п’ятихвилинна діяльність, яку проводжу кожного дня. «Письмо для себе», що забезпечує вправляння у письмовому викладі особистих думок, розвиває писемне зв’язне мовлення.

Передбачаючи успішну діяльність, перед учнями ставлю такі завдання:

- навчитесь правильно і красиво писати на будь-яку тему;

- збережете свої думки і зможете прочитати пізніше;

- поділитесь своїми думками з друзями;

- практикуючи письмо щодня, зможете стати, навіть, поетами чи письменниками.

Теми для «Письма для себе» обираються прості. Наприклад «Куди я хочу подорожувати?», «Мій улюблений урок», «Якби я був вчителем…», «Моя улюблена тварина». Діти записують свої тексти тим засобом, яким захочуть: фломастерами, олівцями, кольоровими ручками тощо. Але якщо виникає ситуація, коли дитина з якихось причин не може викласти свої думки – запропоную намалювати малюнок. Насьогодні – це улюблена і захоплююча справа, яку вони з радістю виконують.

Стратегія «Рафтинг» допомагає навчити учнів писати оригінальні тексти. Дана методика сприяє роботі учня з інформацією і розгляд її з різних сторін.

«РАФТ» – розшифровується: роль, аудиторія, формат, тема. Навички творчого писемного мовлення досягаються через вживання у роль головних героїв, написання тестів для певної аудиторії та у певному форматі, бажання донести найважливіші думки.

Учитель керує, спрямовує прояви учнівської фантазії, уяви, власного бачення. Так з’явилися мої педагогічні знахідки: «Чесна фантазія», «Дощовий вирій», «Куточок переговорів».

За допомогою «Сторітелінг» можна подати інформацію у вигляді цікавої історії про себе, що передбачають гарну нагоду описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки та зробити висновки на майбутнє. Дана методика не має на меті вимагати одразу чітку структуру та правильних висловлювань. Кожний учень виражає думки на папері так, як ніби розповідає історію вголос.

Метод «Кубування» має свою ефективність. Дана стратегія дозволяє розглянути матеріал з різних точок зору. Найчастіше використовується на етапах усвідомлення або актуалізації. Куб має грані-вказівки: «опишіть», «порівняйте», «наведіть асоціації», «проаналізуйте», «знайдіть застосування», «запропонуйте аргументи «за» або «проти», які допомагають школярам осмислити та підібрати інформацію щодо об’єкту та розкриття його характеристики.

 У процесі роботи я використовую написання творчих робіт на основі подорожей, екскурсій та набутих знань з предметів: ЯДС, літературне читання, мистецтво,   природознавства, я у світі,основи здоров’я, літературне читання. Власні спостереження, пережиті враження є тим скарбом, що сприяє бажанню творчо виражати свої думки.

«Спостерігай за усім, що знаходиться навколо тебе, приглядайся і ти знайдеш про що написати і, навіть, фарби, щоб яскравим стало твоє бачення», – завжди нагадую учням.

Додаток А

Тема: Приголосні звуки. Тверді та м’які приголосні звуки.

Очікувані результати:

• Взаємодіємо письмово

- записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються.

• Досліджуємо мовлення

- аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки);

- обирає букви на позначення звуків на письмі, враховуючи правила позначення твердості – м’якості приголосних звуків, звука [й] в різних позиціях слова, подовжених приголосних звуків.

• Читаємо

- читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання;

- досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавлянки тощо.

Обладнання і матеріали: підручник, матеріали для додаткових, активностей (додатки), картки для стіни слів, картки для активностей.

Ключові слова: приголосні тверді, м’які.

Стіна слів: хробаки, слимаки, равлики, тверді приголосні, м’які приголосні.

Словник:

Хоробрий – той, що не піддається страху; сміливий, відважний.

Хробак – личинка комах, яка живе в землі.

Слимаки – черевоногі молюски без зовнішньої черепашки.

Равлик – молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе переважно у болотах.

ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Уведення в тему.

1. Відгадування загадки.

Зовні схожий на камінчик,

Кожне очко, як промінчик,

На спині несе хатинку.

(Равлик)

Діти, хто такий равлик? (Равлик – молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе переважно у болотах).

Покажіть малюнки і спитайте хто із зображених тварин равлик? Як здогадалися? (На спині є черепашка, хатинка).

Прочитайте слово равлик за допомогою букв, що бачите. Важко чи легко вимовляти приголосні? (Важко).

Які голосні відновити, щоб вимовити слово правильно? (А, и). Чи вказують ці голосні на м’якість приголосних звуків? (Ні). Визначте наголошений склад (Равлик).

Як інакше називають равлика? Слимак (слизняк) – це інша назва равлика, який має маленьку мушлю або зовсім її не має.

Відновіть голосні (И, а). Визначте наголошений склад (Слимак).

Прочитайте назву того, хто поряд із равликом та слимаком (Хробак). Важко чи легко вимовляти приголосні без голосних? (Важко). Як інакше називають цю тварину? (Черв’як).

Що об’єднує цих тварин? Що ви про них знаєте?(Відповіді дітей).

2. Стратегія «Асоціативний кущ»

                   Личинка                         Земля                    Черв’як 

Тварина                               Хробак                                 Дощ

Повільний рух                   Болото

3. «Кубування».

1. Лексичне значення слова

Слимак – черевоногі молюски без зовнішньої черепашки.

2. До істоків слова.

Слимак – від польск. «ślimak».

3. Слова, схожі за значенням.

Слимак – слизняк, равлик, лаврик.

4. Сполучення слів.

Великий, малий, повільний, дощовий.

Побачити, зустріти, знайти (слимака).

Повзе, їсть (слимак).

5. Фразеологізм: Як той слимак (повільний).

Прислів’я: Повільний, як слимак.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

Прописуємо (наводимо) в друкованому зошиті

Поділить ці солова для переносу з рядка в рядок (Рав-лик, хро-бак, сли-мак).

IV. Робота над віршем.

1. Передбачення.

Діти, давайте прочитаємо назву вірша. Як ви вважаєте, про що буде йтися у вірші? (Припущення дітей).

2. Словникова робота (Додаток).

Хоробрий – той, що не піддається страху; сміливий, відважний.

Закладатися – сперечатися на заклад.

Гріш – грошик.

Дистанція – відстань, проміжок між чим-небудь.

Трухлявий – той, що під дією часу, вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким.

3. Читання в парах (Щоденні 5).

Діти, працюємо у парах. Сядьте так, щоб ваш лікоть торкався ліктя сусіда, ваше коліно торкалося коліна сусіда (Лікоть-лікоть, коліно-коліно).

Орієнтовні питання у парах:

- Скільки було хробаків? (2). Які були хробаки? (Хоробрі).

- Скільки було слимаків? (2). Які були слимаки? (Сміливі).

- На що склалися? (На гріш).

- До чого треба добігти? (До трухлявого пенька).

- Що скоро вкриє землю? (Сніг).

- Хто добіг до пенька? (Ніхто).

4. Обговорення вірша.

Діти, про що ця історія? Чому автор назвав хробаків хоробрими, а слимаків сміливими? (Відповіді дітей). Чому вони так і «не добігли» до пенька? (Вони повільно рухаються). Чи можна назвати це бігом? (Ні, вони повзуть). Чому вимовити «хо-о-о-робрі» легше, ніж «хор-рробрі» ? (Бо голосний звук [о] під час вимовляння не зустрічає перешкод на відміну від приголосного [р]). З якими емоціями треба читати вірш? Який він за настроєм? (Відповіді дітей).

5. Стратегія «Доповідач-респондент»

Діти, ми прочитали з вами вірш. Тепер до дошки вийдуть два учні. Завдання першого – переказати зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. Тоді перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

V. Робота із визначенням.

1. Читання визначення.

Діти, погляньте у підручник. Давайте зачитаємо пошепки кожен для себе. А тепер для друга. 

2. Групова робота. «Тонкі питання» за визначенням.

Діти, на дошці є запитання. Ваше завдання – дати на них відповідь за допомогою карток, які ви повинні скласти.

- Які бувають приголосні?

- Яких приголосних більше?

- Як записують твердий приголосний?

- Як записують м’який приголосний?

3. Аналіз парних твердих та м’яких приголосних.

Діти, давайте роздивляємося таблицю c.42. Прочитайте, будь ласка, самостійно.

Що ви помітили у таблиці незвичайного? (Звуки записують у спеціальних будиночках – квадратних дужках).

Що стоїть біля кожного м’якого звуку у квадратних дужках? Це схоже на пір’їнку? (Це така спеціальна позначка для позначення м’якого звуку).

А тепер читаємо для друга: один називає твердий звук, другий м’який.

Відкрийте свої робочі зошитки та запишіть кілька слів із звуком [й] (Йод, майор, міцний, Кривий Ріг, Нью-Йорк).

4. Робота у друкованому зошиті.

Заповнюємо таблицю, користуючись підручником.

Самостійна робота.

Промовляємо звуки під час запису.

Ще раз вимовте [л] і [л’] і скажіть, у вимові якого звука перешкода сильніша? Під час вимови м’якого приголосного чи під час вимови твердого приголосного? (Діти досліджують, промовляючи).

Який висновок ми можемо зробити? (Перешкода сильніша під час вимови м’якого звука, вона начебто подвоюється, коли вимовляємо м’який приголосний після твердого [в] – [в’]; [т] – [т’]; [н] – [н’]; [к] – [к’]; [р] – [р’]; [м] – [м’]; губи розходяться в сторони). Тому м’який приголосний позначають не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.

VІ. Аналіз слів.

1. Робота з підручником.

Діти, давайте працюємо і підручнику. Записуємо до робочого зошиту слова парами, наприклад, лук-люк (Рис-рись, лис-ліс). А тепер позначаємо м’які приголосні та наводимо букви, що вказали на м’якість приголосних, а також тлумачимо слово з опорою на картинку, щоб аргументувати букву, яку маємо поміняти.

2. Робота в групах.

Діти, працюємо у групах. Вам необхідно записати склади з м’яким приголосним та позначити ці звуки відповідним знаком.

VІІ. Стратегія «Письмо в малюнках»

Діти, а тепер візьміть свої щоденники. Згадайте вірш, який ми сьогодні опрацьовували в спробуйте намалювати його на аркушах паперу. Поряд ви можете намалювати свої враження від сьогоднішнього уроку.

VІІІ. Рефлексія.

Діти, а зараз я пропоную вам скласти сенкан. Згадуємо, що це таке? (Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків).

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник).
2. Опис (прикметник).
3. Дія (дієслово).
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Сенкан:

1. Приголосні.

2. Тверді, м’які.

3. Звучать.

4. Не всі приголосні мають тверду чи м’яку пару.

5. Тверді позначаємо однією рискою, м’які – двома.